Діалектні тексти як аспект вивчення рибальської лексики говірки
Дослідження рибальської лексики в говірці селища Устинівка. Характеристика текстоцентричного підходу до вивчення говірок, діалектів апробований численними зібраннями текстів українських говірок. Вивчення специфіки фонетики, лексики і граматики діалектів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2022 |
| Размер файла | 18,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Діалектні тексти як аспект вивчення рибальської лексики говірки
Громко Тетяна, Грабова Ольга Кропивницький
Компедіум теоретичного матеріалу про діалектні тексти зводиться до наступних положень:
- Актуальний у наш час в українській діалектології текстоцентричний підхід до вивчення її говірок, діалектів апробований численними зібраннями текстів українських говірок та українськими науковими студіями текстологічного плану (Бідношия, 2008; Гриценко, 1998, 2003).
- Об'єктом дослідження текстографії є жива народна мова з усіма її діалектними особливостями, адже говіркове мовлення - «одне із найбільш різноаспектних об'єктів лінгвістичного дослідження» (Громко, 2019, с. 30).
- Діалектні дані корпусу текстів окремих говірок допомагають з'ясувати тенденції формування української мови, зрозуміти і пояснити діалектологічні процеси на слов'янському тлі, а також можуть стати об'єктом різноаспектних лінгвістичних досліджень фонетики, лексики і граматики діалектів.
-Діалектні тексти носять маргінальний характер: краєзнавства й родинної пам'яті, історії й соціології, текстографії й діалектології, автобіографії й етнографії.
Такі засади спонукали нас до текстографічної складової наукового проєкту зі збирання матеріалів діалектного мовлення Кіровоградської області, що має назву «Жива народна мова Кіровоградщини» (див. (Громко, 2020, с. 236)). Текстотека в рамках цього проєкту продовжує поповнюватися матеріалами, зібраними студентами й магістрантами факультету філології та журналістики Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також має спрямування не лише на збір, укомплектування емпіричного матеріалу для дослідження говірок Центральної України, а й на участь у формуванні загальноукраїнської діалектної текстотеки як представлення діалектологічно маловивченого регіону.
Текстозбирачі не лише орієнтовані на формальне збільшення кількості одиниць діалектних текстів, а водночас провадять роботу щодо різнотематичного укомплектування текстотеки в рамках проєкту.
Дослідження рибальської лексики в говірці селища Устинівка Кіровоградської області, що належить до степового говору південно- східного наріччя (яка до цього часу не була вивчена), на наш погляд, не може бути повним за умови збирання емпіричного матеріалу лише анкетним способом. Відтак приклади записаних говіркових текстів збільшують можливості вузькофахового семантичного аналізу цієї тематичної групи. Наведемо записи текстів, укладених за говірковим мовленням:
Про підготовку до риболовлі: [перед риебалкойу йа диеул'ус' ріібниї календар/ і прогноз погоди// пров'ірив і п'ідготовиу снас'т'і// накопайу чеирв'ак'іу і вечеиром кінуу приекормку на к'іл'ка м'ест// утром рано устау і пойіхау// об'ізат'ел'но треба уз'ат' к'іл'ка виїд'іу нажиуки/ бо може не кл'уват'// колі прийіхау/усе достайу// стаул'у рогач'і у воду// розкладайу вудочку і над'івайу нажіуку// потом/ цеі/ закиедайу вудочки// жду поки кл'уне// вит'агуват' треба/ колії ріба пот'агне кр'учок/ або покладе поплавок на воду// йесл'і попаус'а мал'ок його треба отпустит' назад// колі половіу рибу/ собиерайу усе// глауне не остаул'ат' п'ісл'а себе мусор//] (запис зроблено у 2020 р.). рибальська лексика діалект говірка
Про приготування принади для риби:[з'імойуйа виекориестовуйу приекормку шоб ловіт' карас'а пл'ітку і окун'а//рол' приекормки у тому/ шоб доставиет' живу складову на точку лоул'і і дават' йійі рйб'і по дозах// у холодн'і вод'і треба виекориестовуват' приекормку темних кол'ор'іу шоб не л'акат' рибу// крашче приеготуват' приекормку дома бо йакшчо готуват' нар'ічк'і то треба доуго ждат' поки вона набухне// шоб приекормка швидше опускалас' на глиебиену можна добавит' земл'у або глину// але спочатку треба йійі пеиреитерти через сиїто шоб не було комочк'іу// до пеиреитертойі глини треба добавит' приекормку гарно усе пеиреим'ішат' а у к'ін'ц'і йа добавл'айу мотиел'а// приекормку крашче купл'ат' з'ім'н'у бо у нейі др'ібн'іший помол і вона майе не такт виіражеиниі аромат// потом треба зл'іпиїт' шар'ік такш йак гор'іх і тнут' на те м'есто де будеш ловиїт'рибу//] (запис зроблено у 2021 р.).
