Історичний аналіз категорії "рівність". Обґрунтування космополітичної ідеї. Рух проти католицької церкви, період Реформації. Активне та пасивне громадянство у теорії демократії німецького філософа-раціоналіста Канта. Ліберальні ідеї рівноправності.

Характеристика просторово-часових уявлень у культурі Київської Русі. Зв'язок між давньоруськими просторово-часовими уявленнями і появою східнослов'янського феномену "Святої Русі", особливостей хронотопу Московського царства і Російської імперії.

Вивчення листа Т. Шевченка до брата Микити, написаного під час навчання поета в Санкт-Петербурзі. Визначення проблематики свободи у філософських роздумах Тараса Шевченка, відображеної у його листах. Розуміння суті духовної свободи в листах поета.

Розгляд трактування свободи німецьким філософом Г. Гегелем, що різниться від розуміння цього поняття його попередниками. Діалектичний зв'язок свободи і необхідності у теорії мислителя. Характеристика особливості розвитку свободи в різні історичні епохи.

Особливості еволюції філософських концепцій творчості, свободи, боголюдства тощо російської релігійно-філософської думки в еміграції. Роль журналу "Путь" в формуванні вітчизняної думки. Зв'язок ідей авторів щодо "динамічного та гуманного християнства".

Теоретична реконструкція основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Встановлення місця теорій суспільного договору філософів в становленні концепту соціально-правової державності.

Фундаментальні проблеми української філософської думки другої половини XIX - початку XX ст. Аналіз етапів становлення і розвитку уявлень про соціальну справедливість в українській філософії у співставленні із тенденціями західноєвропейської методології.

Проблеми вирізнення українського способу буття філософської антропології. Аналіз етичної антропології В. Винниченка як прикладу, який сам спрямовує до висновку стосовно форми концептуалізації, поширюваній у межах філософсько-антропологічної думки України.

Аспекти феномену справедливості, які актуалізують її розподільчо-пропорційний зміст й віддзеркалюють сковородинську ідею "рівної нерівності". Основи ліберальної теорії Д. Ролза. Постконвенціональне (комунікативне) тлумачення соціальної справедливості.

Особливості формування морально-ціннісного комплексу, спрямованого на обмеження функціонування ринку з метою забезпечення соціальної справедливості. Внутрішні суперечності, притаманні соціальній державі. Загальне поняття про універсалістську етику.

Зв’язок превалюючої в суспільстві теорії соціальної справедливості та моделі соціальної держави. Межі розвитку та відмінні риси основних моделей соціальної держави, що розвиваються в сучасному світі. Перспективи розвитку соціальної держави в Україні.

Ідея сталого розвитку суспільства як проект виживання людства, цивілізації в цілому. Неоднозначність і суперечливість впливу соціально-культурних чинників на взаємовідносини людини і природи у традиційному, індустріальному, інформаційному суспільствах.

Розкриття змістовного наповнення ідеї суспільного прогресу та його критеріїв українськими мислителями новітньої доби. Вияснення основних інтелектуальних витоків становлення ідеї суспільного прогресу в Україні у контексті західноєвропейської філософії.

Порівняльний аналіз філософських ідей гуманізму та трансгуманізму. З’ясування, чи можливо за допомогою гуманізму або трансгуманізму досягти ідеї толерантності, як між людьми так і в суспільстві. Яка з філософій здатна допомогти у досягненні цієї ідеї.

Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Розуміння філософських і етичних аспектів проблематики трансгуманізму. Аналіз поглядів філософа Ф. Фукуями як найвідомішого критика ідеї трансгуманізму.

Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Аналіз позицій тих науковців, хто вважає цю ідею ключем до майбутнього розвитку людства, а також тих, хто визначає це явище як загрозу планетарного масштабу.

Дослідження традиційного християнського вчення про чудо і спроби сучасних теологів модернізувати це вчення. Питання безпосередньої надприродної каузальності в релігійній свідомості, причини та наслідки функціонування інтервенціональної термінології.

Аналіз поняття "крос-медіа" як комплексної стратегії злиття різних засобів масової комунікації і мережі Інтернет. Вивчення методології Ж. Бодрійяра, Ю. Хабермаса та Р. Барта. Філософія поєднання класичних засобів масової комунікації з новими технологіями.

Сутність поняття "буття". Рівні, форми прояву та система людського буття та його характеристики. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Види людської діяльності.

Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.

Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.

Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.

Імператив модернізації безпеки в постсучасній риториці: класифікація та критерії. Наявність ефективно діючих констант паритетності (рівності, толерантності, взаємоповаги суб’єктів відносин). Аналіз превентивних заходів у системі інформаційної безпеки.

Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.

Сутність і зміст трактування імперативності у духовній сфері як найважливішого принципу формування культури. Імперативи філософського способу життя - умова та засіб життєтворчості філософа, рівень відповідальності, вірність принципам та переконанням.

Філософсько-правовий аналіз проблеми імплементації міжнародного державотворення у національну ідею в контексті філософії української реальності. Особливості сучасної глобалізації країн. Підвищення конкурентоспроможності держави на міжнародному рівні.

Особливості основних структурних компонентів враження. Імпресіональне переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Процес функціонування враження-перцепції. Співвідношення феномену присутності та окремих модусів імпресіональності.

Аналіз аксіосфери маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. Суб’єкт модернізації як суб’єкт аксіосфери маргінального, огляд його типів, форм діяльності.

Аналіз проблеми розумного мислення в контексті наукової раціональності. Необхідність визначення поняття "раціональності" та "розумності", їх різниця. Розумність як фундамент формування розумного мислення. Характеристика формування розумних особистостей.

Індивідуалізація як характерна ознака трансформації освіти в умовах суспільства знань. Особливості змін соціальних відносин, обумовлених появою нових цінностей. Розвиток інноваційного суспільства, влив на нього трансформаційних процесів в освітній сфері.