Діалектний текст як підґрунтя класифікації говірок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діалектний текст як підґрунтя класифікації говірок

МАРТИНОВА Ганна Іванівна

Різноаспектні дослідження діалектної мови кінця XX - початку XXI ст. засвідчили прагнення максимально повно описати її склад, представити системні відношення компонентів, особливості функціонування діалектних одиниць у просторі та часі, їхню динаміку. Такий підхід вимагав використання нового й достовірного матеріалу, записаного не тільки за удокладненим питальником, але й у фонозаписі та його відтворенні в текстовому варіанті. Це активізувало фіксацію зв'язного говіркового мовлення, створення діалектних фонотек і текстотек, а в наукових студіях сьогодення ці джерела стали основним підґрунтям дескриптивних досліджень. діалектний мова говірка текст

Розуміння важливості діалектного тексту для достовірного опису структурних особливостей говірок було очевидним ще в сімдесятих роках XX ст., коли створено першу хрестоматію “Говори української мови” [4], проте справжнім поштовхом до активного видання регіональних текстотек стала публікація текстів із говірок Чорнобильської зони [6] та їхній системний опис [7]. Наприкінці XX - на початку XXI ст. з'явилися збірники діалектних текстів різних зон українськомовного континууму [докл. див. 5, 4-5; 15, 5-6]. За їхніми матеріалами були здійснені комплексні дослідження мовлення окремих говорів чи проблемних груп говірок, де діалектний текст схарактеризовано як найскладнішу одиницю мови, у якій вербалізовано багатовіковий досвід народу-творця, його духовну й матеріальну культуру [15; 17], повніше представлено окремі структурні рівні говірок [14; 3; 9; 16; 2; 8; 10-13; 1 та ін], що уможливило глибше висвітлення їхньої ієрархії та функціонування в діалектах, динаміки складу в просторі та часі. Такий підхід став підґрунтям удокладненого й чіткішого поділу говірок не лише за наявністю / відсутністю в них виразних діалектних особливостей, але й за кількісними, частотними та функціональними характеристиками типових і спорадичних явищ.

Мета пропонованої статті - репрезентувати унікальність діалектних текстів як джерела інформації для класифікації середньонаддніпрянських говірок, характеристики їхніх рис із погляду парадигматики, синтагматики та специфіки функціонування й поширення.

Джерелом дослідження стали матеріали текстотеки середньонаддніпрянських говірок, зокрема збірників діалектних текстів (ГПК, ГЗП, ГЧ), що є графічними відповідниками аудіозаписів, переведених у цифровий формат і занесених на комп 'ютерні компакт-диски.

Готуючи зібрання діалектних текстів, дослідники насамперед ставлять за мету презентувати й увиразнити говіркову й етнічну специфіку регіону, донести її до користувача, хоч нерідко жанрову зорієнтованість текстів визначає проблематика конкретного дослідження, коли записувач моделює набір необхідних комунікативних ситуацій із метою отримання потрібної інформації. Зокрема, важливою передумовою формування фонотеки й текстотеки середньонаддніпрянських говірок була двоплановість: це зорієнтованість реципієнта на фонологічну й фонетичну частини питальника “Загальнослов'янського лінгвістичного атласу”, на відображення традиційної лексики означеного діалектного континууму й увага до зв'язних текстів як основного джерела інформації. Такий підхід зумовив максимальну повноту представлення матеріалу, його зіставність у всіх досліджуваних говірках, можливість уточнення свідчень за фонозаписами, їх кореляції в синхронії та діахронії, а оскільки зв'язні тексти записано від діалектоносіїв найстаршого віку, корінних середньонаддніпрянців, то їхнє мовомислення репрезентує також специфіку побуту і звичаєвості краю.

Зорієнтованість зв'язних текстів забезпечує насамперед розв'язання тих завдань, які ставить перед собою дослідник, дає змогу виявляти мовні явища в їхніх “природних взаємозв'язках, синтагматичній взаємозумовленості, лінійному розгортанні та квантитативних характеристиках” [6, 3]. За матеріалами текстів та фонозаписів із середньонаддніпрянських говірок було з'ясовано репертуар фонем і їхніх репрезентантів, виділено фонологічні опозиції й умови та закономірності їхньої реалізації, позиції релевантності й нейтралізації, а це дало змогу удокладнити парадигматичні й синтагматичні характеристики голосних і приголосних, збагатити методику системного аналізу ареалогічним аспектом, спроектувавши поширення окремих явищ і системи діалекту загалом. Уперше для виділення діалектних зон і груп говірок усього середньонаддніпрянського діалектного континууму слугували не окремі, часом розрізнені факти, а свідчення зв'язних текстів із великої кількості говірок (346). Це дало змогу увиразнити його ареалогічну характеристику, уточнити зовнішні межі та внутрішню диференціацію. Для виокремлення мовно-територіальних одиниць цього діалекту релевантними виявились опозиції центр - периферія, північ - південь, захід - схід, які стали підґрунтям для виділення діалектних зон - центральної, північної, південної, західної та східної, у межах останніх функціонують окремі групи говірок із типовими для них структурними характеристиками [докл. див: 14, 253-319, к. 31].

