Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.

Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.

Висвітлення трансформації значення терміну революція, відмінність від понять "бунт", "заколот", "повстання". Аналіз розвитку політичного дискурсу в давньогрецькій філософії. Формальні ознаки подій в суспільстві, що супроводжується кардинальними змінами.

Загальна характеристика способів визначення особливостей ортодоксального іудаїзму "постреформістської епохи" у розумінні ролі моральності у сучасному світі. Суспільна стабільність та індивідуальний духовний спокій як взаємозумовлені елементи життя.

Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.

Дослідження кореляції історичного та екзистенційного вимірів містичної свідомості на прикладі твору Мехтільди Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Герменевтика містичного тексту, яка дозволяє визначити ключові екзистенціали суб'єктивації досвіду.

Розглянуто історичні передумови та причини виникнення проблеми маргінальності, а також проаналізовано прояви маргінальності у різні історичні епохи. Розуміння об’єктивних джерел та сутності маргінальності у концепції німецького філософа К. Ясперса.

Місце та значення питання про місце людини в світі в філософській думці. Сучасні антропоцентристські настанови та спроби всебічного переосмислення людиномірності філософської думки. Основні принципи позиціонування людини в вимірі змін картини світу.

Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття - науки, бізнесу, політики, релігії, філософії, мистецтва, етики. Експлікація терміну "інтегральний підхід до набуття досвіду" та розгляд історичних витоків дискурсу про інтегральний підхід.

Варіативність принципу справедливості в різні історичні періоди, набуття ним нового змісту відповідно до суспільних потреб. Дотримання принципу в контексті негативної форми основного правила моральності до позитивної форми розуміння морального закону.

Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.

Філософсько-правові погляди представників німецької класичної філософії. Основні риси філософії права в концепціях І. Канта, Йогана-Готліба Фіхте, Ґегеля, К. Маркса і Ф. Енгельса, І. Бентама, Дж. Мілля. Основні проблеми, що пов’язані з їх дослідженнями.

Інтелектуальне значення когнітивного впливу історично-антропологічних аспектів філософсько-історичних концепцій Броделя на продовження теоретичних студій у зазначеній сфері сучасної філософії. Когнітивні надбання та методологічні підходи його творчості.

Вплив суспільно-гуманітарних горизонтів модерної філософії історії на когнітивну динаміку зазначеної дисципліни та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Напрями інтелектуальної дії історично-антропологічних аспектів.

Аналітичне узагальнення історіографічного контуру рецепції філософії М. Гайдеґґера в пострадянському академічному просторі. Поворот гайдеґґерознавства від екзистенціально-феноменологічної проблематики до реконструкції форм осмислення історичності.

Історичний роман В. Шевчука "Тіні зникомі" - це філософія пізнання людини, роду, народу, розмисел про складну діалектичну амбівалентність усього в цьому світі, жива, захоплююче-цікаво вибудувана дискусія із рядом усталених у науковій думці стереотипів.

Історіософія релігії як галузь академічного релігієзнавства, що вирізняється від філософії релігії та історії, зорієнтована на з'ясування сутності і сенсу процесу розвитку релігійного феномену. Закономірності й періодизації історично-релігійної еволюції.

Системний соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначення етапів і особливостей процесу становлення філософії в давньоруському суспільстві.

Історія виникнення та існування кафедри філософії Київського університету св. Володимира за період 1834-1919 рр. Інтелектуальна традиція "філософського кола". Аналіз наявності філософів-фахівців, завдяки яким зберігався високий рівень філософської освіти.

Особливості розвитку філософії у Китаї та історія формування основних шкіл у різних регіонах країни. Філософські, релігійні та ідеологічні засади конфуціанства, роль даосизму у китайській культурі та духовному житті народу, пояснення результатів пізнання.

Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.

Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.

Передумови початку епохи Просвітництва. Характеристика головного труду Монтеск'є "О духе законов". Поняття Просвітництво по І. Канту. Розвиток раціоналізму завдяки "Школі Вольфа", представники якої працювали майже в усіх німецьких університетах.

Зв'язок виникнення мистецтва аргументації з періодом становлення вербально-логічного мислення. Аргументація як мистецтво полеміки, її виникнення у Давній Індії. Аргументативно-релевантні прийоми античних риторів. Зв’язок філософської логіки, аргументації.

Культурні та історичні передумови виникнення ранньохристиянської дискусії. Дослідження змістовних і стильових особливостей творів перших християнських апологетів та зміцнення позицій нового світосприйняття. Вивчення міжрелігійних комунікативних актів.

Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду, світогляд і філософія. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості та ідеї східного та західного типів філософствування.

Особливості становища людини в світі, необхідність її самовизначення. Поняття і типологія світогляду. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії. Вихідні ідеї середньовічної патристики.

Канонічні джерела та провідні ідеї філософської думки Стародавнього Сходу. Напрями античної філософії. Світобачення в епоху Середньовіччя та Відродження. Німецька класична філософія. Особливості розвитку зарубіжної та української філософії ХХ ст.

Дослідження етапів формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні на прикладі розвитку математичної логіки у Новоросійському університеті. Виявлення спільних та відмінних персоналій в історії філософії та історії логіки на початку ХХ ст.