Діалектна картина світу: інтерпретація міри і ступеня

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

Діалектна картина світу: інтерпретація міри і ступеня

Тетяна Ястремська, д-р філол. наук, старш. наук. співроб



Tetiana Yastremska, Doctor of Philology, Senior Researcher

I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine

DIALECT PICTURE OF THE WORLD: INTERPRETATION OF MEASURE AND DEGREE

The fragment of the dialectical worldview of Ukrainians (represented in the semantic opposition top / bottom) was presented by using the onomasiological approach to the description of derivatives. The lexical and semantic features of one of the semantic subfield - the names of measure and degree, which are included in the semantic field "Abstract categories", were analyzed. Structural-semantic units were investigated on the basis of the nominative field of the concepts - base words верх, гора ('top"); низ, діл, під ('bottom") and their derivatives. The object was systematically presented on the supra-dialectal level, the features of the representation of different dialects of the Ukrainian language were found and the spatial variation was outlined. The thesis offers "superspatial" invariant model, as well as a "timeless" model for the reproducing the typology of semantic and structural changes. Accentuated on the importance of dialect material studying, since it is what helps to restore the fragments of linguistic worldview, not verbalized in the literary language or the ancient writings of a culture. The members of different ethnic groups have been modelling their linguistic worldviews for years and decades based on their way of cognition, representing environmental features, everyday life, traditions by using tools of their mother tongue, that is dialect. Lexical-semantic modelling is important not only for the analysis of the derivational and semantic processes but also for the representation of the cognitive space, the result of which is the modelling of the dialectical worldview. The problem of syncretism of parts of speech on the basis of adverbs and the preposition-noun constructions as (з)верхом, (без)верх, (з)горою, (з)гори has been updated (this is evidence of complexity and incompleteness of the adverbialization process). A lexicon of the different parts of speech was presented systematically, phonetic and grammar dialectal features were fixed, and the models of the structural-semantic attitudes were outlined. Graphic presentation by using schemas and tables - modelling of the synopsis - was used for the systematization and illustrating of the semantic material.

Keywords: dialects of the Ukrainian language, dialectal worldview, concept, top / bottom, semantics, semantic field, modelling.



Запропоновано аналіз фрагмента діалектної картини світу, який репрезентує опозиція концептів верх/низ. Застосовано ономасіологічну модель опису - від значення до слова. Досліджено лексико-семантичні особливості одного із семантичних субполів - назв міри та ступня, що входить до семантичного поля "Абстрактні категорії". На підставі аналізу діалектних матеріалів представлено структурно-семантичні одиниці, що формують номінативне поле концептів верх / низ - базові слова верх, гора С'верх"), низ, діл, під ('низ") і їхні деривати. Системно представлено об'єкт вивчення на наддіалектному рівні, з'ясовано особливості репрезентації різних наріч української мови, виявлено просторове варіювання. Запропоновано використання "надпросторової" С'наддіалектноГ) інваріантної моделі, а також "надчасової", щоби відтворити типологію семантичних і структурних змін. Акцентовано на важливості дослідження діалектного матеріалу, оскільки саме вивчення говорів допомагає відновити фрагменти мовної картини світу, не вербалізовані в літературній мові чи в давніх писемних пам 'ятках. Представники різних етногруп упродовж років і десятиліть моделюють "власні" картини світу, які відображають їхні шляхи пізнання, відтворюють особливості довкілля, побут, звичаї засобами рідної говірки. Лексико-семантичне моделювання важливе не лише для аналізу дериваційних і семантичних процесів, а й для представлення когнітивного простору, результатом якого є моделювання діалектної картини світу. Актуалізовано проблему синкретизму частин мови на основі прислівників і прийменниково-іменникових конструкцій (на зразок (з)верхом, (без)верх, (з)горою, (з)гори), що засвідчує складність процесу адвербіалізації. Системно подано лексику різних частин мови, засвідчено фонетичні та граматичні діалектні особливості, окреслено моделі структурно-семантичних відношень. Для систематизаціїй унаочнення семантичного матеріалу застосовано графічне відтворення за допомогою рисунка й таблиці (моделювання синопсису). абстрактна категорія світ діалектний

Ключові слова: діалекти української мови, діалектна картина світу, концепт, верх / низ, семантика, семантичне поле, моделювання.



Вступ

Кількість і міра як домінантні категорії буття тісно пов'язані між собою й доповнюють одна одну: кількість виражає загальні ознаки об'єкта, характеризує його обсяг, розмір, рівень, інтенсивність, визначаючи основні параметри, натомість міра та ступінь відображають кількісні межі існування об'єкта.

Основна мета дослідження - змоделювати частину лексико-семантичного простору мови - семантичну групу (СГ) назв міри та ступеня, що є компонентом семантичного поля (СП) "Абстрактні категорії", виокремленого в межах бінарної опозиції концептів верх/низ. Як слушно відзначив Л. Полюга, аналіз семантики абстрактних слів "має особливе значення, бо він розкриває прямий зв'язок між мовою, мисленням і культурою та відбиває стан інтелектуальної діяльності предків українського народу" [4, с. 103].

У статті зосереджено увагу на лексико-семантичних виявах концептів верх/низ, що, номінуючи міру і ступінь, демонструють особливості світосприйняття діалектоно- сіїв різних наріч української мови.

Дослідження проведено на діалектному матеріалі, проаналізовано мовлення носіїв говірок української мови, що дало підстави сформувати фрагмент діалектної картини світу, задокументувати "мовне освоєння рідних місць, що перетворює конкретний екзистенційний простір у духовну батьківщину" [7, р. 7; див. також: 1, с. 30, 2, с. 156; 3, с. 21-23; 5, с. 21-31; 6, р. 89 та ін.]. Джерелами дослідження також є історичні праці, використані для реконструкції історії виникнення словотвірних і семантичних особливостей: наявні й доступні пам'ятки з різних періодів історії, історичні словники картотеки), а також загальномовні словники Є. Желехівського, С. Не- дільського, П. Білецького-Носенка, Д. Яворницького, Б. Г рінченка та ін.

Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є різні аспекти моделювання, зокрема: семантичної структури слова, концептів і фрагмента картини світу. Використано описовий метод, порівняльно- історичний, методи семантичного аналізу й ін. Дослідження проведено на наддіалектному рівні, що виявляє

багато переваг для репрезентації цілісної діалектної картини світу з метою системно представити мовне явище - його історичну та ареальну диференціацію. Запропоновано авторську концепцію моделювання українського діалектного континууму - від абстрактної моделі до реальної репрезентації - на прикладі аналізу номінативного та семантичного полів концептів.



Результати дослідження

Діалектну картину світу формують уявлення діалектоносіїв про матеріальний і духовний світи, відображені в мові. Діалектне мовлення як симбіоз мови й культури розкриває інші - невідомі літературній мові - аспекти людського світобачення і світосприйняття. Картину світу формують концепти - узагальнені поняття, одиниці мисленнєвої діяльності людини, які зберігають й акумулюють, постійно оновлюють і модифікують інформацію про все, що її оточує, відтворюючи у свідомості різні уривки життя, вербалізовані засобами мови. Саме за допомогою концептів мовна особистість (носій говірки) може передати особливості своїх знань про світ - свого світобачення.

Відповідно до авторської ідеї моделювання номінативного та семантичного полів концепту [5, с. 78-81] моделювання концепту передбачає аналіз усіх можливих дериватів у межах словотвірних гнізд із вершинами верх, гора (що репрезентують "верх") і низ, діл, під ("низ"), що охоплюють лексичні одиниці різних частин мови. Одним із етапів аналізу концепту є моделювання синопсису - узагальненої семантичної структури концепту, укладеного на підставі семантичного аналізу дериватів (табл. 1). Синопсис демонструє семантику субстантивну (нумеровані базові значення), ад'єктивну (adj), вербіальну (v) та адвербіальну (adv), що демонструє семантичну систему концептів.

Обов'язковою для цієї семантичної "ситуації" є межа, а основне значення СГ - 'верхній край (краї); вінця' (1). Аналізовані лексичні одиниці фіксують досягнення межі внаслідок наповнення об'єкта і відповідно до інтенсивності вияву ознаки, формуючи дві семантичні підгрупи (СПГ):

І СПГ - 'до межі, до краю, по вінця';

ІІ СПГ - 'поза межу, із надлишком', назви якої своєю чергою диференціюються залежно від об'єкта вимірювання: сипкі речовини, які можна насипати "гіркою", із чубком, і рідкі, які виллються через край вмістилища (див.: рис. 1).

Рис. 1. Міра і ступінь вияву ознаки

І СПГ 'до межі, до краю, по вінця' охоплює назви, утворені на базі субстантивної семантики 'щось, наповнене доверху, ущерть' (1.1). У гуцульських і закарпатських говірках зафіксовано деривати: вершадь "щось накладене поверх країв (перев. про віз)" (КГ; значення слів подано в семантичних лапках (''), дефініції авторів ('тс')); літ. навершений (СУМ20, с. 1705); пор. вираз, зафіксований у гуцульських говірках, довершений вверх: Ни ридай, сатано-Ироди, твоє пекло будет у послїдним веремю наймудріщими людьми, панами, вій¬тами, тими гоноровими, шо-си величают над міру, до¬вершене в верх! (Голови) (Шух. 5, с. 13; ГС, с. 542), де дублювання "верху" засвідчує абсолютну повноту вира¬ження ознаки.

Таблиця 1

псис СГ Сине

"верх"	"низ"
1) 'верхній край (краї); вінця'
1.1) 'щось, наповнене доверху, ущерть'
adi 'наповнений доверху, ущерть'
v 'наповнювати доверху, ущерть'
v 'наповнюватися доверху, ущерть'
adv 'ущерть; по вінця'	adv Д° Дна
adv 'повністю, цілком'
1.2) 'надлишок, надмір'	1.2) 'нестача, брак'
adi 'наповнений із надлишком'
v 'наповнювати з надлишком'	v 'наповнювати менше, ніж належить'
v 'переливатися, пересипатися через край'
v 'виступати понад краї, поза межі'
v 'височіти, виділятися висотою'
v 'замерзати збільшуючись в об'ємі'
v 'виявлятися понад міру, перевершувати'
adv 'із надлишком - вище за краї; із чубком'
adv 'із надлишком - через край'
adv 'більше, ніж достатньо; забагато'
adv 'більше ніж; понад'	adv 'менше ніж'
adv 'назовні, поза межі'
adv 'наперед, заздалегідь'	adv 'опісля, відтак, потім'
1.2.1) 'чубок, гірка'
1.2.2) 'додаток, доповнення'	1.2.2) 'знижка'

Вербіальну семантику репрезентують:

* 'наповнювати доверху, ущерть' - вершетурити: Шче дроу сирих там класти, вершетурити, аби ни зго- Прислівники міри і ступеня формують чи не найбільшу групу, демонструючи семантичну трансформацію 'ущерть; по вінця' ^ 'повністю, цілком', наприклад:

рли паски (Росішка) (КСГГ; КГ ("накладати до відказу", "накладати вщерть")); вершити: (Астаф'єва, с. 167 ("наповнювати ... вщент"); Сабадош, с. 37 ("наповнювати вщерть")); Ужё зач'индТ вершйти відро, бо витдк ни буде з ч'ого (Криворівня) (КСГГ)

* 'наповнюватися доверху, ущерть' - вер- шетуритися: Вершетуритс'а лом^ял'а <'сухе гілляччя'> у гатй <'гребля, загата'>, кобй йей ни урвдло (Росішка) (КГ ("наповнятися вщерть")); вивершетурю- ватися (perf вивершетуритися): Йак с'а на гатй в^вершетурит л'ім, та може урвати гат' <'гребля'>; Айбо тото с'а так, сйнку, дуже ни вівершетур'уйе плас'т'а (Росішка); Вьівершетурилос'а накрай (Широкий Луг) (КГ ("переповнитися")).

чи укладачів словників, упорядників текстів - у цитатних (""). Список використаних джерел і перелік населених пунктів і регіонів див.: [5, с. 694-709, 758-781]) (КГ); вер- шетуреник "наповнений до відказу посуд", "дуже повна посудина молока": Йакий вершетуреник мушу пити; Вершний погар <'склянка'> (Богдан) (КСГГ; КГ).

