Діалектні особливості щоденника-хроніки "Війна" І. Бажанського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буковинський державний медичний університет

Діалектні особливості щоденника-хроніки “Війна” І. Бажанського

Антоній Мойсей, Юлія Руснак

Аннотация

Антоний Моисей, Юлия Руснак. Диалектные особенности дневника-хроники “Война” И. Бажанского. Актуальность научного исследования обусловлена необходимостью анализа диалектных особенностей дневника- хроники буковинского педагога и писателя И. Бажанского “Война”. Цель научной работы - проанализировать фонетические, лексические, словообразовательные, морфологические и синтаксические диалектизмы дневника-хроники И. Бажанского “Война”. Новизна статьи в том, что впервые в украинском языкознании исследованы диалектные явления дневника-хроники “Война” И. Бажанского. Методы исследования. В качестве основных использованы общенаучные методы индукции и дедукции, лингвистические - описательный, структурный. Выводы. Фонетические и морфологические диалектизмы, зафиксированные в этом художественном тексте, отражают основные фонетико - грамматические закономерности буковинских говоров. Словообразовательные диалектизмы, зарегистрированные в дневнике-хронике, в современных буковинских говорах устарели.

Ключевые слова: дневник-хроника, Иван Бажанский, фонетические диалектизмы, лексические диалектизмы, словообразовательные диалектизмы, морфологические диалектизмы, синтаксические диалектизмы, лингвистические особенности.

Abstract

DIALECTICAL FEATURES OF I. BAZHANSKY'S DIARY-CHRONICLE “WAR”

Antoniy MOYSEY, Yulia RUSNAK,

Bukovinian State Medical University,

Antoniy Moysey, Yulia Rusnak. Dialectical features of I. Bazhansky's diary-chronicle “War”. The article examines the linguistic features of the diary-chronicle “War” by I. Bazhansky, in particular the dialect vocabulary. The language of I. Bazhansky's works is valuable because it allows to draw conclusions about the peculiarities of the Ukrainian language of the early ХХ century on the territory of Bukovina. The relevance of the research is determined by the need of studing of dialectical features of the diary-chronicle“War” by Bukovinian teacher and writer Ivan Bazhanskyi. Exploring the linguistic features of the diary- chronicle requires a comprehensive analysis to make an effective communicative influence on the reader. The aim of scientific work is to analyze phonetic, lexical, word-forming, morphological and syntactic dialectisms in the Ivan Bazhanskyi diary-chronicle “War”. The novelty of research is conditioned by the fact that in the Ukrainian linguistics dialectal phenomena of the Ivan Bazhanskyi diary-chronicle "War" has been explored for the first time.

Research methods. In the article as the main general scientific methods of induction and deduction are used, as well as linguistic - descriptive and structural methods.

Conclusions. Phonetic and morphological dialectisms recorded in this literary text reflect the basic phonetic and grammatical patterns of Bukovinian dialects. Word-forming dialectisms in modern Bukovinian dialects are obsolete. Among the lexical dialectisms we distinguish the actual lexical and semantic dialectisms. Lexical dialectisms of the diary- chronicle “War” by I. Bazhansky are classified by lexical-thematic groups: LTG of military affairs, LTG of economic sphere of use, abstract names, nominations of a person, names of clothes, nominations of people, etc. Each group includes specific Ukrainian words and borrowed names.

Keywords: diary-chronicle, Ivan Bazhanskyi, phonetic dialectism, lexical dialectism, word-forming dialectism, morphological dialectism, syntactic dialectism, linguistic features.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Твір буковинського письменника і педагога І. Бажанського “Війна” за жанровою характеристикою визнано як щоденник-хроніку. У тексті відтворено події Першої світової війни на теренах Буковини. Праця складається із 440 щоденних записів, розташованих у хронологічному порядку за роками (час у творі лінійний, незворотний).

Перша світова війна - глобальний збройний конфлікт, що відбувався передовсім в Європі з 28 липня 1914 року до 11 листопада 1918 року, в якому брало участь 38 держав із населенням 1,5 млрд мешканців. Під час Першої світової війни загинуло понад десять мільйонів солдатів і цивільних мешканців. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію ХХ ст.

