Характер и оценка влияния нанотехнологий на понимание реальности современным человеком. Три научно-философских эксплорации к пониманию нанобудущего. Теоретическая модель нанореальности и направления ее трансформаций, анализ дальнейших перспектив.

Эвристический потенциал научной фантастики в осмыслении технологического будущего человечества. Рост сферы "мыслимого". Место комбинирования и синтеза уже имеющихся знаний и известных способов действий человека в технополе в разработке нанотехнологий.

Предпосылки и условия возникновения течений западников и славянофилов, историческое развитие России в ХIX в. Характеристика и отличительные черты взглядов славянофилов и западников, их основные противоречия. Борьба идей между двумя направлениями.

Материализм и идеализм как основные направления философии. Основные черты средневековой философии, их характеристика и специфика. Особенности философии эпохи Возрождения, разновидности материализма. Направления российской философии и её представители.

Характеристика древней восточной системы, направленной на укрепление здоровья и лечение организма. Определение основной цели - развития человека как личности, понимания своего места в мире, своих задач. Обзор энергии ци - главной жизненной силой человека.

Соціально-філософський аналіз культурної маргінальності та пов’язаних із нею елементів соціального й особистісного буття. Напрями досліджень культурної маргінальності в історичному соціокультурному просторі американської і європейської наукової традиції.

Основні проблеми аналізу сучасної філософії Заходу. Її головні напрямки вивчення. Характеристика стадій філософії науки: позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізмом. Процес створення структуралізму, його основні риси. Сутність фрейдизму і герменевтики.

Аналіз причин релігійної творчості людей. Космологічний та телеологічний докази буття Бога, їх відображення та вивчення в давньогрецькій філософії. Ідеолог католицької церкви Фома Аквінський та його діяльність. Критичний аналіз доказів буття Бога.

Філософське тлумачення наративу, його проблема. Самодостатність як найважливіша ознака наративу, його характеристика. Найвпливовіші теоретики наративу, їх погляди. Метафора та символ, поняття та взаємозв’язок. Особливості завдання розповідної функції.

Причини та наслідки кризи персональної ідентичності в сучасну епоху. Історична роль нараційного дискурсу у формуванні ідентичності та самоідентифікації в наш час. Специфіка конструювання наративної ідентичності під впливом мейнстріму масової культури.

Українська філософія як органічна складова української духовної культури, її загальні риси та особливості. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Русі та доби Відродження. Університетська філософія в Україні ХІХ ст., в літературі.

Спроба окреслення постановки проблеми самовдосконалення особистості у філософських школах Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії. Визначення процесу формування і становлення гуманістичної ідеї культурних традицій, починаючи з філософії Стародавності.

Огляд проблем філософії історії XVIII століття. Аналіз творів В. Татищева та М. Ломоносова у якості джерел створення концепції М. Карамзіна. Опис російського великого історичного наративу, у якому історія Росії перетворюється на низку замкнених циклів.

Картина світу в філософії середніх віків. Ідеї творення та ідеї одкровення в культурі Середньовіччя. Відношення філософії і теології, церкви і держави, боротьба культу Марії і культу диявола. Питання філософізації теології і теологізації філософії.

Філософське прояснення поняття Іншого та Чужого: сучасна категоризація. Ідентичність спільноти й виникнення чужості як результат колективного досвіду зіткнення різних національно-культурних світів. Культурний апріоризм турботи про збереження ідентичності.

Социально-культурная ценность народной музыки. Философско-культурологический анализ диалектического взаимодействия музыкальной традиции и современного общества. Тенденции и перспективы развития культуры личности в условиях современной цивилизации.

Феномен социокультурной ангажированности нарративных процедур и практик. Нарративный и риторический анализ науки и образования. Роль наррации с точки зрения легитимности, значимости, характеристик функционирования, методологической самостоятельности.

Соотнесение мышления бытия и веры Откровения в современной немецкой евангелической теологии и в русской религиозной философии на примере творчества Юнгеля и А. Лосева. Уникальность концепции Слова Бога Юнгеля в сопоставлении с событийной природой у Барта.

Взаимосвязь категории "священное" в истории и философии права и категорий "насилие", "жертвоприношение". Философское толкование современного типа публичного правосудия, архаического типа жертвоприношения. Проблема социальной квалификации жертвоприношения.

Понятие насилия и ненасилия: сущность и характеристика. Насилие как один из способов, обеспечивающих господство. Основные признаки отношение государства к насилию. Принципы ненасильственного поведения. Уровень насилия в исторической ретроспективе.

Рассмотрение биографии и педагогического наследия Аль-Фараби. Труды аль-Фараби, незаслуженно забытые в Европе в течение многих столетий (вплоть до конца XIX в.), оказали большое влияние на развитие философской и социально-политической мысли Востока.

Проведение исследования синтеза различных культурных элементов в исламской культуре. Проявление иранского наследия в весьма разнообразном творчестве наиболее значимого суфийского философа Ибн Араби. Выстраивание сюжета "Трактата о бытийном соединении".

Исследование предпосылок для возрождения кантианства, этико-социального учения представителей марбургской школы. Характеристика деятельности представителей фрайбургской школы неокантианства. Анализ учения Макса Вебера и его влияния на философию XX века.

Идейное наследие Маркса с учетом ленинизма, советского строительства, распада СССР и проведенных либеральных реформ. Изучение постлиберального и посткоммунистического дискурса. Кризис демократии в условиях глобализации, аспекты актуальности идей Маркса.

Хронологический обзор некоторых базовых положений избранной советской историографии религиозно-философских идей Толанда на примере работ ведущих отечественных знатоков философии. Выделение основных характеристик религиозно-философских идей Толанда.

Детство и юность Феофана. Начало практической, общественной и политической деятельности Ф. Прокоповича. Дуалистическая система Прокоповича, ее противоречия, его толкование понятия "диалектика". Научное наследие Прокоповича и общественная жизнь.

Аналіз настрою як антропологічного феномена в площині інтегрального знання філософської антропології. Тлумачення настрою як антропологічного феномену, що відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, "відкриті питання" людської буттєвості.

Анализ полемики между эмпириками и нативистами. Изучение важности идеи неприсущности источника опыта опыту. Непонимание классического "преодоления" диспута между эмпиризмом и рационализмом со стороны трансцендентализма и трансцендентальной феноменологии.

Натуралистическая, идеалистическая и материалистическая модели общества в истории философии. Определение природными процессами событий, происходящих в обществе, в натуралистических концепциях. Влияние дарвинизма на становление современной социобиологии.

Исследование представляет собой презентацию оригинальной версии так называемого морального натурализма — концепции, сочетающей в себе элементы морального реализма и натуралистического эмпиризма. Логическая форма моральных фактов. Понятие о гильотине Юма.