Значно повніше представлені одиниці інших частин мови. З ад'єктивною семантикою 'наповнений доверху, ущерть' засвідчено деривати: вершений, ввер- шений, увершений (Жел. 1, с. 65; 2, с. 1000 ("vollkommen <наповнений ущерть>")); вершетурений (КГ); довершений (Жел. 1, с. 190 ('тс'); ГС, с. 542; СУМ 2, с. 333; СУМ20, с. 784); звершений (Жел. 1, с. 287

* 'ущерть; по вінця':

верхом <->: (Жел. 1, с. 64 ("ьhervoll, bis zum Rand <уповні, до краю>"))

вершно <давати>: Дали ми чиріїшин' у Шапку вершно (Сабадош, с. 37)

доверха <накладати, наповнювати>: В такій бідї богато єму <сатані> пидпишет си и так мет мати повне пекло до верха, шо пукати будет (Голови) (Шух. 5, с. 13); Накладають верствами - верства моху, верства смоли так, аж до верха (Онищук_О, с. 166); БіЛили мітки так //у дириу^йені боц, с. і іїлали оден р'ед 1ниток /другий р'ед с1попелу дроу і так до вер'ха //Лотим заливали кипйетЛом (Черепківці) (БГ_Т, с. 120, 133134); Тир'хай вуз довир'ха, коні повезут (Сабадош, с. 68); Натрепав <'багато накласти'> соломи (совоми) до драбняка <'підвода'> до самого верха (НСанч) (Пиртей,

с. 232); пор. у пам'ятках: Напълнишл (водоносы) до вьрха (ХІ ст.) (МСДЯ 1, с. 465); Напл^етє ты соудины водою а *л'ни налили и(х) ажь до връха (XVI ст.) (КіС16-17); В той пропасти огнь страшній їз серкою страшно гу- чит изо дна аж до верха (XVIIІ ст.) (Тимч_ІС, с. 634) доверху <накладати, доливати, наповнювати>: Верх неї <солонини> кладуть верству грінок, другу бриндзї, знов грінок, масла, кулеші, солонини і т.д., аж до верху (Шух. 1, с. 144); Переруба <'місце в стодолі для складання сіна'> 1була заПоунена доверху Сіном (Нижні Гаї Т) (Шило_С, с. 197); Яйце вибити в шклянку, решту долити водою до верху шклянки (ЛЛ, с. 695); Наповнену (не до самого верху) рибою таргу двоє других робітників беруть, односять до берегу (Добруджа) (Вовк, с. 49); пор.: Пекло Гоешниковь ажъ до вєрхY оузкаго по- жєрла (XVI ст.) (СУМ16-17 3, с. 240-241)

презверх <іти> - задокументоване в пам'ятці XVШ ст.: Єсли добудеться <'доходити'> презъ верхь склянице вода, безъ похибы мокрый рокъ будетъ (Тимч_ІС, с. 742); хоча, на перший погляд, форма презверх, як і че- резверх вказує на надмірність, однак наведена цитата, як і літературне слововживання, підтверджують, що ці прислівники можуть виражати значення 'до краю, до межі' (СУМ20, с. 281 ("дуже повний; заповнений до краю (виділення моє. - Т. Я.) або вище країв")).

* 'повністю, цілком':

звершено <пізнати>: Пізнати звершено чиї прикмети (Кміт_С, с. 26); пор. цсл. совершено <довідуватися, знати, відкидати>: Совершенно отвергли (XVI ст.) (СУМ16-17 4, с. 254); Того совершенно било довідати ся не возможно; О всіхь річах и поведеніях совершенно ві- даль (XVIII ст.) (Тимч_ІС, с. 751, 798).

У закарпатських говірках спорадично засвідчено вираз досподу-ви цідити (випити) 'до дна; нічого не залишаючи', який формує опозицію до 'по вінця': Вун стау до шора <'ряд'> //йак прийшла дчеиреид' на н'ого / аш чаши ші лем мало хіиб^ло / а вун вуцідиу до спдду // але йоуму не казали нидж ... вун зндву вупиу до спдду (Баранинці) (УЗГ_Т, с. 355-356).

Одиниці II СПГ об'єднує значення 'надлишок, надмір' (про кількість, міру вияву)' (1.2). Субстантивну семантику репрезентовано досить спорадично; пор.:

верх (Гр. 1, с. 139 (Полт.г.)); слово часто фіксоване в пам'ятках XVI-XVIN ст.: Вамъ тыжь дано боудеть мероу доброу а польноу и натопьтаноу и потрясеноую из вер- хомъ опловитымъ <"изобильный"> (Тимч_МС 2, с. 46); Має(т) бы(ти) чотыри ко(р)цы мєрьі ... бє(з) вє(р)ху и трасє(н)я (СУМ16-17 3, с. 241-242); Збоже всякоє и товари єдною мерою без трясенїя и верху ... мерили бъ; Четвертями, а не мешками продавать хлебь везде не потрусивая безъ верха, но по гребло <"дерев'яний брус, щоб зрівняти насипане вщерть з вінцем начиння"> въ щеркъ <'ущерть'> (Тимч_Ю, с. 220, 362); гора (Пискунов, с. 55).

!з цим значенням засвідчено дериват поверхниця в романі Петра Шекерика-Доникового "Дідо Иванчік": Депутат нарубив пів бербениц бриндзи на него. Тай нарубив шє й поверхницу: міртук, четвертину й колач (Шек_ДИ, с. 342);

У цьому ж творі виявлено фразему на низьке с^сти 'бідувати', що дає підстави для виокремлення семантичної опозиції 'надмір' / 'нестача': Тай ни то Юрі- штан, але й сам пан Гердлічка на низке сів. На старість Гердлічка гірко бідував. З голоду пух (Шек_ДИ, с. 154).

