Використання наративу, як основного методу дослідження. Розгляд екзистенційних категорій. Дослідження категорії абсурдності буття, зла, страху, відчаю, самотності, страждання та смерті. Аналіз феномену пам’яті в умовах війни, як одного із рушіїв до дій.

Комплексний філософський аналіз української літератури ХХ століття крізь призму екзистенційності як її парадигмальної характеристики. Осмислення граней буття людини на рівні літературних рефлексій і на рівні усвідомленого звернення до екзистенціалізму.

Особливості існування екзистенційної естетики, наявної у художньому тексті. Соціально-історичний контекст екзистенціалістської філософії у європейській і вітчизняній філософії. Закономірності між існуванням певних категорій "фено-тексту" і "гено-тексту".

Зміст екзистенційно-антропологічного повороту у філософії В. Шинкарука та його вплив на розвиток української філософської думки. Аналіз феномену світогляду, його категоріальної структури, розробленої В. Шинкаруком. Зміст понять "віра", "надія", "любов".

Концептуальний аналіз історико-філософських праць М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера. Оцінка текстологічної методики тлумачення текстів давньогрецьких філософів. Особливості легітимізації методу тлумачення античної традиції. Підходи античної метафізики.

Розглянуто особистісно-психологічні аспекти ґенези поняття "духовність". Показано, що екзистенційний вимір духовності характеризується процесом актуалізації смислу буття як людського буття через самовизначення, розвиток та самоактуалізацію особистості.

Оцінка ролі сучасного телебачення, його можливостей і соціально активної ролі в українському суспільстві. Визначення впливу мас-медіа які соціалізують людину, сприяють формуванню її "людяності" в умовах трансцендентності в метафізичному контексті.

Дослідження історичного аспекту становлення еклектики від античних часів до сучасності, її сутність та форми прояву на різних стадіях розвитку філософської думки. Місце еклектики у світоглядній концепції постмодерну та свідомості людини XXI століття.

Аналіз підходів до визначення екологічної герменевтики. Природа, ландшафт, ставлення до природи та усвідомлення генетичного зв’язку людської спільноти з автентичним довкіллям як невід’ємна частина як культури, так і буття нації в усіх його вимірах.

Специфіка процесу становлення і розвитку людської діяльності, характеристика її екологічної складової. Визначення проблематики, філософія методологічного та світоглядного сенсу еколого-пізнавальної діяльності як прояву екологічної культури особистості.

Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення класичних засад естетичної науки. В межах екологічної естетики розглядаються трансформаційні процеси розширення або перегляду естетичного поля.

Дослідження особливостей кризових явищ у відношенні "людина - природа" на початку ХХІ століття, які пов’язані з розширенням техносфери. Порушення технологічним розвитком людства природного стану космічного простору через запуски штучних супутників.

Дослідження історичних етапів розгортання екологічних криз (від локальних до глобальної) у коеволюційному розвитку суспільства та природи, виявлення їх особливості як трансформуючого чинника соціоприродної системи. Шляхи формування екологічної культури.

Поняття і типи екологічної свідомості в сучасному суспільстві та передумови, що впливають на її формування. Сутність і динаміка становлення екологічної свідомості як соціально-історичного явища, її розвиток в різних типах соціуму і в сучасній Україні.

Науково-технічна, промислова революція як основа негативно-насильницького ставлення до природи. Гармонізація відносин із природою на основі традиційної східної філософії. Світоглядні традиції суспільств європейського типу як джерело екологічної небезпеки.

Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

Екологічна етика як практична філософія. Аналіз питання відповідальності людства за вирішення екологічних проблем в теоретичних пошуках представників комунікативної практичної філософії (Г. Йонас, Д. Бьолер, К.-О. Апель, В. Гьосле, К.М. Маєр-Абіх).

Аналіз засадових елементів екологічного та феноменологічного підходу в психології, психіатрії та психотерапії. Суть стратегії перекладу Фуксової філософії та опис термінологічних труднощів. Тлумачення підходу професора Фукса як сучасної натурфілософії.

Характеристика перетворювальної діяльності людини, що спрямована на освоєння природного середовища та створення умов для реалізації сутнісних якостей і творчого потенціалу особистості. Визначення соціальної свободи особистості як філософської категорії.

Дослідження еволюції поглядів на природу, зміст і суть економіки знань. Загальносвітові тенденції становлення економіки знань в умовах розгортання глобалізації та інформаційної революції. Основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України.

Розгляд економічної свідомості нації у вимірі її трансцендентальних засад у контексті аналізу інтерналізації та екстерналізації економічного досвіду суспільства. Дослідження співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості.

Інтерналізація та екстерналізація економічного досвіду суспільства. Аналіз співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості, актуальних аспектів сучасної соціально-філософської думки. Застосування теоретичної спадщини Е. Гуссерля.

Вивчення особливостей біографії Аристотеля. Характеристика основних аспектів першого та другого афінських періодів. Аналіз головних творів Аристотеля. Розгляд їх головних груп. Формування економічних поглядів філософа. Основи його економічної концепції.

Становлення термінологічної характеристики апофеозу прогресуючих можливостей людства та усвідомлення прагнення безупинного та максимального їх нарощування. Зберігання "парадигмальних якостей вдосконалення" відносно структурних чинників прогресу.

Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.

Дослідження ролі екологічної освіти для набуття освітньою сферою постнекласичних характеристик у контексті становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Важливість формування екологічної культури та екологічної етики як основи екологічної освіти.

Осмислення екософії як об’єкту філософії і екології. Визначення екософії як системи ментальних установок спільноти, що регулюють взаємини між людьми та їх життям, забезпечуючи збалансованість екосистем з включеними в них антропогенними комплексами.

Особливості зародження та розвитку екоурбанітичних тенденцій. Сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму. Екопоселення - житлові освітні проекти. Механізми утворення екоміст.

Екофемінізм є одним із розгалужень фемінізму. Бореться за розвиток нової форми соціальної організації, в якій пануватимуть партнерські рівні відносини між чоловіками та жінками, між людством та природою. Смислове ототожнення землі, природи, жінки.

Функціонування уявлення у телевізійно-екранній практиці. Естетика сприйняття екранного мистецтва як сучасного комунікативного продукту. Ефективність використання ілюзорних картинок буття на телебаченні. Розгляд предметності телевізійно-екранної практики.