Іван Бажанський - освічена людина, у щоденникових записах вражає не лише точність та детальність у змалюванні подій, але й глибина роздумів, осмислення дійсності. “Широку освітянську роботу талановитий педагог поєднував з плідною громадською і літературною працею. У буковинській періодиці з'являються його вірші, оповідання, публіцистичні статті, в яких порушувалися гострі соціальні та морально-етичні проблеми того часу”1.

Автор - носій буковинського діалекту, його мовлення відображає основні фонетико-граматичні та лексичні особливості буковинських говірок. “Діалект - різновид національної мови, в якому у первісному вигляді збереглася чистота народних джерел, сяюча глибина народної мудрості, невичерпний досвід та оптимізм поколінь” Pysmennyky Bukovyny druhoi polovyny XIX - pershoi polovyny XX stolittia: Khrestomatiia [Writers of Bukovina of the second half of the XIX - first half of the XX century: Anthology], uporiad. B.I. Melnychuk, M.I. Iuriichuk, Chernivtsi: Prut, 2001, P. 311 [in Ukrainian]. Huivaniuk N., Rusnak N., Rusnak Yu. Leksyka rodynnykh obriadiv u bukovynskykh hovirkakh: monohrafiia [Vocabulary of family rituals in Bukovinian dialects: monograph], Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet, 2015, P. 8 [in Ukrainian].. Мова творів І. Бажанського цінна тим, що дає змогу робити висновки щодо особливостей української мови початку ХХ ст. на території Буковини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічні, літературні та мовознавчі аспекти творчої спадщини І. Бажанського аналізували М. Гнеп, Джуран, В. Заполовський, О. Іваницький Ivanytskyi O. “Posmertna zghadka pro I. Bazhanskoho” [Posthumous mention of I. Bazhansky], Chas [Time], 1933, 2 chervnia [in Ukrainian]., І. Кщул, Масловська, В. Михайловський, О. Огуй Ohui O. “Neopublikovani shchodennyky Ivana Bazhanskoho yak nove dzherelo do istorii ta movy Bukovyny” [Unpublished diaries of Ivan Bazhansky as a new source for the history and language of Bukovina], Slovianski obrii [Slavic horizons], Vyp. I, K.: NAN Ukrainy, 2006, P. 353-357 [in Ukrainian]., О. Павлюк, Ф. Погребенник, О. Романець, І. Руснак, І. Червінська, В. Черкач, Л. Щербанюк.

Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою аналізу діалектних особливостей щоденника- хроніки буковинського педагога та письменника І. Бажанського “Війна”. Дослідження мовних особливостей щоденника-хроніки потребує комплексного аналізу для здійснення ефективного комунікативного впливу на читача.

Мета наукової роботи - проаналізувати фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні та синтаксичні діалектизми щоденника-хроніки І. Бажанського “Війна”.

Методи дослідження. Як основні використано загальнонаукові методи індукції та дедукції, лінгвістичні - описовий, структурний. За допомогою описового методу узагальнено спостереження над фактичним матеріалом, Структурний метод дав змогу інвентаризувати та систематизувати мовні явища.

Новизна наукової роботи полягає у тому, що вперше в українському мовознавстві досліджено діалектні явища щоденника-хроніки “Війна” І. Бажанського.

Виклад основного матеріалу. У щоденнику- хроніці І. Бажанського “Війна” передовсім привертають увагу діалектні одиниці. Як відомо, “підґрунтям літературної мови є діалектна” Pitsyk O.V., Kovach V.V., Rusnak N.O., Rusnak Yu.M. Dialektolohichno-folklorni materialy hovirky s. Yuzhynets Kitsmanskoho raionu Chernivetskoi oblasti: nauk.-popul. vyd. [Dialectological and folklore materials of the Yuzhinets dialect of the Kitsmansky district of the Chernivtsi region: popular science publication], Chernivtsi: Chernivets. nats. un-t, 2019, P. 6 [in Ukrainian]..

