Енергійний дискурс православного богослов'я як евристично-філософський процес формування некласичної онтології. Переосмислення ідеї діалогу та автономності філософії від теології, яка існує поряд з ессенціальним дискурсом класичної філософської парадигми.

Філософсько-освітня проблематика формування та ціннісно-світоглядного обґрунтування особистісної здатності до добровільної та вмотивованої стриманості як складової антикризових споживацьких соціально-економічних моделей. Визначення поняття енкратії.

Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.

Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Т. Куна, Ж. Дельоза; аналізу понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Аналіз поняття історичної комунікації й епістеми.

Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.

Зміст і наукове значення теорії знання Казимира Твардовського, її відмінні особливості. Аналіз епістемологічних основ дидактики польського філософа. Дослідження концепції істини як критерію очевидності значення логіки у житті людини та суспільства.

Логіка обґрунтування моральних норм на базі апарату теорії еволюції. Реконструкція ходу антропогенезу, моделювання наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для певної спільноти. Пошук універсального морального закону.

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Визначення ключових ідей та установок епохи постмодернізму через призму відмови від метанаративів. Положення структуралістської та постструктуралістської наратології і філософії. Роль метанаративів у контексті понять ідеалу, істини, універсальності.

Філософські витоки постправди, характерні її ознаки та особливості прояву серед демократичних країн. Використання масової дезінформації та маніпуляції у політиці. Створення емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Розповсюдження брехні та чуток.

У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної епохи постправди.

Проблема першооснови у представників матеріалізму в античності. Створення гіпотези про атомістичної будову матерії. Виникнення ідеалізму. Вчення Фалеса про воду. Теорія Демокрита про атоми як основу світу. Людська свідомість і розумова діяльність.

Предмет вчення еристики - напряму досліджень, мета яких полягає в розгляді різноманітних характеристик (логічних, семіотичних, психологічних тощо) такого складного комунікативного процесу, як суперечка. Форми проведення дискусії, її відміна від диспуту.

Сутність і характеристики компаративістського методу в історико-філософській методології. Логічні підґрунтя компаративістського методу. Компаративістський аналіз еристичної проблематики в концепціях представників Західної та Східної філософських культур.

Человеческие способности совершать разные поступки и действия. Неминуемость наказуемости человека, совершившего плохие поступки. Осознание и оценка человеческих поступков самой личностью. Осознание ошибок и понимание необходимости их исправления.

Рассмотрение проблемы существования информации в природе и меры распространения естественной информации. Описание информации с привлечением метафизических категорий материи и формы. Метафизическое обоснование существования естественной информации.

Основные положения естественно-научного познания. Традиционная модель научного знания. Принцип верификации и фальсификации, моделирование. Преимущества формальной знаковой системы. Методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях познания.

Русская антропологическая мысль в рамках эмпирического материализма. Мировоззренческие концепции представителей естественнонаучного материализма. Философская теория А.А. Ухтомского в русле отечественной традиции естественно-научной антропологии.

Исторический экскурс о жизни Аристотеля. Общая характеристика подхода в теории о душе философа и ее сущности, иерархия функций. Душа как первая энтелехия органического тела. Растительная, животная и разумная части как составляющие человеческой души.

Анализ теории естественных прав человека, изложенной в сочинении Джона Локка "Второй трактат о правлении"; факторы, повлиявшие на его мировоззрение. влияние творчества Локка на развитие европейского общественно-политического движения и философской мысли.

Особенности философско-правовой мысли в эпоху средневековья, ее выдающиеся представители и направления исследований. Концепция естественного права Ф. Аквинского, право и закон в его понимании. Изучение данным философом проблемы государства и власти.

Исследуется вопрос о соотношении теорий естественного и позитивного права. При этом одной из основных исследовательских задач является определение возможности синтеза обозначенных теорий, а также определение специфики и сущности противоречий между ними.

История возникновения политической и правовой мысли, процесс развития познания природы государства и права. Философско-правовые воззрения основателя томизма, крупнейшего систематизатора философско-теологической схоластики и ее обоснователя Аквинского.

Характеристика места "естественного сознания" в структуре субъекта опыта и его значение в становлении понятия философии. Обоснование единства и деятельной роли естественного сознания и трансцендентального субъекта опыта в «Феноменологии духа» Гегеля.

Этические взгляды английского философа Т. Гоббса. Анализ его сочинения Левиафан. Характеристика и принципы наилучшей формы правления согласно его теории. История понятия «Война всех против всех» и его парадигмы. Место общества и государство в нем.

Основные идеи становления естественнонаучного знания и образования. Проблема становления постнеклассического естественнонаучного знания и многоаспектность, сложность, системность этой проблемы, измерения для ее решения. Эволюция научного знания.

Естественнонаучные взгляды И. Канта в докритический период. Воззрения Канта в диссертации "О форме и принципах чувственно воспринимаемого и умопостигаемого мира". Критика агностицизма и догматизма в философских воззрениях Канта. Этика И. Канта.

Возможность редукции ментальных свойств к свойствам физических систем. Детерминистские способы решения данной проблемы – интеракционизм, материалистический и идеалистический эпифеноменализм – и два индетерминистских способа – параллелизм и коррелятивизм.

Способы получения достоверной информации в пределах ментальной информационной системы. Основные факторы, способствующие развитию интуитивных способностей личности. Онтологические, синтаксические и операциональные свойства нерефлексивных форм познания.

Статья рассматривает роль естественных наук XIX века в создании всеобщей организационной науки - тектологии. Описаны достижения в науке, позволившие Богданову разработать концепцию подбора и подвижного равновесия, играющие центральную роль в тектологии.