Вивчення християнських засад та соціального виміру культурної ідентичності Модерну. Дослідження впливу історії та науково-технічної парадигми на формування культурної ідентичності. Обґрунтування впливу концепту "звичайне життя" для модерної ідентичності.

Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.

Ідентичність як гнучкий та схильний до розвитку процес самоототожнення, співвідношення з аналізом власного "Я". Негативні тенденції у суспільстві (механізми підміни, містифікації та ідеологічної обробки) до викривлення процесу формування ідентичності.

Дослідження феноменів ідентичності та самоідентичності як ключової ланки на шляху до осмислення природи людини і її перманентного буття, а також пошуку змісту її буття. Поняття та атрибути культури особи. Визначення особистості та індивідуальності людини.

Визначення ідентичності як наукового поняття міждисциплінарного статусу. Індивідуально-колективний, суб’єктно-об’єктний і когнітивно-емоційний базисні рівні. Забезпечення самототожності спільноти. Дослідження проблеми опису структури ідентичності.

Сутність смислового континуума концептів "ідентичність" та "ідентифікація". Основні елементи дискурсу ідентичності: ототожнення та демаркація культурних категорій. Розгляд структурних рівнів для глобалізованого світу, її типи та чинники формування.

Дослідження методологічного змісту ідеологічної критики філософії Мартіна Гайдеґґера в оцінці Герберта Маркузе. Виявлення моментів наближення до аналітики "Буття та часу" та поступового подолання екзистенціалізму в іманентних горизонтах марксизму.

Дослідження поліфункціональності ідеології як складової частини соціокультурного процесу. Положення про нову парадигму ідеології, що створюється та конструктивність ідей релігії, націоналізму, моралі, а також їх синтезів в утвердженні цієї парадигми.

Аналіз історичних, психологічних та політичних засад сучасного тероризму в контексті міжнародного впливу. Виокремлення низки ідеологічних особливостей, що актуалізують досліджуваний феномен у ХХІ столітті. Розгляд тероризму з позицій політичної ідеології.

Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.

Тлумачення ідеї "внутрішньої людини" у Г. Сковороди. Розгляд мисливцем "філософії серця" як шляху пізнання. Поради Е. Егер, як знайти спосіб втекти зі свого "внутрішнього концтабору", створеного нашою свідомістю. Висвітлення проблеми позитивного мислення.

Просвітництво як поняття історико-філософського та культурологічного дослідження. Визначення змісту всезагальної гостинності як принципу взаємодії людей в процесі розвитку культури. Аналіз кантівського твору "Вічний мир". Право загального громадянства.

Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

Дослідження пропагандистських заяв московського патріарха Кіріла Гундяєва щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти України. Основні ідеологічні постулати сучасної російської фундаменталістсько-войовничої доктрини "русского міра".

Досліджено повсякдення як певну структуровану цілісність, що в умовах глобалізації відображає логіку сучасних соціокультурних процесів. Аналіз культурологічних та соціологічних аспектів глобалізації, що розуміється як неоднозначний, багатовимірний процес.

Аналіз сучасних дискусій про автономність мистецтва. Розгляд філософських та інституційних підходів, які обумовлюють емансипативний дискурс мистецтва і виникають паралельно із ним та з модерною системою мистецтва. Принципова свобода самовизначення митця.

Дослідження сутності поняття "тотальність". Винятковість ідеї безкінечного та зміст терміну "бажання" у філософії Е. Левінаса. Основні умови, необхідні для розриву тотальності. Вивчення специфіки метафізичного співвідношення безкінечного як бажання.

Осмислення ідеї Бога щодо системи наймень і щодо структури людини та світобудови на підставі аналізу праць українських мислителів 1840-1950-х рр. Історико-філософський аналіз ідеї Бога із використанням етимолого-семантичного та еволюційного методів.

Сутність вдосконалення людини у релігійних традиціях Заходу та Сходу. Основні напрямки становлення ідеї вдосконалення у європейській культурно-історичній традиції та значення парадигм у розвитку цієї ідеї. Розкриття значення суспільного виховання.

Філософо-релігійна ідея добра-зла, світла-темряви, її функціонування через принципи таємничості, єдності протилежностей. Трансформаційні процеси, що торкають трансцендентно-іманентні стани у руслі міжрелігійних комунікацій та міждисциплінарного простору.

Змістовні особливості та специфіка виховних моделей, що сформувалися й існували в Афінах та у Спарті, і були теоретично обґрунтовані старогрецькою філософією. Історичне значення виховних ідей, що знайшли практичну реалізацію у античній цивілізації.

Аналіз необхідності освоєння глибинного змісту платонівського погляду на людську гідність. Визначення прагнення людини до справедливості. Особливість оволодіння знанням, доброзичливістю і прямотою. Ідеалізм Сократа у розумінні самоповаги особистості.

Обґрунтування напрямів та пріоритетів суспільних трансформацій в Україні на сучасному етапі на основі філософсько-правової рефлексії щодо генезису демократії та закономірностей її розвитку у постіндустріальних суспільствах. Онтологічні засади демократії.

Аналіз специфіки державної влади у теоріях класичного лібералізму. Інтерналістський підхід до висвітлення домінантних ідей державної влади, адекватних політичним реаліям. Необхідність існування держави для захисту та збереження природних прав людини.

Термінологічна неоднозначність як одна з найбільш вагомих проблем, з якою стикається дослідник детермінізму. Характеристика суттєвих ознак ідеї детермінізму у науково-філософській думці ХХ-ХХІ століть. Знайомство з проблемами класифікації детермінізму.

Дослідження філософсько-релігійної програми перетворення людського життя на засадах християнської духовності та моральності Лазаря Барановича й інтерпретації її як одного з варіантів соціальної утопії. Авторський можливий проект перетворення світу.

Віхи життя і творчості М. Кузанського: церковно-політична діяльність, філософія. Проблема співвідношення Бога і світу у творчості Кузанського. Проблема нескінченності і нова космологія. Пізнання, віра, знання, інтуїція і нескінченність пізнання мислителя.

Тлумачення поняття "міждисциплінарна призма". Розгляд загальної філософської проблеми створення прототипу міждисциплінарної призми, здатної розкладати складний процес міждисциплінарного дослідження на компоненти. Дослідження питання за методом аналогій.

Аналіз ідеї політичної справедливості на основі аналізу поглядів представників періоду "високої класики" у розвитку грецької філософії – Платона та Арістотеля. Дослідження балансу, у рамках якого досягається загальна задоволеність і вирішуються конфлікти.

Підходи до сучасного обґрунтування ідеї прав людини, у яких прослідковано уникнення просвітницьких підходів до розуміння прав людини як природних або трансцендентальних. Теорія інтеркультурного правового дискурсу. Тлумачення прав людини як природних.