Для прикладу розглянемо репертуар голосних фонем і специфіку їх вияву в середньонаддніпрянських говірках у наголошеній позиції. Фонозаписи та їхня текстова репрезентація засвідчили, що реалізація фонемних протиставлень у підсистемі вокалізму залежить не тільки від наголошеності / ненаголошеності, але й від сусідства окремих груп голосних і приголосних, характеру складу, місця в слові. Для більшості середньонаддніпрянських говірок характерний шестифонемний наголошений вокалізм, який репрезентують надговіркові моделі двох типів: /і/, /и/, /е/, /у/, /о/, /а/ (А) та /і/, <і_и>, <и_і>, /и/, /е/, /у/, /о/, /а/ (Б). У говірках зі структурною організацією голосних типу А репрезентантами фонем здебільшого є їхні основні вияви, проте в західній зоні досліджуваного ареалу (перехідні говірки середньонаддніпрянсько-подільського типу та східноподільські) зафіксовано реалізацію /и/ звуком [е], що трапляється зрідка в низці словоформ: оден, гобен, йіден, дЧегнути, побед'іти, поберу, сидемо, криЧемо, бедишче `місце, де побудована хата'. Спорадична заміна фонеми /и/ на /е/ виявляється також у двох говірках центральної групи (ц 'ібелок, ни^Аведно, корЧену, з^Аус 'ійейі бели, нобели (Вг), бел 'на бочка, із^сел 'нойу в 'ідЧ огойу (Бз)). Наявність фонозапису із говірки с. Байбузи Черкаського р-ну та його графічне відтворення дало змогу засвідчити також звужену реалізацію наголошених репрезентантів /е/, що відбувається послідовніше: у^Ал'удиї., Читвиро, пЧитині, пириЧисло, Ч:ичир'і, стбрин 'к 'і, трудобин ', зЧлиниї, вирЧтино, бричку, ¹типлиї., г'личик, лиЧика, вЧчир'а, вичір, Чил'ад', фиркало, вирх, Чирби, Мирзне, Миртвиї, чиришн 'а, маЧин 'ку, в Чийі, р 'адиничко, ^[тирлы, страш^[ни. У тексті: Пиривисло скрути і за ним ідет ' вйаже /за косарем /; ті пр 'а^[дут ' / ті Шыйут ' сид 'ат '/ дис' кага ¹ ниц ' горит ' /, проте поряд мовець вживає й основний вияв [е]: до Циркви / дочичко / йа тоб'і скаЖу по правд'і / йа до ¹церкви ни бужи й хо^[дил а /. Зрідка виявом фонеми /е/ є нелабіалізований звук [ы] середньо-заднього ряду, високого обниженого підняття: заМырзне, пириМыл 'ували (Бз), який частіше репрезентує /и/ і функціонує в наголошеній і ненаголошеній позиціях у сусідстві з приголосними різних класів (здебільшого губними й задньоязиковими) у середині та в кінці слів: вьіїде, робыл 'и, натобыт ', ¹выгнали, утоМылас 'а, пыу, быу, спыт ', ЙариМыШха, мывули, напыЧут ', пиришчирбылы, л 'убыли, кубыт', головы, Чубы, рушнибы, Шчокы, бабы, убынулы, пабылы, стиригбы, дожывем, маШынойу, пабыу, Жыто, сва^ты (Бз). Діалектоносії сусідньої говірки села Яснозір'я за названими рисами характеризують мовлення байбузян, “як галушкою вдавився”. У тексті: дес балычку Можи зародыш / бо то^[д 'і ж на балычки рОбыли / тоб 'і ж ни робыли на гроши / а тоб 'і / по'жалуста / на трудо'дин ' /ро были /; й корови бу'ли / то л 'уди ж так жывы / [можи /хто так вилно збжито /а Ми так жылы сиридн 'о /. Ця риса споріднює говірку с. Байбузи Черкаського р-ну з карпатськими діалектами, однак більшість властивих їй ознак є типовими середньонаддніпрянськими. Отже, саме наявність звукової й текстової реалізації дала змогу висновкувати про те, що в частині говірок мікроструктури наголошеного вокалізму відрізняються незначною зміною функціонального навантаження фонем /е/, /и/, а в одній говірці навіть зростає інвентар фонем - /і/, /и/, /е/, /у/, /о/, /а/, /ы/ (Бз).

