Аналіз характерних рис дискурсивної реалізації метонімічної / метафтонімічної концептуалізації об’єктів кінокритики у британській кінорецензії. Головні причини, чому мовець порушує логічні й граматичні правила, вдаючись до метонімічних перенесень.

Ідентифікація дискурс-специфічних характеристик метакомунікації, що вирізняють телерадіомовлення. Реалізація контактно-фатичних, регулятивних, референційних, рефлективних, логіко-композиційних й суб’єктно-модальних груп основних типів метакомунікації.

Вивчення дискурсивно-прагматичних особливостей мовлення та стратегій (тактик), як засобів їх вираження. Дослідження й аналіз особливостей використання мовленнєвої стратегії і тактик спонукання у англомовному суспільстві, яким воно постає з новел О'Генрі.

Виды устойчивых словосочетаний для описания состояний, связанных с гневом. Оценка вербализации эмоциональных деструктивных концептов - метод анализа вариативности дискурсивной реализации номинантов, отражающих трансформации коннотативных значений.

Описание особого вида рекламных текстов, характеризующихся дискурсивной вторичностью. Их видовое разграничение на основе соотношения языковых и внеязыковых особенностей с институциональной прагматикой, а также с учетом трансформаций на различных уровнях.

Анализ лексикализованной метонимии, зафиксированной в словарях. Описание с помощью дискурсивной метонимии реалий первых десятилетий советской власти на материале романа "Двенадцать стульев" И. Ильфа и Е. Петрова. "Расшифровка" эллиптической метонимии.

Дискурсивная реализация фразеологии в поэме С.А. Есенина "Пугачёв". Фразеологические единицы (ФЕ) с компонентами "бог" и "чёрт". Роль ФЕ в объективации эмоционально-оценочной информации как знака, ёмкого по содержанию и имеющего коннотативную базу.

Ослабление религиозной коннотации библеизмов и фразеологизмов как предпосылка развития их языковой неоднозначности. Анализ дискурсивной секуляризации словосочетаний из религиозного дискурса, результатом которой является формирование фразеологизмов.

Интерпретация личных местоимений (я, ты, мы) в русле грамматики дискурса, ориентирующей на включение дискурсивного парадигмального компонента в квалификационные характеристики частей речи. Связь их когнитивно-перцептивных свойств и типа дискурса.

Исследование лингвистической составляющей дискурса предвыборных теледебатов. Характеристика фрагментов предвыборной полемики 1974 г. во Франции и 1976 г. в США. Сопоставление общих и специфических параметров предвыборного дискурса в двух странах.

Физическое и социо-психо-эмоциональное пространство Я-адресанта и Я-адресата угрозы. Система интерактивных координат партнеров по общению, которая определяет топоному как коммуникативно значимое местоположение, ее коммуникативно-прагматическая функция.

Анализ особенностей функционирования частицы "как раз" в современном русском языке. Сопоставление понятий "дискурсивные слова" и "частицы". Выбор термина "дискурсивные частицы" применительно к частицам, выполняющим функции обеспечения связности дискурса.

Розгляд текстів англомовних туристичних путівників по Україні з точки зору дискурсивного дослідження. Вивчення електронних англомовних туристичних путівників по Україні. Використання лінгвістичних структур для пробудження в уяві специфічних образів.

Особливості конструювання мовної особистості афроамериканця в дискурсі американській кінокомедії, що тлумачиться дослідниками як нео-менестрельний виступ. Значення мовної пародії, що залучає процеси деаутентифікації інтертекстуальних відмінностей.

Дослідження явища дискурсивного спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі. Аналіз лінгвістичних та дискурсивних особливостей дискурсивного явища спотворення інформації. Характеристика різножанрових текстів англомовного медійного дискурсу.

Перехід до складних форм суспільної діяльності. Комплексне дослідження сутності "прагматичного перевороту", який привів до вирішального переміщення дослідницьких інтересів від питань внутрішньотекстової організації до процесів тексто- і смислопобудови.

Стаття присвячена психолінгвістичній проблематиці: сфері психологічної діяльності, що має переважно дискурсивний характер і побудована на використанні різних способів мовленнєвого впливу. Конструювання дискурсів як реалізації прикладних потреб психолога.

Поняття терміну "еквівалентність", розгляд його характеристик. Сприятливість сучасної розвиненої літературної мови для запозичення комунікативних дериватів, словотвірних композицій та цілих термінологічних речень, поданих в одному структурному вираженні.

Проблема співвідношення концепту і дискурсу. Обґрунтування дискурсо- і концептоцентричного дослідницьких напрямів. Дискурсивна профілізація концепту, багатогранність його образних, ціннісних параметрів. Її переосмислення в різних комунікативних практиках.

Розкриття специфіки реалізації мовленнєвого акту натякання шляхом встановлення його когнітивно-семантичних та прагма-дискурсивних особливостей. Вивчення засобів об’єктивації концепту натяк у німецькій мові. Роль вербальних і невербальних індикаторів.

Поняття та класифікація категорій дискурсу. Дослідження таксономії дискурсивних категорій та основні категорії дипломатичного дискурсу. Засоби, які слугують для вираження категорій, що становлять осердя таксономії категорій дипломатичного дискурсу.

Функціональні особливості дискурсивних маркерів uh, um, you know, like, oh та well як засобів подолання комунікативних збоїв. Характеристика їх прототипових значень та встановлені стереотипні моделі вживання в англомовному діалогічному дискурсі.

Дослідження дискурсивних маркерів згоди в ситуації перебивання в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Ситуації розуміння або нерозуміння адресата мовлення, що слугують засобом передачі реагування на висловлення. Сигнали в процесі комунікації.

Дискурсивні маркери як носії процедурного значення та сигнали стратегій когерентності англомовного діалогічного тексту. Позначення локальних або глобальних відношень між сегментами діалогу. Вивчення основних засобів тематичної організації розмови.

Специфіка мовної особистості Гром’яка в українському науковому просторі. Аналіз вставних одиниць у публіцистичній спадщині вченого в аспекті реалізації суб’єктивно-модального в тексті, з позиції комунікативної прагматики. Групи дискурсивів-регулятивів.

Дослідження головних дискурсивних особливостей англомовних гороскопів як різновиду астрологічного дискурсу. Розгляд основних характерних рис гороскопів, особливості їхнього лексичного наповнення, композиційної структури та прагматичного навантаження.

Розгляд дискурсивних особливостей втілення комунікативної стратегії завдання образи як підтипу стратегії неввічливості в дискурсі. Огляд моделей неввічливості. Контекстуальні особливості, що впливають на реалізацію стратегій неввічливості в дискурсі.

Критичний огляд моделей неввічливості та розробка власного визначення даного явища. Контекстуальні особливості, що впливають на реалізацію стратегій неввічливості в дискурсі, а також особливі параметри віртуального простору та інтернет-дискурсу.

Загальні, специфічні характеристики, властиві дискурсу для дітей, визначення дискурсу для дітей як лінгвістичного явища. Сукупність текстів для дітей зі своїми властивостями, характеристиками та мовленнєвими жанрами, формування дискурсу творів для дітей.

Змістова реконструкція концепту юродство в єдності його мовних і дискурсивно-семантичних репрезентацій. Визначення епістемологічного статусу концепту юродство в контексті різних теорій концепту. Обґрунтування національної специфіки концепту юродство.