Комплексне дослідження діалогу як засобу комічного. Названо імена науковців, які досліджують мовні засоби комічного. Проаналізовано основні причини виникнення комічного ефекту у діалогах. Мовні і позамовні фактори, які відкривають комічне у діалозі.

Встановлення основних синтактико-семантичних відмінностей, функціонування питальних речень у художньому діалозі й газетному інтерв'ю. Особливості діалогу як міжособистісного зв'язку, його характеристики. Підготовка власних висловлювань, їхня реалізація.

Конверсивні зв’язні моделі реалізації категорії адресанта, що є виявлюваними в діалогійних НФЄ й репрезентованими такими комунікативними зразками, як питання - відповідь, фіктивними моделями умови, неправди, ствердження, команди, виправдання, вибачення.

Показано, що розглядати риторичний діалог варто в проспекції релятивістського аспекту риторики, акцентуючи увагу на прагматичному сенсі впливу комунікантів один на одного в процесі гармонізувального діалогу, ефективного й оптимального спілкування.

Проблематика діалогу як когнітивно-комунікативного феномена. Еколінгвістична характеристика мовленнєвого насилля та маніпуляції у контексті толерантності. Розгляд мови як екологічного явища та інструмента формування гармонійної життєдіяльності людини.

Характеристика діалогічної комунікації у контексті еколінгвістичних проблем на засадах когнітивно-дискурсної лінгвістичної парадигми. Розгляд мови і мовлення як екологічного явища та інструмента формування гармонійної життєдіяльності людини у суспільстві.

Визначення поняття дискурсу. Аналіз терміну "діалогічний дискурс" у контексті лінгвістичних та лінгводидактичних парадигм. Визначення позиції діалогічного дискурсу у структурі типології дискурсів. Побудова моделі функціонування діалогічного дискурсу.

Конкретизація дефініції терміну "діалогічний дискурс" у контексті сучасних лінгвістичних та лінгводидактичних парадигм. Визначення позиції діалогічного дискурсу у структурній схемі типології дискурсів. Модель функціонування діалогічного дискурсу.

Розгляд особливостей реалізації стратегії самопрезентації в межах мовленнєвого жанру "знайомство" любовного фікціонального дискурсу. Розкриття місця жанру в континуумі любовного дискурсу в творах Т. Гарді. Шляхи реалізації стратегії самопрезентації.

Аналіз когнітивно-дискурсивного напряму дослідження лінгвістики в теорії когнітивного картографування. Поняття діахронійна когнітивна карта лінгвістичного терміна, опис його складників на прикладі терміна фонетика. Автономізації семантичних компонентів.

Вивчення основних особливостей функціонування мемів на коронавірусну тематику в англомовному інтернет-просторі. Розкриття еволюції мемів з моменту початку пандемії до сьогодення, а також виявлення їхньої теоретичної бази, домінант та джерел виникнення.

Аналіз теоретичної бази дослідження мемів у медіалінгвістиці, різних підходів до їхнього вивчення та концепцій, що визначають їхню сутність та роль у комунікації. Ключові тематичні та ідеологічні мотиви, що лежать в основі мемів на коронавірусну тематику.

Сутність документальної гіпотези про компілятивний характер тексту П’ятикнижжя Мойсеєвого (Тори). Розгляд філологічного аспекту критики літературної специфіки цього твору. Виклад основних здобутків у сфері діакритичного аналізу мови Старого Заповіту.

Розвиток категорії дієслівної зворотності в українських граматиках кінця XVI – початку XX ст. та її виокремлення з-поміж категорій стану та перехідності / неперехідності. Фактори впливу на формування граматичних концепцій. Класифікація зворотних дієслів.

Виникнення та розвиток соціолектів. Розгляд соціальних варіантів японської мови, що має відмінності від інших представлених до розгляду мов світової соціолінгвістики. Визначення впливу процесів, що відбуваються в суспільстві, на мову / соціальні діалекти.

Модифікації протомоделі зміни емотивності пасторального вірша. Поворот від негативної до позитивної текстової тональності у варіативних моделях та їх відображення у відповідних стилістичних засобах. Особливості емотивного повороту у протомоделі.

Розгляд діахронічного розвитку явища топікалізації, оцінка її впливу на інформаційну структуру речення з позиції генеративної граматики, дослідження взаємозв’язку порядку слів та ІСР в пам’ятках англійської мови. Вивчення інформаційної структури речення.

Розглядається діахронна множинність українських ретрансляцій трагедій У. Шекспіра з позицій творчого потенціалу цільової культури мови перекладу. Обґрунтовуються літературні напрями, до яких належать українські ретрансляції ХІХ—ХХІ ст. трагедій Шекспіра.

Розгляд семантичних характеристик фразеологічного образу на позначення гендерного стереотипу "дурна" у сучасній німецькій мові. Встановлено типові уявлення німецьких чоловіків про жінок. Аналіз чоловічого бачення жінки в умовах сучасного суспільства.

Підходи щодо тлумачення поняття "цифровариторика" в сучасності, яке характеризується надзвичайно тісним поєднанням реального й цифрового світів. Обґрунтування доречності виокремлення цифрової риторики як нового етапу в розвитку риторики як науки.

Огляд функцій дієіменників у позиції головних та другорядних членів речення в аспекті згортання інформації й семантичного ускладнення речення. Дослідження ролі дієіменників в організації текстової інформації. Аналіз його семантико-синтаксичної специфіки.

Розгляд прагматичних особливостей дієприкметника та дієприкметникових зворотів для забезпечення еквівалентності та адекватності двостороннього французько-українського перекладу. Визначення та аналіз сутності абсолютного дієприкметникового звороту.

Розгляд вживання дієприкметника, дієприкметникових зворотів у французьких, українських науково-технічних текстах. Використання особливостей дієприкметників для забезпечення еквівалентності та адекватності двостороннього французько-українського перекладу.

Особливості перекладу дієприкметників українською в повісті Миколи Гоголя "Сорочинський ярмарок". Аналіз застосування лексичних та граматичних трансформацій. Встановлення еквівалента та правильні заміни як найуживаніші прийоми перекладацької роботи.

Дієприслівники як клас морфологічних одиниць. Визначення місця дієприслівника в морфологічній системі мови. Дослідження граматичних властивостей дієприслівників та можливості існування в них однієї з приписуваних граматичних ознак — категорії стану.

Особливості дієслівної лексики лісництва і плотового лісосплаву у говірці в аспекті простеження архаїчних лексичних одиниць. Вивчення динамічних процесів у структурі досліджуваної діалектної системи, її характеристики як одиниці діалектного континууму.

Структурна організація та формування дієслівної лексики в російських говірках Одеської області (діалекти слов’янських мов, типи номінацій дії). Семантична структура мовних одиниць та шляхи формування й особливості функціонування діалектних систем.

Аналіз художнього відтворення мариністичного пейзажу в новелістиці М. Коцюбинського італійського циклу. Простеження моделювання морського простору за допомогою дієслівної метафори у мовній картині світу письменника. Виокремлення тематичних груп дієслів.

Особливості семантичної структури синонімів п'яти тематичних груп – інтелектуально-аналітичної діяльності людини, акту мовлення, емоційних станів, вольових процесів та переміщення в просторі. Їх відображення та специфіка в творчості І. Багряного.

Відображення внутрішнього світу людини в поетичних творах Ліни Костенко. Добір лексичних і семантичних засобів, образно-метафоричних словосполучень, які збагачують та урізноманітнюють палітру зображальних засобів, на означення психічного стану людини.