Термін діалектизм в українському мовознавстві не має однозначної інтерпретації. Ми притримуємося визначення діалектизму П.Ю. Гриценка. “Діалектизм - позанормативний елемент літературної мови, що має виражену діалектну віднесеність. Діалектизми віддзеркалюють процес адаптації літературною мовою територіально здиференційованих елементів діалект-ної мови чи регіональних варіантів літературної мови. Основними шляхами проникнення діалектизмів у літератур-ну мову є мова художньої літератури, публіцистики, наукової літератури, усне мовлення, лексикографічні праці” Ukrainska mova: entsyklopediia [Ukrainian language: encyclopedia], redkol. V.M. Rusanivskyi, O.O. Taranenko, M.P.Ziabliuk ta in. [vyd. druhe, vypravlene i dopovnene], K.: Vyd-vo “Ukrainska entsyklopediia” im. M.P. Bazhana, 2004, P. 146 [in Ukrainian]..

Класифікація діалектизмів ґрунтується на рівнях мовної системи. Виділяють фонетичні, словотвірні, лексичні, морфологічні та синтаксичні діалектизми. фонетичний лексичний словотвірний морфологічний

Фонетичні діалектизми - слова, що відрізняються від літературної мови звуковим складом Pitsyk O.V., Kovach V.V., Rusnak N.O., Rusnak Yu.M. Dialektolohichno-folklorni materialy hovirky s. Yuzhynets..., P. 9.. Фонетичні діалектизми, зафіксовані у щоденнику-хроніці “Війна” І. Бажанського, відображають основні фонетичні закономірності буковинських говірок:

-звук а реалізуеться звуком е: нещастє, зелізний; -звук и реалізується звуком е: оден, учетелька, греміт, тревати;

етимологічний звук і на початку слова реалізується голосним и: инчий, иней;

-звук о реалізується звуком е: сегодня, єго;

-звуку реалізується звуком о: опир, Ромунія; -сполука вй реалізується вл: деревляний, муравлі; -відсутні сполуки губний+й: повязаний, пятниця (відсутність апострофа в написанні слів);

відсутні африкати на початку слова: зеркало;

дорсально-палатальні передньоязикові с,з: шклянка, желізниця;

-звук с реалізується звуком ц (цекання): доці, звідци;

-відсутні приставні звуки: остра, улій, рабунок, порабувати;

м'який приголосний л: кляса, капраль, телєграф, аероплян, патруля;

сполука хв реалізується звуком ф: филя;

-звук ш реалізується сполукою чн: ручник; -напівсонорний в: бровнинг, павза, гавбиця, Тавб;

тверді приголосні р, л в середині слова: борба, тілко.

Ймовірно, впливом російської мови (москвофільських тенденцій) або ж німецької мови можна пояснити фонетичний вияв слів: трівога,

салдат, сопер, сітуація, трівати, мінута.

Словотвірні діалектизми - слова, що відрізняються від літературної мови морфемним складом (всі словотвірні діалектизми, крім слова зачати, в сучасних буковинських говірках застарілі): припадок -- випадок; припадково -- випадково; будучність -- майбутнє; виховатися -- ховатися; властитель -- власник; ушкодити -- пошкодити; падолист -- листопад; зранити

поранити; греміт -- грім; дорожня -- дорожнеча; намагати -- вимагати; опал -- опалення; осередний -- серединний; вповідати -- розповідати; розказати -- наказати; стріл -- постріл; тиче -- патиччя; відки -- звідки; зачати -- почати; надтихнути -- утихнути.

Лексичні діалектизми - слова, що побутують на певній території і відрізняються від літературної мови. З -поміж лексичних діалектизмів виокремлюють власне лексичні діалектизми і семантичні діалектизми. Власне лексичні діалектизми - слова, які мають відповідники в літературній мові: алярм (нім.) - тривога; атентат (нім.) - замах тощо. Семантичні діалектизми - слова, які на певній території на відміну від літературної мови функціонують з іншим значенням: колія (заст.) - залізниця; дріт (заст.) - телеграф; доглянути (заст.) - побачити; відпирати -- відкидати військовою силою; заказати -- заборонити; опустити (заст.) - відступити.