Деривати слова верх репрезентують ад'єктивну семантику 'наповнений із надлишком; переповнений, надмірний':

верховий (мірка): У иншій четверти ячменю, то буде щертових <'насипаний рівно до країв'> мірок дев'ять, а верхових вісім (Полт.г.) (Гр. 4, с. 525)

верхуватий (мірка, миска, горщик, банка, ложка тощо): (Жел. 1, с. 64 (= з верх0м "Schьttmass <із надлишком>"); Лесюк, с. 92; Неґрич, с. 35); Дав му верховату міру - "відплатив за якесь зло таким же або ще більшим злом" (Нагуєвичі) (Франко_П 12, с. 517; Он. 1, с. 92 ("повний, з верхом (про міру) ")); Оперед ґазд клали на столи шонайкрашші їдла: товсті студійці та верхо- ваті миски голубців (Шек_ДИ, с. 231); Набрвла вер- ховвту миеску мукьи (Довгопілля) (КСГГ; ГС, с. 110; ГГ, с. 35 (верх0ватий "повний, з верхом")); Миеска вер- х0вата (Бабин) (КСГГ); Верховвте ведр0 (Хащів) (Он. 1, с. 92); Верх0вате горн'ё соли; Верх0ватий ґврнец' (Ко- бло) (Кміт_С, с. 25 ("вживають при мірах"); Он. 1, с. 92); Скопйц' верховатый (Он. 2, с. 225 ("дійниця")); Мойа мава ... нав'ес набрала вер^ховату банеч'ку на дві літрі (Астаф'єва, с. 168); Зварили пирогиу з бриндзоу / дві вер'х0ват'і мис'ц'і /ус'о пишл0; Муки набрвла вер'- х0вату миску; Дайёц.е вер'х0вату лйшку цукру (Голя- нич, с. 138 ("переповнений, такий, що виступає за верхній край посудини"))

вйршний (посудина, горня, цебер, миска тощо): (Жел. 1, с. 65 ("nicht voll <неповний>"); Жеґуц, с. 29; Піпаш, с. 22 ("переповнений (про посуду) ")); Ведро вёршне - то з чубком (Зелена Н) (КСГГ; ГГ, с. 35; ГС, с. 110); Вёршне г0ршітьи двла_м ї ґрсу (Рахів) (КСГГ); Вершна миска - то така з горов, вже забогато. І про лижку так кажут. Кілько дати соли? Вершну лижку. І вершний банєк кажут. Як то нести, як то вершний ба- нєк? Вершне ведро. Ти нашо набрав розчину вершне ведро? Ти зара будеш нести, буде сі сипати. То є люба посуда і так, ніби забогато набрав (СБ, с. 54 ("наповнений із верхом, із надлишком")); Вйбо нё кладїт вершну склвнку с0ле, бо віт^к ме с'а росипвти, йак мете брвти; Наклвду вершний цебер р^пи та онтуди, там мвйете (Росішка); Такий ми нал'^ла погвр 0н' вершный (Великі Лучки); Из в^ршн'ого горшка сип (Мала Копаня); Изїу им вёршный твнж'ур <'тарілка'> р^пи (Стеблівка) (КГ ("повний, з вершком")); Вершне корыто пшивиц'і (Сабадош, с. 37); Я сама дивлюсі, отаво мисочка, вёршну я даю. Ну то шо, то є мало? Вершну мисочку (а він ше хоче) я даю. Та Оля сі здивувала, я кажу: "Мій Микола за цілий день би ту миску з'їв, вёршну. А він з'їст рано, в обід і ввечір". Отаківо повні три мискі! (СБ2); пор.: Фоси <'канава, рів'> були повні, аж вёршні граду (Зелена Н) (КСГГ); Вершні шуфляди були грошей, ну тай діти бідували, га? (СБ2)

вивершений (миска, відро): На стол^ була в^вер- шена миска муки (Росішка) (КСГГ; КГ ("наповнений ущерть")); Це так'ё виевершене відр0 барабулі, шо ни г0ден д0бре вз'иети (Криворівня) (КСГГ; ГГ, с. 36); На столі стойала миска, в^вершена йвбликами, йак копиц'а (б.л.) (КГ; пор.: СУМ 1, с. 363; СУМ20, с. 299) ви вершетярений (міра): Унв хотїла фёрд'/'л' <'міра сипких речовин'> ріпи п0вний, в^вершетуренип (Росішка) (КСГГ; КГ ("наповнений ущерть")) перевйршений (-): (Пиртей, с. 279) повйршний (-): (Жел. 2, с. 667 ("mit Stodkwerken <->")) черезвйршний (-): (Жел. 2, с. 1066 ("ьber das volle Mass <переповнений>"))

Значну семантичну активність виявляють дієслова, зафіксовані зі значеннями:

'наповнювати, накладати понад міру, із надлишком':

вершити: (Астаф'єва, с. 167 ("наповнювати ... з верхом")); Ніи вер^шие відро, бо уно вуде зайоуне, тиї, йіек йа вуду Інестиі, йеблука мут сиі рос:иіІпатиі (Астаф'єва, с. іб7); Ни мусиш так вершыти відр0, бо витвк ни меш бізуввти здопмыти (Криворівня) (КСГГ); пор.: (Гр. 1, с. 141 (б.л., "насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ")) вивершетярювати (perf вивершетярити): Ни в^вершетуруй так в^шалку (Росішка) (КСГГ; Кг ("робити немудрий вершок", "вивершувати (грубо) ")); Так йес по- гвно в^вершетурила пласт, шо звраз с'а звёрне (Росішка) (КГ ("накласти вщерть"))

вивйршувати (perf ви вйршити): (Гр. 1, с. 148-- 149 (б.л., "насыпать, насыпать выше краевъ"))

звйршувати, звершати (perf звершити): Насипав мірку жита та ще й звершив (б.л.) (Гр. 2, с. 129 ("насыпать верхъ"))

навйршувати, навершати (perf навершити): (Жел. 1, с. 4бб ("voll, in eine Spitze auflegen, aufschiditen, anfьllen <наповнити, покласти зверху>")); Так навер^шив пласт, шчо варас с'а зверне; Навер^шилас' ми 1тул'ко йідьі, шчо неи пу^йім (Сабадош, с. 180 ("наповнити вщерть"))

