Передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Вирішення проблеми життя і смерті, сутності та існування людини в концепціях М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.

Культурно-історичні передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій, сутнісна особливість проблематики екзистенціальної філософії. Рішення проблеми життя і смерті.

Знайомство з головними особливостями роботи С. К’єркегора "Хвороба до смерті". Розгляд концептуалізацій часу та простору, представлених у філософії життя. Людина як синтез нескінченного та скінченного, тимчасового та вічного, свободи та необхідності.

Комунікативно-екзистенціальні властивості науки в процесі самоідентифікації людини в умовах глобалізації соціуму. Побудова гуманістичного образу науки на основі постнекласичного типу наукової раціональності. Концепції соціокультурного релятивізму.

Порівняльний аналіз філософії екзистенціалізму В. Стуса, А. Камю. Встановлення спільних мотивів відповідності в осмисленні самоцінності і неповторності людини, буття. Виокремлення концепції бунту, яку мислителі позиціонують як позитивне вираження абсурду.

Особливість розуміння медіадосвіду й медіальності як виявів екзистенціальної специфіки людського існування. Розвиток філософії медіа як сучасної філософської антропології. Вплив нових мас-медіа на формування орієнтирів існування сучасної людини.

Виявлення філософсько-антропологічних феноменів у творчості В. Винниченка. Розгляд їх у контексті екзистенціального вчення української й світової соціальної філософії. Аналіз національно-екзистенційних пошуків. Виявлення нетрадиційної форми філософування.

Висвітлення екзистенціальних положень філософії Ф. Метьюз та Дж. Берклі. Розкриття сутності "Екологічного Я", як внутрішнього буття людини. спільні тенденції у поглядах Ф. Метьюз та Дж. Берклі в системі філософського знання та історичному контексті.

Аналіз дорефлексивного плану свідомості в концепції Сартра та її особливості. Екзистенційні грані філософських ідей С. К'єркегора, Ф. Достоєвського та Ф. Ніцше. Специфіка гегелівської діалектичної концепції свідомості як передумови концепції Сартра.

Основні причини формування некласичної філософської думки та її актуалізації у філософії ХІХ ст. Процес формування ірраціоналізму в інтелектуальній, соціальній і матеріальній сфері. Основної ірраціоналістичної течії, дослідження К’єркегора і Шопенгауера.

Проаналізовано світоглядні аспекти есеїстики письменника Євгена Сверстюка в зіставленні з екзистенціалістською феноменологією часу. Людське життя мислитель розглядає як "буття-до-смерті" - людина в його роздумах завжди історична та обмежена часом.

Розгляд парадигми екзистенцйних станів персонажів "тюремного циклу" прози Івана Франка. Усвідомлення сенсу існування і абсурдності буття, прагненню свободи, смерті як "поверненню екзистенції". Філософсько-психологічний потенціал творчості І. Франка.

Філософське дослідження проблем духовності. Аналіз структури духовної реальності та простеження її зв'язку із художньою творчістю. Дослідження індивіда як феномена та шляхів формування індивідуальних рис особи. Основні етапи розвитку філософської думки.

Пошук нових форм екзистенційного осягнення людського буття, його автентичності, морально-гуманістичних вимірів особистості, яка живе в умовах глобалізації. Екзистенціалізм як одна з провідних течій філософії Західної Європи XX ст., його виникнення.

Розгляд ключових ідей філософії екзистенціалізму. Основні ознаки природи людини, абсурду та сенсу життя у філософській системі А. Камю. Визначення головного призначення людини у філософії Камю. Роль мови у формуванні людської психіки та мислення.

Аналіз феномена суспільних викликів, а також процесів виникнення, трансформації, замикання груп солідарності в українському соціумі. Проблеми екзистенційного виміру людської діяльності, екзистенційного аспекту міжособистісних та міжгрупових відносин.

Характерні риси української національної філософії: духовність та екзистенційність. Духовний зміст трансцендування як таїнства. Дослідження проблеми осягнення Бога в творчості Сковороди. Роль філософського діалогу у вдосконаленні духовності людини.

Аналіз кризи ідентичності та проблем самоідентифікації з точки зору психології, філософії, соціології та культурології. Сутність екзистенціального напрямку феномена самоідентифікації особистості у роботах представників екзистенціальної філософії.

На засадах міждисциплінарного підходу обґрунтування світоглядного значення соціального проектування для самоздійснення людини. Визначення ролі освіти у проектуванні змісту життя, у формуванні особистісно-орієнтованої, цілеспрямованої, небайдужої людини.

Особисте світовідчуття Бердяєва як джерело та основа його екзистенційного філософування. Літературно-філософські впливи на формування світогляду Бердяєва: Л. Толстой, Г. Ібсен, Ф. Достоєвський. Шляхи самореалізації особистості: пізнання, любов, творчість.

Визначення сутності і складових екзистенційного простору самовигнанця на прикладі творчості французьких поетів-символістів Ш. Бодлера та А. Рем6о. Пошуки примирення сутності та існування, а також пошуки альтернативної свободи в поетичних текстах.

Феномен риторики в людському бутті, її екзистенційні аспекти в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз та розробка методологічного апарату принципів дослідження екзистенційних вимірів риторики. Кореляція екзистенціалів людського буття.

Осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз методологічних принципів дослідження екзистенційних аспектів риторики. Визначення кореляції екзистенціалів людського буття і феноменів риторики.

Дослідження тенденцій осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Кореляція екзистенціалів людського буття та феноменів риторики. Розробка і впровадження методологічного апарата дослідження екзистенційних вимірів риторики.

Аналіз чинників, які стали визначальними при формуванні нових світоглядних парадигм у представників російської еміграції. Г. Газданов як один із найяскравіших письменників та мислителів російської еміграції "першої хвилі", репрезентатор цілого покоління.

Виявлення екзистенційної специфіки ситуацій свободи і пошуку смислу життя, онтологічно вкорінених у передзаданий ексцентричною позиціональністю статус "поставленого в ніщо" суб’єкта. Експлікація граней людської суб’єктивності у межах дослідженого виміру.

Обґрунтування суб’єктивності екзистенційного виміру ситуацій свободи та пошуку життєвого смислу. Визначення вихідних граней людського буття. Розгляд філософської і антропологічної складових волі. Дослідження витоків, змісту й сутності ідеї свободи.

Методологічні та джерелознавчі засади історико-філософського дослідження художньо-філософської спадщини В. Винниченка. Зміст екзистенційно-антропологічної спрямованості творчості письменника на основі критичного опрацювання доробку винниченкознавства.

Дослідження екзистенціальної спрямованості поглядів українського письменника і мислителя, який в своїх творах піднімає питання про місце особистості в соціумі, мотивацію її життя і діяльності, здатність протистояти душевному відчаю, страху, розчаруванням.

Конкретизація явища літературного твору, який презентує у собі низку обов’язкових філософських концептів. Прозові твори українського письменника і мислителя М. Коцюбинського. Аналіз теми самотності особистості, проблеми покинутості індивіда у прозі.