Записування матеріалу було спрямоване передусім на фонологію й фонетику досліджуваного діалекту, водночас текстотека містить важливу інформацію й про інші структурні рівні досліджуваних говірок, що також підтверджують зазначену вище класифікацію. Зокрема, матеріал зв'язних текстів заперечує поширену в підручниках і посібниках думку про паралельне функціонування в середньонаддніпрянських говірках інфінітива на -ти та -ть з перевагою то першої, то другої форм. Здійснений аналіз текстів та квантитативні характеристики явища засвідчують, що типовим для північних і центральних середньонаддніпрянських говірок є функціонування інфінітива з формантом -ть, якщо основа закінчується на голосний звук, та -ти після основи на приголосний (сМикат ', потдат ', поб 'іЛ "ит ', зоЛ "ит ', утрудит ', над 'іт ', жит ', накру^тит ', прат ', нарубат ', накоЛ "от ', шаткудат 'та висоти, надр 'асти (Хц); баЛакат ', зробит ', прат ', робит ', діхат ', налодит ', бит ', жит ', дидиц ':а, скаЛат ', але пойісти, У таблиці представлено статистичні дані за матеріалами з шести говірок кожної зони.вивезти (Бз)), тоді як у частині перехідних і мішано-перехідних говірок його південної та східної периферії можливі форми інфінітива на -ти та -ть, а в західній зоні (східноподільські говірки) переважає афікс -ти (див. табл. 1^і).

Таблиця 1

Окремим об'єктом вивчення за матеріалами зв'язних текстів може бути склад і функціонування службових слів, що також є релевантною ознакою для внутрішнього поділу досліджуваного ареалу. Зокрема, північні середньонаддніпрянські говірки вирізняє використання варіантів прийменника між, зокрема миз функціонує переважно в їхній північній частині: пройіхав / йак п 'іддинув Ладом / йа миз дон 'і вбал "а / і води саМи копдти по мид 'і буЛ "и / (Пм); посоЛ 'у / да в банди / а радше ж до д 'іжки кЛ 'ал 'и /у в ід^ро /да в д 'іжку Лтопчимо / миз гурдами / (Кв);... дак меиде о1 то вл '"одил "д о^тут миз Лорами /(Кв); о^це ми жиЛ и о^там миз Лугом //(Др); стойали йоЛо два дини миз л 'уд'ми / (Ос); тоді як у правобережній південній частині цих говірок засвідчено варіант миж: а йа оЦе ж саМа сод і миж добрими л 'уд'ми та з богом // (Зел); а ми йа миж сводіми куданами са\ма 1меншин 'ка буЛа / (Дб), проте в пісні фіксуємо миж і в лівобережній говірці: мат 'інка ж мойа / нбжал осл ива // чом ти меиде й од:адеш миж чуІжиійі Л 'уди / (Дв), а в говірках центральної, східної, південної зон засвідчено між: б 'ійут' озимиду м 'іж придистими / м 'іж Першойу придистойу і другойу / (Вр); і буЛа танкам доводом дл 'а того / шо буЛа тод 'і спокодв ічна ворожба м 'іж тешчийу і з 'атием // (Тм); настубайе л 'итда / л 'итда / ой 'буде м'іж Нами битва / (з весільної пісні) (Св); а портом за'ходил 'и м 'іж ц 'і с'т'іж'ки мол 'о'тарки нази'вал ис 'а / (У); а са'му о'ц 'у ма'кушку кл 'а'деш м 'іж бал 'о / укл 'а'дайиш / (Прн) тощо.