перевйршувати, перевершати (perf перевершити): (Жел. 2, с. 611 ("ьbermassig etw. aufsetzen, ьber das Mass hin thun, ьbertreiben <переборщити, перевищити міру, перебільшити>")); Лучше міру перевершити, як недовершити - "говорять купцеви, який усе має охоту дати менше а не більше, як міняє" (за М. Гні- дковським) (Франко_П 22, с. 398)

'переливатися, пересипатися через край' вивйршувати (perf вивйршити): В^вершила водв

повер вал0вів, ... пішлв повдр'хи, віл'л'алас'а (Росішка) (КГ ("перейти за краї"))

вивйршуватися (perf вивершитися): Вывер- шити ся почдрез верх (Жел. 1, с. 70 ("ьberlaufen (вода) <перелитися через край (про воду)>"))

перевйршувати, перевершати (perf пере - вершити): (Пиртей, с. 279; пор.: Сум 6, с. 138)

'виступати понад краї, поза межі'

горувати (perf вигорувати): Положы мдньшій сн0пъ въ т0й верства, бо тамъ выгоровало (Гол., с. 438, 398 ("возвыситься, поднесться")); Відстають по обох боках сїрака два куснї сукна вшиті до купи, і над сукном піднесені в гору. Так вшиті два куснї сукна гору- ють на сїраці' (Зубр_Н, с. 74); Горує "<виступати> понад верх (горщок масла) " (Кміт_С, с. 49); Мішк'Ы гуруйут вер васагв <'віз'> (Малий Рожин) (КСГГ); У цеї 1царок віирше ніи сиеп барабул', бо тут уже їтак горуйа (Астаф'єва, с. 380 ("виступати гіркою (над чимось) ")); Ти шос тоти дві дошкі зле прибив, вни горуют. Мусиш їх троха зістругати, бо будеш ходити тай сі шпотати (СБ, с. 133 ("надмірно виступати вгору"))

'височіти, виділятися висотою'

горувати: (Жел. 1, с. 155 ("sich nach oben heben, wцlben <виступати вгору>")); (Он. 1, с. 187 ("височіти")); Горонька горує, дьівчатко банує, / Горонька не горуй, дзєвчатко (дьівчатко) не бануй (Воля Нижня); Горо моя горо, хто ня на ню волат?/Волат ня миленькый, Боже мій любенькый. / Горичка горує, мій милый банує, / Ты горо не горуй, мій милый не бануй (Чорна) (Верхр_Л, с. 302, 367)

'замерзати збільшуючись в об'ємі'

вивершувати (perf вивершити): В^вершит вода в валовах (замерзне) (Росішка) (КГ)

'виявлятися понад міру, перевершувати' перевершувати, перевершати (perf перевершити ): Результат перевершив мої сподівання (ЛЛ, с. 332; пор.: СУМ 6, с. 138)

перевершуватися (perf перевершитися) - у фразеологічній одиниці (ФО) перевер^шиуси розумом 'про розумного чоловіка' (Черешенька) (Колєснік_Д, с. 92)

У вербіальній семантиці "низу" виявлено дериват "верху" недовершити - із префіксом недо-, що є продуктивним для творення слів зі значенням здійсненої неповною мірою дії - зі значенням 'наповнювати, наливати менше, ніж належить': Лучше міру перевершити, як недовершити (Франко_П 22, с. 398). Із цим значенням також занотовано дієслово понижати (perf пони жити): Того вечера й мене в діда ни понижєли з горівков. Мали у завелиці. Чєстували нев мене разом из гостями (Шек_ДИ, с. 68). Конструкція, утворена за моделлю "понижати + Abl", демонструє унікальність гуцульського мовлення.

Особливістю цієї СГ є значна адвербіальна репрезентація: засвідчено не лише вузько діалектні форми, давні українські утворення, а і їхню семантичну розмаїтість. У цьому контексті особливо актуальною є проблема розмежування прийменниково-іменникових конструкцій і прислівників, семантика яких є адвербіальною. Водночас неусталеність написання деяких прислівників разом, окремо і навіть через дефіс, що виразно засвідчують діалектні джерела, значною мірою ускладнює аналіз і водночас підтверджує думку науковців про тривалість і незавершеність процесу адвербіалізації, про наявність перехідних одиниць, які умовно можна зарахувати до прислівників, уніфікувавши їхнє написання (разом).

І хоча вирази без верх, над верх, понад верх, через верх, почерез верх складно назвати прислівниками, зафіксовані значення виявляють їх прислівникову "сутність", що намагалися передати через написання укладачі словників та атласів, наприклад: черезвер'х (Грицак_В, с. 188189), натверх (Надсяння_АО, к. 149).

Зі значенням 'із надлишком, вище за краї; із чубком' зафіксовано низку прислівників, які доповнюють дієслова накладати, наповнювати, набирати, насипати та ін.: безверх <->: (Надсяння_Ао, к. 149 (бес верх (бис верх) "з верхом, з чубком"))

верхувато <накладати, наповнювати>: (Гол., с. 395 (верховато); ГГ, с. 35 ("дуже повно")); Як натолочить сира верховато, то ватаг зрізує ножом, бо має сир так бути в ґелитяти, як би в нїм вода стояла (Мшанець) (Зубр_В, с. 20); На стол^ стойт миска верховато напоунена миска йеблук (Снідавка) (КСГГ); У відро на- тиісІнуу <іїриесу> вер'ховато (Астаф'єва, с. 167); Набила тобї бриндзи / кїл'ко могла / у ґарч'іку вер'ховато /ане дивисе (Голянич, с. 138)

