Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.

Парадигма як інтегральна характеристика тієї чи іншої науки в певну епоху, його структура та основні елементи. Постмодернізм як суспільні, культурні та інтелектуальні тенденції, що спостерігаються в новітніх суспільствах, напрямки його розвитку.

Еволюційне переростання наукових революцій в промислові, технічні, технологічні. Методологія наукового пізнання. Рівні наукового пошуку: інформаційний, критичний, аналітико-синтетичний, науково-дослідний і прогностичний. Формулювання поняття "корпорація".

Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.

Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.

Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.

Аналіз основних параметрів концепції "проліферації". Смисл раціонального пізнання по П. Фейєрабенду. Методологічні правила і норми сучасного атомізму. Принцип "спонтанності" австрійського мислителя Ф. фон Гайєка. Кумулятивістська модель розвитку науки.

Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.

Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.

Здійснено філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Окреслено основні концептуальні розбіжності у трактуванні наукового пізнання посткласичним та постнекласичним типами раціональності.

Філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Розгляд методологічної відмінності між класичною та постнекласичною концепціями раціональності. Розмежування гуманітарного та природознавчого знання.

Здійснено науковий огляд проблем пошуку науково-освітніми діячами України національно-освітньої парадигми в умовах реалізації політики перебудови. Окреслено завдання, що постали перед інтелігенцією стосовно адаптації навчального процесу до вимог часу.

Дослідження різноманітних способів сприйняття людиною навколишньої дійсності і характеристика найбільш популярних способів взаємодії планетарно-космічного типу особистості з матеріальним світом на прикладі такого способу, як науково-філософський.

Дослідження та характеристика ключових особливостей розвитку високих наукомістких технологій на постнекласичному етапі розвитку науки. Ознайомлення з процесом розвитку планетарної цивілізації у зв’язку з експансією високих наукомістких технологій.

История создания системы положений Фихте. Принцип свободы - соединительное звено между практической и теоретической частями философии. Материализм и идеализм как противоположные решения вопроса об отношении мышления к бытию. Три основоположения Фихте.

Анализ особенностей формирования естествознания в эпоху Нового времени. Эмпиризм как направление в философии, утверждающее, что в основе познания лежит чувственный опыт. Определение вклада философских трудов Френсиса Бэкона в развитие наукоцентризма.

Формирование системы образования, воспитания и государственного управления в эпоху Нового времени. Философия Просвещения, субъективные и объективные элементы знания в философии Канта. Послекантовский немецкий идеализм и философское учение марксизма.

Основные черты ньютоновской и эйнштейновской научных картины мира (астрономические и физические представления). Упадок натурфилософии как первенства в формировании первой научной картины мира. Механицизм, деизм и стационарность в первенстве мира.

Картина мира как система интуитивных представлений о реальности. Результат синтеза знаний, получаемых в различных науках, представления о мире, вырабатываемые на стадиях развития науки. Обращение небесных сфер Коперника и космографическая тайна Кеплера.

Роль науки в преодолении современных глобальных кризисов. Дифференциация и интеграция научного знания. Мировоззренческие идеи и принципы науки как ее фундаментальные основания. Метод научного познания Ф. Бэкона. Негативные последствия развития науки.

Раскрытие особенностей научной картины мира как формы знания. Содержание научной картины мира, в отличие от научной теории, которую составляют онтологизированные образы, структурированные в систему при помощи философских и научных идей и принципов.

Понятие и специфика философской "картины мира". Исходный смысл проблемы бытия, иррациональное (интуитивное) постижение бытия. Определение категория материального и идеального. Философское учение о материи и современная научная картина социального мира.

Обзор философско-методологических проблем современных коллаборационных научных исследований. Обсуждаются вопросы авторства, эпистемической собственности и зависимости в коллаборациях, разделение эпистемического труда в междисциплинарном исследовании.

Понятие концепции времени в контексте социокультурной эволюции. Уровни методологического сознания. Представление о вечности и процесс формирования времени и его структуры. Архетип "бессознательное-Я" и архетипическое представление "вечность-время".

Ф. Бэкон - первый философ экспериментальной науки, величайший исследователь природы Нового Времени, который предложил реформу научного метода - очищение человеческого разума от заблуждений, обращение к опыту и обработка его посредством индукции.

Выдающиеся мыслители Средневековья. Основные характеристики менталитета. Средневековая диалектика и ее роль в становлении научной мысли. Конфликт веры и знания. Проблема разума и авторитета. Моменты, характерные для социокультурной ситуации ХII века.

Рассмотрение феномена научной проблемы в контексте компаративистской оценки его интерпретации с позиции классической и неклассической эпистемологии. Социокультурное основание взаимодействия науки как системы знания и других аналогичных образований.

Борьба против скрытых качеств в естествознании 17-18 вв. Роль эксперимента в научной программе Ньютона. Основные понятия в механике Ньютона. Абсолютное пространство и истинное движение. Философская подоплека теории тяготения. Ньютонианство в 18 веке.

Сущность позитивизма и его роль в развитии методологии научного познания. Поиск объективной истины в рационализме. Характерные особенности философского знания. Научные революции и смена типов рациональности. Основные функции философии в научном познании.

Формирование античной науки в лоне философии. Понятие бесконечного у Аристотеля. Христианство и генезис новоевропейского естествознания. Специфика новоевропейского типа рациональности. XX век: философское осмысление и критика научной рациональности.