Естественные науки — разделы науки, отвечающие за изучение внешних по отношению к человеку, природных явлений. Базис естественных наук - математика. Философия в системе научного знания. Соотношение категорий различных общественных и гуманитарных наук.

Обозначены истоки скептицизма представителей специальных дисциплин в отношении философских разработок, перспективы улучшения положения вещей в этой сфере. Слабые места господствующих на сегодняшний день представлений и пути их эффективной коррекции.

Естествознание и философия как рациональные формы знания. Проблема демаркации эмпирического и метафизического в языке науки. Взаимосвязь между философией и естествознанием. Позитивизм О. Конта и его последователей. Философские основания естествознания.

Понятие естествознания, его место в жизни человека. Процесс деления культуры на материальную и духовную, их основные компоненты. Аксиологическая многомерность духовной культуры. Гносеологические аспекты естественнонаучного знания. Уровни научного знания.

Особенности функционирования языковой способности человека в естествознании. Человекокосмизм и человекоцентризм как существенное выражение распространения электромагнитных волн в трехмерном пространстве. Основные функции императива модификации страха.

Подолання трансценденталізму в європейській філософії та формування бахтінської думки. Відокремлення філософської естетики від мистецтвознавства. Мета філософії та завдання естетики Когена. Систематизація понять, законів чистого почуття та свідомості.

Ідея суверенності морального суб'єкта, на якій базувалася духовна опозиція в епоху середньовіччя, закономірності та етапи її формування, напрямки та особливості вивчення вченими різних часів. Специфіка етичної філософської думки епохи Нового часу.

Аналіз прояву наслідувальної здатності в контексті культуротворчої діяльності людини. Створення цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художньо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва.

Теоретична картина психологічного й соціального аспектів ідентифікації, її естетичний і мистецтвознавчий боки. Огляд цієї категорії в контексті суміжних понять та на підґрунті літературознавчого аналізу творчого процесу Шевченка та Достоєвського.

Естетико-філософський аналіз сюжетної традиції виконання жінками домашньої роботи. Розгляд причин виникнення американського культурного міфу про "ідеальну домогосподарку" та його реалізації у дискурсах популярної культури та феміністичного мистецтва.

Аналіз основних етапів генезису естетичної домінанти у поглядах Зерова. Реконструкція його наукових і творчих здобутків шляхом аналізу й осмислення теоретичних праць і біографії мислителя. Розгляд проблеми вибору напрямів розвитку української естетики.

Естетична культура - змістовність, форма, обсяг, результативність естетичної діяльності та передбачення гармонійної взаємодії людини з навколишнім середовищем. Складові елементи естетичної культури - мистецтво, естетична діяльність, естетичне виховання.

Соціально-філософський аналіз особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції. Аналіз її як компонента суспільної свідомості. Місце і роль естетичного серед духовних пріоритетів молоді.

Організація життєдіяльності особистості за законами краси. Роль естетичної свідомості у розвитку гармонійної особистості. Характеристика цивілізаційного підходу до розвитку суспільства. Вплив естетичної свідомості на різновиди життєдіяльності людини.

Роль естетичного виховання в логіці розвитку гуманістичного світоставлення. Історія становлення та розвитку гуманістичного світосприймання. Проблема естетичного виховання в динаміці культурно-історичних процесів. Гуманістичний рух як рух до досконалості.

Аналіз ідеї проникнення науки, з її методами, законами, принципами, у сферу мистецтва, відображеної в працях Оґюста Конта й Іпполита Тена. Онауковлений мистецький експеримент як сформований у межах філософії позитивізму метод художньої творчості.

Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.

Аналіз проблеми здійснення філософської рефлексії ідеї естетичного, що передбачає розгляд його в онтологічному, гносеологічному, антропологічному та аксіологічному вимірах у контексті історико-культурного сходження людства та зміни філософських парадигм.

Принципи сучасного дослідження естетичного, аналіз методологічних підходів. Потреба естетики як теоретичної системи в самоусвідомленні. Основні параметри сучасного тлумачення духовності. Сутність та форми естетизму. Формотворення духовного світу людини.

Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.

Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.

Проблема сьогоднішнього позитивного суспільства в ставленні до краси, за визначенням європейських філософів, літературознавців і письменників. Формування естетичної категорії краси для розуміння орієнтирів людини. Ставлення в літературі до цього феномену.

Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду. Забезпечення єдності перманентного піднесення світової культури.

Розгляд філософсько-педагогічних та етико-естетичних ідей академіка І. Зязюна, які посідають вагоме місце в його багатогранній науковій спадщині. На переконання І. Зязюна, за філософськими категоріями "добро", "краса" і "свобода" завжди стоїть Істина.

Характеристика людиновимірності феномена естетичного у філософській рефлексії представників Київської філософської школи. Можливості долучення людини до буття через призму переживання у зрізі оприявленості всього розмаїття духовних почуттів людини.

Дослідження онтологічного виміру християнського естетичного вчення. Аналіз специфіки візантійської естетики аскетизму як джерела релігійно-естетичної традиції Русі-України. Сутність наріжних ідей, стверджених в межах естетосфери християнського монотеїзму.

В статье предлагается отказаться от подмены конкретной задачи вынесения судом справедливого приговора абстрактным определением его истинности. Пересмотр прав и обязанностей суда при исследовании доказательств. Оценка значения унификации полномочий судьи.

Проблема выяснения отношений между "философией" и "литературой". Исследование вопроса концепции и метафоры в философском тексте, значение и типы имени под ним (подписи). Возможность наличия соответствия между национальной философской традицией и языком.

Послідовне виокремлення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Реконструкція та огляд есхатологічного простору культур, есхатологічних матриць в історії західноєвропейської філософії та вияв релевантних для даного дослідження ідей та підходів.

Авторське послідовне осмислення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Зміст, смислові рівні актуалізації теми, авторські інтерпретації есхатології. Виявлення історико-філософських, теологічних, теософських та наукових репрезентацій есхатології.