Структурна, синтаксична та семантична класифікація дієслівної лексики в німецькій мові. Систематизація лексичних одиниць за денотативним, парадигматичним та синтагматичним принципами. Граматичні класи повнозначних дієслів дії, процесу, стану, події, явищ.
Проблема семантичної стабілізації на прикладі афористичних висловів творів Шекспіра. Аналіз становлення прототипів драматурга з урахуванням новітніх тенденцій вивчення мови. Процес формування семантики ептонімів, лексико-семантичні аспекти цього процесу.
Проблема словотвірно-морфологічної синонімії в українській церковно-релігійній термінології. Гомоосновні та гетероосновні словотвірні синоніми. Терміни - синоніми синтаксичного способу словотвору. Скорочення засобами словотворення, суфіксальні деривати.
Аналіз основних підходів до вивчення емотивної лексики у межах семантики. Особливості здійснення семантичного опису лексики на позначення емоцій шляхом аналізу словникових дефініцій як достатньо повного й об’єктивного джерела змістової структури слова.
Дослідження найбільш відомих та авторитетних класифікацій і типологізацій еліпсисів у німецькій мові. Аналіз термінологічних розбіжностей у тлумаченні основних структурних типів еліптичних конструкцій з метою уникнення непорозумінь у їх дефінуванні.
Роз’яснення термінологічних розбіжностей у тлумаченні основних структурних типів еліптичних конструкцій (контекстозалежного еліпсису, ситуативного, незалежного від оточення) з метою уникнення непорозумінь їх дефінування. Наведення прикладів конструкцій.
Аналіз семантичного інтервалу між вторинною та первинною діями за участю французького герундія як вторинного предиката речення і його українських відповідників. Відображення семантико-синтаксичного зв’язку у межах таксисної одночасності й різночасності.
Розгляд особливостей тлумачення терміну "дискурс". Характеристика різних підходів до розуміння дискурсу в сучасній лінгвістиці. Залежність дискурсу не лише від змісту висловлювань і текстів, а й від методології, методики його реалізації і сфери впливу.
Особливості тлумачення терміну дискурс, різні підходи до його розуміння в сучасній лінгвістиці. Висвітлення характеристик дискурсу. Аналіз як неявних, так і прозорих структурних відносин домінування, дискримінації, влади і контролю, виражених в мові.
Фразеология радости и удовольствия в словаре и тексте: характеристика материала. Основные именные компоненты и элементы образной составляющей оборота речи. Характерные лексико-грамматические изменения идиом семантического поля "радость и удовольствие".
Походження назви села Виповзів, незважаючи на його простоту є не таким однозначним. Смисл апелятива, що утворює остову ойконіма, зрозумілий, проте втрата мотиваційної складової з плином часу призвела до виникнення цілого ряду версій його онімізації.
Розгляд питань, пов’язаних із загальною історією української мови. Дослідження проблеми виникнення і розвитку як сучасної української літературної мови, так і староукраїнської. Історія української літературної мови як галузь українського мовознавства.
Виявлення слов'янської ономастичної фразеології у структурно-семантичному та порівняльному аспектах, яке базується на твердженні про значеннєву навантаженість антропонімів-компонентів. Розгляд функцій власних імен у представлених фразеологічних моделях.
Розгляд особливостей будови мовної картини світу. Сутність поняття "ономасіологічна парадигма". Аналіз можливих дослідницьких підходів до вивчення взаємодії мовної та концептуальної картин світу у проекції на тривимірну модель мовної картини світу.
Теоретичні проблеми розмежування афіксації та композиції, особливості статусу компонентів композита в латинській мові. Дослідження сучасною лінгвістикою проблеми походження прийменників у індоєвропейській прамові, давньогрецькій і латинській мовах.
Статтю присвячено взаємодії релігійного і публіцистичного стилів української літературної мови. Обґрунтовано відкритість релігійних текстів для оновлення стильової норми у зв’язку з загальними тенденціями поліморфізму сучасної стилістичної системи.
Аналіз семантико-стилістичних змін в функціонуванні суспільно-політичної лексики, у мові проповіді й публіцистично-релігійних жанрах. Оновлення стильової норми релігійних текстів у зв’язку з загальними тенденціями поліморфізму стилістичної системи.
Дослідження лексем Heimat і Vaterland, які є ключовими засобами вербалізації концепту БАТЬКІВЩИНА в німецькій мові у політично-ідеологічному плані. порівняння семантики досліджуваних слів, ідеологічні методи трансформації значень і маніпулювання ними.
Аналіз поглядів науковців на лінгвістичний статус прислівника як частину мови. Встановлення та з'ясування семантичних і граматичних особливостей значеннєвих розрядів прислівника. Основні семантичні групи предикативних прислівників в українській мові.
Аналіз поглядів науковців на лінгвістичний статус прислівника як частину мови. Поділ прислівників за лексичним значенням на чотири основні розряди – означальні, обставинні, предикативні та модальні. Погляди на статус прислівника в системі частин мови.
Особливості вивчення української мови серед дорослих у воєнний час. Приклад реалізації ідеї розмовного клубу. Вплив "безпрецедентного єднання суспільства на тлі війни з Росією". Соціальні, лінгвістичні, педагогічні та індивідуальні характеристики мовця.
На основі компаративного аналізу дефініцій уточнено лінгвістичний статус дискурсу англомовної притчі. Дискурс притчі по суті охоплює два типи дискурсів: художній (комунікативна подія, герої, фабульність); повчальний (підтекст і морально-етичний урок).
Загальнолітературна лексика як слова літературної мови в будь-якому функціональному стилі та жанрі. Знайомство з проблемами визначення індивідуальності авторського в науковій філологічній прозі. Розгляд особливостей текстів філологічного профілю.
Аналіз поняття "художня література", яке є феноменом епохи Модерну та рівнем "романтичної форми мистецтва". Проблеми визначення понять "література", "художня література", "літературний канон" у сучасному гуманітарному дискурсі. Парадигма текстоцентризму.
Розгляд мовленнєвої діяльності та її мінімальної одиниці - мовленнєвого акту. Аналіз підходів до визначення терміна "мовленнєва діяльність", її взаємозв'язок із мовою і мовленням. Комунікативні пресупозиції учасників мовленнєвого акту, їх спільність.
Аналіз різних підходів вчених до тлумачення феномена "концепт". Теоретичні положення опису емоцій і особливостей їх відображення у концептах. Характеристика емоційного концепту "любов" в контексті емотивної лексики, емотивності на синтаксичному рівні.
Висвітлення проблеми збереження й популяризації мовної спадщини надазовських греків — урумської і румейської мов. Задоволення запитів грецької спільноти україни з вивчення мови метрополії тощо, створення підґрунтя для їхнього подальшого функціонування.
Оцінка - складний логіко-філософський і лінгвістичний феномен. Розгляд найбільш продуктивних її класифікацій. Критерії, які лежать в основі диференціації різновидів оцінки. З'ясовано суперечності в деяких типологиях і систематизовано проаналізовані класи.
Комплексний аналіз лексичних труднощів перекладача науково-технічної літератури, їх перекладознавчий аналіз. Поширені прийоми передачі складних явищ лексичної системи німецької наукової і технічної підмов у сучасному німецько-українському перекладі.
Дан теоретичний аспект дослідження джерел і способів лінгвалізації позамовних звучань, аналіз підходів до проблеми представників різних шкіл, починаючи з античності аж до сучасності, крізь призму типів мовних знаків, мовного знака як двобічної сутності.