До діалектної лексики можна застосувати ті ж характеристики, що і до лексики літературної мови, наприклад, застарілі слова належать до пасивного складу. Діалектна лексика класифікується за походженням. Проте її традиційно розглядають за сферами використання, виокремлюючи лексико- тематичні або лексико-семантичні групи.

Лексичні діалектизми щоденника-хроніки “Війна” І. Бажанського аналізуємо за лексико-тематичними групами (далі ЛТГ), виокремлюючи передовсім ЛТГ військової справи (текст присвячений темі Першої світової війни), ЛТГ економічної сфери, абстрактні назви, номінації особи, назви одягу, номінації людей тощо. До кожної групи входять питомі українські слова і запозичені назви (в дужках подано джерело запозичення), входять слова активного та пасивного складу, останні мають позначку заст.

Абстрактні поняття: алярм (нім.) - тривога;

атентат (нім., заст.) - замах; гризота -- клопіт, душевний неспокій; кериня -- бруд, сміття; наюдження

підбурення; секатора -- урізування в правах, переслідування, утиск; злидні, становисько (заст.) -- відношення; фестони (нім., заст.) - народні гуляння, забава; ціха -- риса; шварцерство (заст.) - контрабанда.

Суспільні поняття: конскрипція (лат., заст.) - перепис населення; датки -- внески; клака -- безоплатна групова сільська допомога.

Природні об'єкти: фоса - канава; гостинець -- мощена дорога; дуча --яма; шанець (нім.) - окіп, яма; шутер (нім.) - гравій, дрібне каміння.

Господарські приміщення: пивниця -- підвал; шопа (нім.) - підсобне приміщення.

Громадські споруди/ установи: колія (заст.) -

залізниця; дріт (заст.) - телеграф; колійовий міст -- залізничний міст; магазин (нім., заст.) - склад; склеп (пол.)

магазин; уряд податковий -- фінансове управління; уряд (заст.) - органи управління.

Конкретні предмети: бриналь (нім., заст.) - довгий товстий цвях; ерзац -- замінник (слово увійшло до літературної мови); коц (пол.) - ковдра; крігель (нім., заст.)

кружка, кухоль; оштинки (заст.) - пеньок, тріски,

скибки; рурка (нім.) - трубка; слуп -- стовп; стриха -- дах; тріколор (рум.) - румунський триколірний прапор; фана (нім.. заст.) - прапор; фіра -- віз; форшпан (нім., заст.) - упряжа; шульок -- качан; фотель (нім.) - стілець. До останнього слова І. Бажанський подає відповідник з діалектного мовлення, пор.: Водопровід і елєктр.

освітлення знищені; дивно, що ще було пару крісел (фотелів), зеркало і шафа цілі Bazhanskyi I. Viyna: Shchodennyk-khronika bukovynskoho pedahoha ta pysmennyka (Vashkivtsi 31.8.1914 - 29.11. 1917) [War: Diary-chronicle of Bukovinian teacher and writer (Vashkivtsi 31.8.1914 - 29.11. 1917)], upor. O. Ohui, Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 2006, P. 62 [in Ukrainian] Ibidem, P. 55..

Назви дій: кивати -- чіпати; вифасувати (нім.) - отримати, розкладати; відпирати (заст.) - відкидати військовою силою; даскалувати (заст.) - служити дяком; втворити, отворити -- відкрити; допняти (заст.) - досягти; заказати -- заборонити; мельдувати (нім.) - заявляти, повідомляти; нарукувати (заст.) - направити до війська; лагодити -- ремонтувати; уздріти, увидіти -- побачити; доглянути (заст.) - побачити; вдіяти (заст.) - зробити; поброїтися (заст.) - показатися, здатися; подякувати (нім., заст.) - зректися престолу; показатися (заст.) - виявитися; пукати -- стріляти з карабіна, стукати в двері; стопитися -- розтаяти; цофатися (пол.)

відступати; звидіти (заст.) - побачити; шварцювати (заст.) - займатися контрабандою.

Назви тварин: когут -- півень.

