Розгляд проблем глибини фікціональності художніх текстів як одного зі специфічних виявів інтертекстуальності й інтердискурсивності. Аналіз фрагменту паратекстового походження — рецензії-передмови до збірки оповідань Станіслава Лема "Абсолютна порожнеча".

Встановлення інтердискурсивної природи парламентської комунікації ФРН шляхом аналізу інтертекстуальних включень та метаінтертексту. Виявлення найпоширеніших типів текстів, що використовуються в інтердискурсивних включеннях в парламентській комунікації.

Досліджено віртуальне спілкування з точки зору різних наук та надано відповідне визначення феномену комп'ютерно-опосередкованої комунікації. Вплив спілкування в інтернеті на соціалізацію особистості. Мовно-лінгвістичні особливості інтернет-комунікації.

Розгляд специфіки сленгізмів англійської та української мов з фокусуванням уваги на стилістичних, лексичних, граматичних труднощах при перекладі одиниць сленгу на неспоріднену мову. Інтерлінгвальні вектори молодіжного сленгу та спеціальної лексики.

Застосовування творчих методів та цікавих форм уроків при вивченні іноземних мов. Поповнення словникового запасу в процесі віртуальної екскурсії ресторанами та кав’ярнями. З’ясування впливу інтермедійних одиниць гастрономічного дискурсу на реципієнта.

Дослідження процесів міжкультурного обміну. Специфіка лексики німецької й української мов. Моделювання театральної термінології на основі структурних відношень між її елементами. Встановлення структурних і словотвірних типів термінів драматичного театру.

Факті постійного зростання кількості інтернаціональної лексики. Аналіз найпоширеніших визначень інтерлінгвістичної лексики. Виокремлення найтиповіших інтерлексем на матеріалах англійської, французької та української мов. Відокремлення інтернаціоналізмів в

Запозичення граматичних форм у іноземних мовах. Захист національного лексичного фонду від надмірного напливу запозичень. Вивчення інтернаціональної лексики, вдосконалення міжмовних стосунків. Аналіз впливу англіцизмів на французьку та українську мови.

Зв'язок між комп’ютеризацією, "інтернетизацією" суспільства та кількістю лексико-фразеологічних інновацій останнього часу. Неологізм dot-com - основа для цілої низки інновацій. Новий клас "кіберпідприємців" у західних країнах. Освіта через Інтернет.

Основні проблеми неології в комп’ютерному та інтернет-просторі. Аналіз факторів появи нових слів та співвіднесення їх появи з прагматичними потребами суспільства та окремої професійної групи. Шляхи адаптації неологізмів у сучасній англійській мові.

Аналіз теоретико-методологічних засад лінгвістичного вивчення категорії рекламного дискурсу. Виявлення, класифікація та опис лексичних одиниць і синтаксичної структури, що входять до складу письмових англомовних рекламних оголошень в Інтернеті.

Характеристика інтерогативних конструкцій англійської та української мов. Вивчення таких особливостей питальних речень, як засоби їх вираження і структурна класифікація. Розгляд основних відмінностей інтерогативних конструкцій від інших видів речень.

Релевантне відтворення змісту тексту, символів культури, моделі художнього світу. Інтерпретація концептів і семіолінгвістичного аспекту реалій у перекладах творів прозового жанру. Концептуально-методологічні засади сучасних перекладознавчих студій.

Суть інтерпретативної теорії перекладу, започаткованої Даницею Селесковіч і Маріанною Ледерер як раціональної теоретичної моделі, що пояснює перекладацький процес як комунікативний акт. Аналіз джерельного тексту англомовної детективної новели Честертона.

Дослідження ролі вербальних і невербальних знаків у створенні графічного наративу на матеріалі книги "Словник війни" Остапа Сливинського), що є відображенням сучасної української літератури війни. Стильові ознаки сучасної української літератури війни.

Дослідження онтологічних ознак іронії, які складають її інтерпретативний потенціал. Опис лінгвокогнітивного механізму інтерпретації іронії. Характеристика закономірностей зв’язку між мовним утіленням іронії та когнітивними моделями її інтерпретації.

Вивчення семантичного простору як конструктивної категорії організації і тлумачення тексту. Розгляд нерозривності понять часу і простору в наратології. Аналіз значення авторських інтенцій і задуму під час конструювання семантичних зв’язків у межах тексту.

Розгляд основних питань позиційної лінгвістики стосовно формування дієслів майбутнього часу в сучасній французькій мові. Вивчення випадків вживання теперішнього часу замість майбутнього. Дослідження футуральної семантика дійсного та бажального способів.

Встановлення значущих концептів на основі їх частотності у художньому тексті "Спокута" І. Мак’юена. Окреслення аспектів інтерпретації художніх концептів. Вплив сенсорних деталей, фізичних дій та середовища на загальні теми та повідомлення оповіді.

Проаналізовано фразеологічні одиниці української мови, співвідносні з напівдемонологічними уявленнями про відьму, упиря, вовкулаку. Описано етнокультурні елементи міфологічного світогляду українців, що стали підставою виникнення досліджуваних одиниць.

Визначення переліку обмежень, які можна накладати на нечіткі множини, функції належності та лінгвістичні змінні. Розроблення обмеження при проектуванні та реалізації нечітких методів інтелектуального аналізу для покращення сприйняття та читабельності.

Здійснено дослідження семантичного і прагматичного компонентів речення на матеріалі сучасної німецької мови. Логіко-комунікативну структуру семантичного компоненту речення утворюють пропозиційний, суб’єктивно-комунікативний та організаційний складові.

Функціонально невизначена роль займенників в мові, їх граматична та смислова незавершеність. Необхідність врахування розходження у сприйнятті дискурсу носіями різних культур при перекладі дейктичних елементів "І", "you", що мають індексальний характер.

Дослідження термінів "точка зору", "оповідна перспектива" та "фокалізація". Аналіз літературних і лінгвістичних підходів до вивчення точки зору. Порівняльна характеристика базових досліджень праць основоположників концепту "оповідна перспектива".

Дослідження різноманітних способів сприйняття імагології, від розділу компаративістики до цілком самостійної науки. Імагологічний напрямок сучасного літературознавчого дискурса, який займається вивченням літературних образів інонаціональних держав.

Аналіз особливостей вживання інтертекстем англійськомовного походження в текстах у мережі. Підходи до основних понять інтернет-лінгвістики. Виявлення й аналіз трансформацій інтертекстем в текстах. Приклад приписування авторства вислову іншій особі.

Поняття інтертекстуальності, її визначення як інтеракції текстів у межах одного тексту. Службовий документ інтертекстуальний, типи взаємодії текстів, які виділив французький структураліст Жерар Женетт у книзі "Палімпсести: Література другого ступеня".

Інтертекст - єдність актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому різноманітті художнього втілення. Особливості використання латинської лексики на сторінках історичного роману Генрика Сенкевича "Вогнем і мечем".

Аналіз наративів новели Мопассана "Пампушка" як вияв між текстових зв'язків. Оцінка даних зв'язків, позначених "чоловічим" інтертекстуальним наративом, і "жіночим", оприявленим у ремінісценціях історичних і літературних сюжетів із протагоністами-жінками.

Висвітлення лінгвальних і мультимодальних виявів інтертекстуальності в англомовній православній проповіді. Розгляд дефініції інтертекстуальності у православній проповіді. Дослідження засобів вираження мультимодальності та інтертекстуальності у текстах.