Виявлення специфіки етичної системи християнства в контексті його соціальних перспектив. Етико-антропологічний аспект соціального вчення православ’я, сукупність богословських поглядів щодо різних політичних, правових та економічних суспільних відносин.

Умови формування етичної складової світогляду Т.Г. Шевченка у зв’язку з його персональною ідентичністю. Відображення парадигми трактування особистості в творчості митця, наявність у ній персоналістської теодицеї. Аспект поглядів на суспільство і націю.

Зміст та сутнісні характеристики етичного релятивізму. Аналіз природи ірраціонального. Розкриття етичного релятивізму у філософії та специфіки етичного виміру постмодернізму. Своєрідність переосмислення проблеми відповідальності в етиці постмодернізму.

Феноменологічне підґрунтя сучасних діалогічних концепцій. Дієвість морально-етичних чинників діалогу (відповідальності, толерантності) та здійснення аналізу взаємодії культур за принципом "гостинності". Концепт "іншого" Е. Левінаса і "чужого" П. Рікера.

Розглянуто етичні проблеми розвитку та застосування синтетичної біології. Розглянуто ряд досягнень в синтетичній біології, які допоможуть суспільству у боротьбі з різноманітними захворюваннями, продовольчими проблемами, збереженню біорізноманіття тощо.

Тематичний виклад і аналіз етичної системи Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. Томістичні філософські категорії "закон" і "чеснота". Вчення Шептицького про природний закон. Критика кантіанської суб'єктивно-ідеалістичної етики.

Характеристика життєвого шляху А. Шопенгауера: його дитинство, юність, подорож по Європі, навчання. Перші праці німецького філософа, особливості його етичних поглядів. Вплив волі на пізнання людини. Основні матеріалістичні мотиви у філософії Шопенгауера.

Соловйов як російський філософ, богослов, поет, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства з українським корінням. "Виправдання Добра" і її вершина філософської творчості Володимира Сергійовича.

Етика як одна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією. Ґенеза його етичних ідей та становлення його думки в рамках вчення про свободу. Повинність як центральна категорія моралі Канта. Відділення питання про існування Бога від питання практичної свідомості.

Етика як однна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Формування філософсько-етичних поглядів Г. Сковороди, його вчення про три світи та дві натури. Педагогічні і морально-етичні принципи видатного філософа, педагога, поета і письменника, роль Києво-Могилянської академії у його становленні як ученого.

Розгляд сутності драми видатного церковного діяча святителя Георгія (Кониського) "Воскресеніє мертвих". Дослідження чеснот й критика несправедливості, знущання над доброчесними людьми, неминучість покарання зла та неодмінності щедрого винагородження.

Дослідження принципів масової культури в творчості У.С. Моема, форми і засоби відображення дійсності в творах письменника. Якість і характер змін етико-естетичної концепції Моема, вплив еволюції поглядів від доктрини чистого мистецтва до масової культури.

Проблема розриву між законами розвитку медичної практики та іншими сферами суспільно-економічної діяльності. Зміни медицини і медичної освіти у світлі головних тенденцій суспільної еволюції. Умови для використання найновіших відкриттів у медицині.

Філософське осмислення сутності етнічного споживання як світоглядно-антропологічного феномену на основі комунікативної дії між різними етнічними спільнотами. Аналіз чинників впливу на світоглядно-антропологічні особливості етнічної споживчої поведінки.

Філософсько—антропологічний вимір ідентичностей через дослідження понять "етнічності" та "етичного вибору". Значення етики та етичного вибору у формуванні етнічності і засад громадянського суспільства. Принципи формування і функціонування ідентичностей.

Сутність, атрибути, спрямованість впливу етнічного фактора на суспільні процеси. Форми прояву комунікативних відносин у вирішенні міжетнічних протиріч. Дослідження місця й ролі етнічного феномена в умовах мегатенденцій сучасного світового розвитку.

Аналіз концепцій етногенезу української нації та засадничих рис української ментальності, їх вплив на соціокультурні явища й суспільно-політичне життя. Шляхи подолання впливу деструктивних рис, підсилення вияву конструктивних ментальних особливостей.

Висвітлення засадничих питань етноґенезу українського народу й підтримка автохтонно-автономістичної концепції, що обґрунтовує "окремішність" та самобутність українського народу. Дослідження витоків та першооснов ментальності нації, його автохтонності.

Особливості розвитку етнічних груп, умови їхнього формування у Придунав’ї та становлення етносвідомості. Соціально-філософський аналіз особливостей існування духовної етнокультури в Придунав’ї, дослідження стану збереження народної культури її носіями.

Філософсько-історична реконструкція становлення етнокультурних цивілізацій. Наслідки зіткнення етнокультурних цивілізацій в контексті загальноцивілізаційного розвитку. Етнокультурний вимір основних цивілізаційних векторів "Захід-Схід", "Північ-Південь".

Посилення соціально-гуманітарного підходу як одна з характерних особливостей філософського аналізу сучасної науки. Неможливості розуміння характеру будь-яких понять незалежно від контексту їх вираження - основний предмет досліджень етнометодології.

Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.

Проблематика визначення поняття "етнос" у пострадянській етнопсихології. Основні підходи до визначення сутності етносу та його характеристики. Вивчення форм існування етнічних спільнот. Підходи до тлумачення терміну нації та її характерні ознаки.

Пошук смислових орієнтирів та мотивації людського розвитку в контексті нових освітніх практик. Аналіз ролі вчителя у формуванні філософсько-антропологічних та ціннісних основ освіти. Етика покликання в аспекті міжособистісної взаємодії педагога та учня.

Спроба переосмислення місця етосу, завдань та способу існування в сучасному освітньому просторі. Здійснюється зіставлення когнітивного та соціально-комунікативного (етичного) змісту філософування як такого із відповідними навчальними практиками.

Етосно-естезисний стан розвитку особистості в умовах сучасного глобального суспільства під кутом зору філософської антропології. Морально-естетичні цінності людського життя та обов’язок особистості реалізувати у ньому ідеали істини, правди, добра, краси.

Розгляд проблеми синергетики в акультураційних процесах (самоорганізація, хаос, нелінійність, ентропія, атрактор, флуктація, біфуркація). На прикладі правової системи Японії визначено механізми акультурації в праві з використанням досягнень синергетики.

Умови, в яких викристалізувалися погляди проф. Богдана Гаврилишина стосовно вимірювання ефективності суспільства та можливостей його покращення. Фактори, що визначають ефективність будь-якого суспільства: цінності, політична та економічна система.