Про ловлю риби на поплавкову вудку: [на поплаукову вудочку крашче ловиїт' утром рано або вечеиром коли сонце заходе// нажиіуку треба вибиерат' дл'а того виїду риби йаку хочеиш зловиїт'// дл'а карас'а/ наприклад/ пеирлоука чеирв'ак т'істо або опариш// йакшчо ловиеш рибу де сиїл'на теч'ійа то крашче уз'ат' поплавок округлойі форми з центром т'ажост'і униезу// йакшчо ловиете у стойач'іі вод'і то можна брат' вертиекал'ниі поплавок йакш похожиї на голку// груз'іки треба розташовуват' на в'ідстан'і одиїн в'ід одного// найважчиї треба почеипит' б'іл'а поплаука/ а найлегшиї б'іл'а кр'уч'ка// кр'учок треба вибиерат' також у залежнос'т'і в'ід риби// малиіі кр'уч'ок на невеилиіку рибу// також треба виїставит' правиел'ну глиебиену шоб риба кл'увала// йакшчо риба не кл'уйе/ то можна зм'іниїт'м'есто або тнут' приекормку//] (запис зроблено у 2020 р.).
Про способи доставляння принади до місця ловлі: [йакшо поплавок з кр'уч'ком знаходиец':а недалеко в'ід береига то можна зробиїт' невеиликиї шар'ік з прикорми/ і тнут' його руками у воду// йакшо дал'і в'ід береига то можна викориестовуват' спеиц'іал'ну рогатку// також йе пружини-кормушки в йак'і набиевайец':а каша/ і закиедайец':а на м'есто лоул'і і приевабл'уйе до себе рибу// при лоул'і на закигдушку-реизйlнку викориестовуйут' кормушку з пінопласту у йаку накладайец':а прикормка і циепл'айе ц':а до кр'учка// пот'ім на м'іс'ц'і кр'учк'іу треба смиекнут' за м'іс'іну// прикормка пеиреивеиртайец':а і потрапл'айеу воду//] (запис зроблено у 2021 р.).
Про різновиди вудлищ:[виїд'іу вудочок йест' багато// початк'іуц'івикориестовуйут'поплауковувудочку// поплаукова вудочка може викориестовуватис'а дл'а рибного лову з береигу/ або з чоуна// на поплаукову вудку можна зловиїт' р'із'н'і види риб// сп'ін'інг приезначеиниі дл'а лоул'і хижих виїд'іу риб на рухому штучну приеманку// у йакост'і штучнойі приеманки може викориестовуватис'а бл'есна воблери м'ак'і приеманки шо ім'ітуйут' др'ібнш рйбок// ддн:а вудочка викориестдвуйец':а дл'а лдул'і рйби/ шо жиеве на дн'і воддїми//] (запис зроблено у 2020 р.).
Про особливості ловлі на спінінг: [дл'а лоул'і р'ізнойі риби викориестдвуйут' р'ізн'і сп'ін'інги// дл'а лоул'і дкун'а викориестдвуют' леихкш сп'ін'інг// йакшд ловиїт' шчуку/ треба ждсткиі сп'ін'інг// чим ждшче сп'ін'інг тим важча приеманка// чим важча приеманка тим б'іл'ша в'еройатнос'т' зловиїт' веилиіку рибину//] (запис зроблено ур.).
