Родовий об’єкт грубого порушення правил спортивних змагань - суспільні відносини, що забезпечують реалізацію право на життя і здоров’я конкретної особи. Безпосередній об’єкт - відносини, що забезпечують безпеку життя та здоров’я осіб при зайнятті спортом.

Обов’язковість виконання судових рішень на усій території держави - умова, від якої залежить функціонування правової держави. Суспільні відносини у сфері правосуддя як безпосередній об’єкт ухилення від покарання не пов’язаного з позбавленням волі.

Поняття об’єкту злочину, його співвідношення з поняттями предмету злочину, предмету охоронюваних суспільних відносин, предмету злочинного впливу. Види об’єкту злочину. Проблемні питання, пов’язані із кваліфікацією злочинів в залежності від об’єкта.

Дослідження об’єкта злочину в загальній системі законодавства. Визначення майна предметом викрадення. Характеристика існуючих суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону, порушенням яких заподіюється суспільно небезпечна шкода.

Структура та головні елементи цивільних процесуальних правовідносин, підходи до їх дослідження. Взаємодія загального та спеціального об’єкту в даній сфері, їх загальна характеристика та специфічні риси, підходи до розуміння та існуючі концепції.

Об'єкт адміністративного правопорушення - суспільні відносини, які регулюються нормами права та охороняються заходами адміністративної відповідальності. Визначення об'єкта адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів.

У статті розкривається зміст і пропонується авторський варіант тлумачення таких категорій, як об’єкт і предмет державного регулювання у сфері забезпечення інформаційної безпеки України. Формування й оперування інформаційними даними з боку держави.

Галузь соціально-економічної географії, її зв'язок з природничими дисциплінами. Виокремлення наукових дисциплін та інформаційно-прогнозних напрямів. Об'єкт і предмет вивчення та порівняння основних методів. Географічні аспекти глобальних проблем людства.

Визначення поняття об'єкту злочину — суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність. Розгляд співвідношення об’єкту злочину і об’єкту злочинного посягання. Характеристика предмету суспільних відносин і предмету злочину.

Наукові погляди на об'єкт і предмет криміналістики. Двоєдиний об’єкт дослідження: злочинна діяльність (поведінка) та її наслідки і діяльність з виявлення, розслідування, попередження кримінальних правопорушень та судового розгляду кримінальних проваджень.

Визначення елементів структури суспільних відносин, що складають поняття об’єкту кримінального правопорушення. Забезпечення виконання законодавства України у сфері господарювання. Відповідальність за незаконну приватизацію державного, комунального майна.

Розгляд актуальних підходів до визначення поняття об’єкта будь-якого кримінального правопорушення - незаконної приватизації державного та комунального майна. Проведення комплексного дослідження поглядів та переконань сучасної науки кримінального права.

Розглянуто актуальні підходи до визначення поняття об’єкта будь-якого кримінального правопорушення. Еволюція поглядів на поняття об’єкта будь-якого кримінального правопорушення. Виокремлено сучасне розуміння поняття об’єкта кримінального правопорушення.

Дослідження поглядів, переконань сучасної науки кримінального право щодо визначення поняття об’єкта кримінального правопорушення. Визначення кожного елементу структури суспільних відносин, що складають його. Класифікація предмета заданого правопорушення.

Визначення поняття інформаційного права як науки та її класифікаційних ознак. Уточнення механізмів, які допомагають уявити що являють собою об’єкт і предмет юридичного пізнання і наскільки їхні характеристики залежні від суб’єкта, який його пізнає.

Дослідження пам’яткознавства, як порівняно молодої науки. Розгляд матеріальної історико-культурної спадщини, як об’єкту пам’яткознавства та особливостей її використання в соціалізації індивіда на основі аксіологічної інформації, як його предмету.

Визначення об’єкта й предмета пізнання наук кримінально-правового циклу та наукових досліджень, що в них проводяться. Розв’язання цієї проблеми під час визначення предметної сфери наук кримінально-правового циклу та планування наукових досліджень.

Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук. Девіантна поведінка: форми, види, причини. Особливості соціально екологічних процесів в Україні. Структура, причини та механізм соціального конфлікту. Основні тенденції розвитку інституту сім’ї.

Природа, функції і структура культури. Соціальні цінності та норми як продукт соціальної взаємодії людей і їхніх груп. Відношення соціології культури і соціології науки, освіти та моралі. Соціальна культура та її роль у житті і розвитку суспільства.

Характеристика держави як предмету статології. Підходи до визначення предмета науки про державу. Аналіз форми загального буття людей, що знаходить своє віддзеркалення в органічно побудованій, цілісній та одночасно багатогранній підсистемі суспільства.

Обґрунтування понять об’єкт і предмет теорії військового перекладу, які вважаються фундаментальними у системі поняттєво-категоріального апарата перекладознавства. Аналіз лінгвістичного забезпечення військ, ядром якого слугує перекладацьке супроводження.

Аналіз основних колізій та законодавчих прогалин в правовому регулюванні об’єктів правовідносин, пов`язаних з іпотекою. Розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного іпотечного законодавства, які є найбільш оптимальними для їх реалізації в Україні.

Аналіз законодавства України в контексті визначення сутності концесії як правової форми здійснення господарювання. Поширення зарубіжного досвіду інвестування в державний та комунальний сектори сучасної економіки із використанням новітніх правових форм.

Розгляд наукових поглядів щодо визначення об'єкта злочинного діяння, передбаченого статтею 110-2 Кримінального кодексу України. Огляд сучасних проблем визначення родового, безпосереднього, видового об’єктів фінансування терористичного сепаратизму.

Визначення об’єкта кримінально-правової охорони неналежного виконання обов’язків щодо охорони здоров’я і життя дітей. Теорії щодо визначення об’єкта злочину. Родовий і безпосередній об’єкти складу злочину, передбаченого кримінальним кодексом України.

Аналіз об’єкту злочину, родових і безпосередніх об’єктів складу злочину. Особливості охорони життя і здоров’я вагітної жінки, фізичного, психічного, духовного і морального розвитку дитини, суспільних відносин щодо охорони життя та здоров’я дітей.

Розгляд наукових підходів до визначення дефініції "об’єкт кримінально-правової охорони". Об’єкт кримінально-правової охорони – суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального законодавства. Визначення та співвідношення категорій.

Розглянуто наукові підходи до визначення дефініції "об’єкт кримінально-правової охорони". Проаналізовані та об’єднані у дві групи погляди науковців щодо визначення та співвідношення категорій "об’єкт кримінально-правової охорони" та "об’єкт злочину".

Комплексний аналіз об’єктів кримінальних правопорушень, юридичні склади яких передбачені у диспозиціях ст. 180 КК України, з урахуванням положень теорії кримінального права. Родовий об’єкт кримінальних правопорушень. Юридичний склад даного злочину.

Дослідження та правовий аналіз ст. 146–1 Особливої частини КК України у частині об'єкта кримінального правопорушення, а також національного та міжнародного законодавства. Розмежування насильницького зникнення від суміжних кримінальних правопорушень.