зверхом_<набирати, насипати>: (Жел. 1, с. 64 (під словом верх "Schьttmass <із надлишком>"), 287 ("звер- хом ьber die Massen, ьbermдssig <понад міру, надмірно>"); Надсяння_АО, к. 149 ("з верхом, з чубком")); Набераїв'ідро йеблук з верхом (Астаф'єва, с. 167); На Семена чорт мірає горобців міркою... з верхом насипле мірку. То що в мірці, те йому йде, а що зчеркне, те зостається на росплід (за М. Драгомановим); Та не штрихуй <'вирівнювати з краями посудини'> бо так, а насип хоч трошки з верхом (б.л.) (Гр. 4, с. 73, 515); А що мірка буде у вас з верхом, чи під гребло (Новом.п.) (Яв., с. 72, 160); У кого горшки та неповниї, а в нас из верхом; в кого женихи шолудивиі, а в нас из плішом (Кро- лев.) (Номис, с. 273; пор.: СУМ 1, с. 334; СУМ20, с. 281 (з верхом "з надлишком, вище країв якоїсь тари"); у пам'ятці XVI ст.: И в тую колясу з веръхом наклавши и кони вышъ менованые запрягъши, до отца владыки Луцъкого а пана своего одослалъ (КІС16-17)

згорою <накладати>: Накласти з горою (ФСГД, с. 146 ("накласти в посудину, щоб ще й вивищувалося")) надверх <->: (Надсяння_АО, к. 149 (натверх "з верхом, з чубком"))

понадверх <->: (Надсяння_АО, к. 149 (Понат верх (}понат (пунат) верх) 'тс'))

черезверх <бути>: (Надсяння_АО, к. 149 (Череис верх 'тс')).

Семантику 'із надлишком, через край' репрезентують: зверху <збігати>: Ой бтда тому тай жонатому, Якь тому горшкови тай щербатому. Зосподу кипить, зверху збтає, Куда ся оберне, щастья не має (Гол., с. 486) поверхи <іти>: Пішла повер'хи, віл'л'алас'а (б.л.) (КГ) презверх <переливатися, виходити>: Він зачєрав міртуком молоко з відра, тай досипав міртук полодни- ком так рівно з крисами, шо молоко з міртука аж презверх переливалоси (Шек_ДИ, с. 342); пор.: Дша наполнившисл злости пре(з) верхъ вьібілєтьсл <'виходити'>, и *л'воцы выдаєтъ (КІС16-17)

презверхи <іти>: Не л'ій веце, бо йуж іде през верхы (Турчин, с. 40 ("через край, через вінця"))

черезверх <переливатися, текти>: Переливати си через верьх (Астаф'єва, с. 167); Вода так через верх ллється (за І. Рудченком) (Гр. 1, с. 139); Вилий воду з вушака <'діжка з вухами'>, бо вже через верх тече (Бро- варки) (Ващенко, с. 22); Набурив води у стакан /шо аж чіриз верх потекло (Татарбунари) (Бондар, с. 31).

Засвідчено фраземи зі значенням 'поза межі дозволеного, прийнятого': Іти повер'х'і (Старий Вовчинець) (Колєснік_Д, с. 89 ("дозволяти забагато, нахабно поводитися"); Преливати с"а през верхы (Турчин, с. 40 ("переходити всякі межі")).

Із максимальним виявом ознаки 'через край' пов'язане фразеологічне значення 'про стан фізичного чи душевного болю; про готовність заплакати' - черезверх политися: Дав му, аж сї через верх польльєло - "набив його або насварив так, що той аж заплакав" (Нагує- вичі) (Франко_П 12, с. 517). У говірках південно-західного наріччя засвідчено низку ФО, утворених за моделлю "на- верха /наверхи + плач (сльози, сміх) " 'стан, коли хочеться плакати (сміятися)': То така втїха, що сльози на верха - "позірна втіха, сьміх крізь сльози (Коломия); Вже му плач на верха; Вже му сльози на верха - "близь ко йому до плачу (Нагуєвичі); У него і сьміх і плач на верха - "про чоловіка склонного з чого будь сміяти ся і зза чого будь плакати (за М. Гнідковським) (Франко_П 12, с. 289; 22, с. 551; З1, с. 131); То така ринда <'плакса>, шо сльози завши наверхі (Киселів) (БГ_С, с. 455).

Значення, що вказують на міру вияву ознаки ('до межі, краю'; 'понад міру, через край'), слугували основою для творення значень: 'більше, ніж потрібно чи достатньо; забагато', 'більше, ніж належить; додатково', 'більше ніж; понад', наприклад:

* 'більше, ніж потрібно чи достатньо; забагато' зверха <брати>: "Ну, але я грошей не маю, я мало грошей маю". - "Ну, так як з тебе, то я зверха ніц не схочу (СБ, с. 562; 215 ("більше, ніж потрібно; понад міру")) зверхом <повертати, наливати>: Налиіу поуно з верхом водії (Аркушин_ЗПВ, с. 80 ("дуже багато"); пор.:

СУМ 1, с. 334; СУМ20, с. 281 (з верхом "набагато більше")); у пам'ятках: Дано боудєть мпроу доброу ... и з(ь) вєр(ь)хомь *л^пловитымь дадоу(т) на лоно вашє (КІС16-17); Давайте и вамь тыжь дано боудєть мпроу доброу а полъноу... з'вєрХомь (СУМ16-17 3, с. 241)

згори <мати, платити>: Слухай, мені вже то набридло, я вже маю того згори (Присівці) (ЗА); Платити згори (ЛЛ, с. 325); Заплатити згори (СБ, с. 217 ("більше, ніж потрібно; понад міру")); пор. у пам'ятках XVI ст.: горі <брати>: Третій пустъ <'піст'> сесе естъ, котрое бе- рутъ люди горп за якую вину (СУМ16-17 17, с. 15)

згорою <мати>: Ніи траба біирше грошиї- циех, шо йе, мч'иІн'і з_гороу сотане (Астаф'єва, с. 375); Я му за тото всьо з горов заплатив (СБ, с. 130 (з горов "понад норму, більше, ніж треба"))

наповерх <давати>: Одно йайце далам йуй наповир'х (Сабадош, с. 192)

презверх <мати>: (Жел. 2, с. 736 ("im Uebermass, im Ueberfluss <у надлишку, у великій кількості>")); У його вже й презвірх є, а все загрібає (за "Основою") (Гр. 3, с. 404 (презвірх "черезъ край"))

