Концептуальні основи теорій інформаційного суспільства. Аналіз основних моделей його становлення - "західної" і "азійської" та дослідження систем індикаторів та критеріїв його визначення. Шляхи прискореної побудови інформаційного суспільства в Україні.

Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Антропоцентрична модель знання, що обумовлює фрагментарно-мозаїчний характер картини світу, підміняє його віртуально-цифровою емуляцією, поглиблює рівень деградації.

Статтю присвячено дослідженню соціально-філософського контексту інформаційних технологій, що заполонили всі сфери нашого життя, починаючи від освіти, науки, роботи, і закінчуючи дозвіллям. Маніпулювання свідомістю, що веде до втрати відчуття реальності.

Концептуалізація інформаціоналізму як складової компоненти, головного модусу і тренду інформаційного суспільства (ІС). Формування інформаційної культури особистості засобами інформаційного впливу з опорою на закономірності становлення і розвитку ІС.

Дослідження специфіки датоцентричного світосприйняття, що має змінити гомоцентричне. Визначення впливу ідеології індивідуалізму на організацію простору сучасної людини. Ознайомлення з принципами Харарі. Обгрунтування виникнення класу непотрібних людей.

Розкриття міських просторів з точки зору їх впливу на ідентичність городян через порівняння "Я" з Іншими. Характеристика онтологічного методу, який передбачає з’ясування буттєжитійних особливостей Іншого. Аналіз засобів і принципів взаємодії з Іншими.

Причини і умови для формування ірраціоналізма. Аналіз філософії Гегеля і його вплив на ірраціоналізм. Батьки-засновники ірраціоналізма. Сьорен Керкегор біля витоків ірраціональності. Теорія філософа С. Какегора. Волюнтаризм в осмислення діяльності.

Аналіз основних ірраціональних філософсько-правових течій: волюнтаризм, філософія життя, інтуїтивізм, феноменологія, екзистенціалізм. Різниця у трактуванні феномена волі у філософії А. Шопенгауера й Ф. Ніцше. Основні етапи становлення філософії життя.

Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.

Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.

Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.

Аналіз філософських підходів до осмислення місця ірраціонального в організаційній культурі. Природа і генезис організаційної культури як інтегративного поля у функціонуванні фірми. Взаємозв’язок раціонального та ірраціонального в організаційній культурі.

Дослідження ґенези ірраціонального досвіду в українській філософській думці XVI-XIX ст. Актуалізація тем про значущість духовної сутності людини та пошуки шляхів наближення до Бога в загальному контексті творів І. Вишенського, П. Могили, К. Саковича.

Актуалізовано проблему вербалізації ірреального світу як обов’язкового можливого світу. В інформативному аспекті запропоновано історію питання щодо розвитку теорії множинних світів, подано різні погляди відомих науковців на природу ірреального світу.

Аналіз духовної практики ісихазму як ядра східноєвропейської традиції і його суперечності тлумаченням паламізму в середовищі філософсько-богословського дискурсу. Вплив на східнохристиянську традицію західноєвропейської релігійно-філософської парадигми.

Розгляд філософсько-богословської спадщини Іова Желіза (Почаївського). Становлення його як видатного культурницького та просвітницького діяча за допомогою ідеї ісихазму. Основна діяльність визначних монастирів на Волині - Почагвського та Загаєцького.

Особливості ісихастськіих аспектів "Книжиці" В. Суразького. Характеристика неоплатоністичних, зокрема ісихастських, традицій, які існували в Православній Церкві. Причини відкидання католицької філософії й теології, вивчення творів Діонісія Ареопагіта.

Історико-філософське осмислення скептичного вчення Піррона Елідського і Секста Емпірика. Визначення особливостей філософської мови та специфіки висловлювань (ісостенічного та акаталептичного), що притаманні цим напрямкам античної філософської думки.

Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

Термінологічне розрізнення "Histori" і "Geschichte": розповідь-історія, наратив, "тільки історичне" та "сутнісно-історичне", процес саморозрізнення, що з себе породжує відмінність. Вироблення людського Я як повернення до себе через шлях історії.

Свою історико-естетичну концепцію Л. Хвістек розбудовує через співставлення двох типів дискурсу, двох методологічних парадигм естетики: раціоналістичної та ірраціоналістичної. Свою критичний пафос Л. Хвістека спрямований проти філософії Платона.

Сучасні методологічні основи дослідження, доцільність та теоретична продуктивність застосування ідеї трансцендентного. Міфологічні витоки виникнення ідеї трансцендентного та його корелятів. Характеристика європейської філософії докантівського періоду.

Характеристика місця і значення історико-філософських ідей в системі філософських праць В. Асмуса. Особливість визначення евристичного потенціалу ідей мислителя. Аналіз проблеми нерівномірності розвитку ідеологічної проблематики в історії філософії.

Вивчення на конкретних історичних контекстах романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу ("рухів думки") у ХІХ ст. Виокремлення прагматичних аспектів у критичному осмисленні Дж. Мідом цих підходів.

Вивчення паскалівської філософської спадщини. Розгляд проблем методології філософії Б. Паскаля. Історико-філософська реконструкція герменевтико-семологічного методу. Розкриття христоцентризму і глибокого символізму. Вивчення понять традиція і авторитет.

Сутність перехідного періоду української державності через історичний аналіз концепції природного права та її герменевтико-соціологічну інтерпретацію. Шляхи переходу до демократично-правового впорядкування через аналіз історіософського досвіду минулого.

Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.

Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.

Обґрунтування витоків ідеї прав людини у філософських концепціях мислителів античності, середньовіччя та Нового часу. Розвиток природно-правового мислення та пошук балансу між індивідуальним щастям та суспільним благом. Сучасні уявлення про права людини.

Огляд життєвого та творчого шляху П. Кудрявцева, його роль у розвитку київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософських процесах початку ХХ ст. Аналіз теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції П. Кудрявцева.