Суть проблеми диференціації континууму метрополії та принципів його членування, які залишаються важливими для пізнання особливостей структури та ліній розвитку нових болгарських говірок. Визначення генетичної близькості нових болгарських говірок України.
Елементи діалектної іменникової лексики новел В. Стефаника, які вирізняються застосуванням рідної для письменника покутської говірки. Група лексем на позначення людини. Аналіз словникових дефініцій отриманих слів, розподіл їх за тематичним підгрупами.
Аналіз фрагмента діалектної картини світу, який репрезентує опозиція концептів верх/низ. Дослідження лексико-семантичних особливостей одного із семантичних субполів - назв міри та ступня, що входить до семантичного поля "Абстрактні категорії".
Аналіз використання діалектизмів в українських закарпатських колядках. Стилістичне використання діалектної лексики в українських закарпатських колядках. використання гуцульського наріччя в художніх творах Ю. Федьковича. Нефункціональність писемної мови.
Дослідження діалектної лексики, ужитої Марією Матіос у творі "Мами", яка представлена як у посторінкових зносках із поясненням авторки, так і в самому тексті твору. Функціонування лексичних діалектних одиниць у говірках південно-західного наріччя.
Аналіз становлення літературної мови України. Дослідження особливостей стилю різних періодів творчості В. Стефаника. Аналіз корпусу новел, виданих за життя українського письменника. Вивчення діалектної лексики ювілейного видання творів автора 1933 р.
Дослідження перекладів творів сучасних українських письменників іноземними мовами. Лінгвістичний аналіз текстів творів сучасних українських прозаїків. Вивчення специфіки відтворення діалектної лексики в англомовних перекладах сучасної української прози.
Діалектна лексика як мовна домінанта художніх текстів Сидора Воробкевича. Тематичні та лексико-семантичні групи діалектних іменників, дієслів, прикметників і прислівників. Національно-етнографічний та говірково-регіональний колорити ідіостилю митця.
Поняття, риси та функції діалектної лексики. Лексичні особливості поетичного мовлення в творах Л. Українки. Волинізми у творі "Лісова пісня". Комплексний аналіз художніх образів творчості Українки, зв’язок її творчої спадщини з культурою рідного народу.
Аналіз говіркової специфіки онімів як структурних елементів мови фольклору на фонетичному, морфологічному і словотвірному рівнях. Збереження власними назвами живомовних особливості тієї місцевості, де вони побутують. Онімний репертуар фольклорних текстів.
Опис говірки як окремої цілісної комунікативної системи, що в ланцюгу діалектного членування є первинною, вихідною, далі неподільною одиницею. Оцінка важливості інтерпритації подібної дескрипції для сучасної синхронної та діахронної діалектології.
Дослідження проблем лексикографії та регіоналістики. Лексикографічний опис народного мовлення та говорів. Характеристика етапів становлення та розвитку східнослов’янської діалектної фразеографії. Огляд сучасних фразеологічних словників російської мови.
Висвітлення семантичних нюансів діалектизмів включно з так званими протиставними у порівнянні з нормативними. Суть специфіки діалектних слів у їх функційних виявах в українській художній мові. Розширення типології діалектних лексико-семантичних одиниць.
Аналіз найдокладніших програм для записування діалектного матеріалу. Знайомство з головними особливостями формування експресивної семантики дієслова. Роль діалектного текст у дослідженні семантики дієслова в українських східнополіських говірках.
Діалектний текст як джерело вивчення прояву наголосу в українському діалектному просторі. Поведінка наголосу в прийменниково-займенникових конструкціях (словозмінна парадигма). Повні й енклітичні форми займенників, логічний наголос в українських говірках.
Дослідження діалектної мови кінця XX - початку XXI ст. Системні відношення компонентів діалектної мови, особливості функціонування діалектних одиниць у просторі та часі. Роль діалектного тексту для достовірного опису структурних особливостей говірок.
Проведення комплексного дослідження діалектних літературно-художніх антропонімів, що функціонують у творах сучасних українських письменників. Опис літературно-художніх антропонімів, в основі яких відчитується діалектна лексика. Своєрідні маркери регіону.
Фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні та синтаксичні діалектизми щоденника-хроніки І. Бажанського "Війна". Відображення основних фонетико–граматичних закономірностей буковинських говірок за допомогою фонетичних та морфологічних діалектизмів.
Дослідження рибальської лексики в говірці селища Устинівка. Характеристика текстоцентричного підходу до вивчення говірок, діалектів апробований численними зібраннями текстів українських говірок. Вивчення специфіки фонетики, лексики і граматики діалектів.
Питання дескрипції морфологічного рівня, картографування і класифікації українських південнобессарабських говірок. Опис і навіть лінгвогеографічне представлення говірок із залученням діалектних текстів. Характеристика і класифікація українських говірок.
Доцільність текстоцентричного підходу в мовній освіті учнів старших класів. Виявлено дидактичний потенціал діалектних текстів; розкрито особливості використання зразків народного мовлення при вивченні рідної мови; наголошено на виховній функції текстів.
Створення діаспор за межами батьківщини. Аналіз діяльності закордонного українства. Праці І. Зілинського й О. Горбача в галузі української діалектології. Вивчення практики ареальної лінгвістики. Систематизація української діалектології та мовознавства.
Аналіз праць І. Зілинського в галузі української діалектології, які є важливими для осмислення та систематизації української діалектології та мовознавства взагалі. Актуальність та значення даних досліджень для теорії і практики ареальної лінгвістики.
Аналіз праць Івана Зілинського в галузі української діалектології та їх ролі в осмисленні та систематизації української діалектології та мовознавства. Оцінка внеску І. Зілинського в дослідження різних діалектів української мови в різних регіонах.
Особливості розмовного мовлення персонажів у процесі діалогічної взаємодії, специфічні засоби формування розмовного діалогу в художньому тексті. Кількісні та якісні характеристики мовленнєвих жанрів у розмовно-діалогічних текстах І.С. Нечуя-Левицького.
Розгляд спорідненого для драматургів і епіка дискурсу, за допомогою якого виявляються спільні для всіх трьох авторів засоби, методи, прийоми письма. Посилення умовності, виник універсальності сприйняття й експресіоністично загострення плану зображення.
Характеристика спорідненого для драматургів (Брехт, Гашек, Багряний) дискурсу. Спільні засоби, методи, прийоми письма, за допомогою яких посилюється умовність, виникає універсальність сприйняття, поглиблюється підтекст. Способи звернення до минулого.
Поняття діалогу як способу організації мовлення та діалогічності як текстової категорії, що репрезентує комунікативну взаємодію двох комунікантів і вимагає дотримання певних умов. Типи діалогічності, засоби репрезентації в заголовкових комплексах.
Діалог - один з типів організації усного мовлення, що за своєю формою є розмовою двох чи декількох осіб. Активізація діалогу культур - фактор, що сприяє визначенню дієвих кроків у міжнаціональних стосунках, забезпечує повноцінний культурний розвиток.
Наголошено, що одним з майданчиків для реалізації міжкультурного діалогу на сучасному етапі є освітній простір України, а основні вектори розгортання діалогу культур в процесі вивчення німецької мови пов’язані насамперед з лінгвокраїнознавством.