Також північні середньонаддніпрянські говірки виокремлює наявність сполучників до, дак, да (да й), які активно функціонують переважно в їхній північній лівобережній частині. Сполучник до може поєднувати однорідні члени речення: бу'л о ж да'йут ' нам о'це на жовт'неве / там по к 'і'лу до борошна / до там шче чо'го / пшон'ц'а йа'когос' / (Дв); оПука го'товил'а там до та1 ке / до с 'а'ке ж хо'л'одне // (Пм); зрідка предикативні частини в складносурядному реченні: а йа ж до хол'од'Ц 'у наварил'а / до капусти наварил'а / до кар'топл 'і на'жарил"а / (Пм), виражаючи розділові семантико-синтаксичні відношення компонентів; предикативні частини речення в складнопідрядному обставинному наслідку: кар^топл'а бу'л'а / ко'р'івка бу'л а / до мол оч'ко бу'л о / (Дв); да покл "а'ду на сно'пи / до во'но спит' / (Ст); на сто'л 'і само'вар сто'йав / до о'то 'чайим у'же пригош'ч ал и / (Кн); головну й підрядну частини в складнопідрядному реченні умови як компонент складеного підрядного умовного сполучника йак... до, нехай... до: йак 'бат 'ка ни с'тал о / до заб'рал 'и все / корова 'т 'іки ос'тал ас 'а / (Дм); дак брат /йак дас 'т ' йо'му со'рочку /до в ін і со'рочку на'д 'іне /(Кв); неХай йа ум'ру / до по'мийут ' ж 'ін'ки / (Ст) тощо. Нерідко перший компонент такого сполучника (= як, оскільки, якщо) може бути опущений: а о'це ж йа вже 'д 'івочка / кар'сета неи'ма шче у 'мене / до ба'би нас'тойуйут '/ 'т 'іки би'ри й по'ший кар'сет / (Дв); ну та'ке шо ш'чука / до во'но ни бо'йіц ':а в бо'лот 'і жит '/ а ха'роша 'риба бидохла // (Гр); 'д 'іжка / ну 'д 'іжеичка // ду'бове бу'л о з'робл 'ат ' 'в ічне / до во'но й 'дос 'і в 'мене йе на 'борошно // (Чрн) ; а 'кол о 'печ і та'кий о'п ічок ро'бивс 'а / до ту'ди г'лечики с'тавл'али / (Кн). Засвідчено також використання сполучника йак... до з часовим значенням: а 'бат 'ко йак по'шов на вой'ну / до ми ос'тал 'ис' з 'мат 'ірйу; йак о'це вже п іст ос ' і'де пи'л иповс 'кий / до то'д 'і вже ко^рови 'дойац ':а / то то'д 'і вже ж зби'рал и сир / (Кн); коли... до з опущеним першим компонентом: о'тож 'в 'ійимо да вигру^жал 'и на с'танц 'ійу / до в 'чоботи понаси'пайимо / (Брл); а вже п 'із'н 'іше с'тал 'и роскош'н 'іше жит '/ до то'д 'і с'тал 'и йіх кра'сит 'і 'б 'іл ше 'палочокустав'л 'ат 'в 'л авах /(Кн) та ін.

Службове слово дак функціонує як протиставний сполучник сурядності, поєднуючи дві предикативні частини в складносурядному реченні: бо й у нас скорин'і бу'л ' и / дак у нас пого'р 'іл 'и скрин 'і / (Мр); да й староста був / і це ж гол"о'ва колгоспу / дак ни гол'о'войу / а нази'вал'и ч орт йо'го зна / (Брл); ну 1госпитаил 'в ін о'дин був /ни о'дин /а два /три / ч ' о'тир 'і / ^корпуси аж бу'л "о / дак в ін аж у т'рет 'ому Корпус 'і л"и'жав / (Брл) чи предикативні частини складної синтаксичної конструкції: і с 'т 'і'райеимо в Кочвах/о'це все времн 'а /дак о^це вже йак той / то с'тал 'и купу'ват ' Кочви у мага'з 'інах // (Лц); як наслідковий сполучник підрядності: т 'іки би'ри / й поШий кар'сет /дак оЦе на смерт 'Ябуде в Мене й той карКет / (Дв); йа оЦе із Кейу уд'вох ми долж'н 'і по пйат ' к іп до о1 б ід навйа'зат '/ дак ми б 'і'гом / гри^бем / (Сл-П); чи як компонент складеного сполучника допустовості, перша частина якого опущена: а корову 'вигнал и / дак корову К 'імц 'і ни в'бил и / корова ос'тал ас 'а / (Мр) та ін. Трапляється також функціонування сполучника дак із невласне єднальним значенням послідовності: да у Рома'дан 'і / Каш і / Каш і 'рус 'к'і Кл'ощ 'і / у'же моб'іл'і'зовувал'ис'а / дак воКи о'то по'б':і'рал"и 'наш'іх /; бу'л"а баба така / йо'го та сист'ра / да воКа з Бир'л 'іна / дак воКа о'тож по'кинул'а / дак во'на од:а'л"а т 'і ч 'у'реч Ки / дак йа вже ж у т 'іх чу'реч Ках / шоб і ни 'боса / (Брл) та ін.