Про способи прикріплення живця на гачок: [йест' разн'і спдсоби//першиї спдс'іб// над'іт' кр'учдк за спин:ш плауниік//глауне не пошкддит' хреибет шоб жиевец' оставаус'а жиевиім ддуше// центр т'аж'ін':а повтен бут' зм'ішчеиниї до хвоста/ шоб голова риіби дившас' униз/ бо так в'ін буде актиун'шим і привеиртатиме увагу хижака// другиї спдс'іб// одхйелUт' з'аброву пластшку// просунут' через нейі м'іс'іну з пеитл'ойу у рот риіб'і// потдм на петл'у над'іт' троїниік абд двоїниік і зат'агнут' назад л'еску//] (запис зроблено ур.).
Отже, укладання діалектних текстів - це укомплектування емпіричної бази для кваліфікаційних праць та інших глибоких наукових студій. Значення таких текстів важко переоцінити. Система мовлення, що зберігається у свідомості діалектоносіїв, є одним з найважливіших і перспективних завдань діалектологів для укладання якнайширшої джерельної бази у вигляді зв'язних текстів у напрямку подальшого дослідження української діалектної системи. Як джерела опису говірки, рибальські говіркові тексти містять не лише лінгвістичний матеріал, а й етнографічний, що репрезентує традиційні та сучасні особливості народної номінації рибальського промислу. Перспективність текстографічного напрямку мовознавчих досліджень бачиться нами в опублікуванні текстів говірок Центральної України і для подальших лінгвістичних розвідок, і для популяризації народного мовлення українців.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бідношия, Ю. (2008) Текстографічна база української діалектології [в:] Бідношия Ю., Дика Л. Говірки Бориспільщини: Сучасні діалектні тексти та пам 'ятки мови. Київ.. С 24-32.
2. Гриценко, П. Ю. (1996) Тексти як джерело дослідження чорнобильських говірок. Говірки Чорнобильської зони: Тексти / Упорядн.: П. Ю. Гриценко та ін. К.
3. Гриценко, П. Ю. (2003) Тексти як джерело дослідження українських говірок Румунії : [передм.] [в:] Павлюк М., Робчук І.
Українські говори Румунії. Едмонтон - Львів - Нью-Йорк - Торонто. С. І-ХЖ
4. Громко, Т. В. (2019) Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки. Наукові записки. Випуск 175. Серія: Філологічні науки. Кропивницький : Видавництво «КОД». С. 29-33.
5. Громко, Т. В. (2020) Текст як джерело моноговіркового опису, представленого в курсовій роботі з української діалектології. Сучасний педагог: колект. наук. монографія. Дніпро: Акцент ПП. Т. 2. С.229-240.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Заміна атомарного системним вивченням діалектної лексики. Виділення лексико-семантичних груп як вияв системної організації лексики. Загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок, інноваційний сегмент побутової лексики у говірках.
реферат [29,8 K], добавлен 20.09.2010Родильна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Засоби номінації родильної лексики говірок Маневицького району Волинської області. Структурна організація та семантика обрядової лексики. Раціональні елементи народного досвіду, забобонні та магічні дії.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.09.2012Двоскладні найменування суспільно-політичної лексики з переносним значенням. Вивчення синтаксичних моделей та семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями. Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 22.12.2011Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.
статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017Теоретичний аспект використання діалектизмів в художній літературі. Особливості південно-західного діалекту. Стилістичні функції діалектної лексики в художній літературі. Постать Винничука в літературному процесі ХХІ століття. Аналіз львівських говірок.
курсовая работа [64,2 K], добавлен 06.07.2011Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.
отчет по практике [124,2 K], добавлен 15.06.2011Определение стилистических пластов лексики современного французского языка. Понятие, значение лексики ограниченной сферы употребления. Систематизация терминологической и профессиональной лексики, ее функционирование в тексте романе Эмиля Золя "Germinal".
курсовая работа [85,6 K], добавлен 19.03.2014Динамичность лексической системы. Соотношение активного и пассивного запасов лексики. Архаизация русской лексики. Анализ школьных учебников. Понятие и классификация советизмов. Понимание и восприятие хронологически отмеченной лексики школьниками.
дипломная работа [58,0 K], добавлен 27.03.2012- Функционирование сниженной лексики в современном немецком языке на примере художественной литературы
Стратификация лексики современного немецкого языка. Особенности стиля обиходно-бытового общения. Классификация лексики со сниженным значением по шкале Э. Ризель. Анализ лексики со сниженным значением в художественной литературе с позиций теории систем.
дипломная работа [88,2 K], добавлен 29.08.2012