Назви осіб: газда (уг.) - господар; газдиня -- господиня; ландштурміст (заст.) - ополченець; надучитель (заст.) - директор школи; двірник (заст.) - сільський виборний староста; дідич (заст.) - пан; дідичка (заст.) - пані;

жид (пол.) - єврей; народня (зб., заст.) - люди, народ; склепар (заст.) - власник магазину; швагро -- брат дружини; швагрова -- дружина (брата дружини).

Назви частин людського тіла: крижі -- поперек.

Назви продуктів харчування: віктуалія (нім., заст.) - продукти; набіл (заст.) - молочні продукти; грінка -- окраєць, скиба; підлий риж (заст.) - поганої якості рис; цитрина (нім., заст.) - лимон.

Назви одягу: горботка -- спідниця з одного шматка темного домотканого полотна; ґугля (заст.) -- зимова домоткана бурка з капюшоном, капюшон, бушлат; анцуг (нім., заст.) - (нім., заст.) - підошва.

Поняття, пов'язані з економічною сферою: торговиця (заст.) - базар; марфа -- тканина; гендель (ід. нім., заст.) - торгівля; ґешефт (нім., заст.) - справа; господарка (заст.)

господарювання, економіка; крона (заст.) - основна грошова одиниця Австро-Угорщини; павшалі (нім., заст.) - надбавка, заробітна плата.

Назви одиниць вимірювання: латер (заст.) - міра об'єму (8 м.куб.); кланя (лабузу) - в'язка лабузу, кукурудзиння; сотнар (заст.) - центнер; сотик (заст.) -- 1:100 обігової крони.

Військова термінологія: оберштаб (нім., заст.) - головний штаб; кампанія (нім., заст.) -- рота; піонір (нім., заст.) - солдат інженерних частин, сапер; реггімент (нім., заст.) - полк; цуг (нім., заст.) -- взвод; сальва (нім., заст.) - залп; кріс (заст.) -- гвинтівка, карабін; гвер (нім., заст.) - гвинтівка, рушниця; гвер машиновий (заст.) -- кулемет; канона (нім., заст.) -- гармата; машиновий карабін (пол., заст.) - кулемет; трен (заст.) -- військовий транспорт, обоз; муніція (нім., заст.) - боєприпаси; амуніції (нім.) - військове спорядження (слово увійшло до літературної мови); офензива - наступ; мустерунок (нім., заст.) - призовна комісія; асентирунок (заст.) - рекрутський набір; ляндштурма (нім., заст.) - ополчення; бойовище (заст.) - театр військових дій; вицофати (заст.) - відступати; інвазія (нім., заст.) - вторгнення; дефензива (нім., заст.) - оборона, оборонний хід бойових дій; дефензивний (заст.) - оборонний; дефензиво (заст.) - в обороні; завішення зброї (заст.) - складання зброї; ґавптман (нім., заст.) -- капітан; гонвет (уг.) - охоронець Вітчизни, солдат; жовнір (заст.)

солдат; санітет (нім.) - санітар; фенріх (нім., заст.) - прапорщик; фірер (нім., заст.) - командир взводу; декунк (нім., заст.) - укриття, траншея; становище (заст.) - укріплення; твердиня (заст.) - фортеця.

Клас незмінних слів: виїмково (присл., заст.) - винятково; зимно (присл.) - холодно; млаво (присл.) - повільно; конче (присл.) - необхідно; поєдинче (присл., заст.) - окремо; провізорично (присл., заст.) - тимчасово; тано (присл.) - дешево; тогід (присл.) - торік; хосенно (присл., заст.) - вигідно; відай (част.) - мабуть; заяк (спол.)

поки; коби (спол.)-якби, коли б.

Морфологічні діалектизми - це морфологічні форми, відмінні від літературної мови. Спостерігаємо такі морфологічні особливості щоденника-хроніки “Війна” І. Бажанського, властиві буковинським говіркам:

невідповідність закінчень (категорії роду) діалектної мови і літературної: патрулю, шрапнелю;

дієприкметники з суфіксом -ен- (замість -ян-): розстрілені;

активність безособових форм на --но, -то: покладено, напр., Неприятеля відперто. Стрілянина трівала щось годину. В Залучу знов щось горить1.