Найчастіше слово дак може бути компонентом складеного підрядного умовного сполучника йак... дак: то йак же ж там 'добре 'л 'уди жи'л 'и / дак і ми 'вийідимо /; йак 'вийде во'на 'замуж / дак неи 'будеим брат '/ (Дв); йак 'р 'ічка б'л 'из 'ко / дак хо'дил 'и в'моч 'увал 'и прос 'т 'і'л 'ал 'и / (О); мороз / і'ди ку'т 'і 'йісти / йак ни п'рийдиш ку'т 'і / дак ни йди / (Сл-П); а йак прат ' / дак бу'л о ста'нови 'мати ж'л укто / (Грш), проте часто його перший компонент може бути опущеним: в 'кого корова / дак у'же ж 'воз 'ми чи мол'оч ''ка да о'то зс ц 'ім Ядерником зйі'си // дак о'то повижи'вал 'и йа'кос ' // (О); це в 'кого б'джол ' и / дак / 'можи / той з'найе / (Кн); при'в ' ів в ін до'дому / ми'не ха'з 'айін 'каже / 'т 'іки б ' іл 'ш п ' і'ди / дак йа то'б і й 'уши по 'дри'вайу / (Брл). Іноді такий сполучник має інші значення, зокрема часове: йак при 'н 'імц 'ах / дак ко'пиц 'і сто'йал ' и / (Сл-П); причинове: йак с'ім'йа ви'л 'ика ж бу'л а / йак у 'матир і бу'л ' о / дак ш 'іс'надц 'ат' душ с 'ім'йі / дак с 'і'дал ' и ж о'б ідат 'і за ск'ринийу і за сто'л 'ом /; в нас 'меду ни бу'л о /дак ни зйайу / (Кн); да войи б 'едн 'і буЛ"и / а в ін таскай пабаний / припабаний / дак во[на вже ж пошЛ'а Ламуж за його / (Брл); наслідкове: а тоб 'і шче ми ходили до пЛ 'ен ':іхраз / дак нас шче закрив пол 'іЦай / (Брл) тощо.

Сурядний єднальний сполучник да (= та) поєднує однорідні члени речення: а 'днак корову деир[жал и / кор 'івка / поро[с 'а / да так соб і й хаз 'айнубал 'и // (Дв); вЛинул а бол 'і / йайечок розбил'а о і вбипал'а муЛи м'Яшок / а потрошку і жирку вЛину да [ц 'іл 'ий час і м 'Яшу / Локи бим 'ішу йобо / (Тш); да ни буЛ"о ж н'і[ч ого / да рвеш бурйан йаЛий / да свйр 'іпу / (О); а тоб 'і ніч вйажут '/а вден ' прийшЛ 'и добому дамобот 'ат 'Ц 'іпом//(Чрн); одибрал"и вс 'іх д 'івйат отак 'іх мол"об'іх / да привизЛ'и нас погру[зил"и в:аргони / да визЛ'и нас / (Брл); предикативні частини складносурядного речення: да ми ж таЛи ради / да скл ' абайимос 'а да й гуЛ 'айимо / (Дв); ой-йо-йой / боч ' ко / йаЛе пирижиЛ'и / да гоЛ" одн'і / да ни буЛ"о ж н 'ій ого /... / да у йол е ж ідеш на роботу / (О); тоб 'і ж банок ни буЛ о /да коЛ'и це вже войи пойабил ' ис 'а в с 'б іт 'і б 'іл ому / (Кн); однорідні супідрядні частини в складнопідрядному реченні: да йак по[шийут ' 1мати сподйиц 'у Лову / да на ЗиЛ бну нйд 'іл ':у украл а йа / да над 'іл а завйху с[тавл 'ат ' / да по[шов дошч / до во[но і Л ' итки в [мене буЛ'и гол' уби' / (Дв); а д 'ід Ловит ' рибу / да йак наЛовит ' отаЛ і ш[тучки завб'іл'шки / да вже [миску наловили / а тоб'і де ж йійі д'іт' / (Ю) чи предикативні частини складної синтаксичної конструкції: а прийшЛ и / в іЛону ма[ти даЛ а нам / да ми йшл 'и / с 'уби ж рже ми[не йак виЛ а / да на пороз 'і в 'іЛону роздабил 'и //; ми ц'ійейі баби ни будим брат' / дак во[ни тоб 'і бабу ту на боза / на [сан 'і / да привизЛ "и додому / да скинул'й ж да в ін до 1матушки /шо дабай мат 'уХат 'жи бабу / (Брл). Цей сполучник може мати й приєднувальне значення: хоб 'омти / свате / йа ше надивЛ 'ус 'а / да прийшЛ 'и / (Кн); а вже з пр 'аж і те /отаЛо суЛал "и /і йа суЛал"а /да в ін у той кл 'убок же ізмо[тал 'и / да тоб 'і вже [мати і ч':е вже Ловдр 'у чи тамр 'ад[но // (О).