черезверх <бути>: (Кг ("надмірно")); Аж через верх сі ллє; Аж через верх іде - "говорять, коли чогось забо- гато, більше ніж було треба" (Лолин) (Франко_П 11, с. 148); Коли в^дадут р'ади звороха, та с'а розлуча. Там деколи берут р'ад^у и черезвер'х (Грицак_В, с. 188189); пор.: літ. Щоб часом чого через верх не перебрехати; Вихопилося ... через верх самолюбство; Випив дві неповних, а третю через верх (СУМ20, с. 203 ("надміру, занадто")), а також композит верхстрочно 'понадстроково': Тої <син> длуже /дтаршиїверхстрошно / уже кон^чайе (Умань_Т, с. 218)

* 'більше ніж; понад'

горі <бути>: АУуже уд двох стрижок <'вівця'> гор^, то їдут у полонину їтам р'адуjут <'забирати в полонині належну бринзу'> (Марам.) (УГР_Т, с. 221)

зверху <мати>: Бик то два роки зверху, а назимок - то до двох рокіу, то молоде (КСГГ)

згорою <мешкати>: Він жив тут з горою п'ятнадцять років (ЛЛ, с. 212)

поверх <бути>: Є тих розмальованих розповідей про гору св. Юра поверх сотні (ЛЛ, с. 748)

поверха <->: (Жел. 2, с. 667 (по-верха "mehr als <більше як; понад>"); СБ, с. 424 ("зверх; більше ніж")) поверхи <->: (Жел. 2, с. 667 (по-верхи "mehr als <'тс'>"))

позверх <написати>: Тяжко позверх двадцяти роках написати більше і написати ліпше (ЛЛ, с. 620).

Спорадично в пам'ятках української мови XV-XVIII ст., а відтак у працях І. Верхратського засвідчено опозит ниже 'менше ніж': Мочі имєт ли ниже що та(к) и добро (СУМ14-15 2, с. 47 ("(у кількісному відношенні) менше")); За воловиками смотрпть, не гуляли бы они ниже одиного часа въ день (Тимч_ІС, с. 297); Сирота = "дьітина ниже девять рок0в, цы має отця, фі ньіт; хоть богатого отця, хоть худобного" (Великі Лучки) (Верхр_ЗнД, с. 132).

Низка ФО ілюструє значення 'переживати період труднощів, тривалої надмірної скрути', прислівники в яких реалізують значення 'назовні, поза межі', наприклад: Якъ поде чоловпкови згорьі, то хоть двери вотвори (Гол. , с. 508-509 ("погов. о крайнемъ несчастьі")); Ше однойі біди ни позбууси, уже прийшла друга. Так буват, кумо: "Коли згори, то і двері отвори (Великий Рожин) (КСГГ); Йак в^де почерез вер'х біда, та мусай умирати (Росішка) (КСГГ; КГ).

Із-поміж аналізованих прислівників незначну групу формують одиниці, засвідчені з часовим значенням, пов'язані з "часовою" межею. У говірках південно-західного наріччя засвідчено семантичну опозицію 'наперед, заздалегідь' / 'опісля, відтак, потім', яку реалізують прислівники, відповідно, згори / здолу.

згори <говорити, знати, дякувати, давати, платити>: (Жел. 1, с. 293 ("voraus, im voraus заздалегідь, наперед>"); СБ, с. 217 (згори "заздалегідь, наперед")); З гори ти кажу - "говорю тобі на перед, a priori" (Львів) (Фра- нко_П 12, с. 413); Нарешті рішає тут і "дат' депутата, що з гори прорікає чи дасть 9, 10, 11 чи 12 разів більше бриндзї (Шух. 2, с. 197); В деяких селах, на пр. в Космачи закуповують братя церковні усю "коляду', платять з гори умовлену квоту до скарбони церковної і, дібравши собі людий, ідуть на свою руку з колядою (Шух. 4, с. 17); Гроші у него то мур, з гори мет ми вїплачювати лифу и акурат за два роки зверне усі гроші (Гк, с. 210); Умова того змісту, що та сторона, котра відступає односторонне від женитьби (від "згоди"), має заплатити другій стороні, що хоче додержати згоду, якусь згори означену грошеву суму (Старосамб.) (Макс_Зп, с. 59); Згори щиро дякую; Я згори знаю, що з цеї муки хліба не буде (Зелена Н) (КСГГ); Книжки, про котрих висилку Ви говорите, ще не прийшли, та я з гори дякую Вам за них; Я згори бачу, шо то за штучка та Твоя коліжанка; Їдеш кудись? - спитала отак собі, хоч згори знала, що нікуди не їде; І ніби хоче цим сказати, що справа фор- тепія ну вже згори відкинена, пересуджена, недійсна (ЛЛ, с. 212, 325, 334, 582); Згори гроші дає (Кам'ян.п.) (Гр. 2, с. 140 ("впередъ")); За це пиво й за цю папіроску заплатив згори. Гібель інакше не хотів дати (ЛЛ, с. 325); Ну, та яке ж ділостать <'стан справ'> у вашого діла з куплею землі у казні? - Та яка ж там ділостать? заплатимо згори (усі) гроши селом, то й буде наша земля (Вовч.п.) (Яв., с. 190 (значення "усі", очевидно, наведено помилково))

здолу <платити>: З долу заплатити (Нагуєвичі) (Он. 1, с. 220); М. Онишкевич, фіксуючи цей вираз за "Галицько-руськими народними приповідками", цілком слушно пропонує значення "заплатити після виконання роботи" (Он. 1, с. 220), незважаючи на коментар І. Франка - "жартливо: покарали його, надавали буків на долішню часть тіла" (Франко 22, с. 570).

Задокументована в пам'ятці XVII ст. цитата фіксує опозицію прислівників горей /ниж <штурмувати>, вжитих зі значеннями 'насамперед, передусім' / 'потім, відтак': Вшакъ видимъ, яко ее прагнете: ижъ горей на своихъ (власныхъ <'одновірець'>) а нижъ на геретиковъ штурмуете, бо насъ ани до справы, ани до розмовы зъ собою припустити не хочете! (Володимир-Волинсь- кий) (СУМ16-17 4, с. 99).

"Лексикон львівський" фіксує ФО на центиметри згори вимірене 'попередньо обдумане до найменшої дрібниці': Коли між питаннями й відповідями паде підступне, на цен- тиметри згори вимірене питання: "А ти... ти... йшла сама тоді, як... тобіДанко кланявся?' (ЛЛ, с. 325).

