Структура научных революций. История развития науки от ее зарождения в эпоху античности до современного состояния, анализ основных этапов ее становления. Особенности формирования общенаучной картины мира. Образование идеала и критериев научного знания.

Бертран Рассел - английский философ и математик, внесший значительный вклад в развитие математической логики. Жизнь, научные труды и сфера деятельности ученого. Обзор работы Начала математики Рассела, теория дескрипций. Основы онтологии и теории познания.

Развитие науки как сложный творческий процесс. Формы научного знания и их творческое формирование. Сущность и особенности научного факта. Понятие научной проблемы, ее постановка и формулирование. Содержание научной гипотезы, ее выдвижение и обоснование.

Наука как специфическая отрасль человеческой деятельности. Рассмотрение основных характеристик научной школы: высокий уровень исследований, преемственность поколений, известность. Анализ государственной научной политики: принципы, особенности развития.

Характеристика особых отношений науки, техники и человека. Изучение нелинейного и междисциплинарного характера современной науки. Анализ научного дискурса как сети коммуникаций. Выбор определенных коммуникационных средств, заданных обстоятельствами.

Знакомство с основными методами научного познания. Ключевые элементы естествознания, особенности функций эмпирической, теоретической и прикладной сторон естествознания. Логика противостояния эмпиризма и рационализма. Понятие истины, сущность картины мира.

История формирования образа мира, истинность и достоверность получаемых знаний. Проблема методов в научном познании. Действительное положение человека в мире и способности осуществлять процесс познания. Индукция и дедукция как методы научного познания.

Позитивизм как мыслительная позиция людей 19 в. Фрейд и просвещенный скептицизм. Место опыта у Юма и Фрейда. Поиск доказательств существования Бога. Позитивисткая философия Конта. Фрейд перед лицом отца позитивизма. Основание научной психологии.

Текст - образовательная форма современного высшего учебного заведения, позволяющая зафиксировать бытийный поступок субъекта. Преподаватель - исходный элемент уникальных личностных траекторий эвристического поступка в системе современного образования.

"Истинность" и "ценность" результатов как две различные формы обобщения и выражения единого социально-исторического опыта познавательной деятельности. Разделение ценностей на предметные и субъектные - два полюса ценностного отношения человека к миру.

Анализ сущностных и содержательных характеристик понятия "национальная идея". Русская национальная идея как основа национальной и цивилизационной идентичности. Исследование двух духовных принципов в межэтнических отношениях – соборности и терпимости.

Анализ основных культурных изменений, стимулированных диалогом с другой культурой, а также показан их неоднозначный характер. Рассмотрение диалога культур, который включает в себя трансляцию инокультурных элементов от одной культуры к другой культуре.

Социально-философское осмысление феномена национального самосознания, интерпретация его социального содержания и роли в жизнедеятельности современного общества. Логика формирования понятия "национальное самосознание", объективные основания её проявления.

Рассматриваются существующие в мировой практике представления об истории государств в текстах конституций. Выявляются основные составляющие схематического отражения развития исторического процесса. Формируется схема репрезентации национального прошлого.

Характерные черты русской философии. Социальная ориентированность русской мысли по Емельянову. Установка на преодоление спора в позициях. Синтез научного, художественного и религиозного подходов. Познание целого и участие всех познавательных способностей.

Рассмотрение этической правомерности вопроса о национальном нарративе и национальной ответственности. Необходимость преодоления тоталитарного наследия и насущность нравственной оценки прошлого. Прецеденты принятия ответственности за преступления.

Обзор понятия "человеческий капитал". Оценка необходимости уменьшения барьера доминирования академической бюрократии и предоставления творческой свободы инновационным субъектам нового университета на пути достижения целей и реализации их миссии.

Робиться спроба філософського осмислення необхідності євроатлантичної інтеграції в контексті забезпечення національної безпеки. Виокремлені перспективи та переваги євроатлантичної інтеграції, і її можливі ризики та загрози для національної безпеки.

Ретроспективний аналіз генезису філософської рефлексії сутності проблеми національної безпеки. Показники соціокультурних трансформацій на підставі визначення сутності й змісту суспільств транзитивного типу. Параметри стійкості й лабільності суспільств.

Перелік визначень національної безпеки, обґрунтування необхідності соціально-філософського розгляду її феномену. Необхідність розрізнення безпеки як абстрактної характеристики буття соціальних систем та національної безпеки як особливої категорії безпеки.

Науковий аналіз відношення національної держави та освіти в умовах процесу глобалізації. Головні тенденції та новоутворення на ринку педагогічних послуг. Діалектичні відношення "глобального та локального" як у структурі освіти, так і в соціальній системі.

Аналіз найважливіших сторін соціально-політичної концепції українського філософа, правознавця і соціолога Б. Кістяківського, поєднання його ліберальних принципів і національних переконань. Основні принципи нормативно-ціннісного підходу до суспільства.

Аналіз питання національної ідеології у філософії окремих представників української діаспори. Основні засади концепції національної еліти В. Липинського та Д. Донцова, співвідношення національного та загальнолюдського в історіософії Д. Чижевського.

Аналіз проблем і завдань формування та зміцнення українства, як етнокультурної цілісності на засадах поглиблення змістовності етнонаціональної самосвідомості. Розгляд сприйняття українськості самопочування та самоутвердження національною особистістю.

Проблеми і завдання формування та зміцнення українства як етнокультурної цілісності на засадах поглиблення змістовності етнонаціональної самосвідомості. Проблема єдності та пошук різноспрямованих шляхів, підходів і способів консолідації українства.

Освальд Шпенглер як одна із найбільш непересічних постатей в історії європейської філософської та політичної думки. Дослідження у праці "Прусацтво і соціалізм" історичного призначення німецького народу та розвиток ніцшеанської метафізики "волі до влади".

Дослідження генези, сутності, тенденцій розвитку націософської інтенційності як цілісного концептуального відображення буття нації. Її місце у теоретичній спадщині представників української діаспори. Становлення історичного буття української нації.

Основные тенденции в этике раннего Нового времени. Особенности ранненововременных теорий естественного права. Классическая концепция естественного закона Фомы Аквината. Анализ связи между ответственным нормативным регулированием и свободой воли.

Анализ взаимосвязи понятий "сущность", "значимость", "знак" и "сущее" и праксеологическая модель их объединения. Присутствие сущего как энергии в каждой познанной природной сущности, ее существование как чистая возможность, реализуемая сознанием.

Философский анализ мифологии и религии как форм объективированного мировоззрения. Общие закономерности развития древнеиндийской и древнекитайской философии. Главная причина возникновения религии по Фрейду. Отличие религии от невроза по мнению Фромма.