Сполучник да й (= та й) з'єднує однорідні члени речення: да шо ж обирйул ас' да й обратно ж пойіхал а понаб ' ірал а тр 'а[пок т 'іх // (Дв); до йа ж тоб 'і поЛинул а шЛол у да й пошЛ а / (Дм); а са[жал ' 'и на сЛовороди / на бЛ 'ахи / і так са[жал ' 'и на чирен ' / бигрибл ' 'и да й на чир 'ін ' са[жал ' 'и хл 'іб / (Хц); моржем обр 'ізала /да й сховала /шоб ни 'бачил 'и / (Л); ну прийш'л"а йа/і о'тожл 'аг'л'а йа /да й л"и'жу на пи'ч і / (Брл) чи приєднує другу предикативну частину до попередньої: по ку'сочку мн 'ас 'Ц 'а вс 'ім Чисто / ус'ім д 'і'л 'ил 'и //да й Мати ниЧ 'ім ни боЧ 'іл и /; із ма'шини с ''т 'агнут'т 'і кл 'уч'ками / да й при'йідеим ми биз ниЧого / (Дв); воЧи прийіЖ:айут '/ да й йа ж 'тоже у'се пома'гала / (Чрн); о'нучкойу чи там т'р 'апочкойу об'терл а та туби в'сунул а / да й на 1тому ко'нец ' / (Мк).

У правобережній частині північних середньонаддніпрянських говірок, як і в ареалі досліджуваного діалекту загалом, поширені здебільшого сполучники (чи їхні компоненти) то, так, та (та й): тиб 'і йак вой'на Чончилас '/ так воЧи повиер''талис '/ та аби йіх бу'ли добому пустили / а то с'тудова та в Шахту / на Донбас / (Л); там у нас отой йарок / та бу'ло на куШир посШелиш / воЧо так 'гарно п'рот'ів 'сонц'а б'ілиц':а / та й Шили сорочЧи і д 'іШей обшЧвали товсШ 'ім // (Л); а на с 'аШу ниб'іл'у то Чепчику бу'ло понарЧвайеимо на береиз'і / цар з 'і'л 'а / таЧа па'хуча буЧ а / цар з 'іЧ 'і та на 'в 'ікнах кЧал 'и /то л 'у'бисток /то мін 'ату /(Пт); йак на соЧому /розпусЧа куЧ 'і /а хто укрЧват ' 'хату /то зЧазуйут '/ счЧтавс 'а окоЧот / (Пт); в Чого в із йе / то скл 'абал 'и / та рубЧем прибавл 'увал 'и / та ''дома в бого неи'ма куби / то ст 'іг кЧал Ч / а в 'кого йе куби / то в к'л ун 'і скл 'а'дал 'и // (Пт); хоч зрідка й тут фіксуємо поодинокі випадки використання до, да: а п 'ів'л 'ітри молоч'ка да'дут ' / до в ін жи б 'іт 'ам прини'се / те мол о'ко п 'ів'л 'ітри / б 'іт 'ам / спа'сав / (Л); да вс 'і п 'іш'ли в чиет'вертий кл ас /а ми так б 'іду'вали / шо лед '-лед ' 'мати са'м 'і / а нас т'ройе / та йа п 'іш'ла на ш 'ізди'с 'ат ' 'соток бур 'а'к 'ів у два'надц 'ат ' год /; йа вже йак 'вийшл а 'зам іж/до ку'пил а шкахв/(Чрн); а во'на теж п 'і'шла в 'Кийів у Чаймити да так Шожє 'зам іж 'вийшл а / да так о'це ми і прожи'ли / шчи'тайте в 'б еднос 'т 'і прожи'л 'и в 'ік //да о'це то'б і й та'ке // (С) та ін.