Зі значенням 'чубок, гірка' (1.2.1) засвідчено базові слова верх, гора в таких контекстах, на підставі яких можемо диференціювати прийменниково-іменникові конструкції та прислівники зверхом, згорою (з огляду на досить дискусійну проблему взаємодії мовних одиниць на семантичному і граматичному рівнях (детально див.: [5, с. 226]), пор.: На Сьвитвечір зріжут верх ис соли (из гурмана) (Черник) (Онищук_НК, с. 50; ГС, с. 561); Если сварившаяся кутья (подъ праздники Рождества Христова) выйдетъ съ верхомъ, то будетъ урожай (Харків) (Яв. , с. 72); Діук'іи горшКок Каші Карат таІк'і/Карніи горшКок /Каша там у1же аж у^верх пшоК'ана /с такім краК'івЯм верХом (ГЧЗ_Т, с. 342); Вершна миска - то така з горов, вже забогато (СБ, с. 54) та ін.

Реалізовано в говірках семантичну опозицію 'додаток, надбавка, надвишок' / 'знижка' (1.2.2). У бойківських говірках Юрій Кміт занотував спорадично слово зверх, значення якого окреслив як "додаток, причинок" (Кміт_С, с. 90; Он. 1, с. 299 (за Ю. Кмітом)), натомість значення "низу" - 'знижка' - активно функціює і в говірках, і в літературній мові: знижка : Хоч вни мают на підисєт процентів знижку на газ (СБ2); Найперше домовилися, що газета "Діло" дасть нам 75% знижки від оголошень (ЛЛ, с. 360-361);Селянин приходить до пана й <просить> зробити ему знижку, віддати землю дешевше (Яв. , с. 308; пор. СУМ 3, с. 230; СУМ20, с. 1012) та ін.; знизок 'тс' (Кміт_С, с. 96; Он. 1, с. 316).



Висновки

Концепти верх/ низ, виражаючи значення протилежності, здебільшого зберігають тотожність семантичної організації, проте аналізована СГ репрезентує переважно "верхній" полюс опозиції, що виразно ілюструє синопсис. Спорадична репрезентація "низу" демонструє унікальні приклади діалектного мовлення, а саме: досподу <випити> 'до дна; нічого не залишаючи' (як опозиція до 'по вінця' <налити>), понїіжїіти 'наповнити, налити менше, ніж належить', здолу <заплатити> 'опісля виконання робіт <заплатити>.

Назви Сг міри вказують на ступінь реалізації дії за допомогою межі, яка є обов'язковою для конкретної ситуації, фіксуючи досягнення межі об'єкта внаслідок його наповнення та відповідно до міри вияву ознаки. Це дало змогу виокремити дві СПГ відповідно до міри наповнення - 'ущерть; по вінця (до межі)' та 'із надлишком (поза межу)', водночас назви диференційовано відповідно до об'єкта "вимірювання" - сипкі речовини, що можна насипати "гіркою", чубком, і рідкі, які в надмірній кількості виллються через край посудини. Виявлено також переносні значення 'повністю, цілком', 'забагато, більше ніж достатньо', 'наперед, авансом' та ін.

Дослідження дало змогу не лише виявити різні семантичні нюанси та сенси, які вкладають у форму діалекто- носії (а часом і українці давніх епох), окреслити семантичні трансформації, а й продемонструвати унікальність діалектного мовлення.



Список використаної літератури

Ґрещук В. Мовна картина світу гуцулів крізь призму художньої мови / В. Ґрещук, Вал. Ґрещук // Полонина. Рідне слово в етнокультурному вимірі. - 2018. - С. 28-38.

Іващенко В. Матеріали до словника-мінімуму основних термінопо- нять концептуальної семантики / В. Іващенко // Лексикографічний бюлетень. - 2006. - Вип. 14. - С. 148-162.

Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект / О. П. Левченко. - Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2005.

Полюга Л. Абстрактні слова в українських історичних словниках / Л. Полюга // Волинь - Житомирщина. - 2003. - №10. - С. 103-107.

Ястремська Т. Моделювання українського діалектного простору: концепти верх/ низ / Т. Ястремська. - Л., 2021. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?downloadid=695

Heidegger M. Die Zeit des Weltbildes. Heidegger M. Holzwege. - Frankfurt am Main, 1950. - P. 75-96.

Weisgerber L. Die Leistung der Mundart im Sprachganzen. - Mьnster, 1956.



References

Greshchuk, V., Greshchuk Val. (2018). Movna kartyna svitu hutsuliv kriz pryzmu khudozhnoi movy [The linguistic worldview of Hutsuls through the prism of artistic language]. Polonyna. Ridne slovo v etnokulturnomu vymiri, pp. 28-38. (In Ukr.).

Ivashchenko, V. (2006). Materialy do slovnyka-minimumu osnovnykh terminoponiat kontseptualnoi semantyky [Materials for the dictionary- minimum basic terminoponiat conceptual semantics], Leksykohrafichnyi biuleten, 14, pp. 148-162. (In Ukr.).

Levchenko, O. P. (2005). Frazeolohichna symvolika: linhvokulturolohichnyi aspekt [Phraseological symbolism: linguistic and cultural aspect]. Lviv: LRIDU NADU. (In Ukr.).

Poliuha, L. (2003). Abstraktni slova v ukrainskykh istorychnykh slovnykakh [Abstract words in Ukrainian historical dictionaries], Volyn - Zhytomyrshchyna, 10, pp. 103-107. (In Ukr.).

Yastremska, T. (2021). Modeliuvannia ukrainskoho dialektnoho prostoru: kontsepty verkh /nyz [Modelling of the Ukrainian dialectal space: concepts top/ bottom]. Lviv. (In Ukr.).

Heidegger, M. (1950). Die Zeit des Weltbildes. Heidegger M. Holzwege. Frankfurt am Main, pp. 75-96.

Weisgerber, L. (1956). Die Leistung der Mundart im Sprachganzen. Mьnster.

Размещено на Allbest.ru