Дослідження появи і сутності поняття "ехокамера" у сфері філософії. Практичні аспекти його застосування представниками філософської спільноти. Розгляд специфіки функціонування ехокамер за подібністю із функціонуванням резонатора й супутніх йому явищ.

Анализ модели "символа веры" Достоевского в восточном религиознофилософском и литературно-эстетическом ключе в корреляции с известным утверждением М.М. Бахтина о важности привлечения далеких культурных контекстов в процессе понимания конкретного явления.

Рассмотрение специфических особенностей художественно-философского метода Ф.М. Достоевского. Рассуждения Достоевского о границах и пределах современной ему науки. Философский анализ отрывка из романа "Бесы", действующим лицом которого является клоп.

Анализ проблем обезличивания человеческих отношений и феномена бюрократизации в обществе. Понятие отчуждения человека при капитализме в учении Маркса. Разработка концепции товарного фетишизма в теории стоимости. Философские теории Маркузе и Хайдеггера.

Эволюция философского изложения темы отчуждения. Проблема отчуждения в работах Маркса. Отчуждение и разотчуждение в "Капитале" и подготовительных рукописях к нему. Немарксистские концепции отчуждения. Теория отчуждения в североамериканской социологии.

Анализ вопросов соотношения первой и второй сигнальных систем в познании материального мира человеком. Обильное слюнотечение как физиологическая реакция организма при попадании лимона в ротовую полость. Особенности развития нервной системы у ребенка.

Критический анализ концепции смысла вопроса "В чем смысл жизни?", предложенной А.К. Секацким. Связь негативного отношения к проблеме смысла жизни в современной феноменологической философии с осознанием объективного отсутствия означенного смысла.

Типы и функции ссылок в публикационной академической коммуникации. Коммуникационные свойства академического интеллектуального продукта. Использование библиометрического анализа на основе РИНЦ в юриспруденции, его востребованность в научных публикаций.

Особенность отношения мышления к бытию. Исследование генезиса и дальнейшего развития философского знания. Возможность и целесообразность включения некоторых разделов формальной логики в гносеологию. Суждение и умозаключение философии о себе самой.

Теоретичне осмислення феноменів "Євромайдан" та "Майдан" за допомогою біополітичного проекту М. Хардта та А. Негрі і визначення меж його застосування при аналізі цих феноменів. Актуальні проблеми протестних рухів останніх років що проходили в Україні.

Філософія Нового часу. Обґрунтування знання і способів його досягнення. Наукові відкриття Галілео Галілея у сфері астрономії. Розвиток науки і суспільного життя. Матеріалістична думка епохи ранніх буржуазних революцій. Онтологічні концепції Нового часу.

Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.

Соціально-філософські підходи до дослідження міста. Сутність сакральних міських просторів. Ідея ідеального міста та урбаністичні утопії. Ідея міста як спосіб самоусвідомлення та принцип формування міської свідомості: на прикладі "донецького міфу".

Історичні та філософські передумови формування європейського права як особливого типу права. З’ясування смислу духовно-практичних аспектів європейського права. Дослідження дієвої чинності рефлексії у філософсько-правовому процесі європейської спільноти.

Зміна парадигми філософського мислення у XIX-XX ст. Основні проблеми та ідеї в європейській філософії XIX ст. Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера. Сцієнтична філософія XIX ст. (позитивізм, емпіріокритицизм, марксизм). Антропологічна філософія XIX ст.

Збірка Карла-Маркуса Гаусса "Європейська абетка". Це "доросла абетка" про національну нерівність, економічний расизм, міграцію. Стаття присвячена питанню мультикультурності європейського континенту, досягненню порозуміння між різними національностями.

Визначення змісту і соціальної цінності правового гуманізму як чинника реформування кримінально-процесуального права та ключового принципу юриспруденції. Розробка філософсько-правового та концептуально-методологічного апарата у сучасній філософії права.

Основи гуманістичного відношення людини до природи. Аналіз еволюції єдності гносеологічних та соціально-практичних аспектів як особливості гуманістичного відношення людини до природи. Потреби органічного поєднання екологічної етики та нової філософії.

Соціокультурні передумови та джерела виникнення філософської концепції В.С. Соловйова. Місце проблеми єдності істини, добра та краси у його працях. Характер впливу класичної традиції на становлення філософії "всеєдності". Вирішення проблеми єдності.

Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".

Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.

Гносеологічне та філософське значення істини, парадигми її трактування. Концепції кореспонденції істини як відповідності знання предмету об’єктивного світу, та когеренції як відповідності знання знанню людському чи божому. Екзистенційний сенс істини.

Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.

Взаємозв’язок людини і природи, основні закономірності їх взаємодії у світі. Проблема взаємодії людини з природою в історії філософії у різні періоди: у період античної та середньовічної філософії. Особливості проблеми "людина-природа" у Нові часи.

Відмінність тлумачення розуму у філософії І. Канта та у філософії трансцендентальної прагматики. Розгляд проблематики єдності теоретичного та практичного розуму. Інтеріоризація віртуального комунікативного партнера реальної спільноти мовців і дієвців.

Філософсько-правовий вимір свободи та відповідальності. Свобода та відповідальність - соціально-філософські складові людського буття і невід'ємні частини права. Свобода як право людини на вчинення тих чи інших дій; відповідальність як обов’язок.

Аналіз, на підставі спадщини українських мислителів, єрархічності контексті філософо-релігійних ідей - Божества і системи Його наймень, а також ідеї Бога в структурі людини і світобудови. Функціонування єрархічністості у руслі (між)релігійних комунікацій.

Сущность понятия "экзистенциализм". Два смысла слова "субъективизм". Типы морали в работе Понж. Общее понятие про квиетизм. Абсолютность картезианского действия. Искусство и мораль, из взаимосвязь. Гуманизм в рассказе Кокто "В 80 часов вокруг света".

Жан Бодрийяр – философ-постструктуралист. Сущность, понятие и управление соблазном, тайна женского соблазна. Трансвестизм и порнография как попытки убить соблазн. Обольщение и совращение: общее и различие. Источники и способы защиты от обольщения.

Історико-філософський екскурс осмислення тіла в різні історичні періоди. Французький постмодернізм у онтологічному вимірі, наявність трьох модусів існування тіла. Аналіз особливостей філософського розуміння тіла французьким філософом Жаном-Люком Нансі.