закінчення -е у формі Н.в. множ. люде, Болгаре, --ий у Р.в. множ. людий;

закінчення -е у іменниках с.р. ІІ відміни: нещастє;

прислівник ночию (замість вночі), ймовірно, під впливом москвофільських тенденцій;

індукція твердої групи відмінювання прикметників на м'яку: третий, послідний;

закінчення -і у формі множ. іменників твердої групи відмінювання: професорі, гусарі;

індукція (вплив) твердої групи на мішану в О.в іменників І відміни: Черемошом;

суфікс --че у формі вищого ступеня (проста форма) порівняння: лучче, рідче, дороще;

відмінювання особового займенника: єго, єму;

дієприкметникові форми активного стану теперішнього часу із суфіксами

-уч-, -юч- (вплив москвофілів): переїжджающий, уступаючий, переважаючі сили, зойк тисячий конаючих, горючі села, робучі руки;

скорочена форма предикативного прислівника з модальним значенням мож (замість можна): ...не мож було якось зважитися, до того ще й желізницею не мож було їхати Ibidem, P. 62. Ibidem, P.62. Pitsyk O.V., Kovach V.V., Rusnak N.O., Rusnak Yu.M. Dialektolohichno-folklorni materialy hovirky s. Yuzhynets..., P. 9.;

форми давноминулого часу: ...неприятель при цофанню назад на північ, понищив був на ріках мости11.

Синтаксичні діалектизми - словосполучення, речення, які відрізняються від літературної мови12. Напр.:

Три Москалі їхали візком до Карапчева до дідича Криштофовича; хотіли забрати від него його автомобіль, але не взяли, бо щось не функціонувала машина( Bazhanskyi I. Viyna: Shchodennyk-khronika bukovynskoho pedahoha ta pysmennyka., P. 35..

Вони в ці ями крилися перед ворожими кулями.

До полудня стріляли дуже густо (сальвами) лиш російські канони сюди і аж від тепер почалась битва на добре.

На ніч заквартерувався до школи оден цуг (нім. взвод) цей патрулі з одним фенріхом (нім. прапорщик) і лікарем від худоби Ibidem, P.44. Ibidem, P. 59. Ibidem, P. 71..

За Сербію ніхто нічо й не споминає15.

Знов із заходу зближаються Болгаре до сербської кріпости Нішу, а на полудні перейшли вже далі цілу нову Сербію"і йдуть на місто Монастир. - За те (тому) Італійці вже більше тижня пруть цілою силою на наші позиції в Тиролю і коло Гориції але без успіху. На инших фронтах нічого важного. Греція не помогає Сербії, однак не дуже противилась, що в Солуні висадили Англія і Франція часть своїх військ Сербії на поміч. Ромунія все дуже непевна для нас. Росія обіцяла дати Бесарабію, скоро пристане на її бік. - Так само обіцяла Англія Греції острів Кипр, однак Греція не приняла16.

Висновки

Діалектні явища щоденника-хроніки “Війна” І. Бажанського репрезентовано фонетичними, словотвірними, лексичними, морфологічними та синтаксичними діалектизмами. Фонетичні та морфологічні діалектизми, зафіксовані в цьому художньому тексті, відображають основні фонетико-граматичні закономірності буковинських говірок. Словотвірні діалектизми, зареєстровані в щоденнику-хроніці, в сучасних буковинських говірках застарілі. З-поміж лексичних діалектизмів виокремлюємо власне лексичні і семантичні діалектизми.Лексичні діалектизми щоденника- хроніки “Війна” І. Бажанського класифіковано за лексико- тематичними групами: ЛТГ військової справи, ЛТГ економічної сфери використання, абстрактні назви, номінації особи, назви одягу, номінації людей тощо. До кожної групи входять питомі українські слова і запозичені назви. Синтаксичні особливості щоденника-хроніки “Війна” І. Бажанського властиві сучасним буковинським говіркам.

Размещено на Allbest.ru