Розвиток уявлень про справедливість за добу античності. Долідження правомірності ототожнення сучасного значення поняття "справедливість" із давньогрецькими еквівалентами. Аналіз космоцентричного світосприйняття еллінів як основи міфологеми Порядку.

Дослідження тенденцій розвитку культури, механізм її спадкоємності і трансляції. Динаміка соціокультурного процесу. Критерії прогресивно-поступального, циклічного і хвильового підходів до періодизації культури. Принципи моделювання розвитку цивілізацій.

Дослідження питань розвитку критичного мислення особистості. Аналіз точок дотику наукових поглядів у сфері медіапедагогіки, медіадидактики та в інших галузях. Дискусія щодо їх практичного використання у системі післядипломної педагогічної освіти.

Соціально-філософське дослідження еволюції образу майбутнього у ідеологіях. Тенденції формування цивілізації, відображення її у процесах розвитку українського суспільства. Етапи генезису і традиції філософського осмислення поняття "образ майбутнього".

Загальна характеристика різних аспектів художнього простору у ХХ століття. Знайомство з головними особливостями та проблемами застосування просторово-часових категорій у розгляді історичних пам’яток і творів мистецтва. Сутність поняття "художній простір".

Українознавство як наука самопізнання, самотворення українського народу, визначення та дослідження його понятійно-термінологічного апарату. З'ясування феномену свободи як багатовимірного, комплексного явища. Розкриття її різновидів і порівняння.

Свобода - одна з найбільш важливих сутнісних характеристик людського життя, що розкривається на основі єдності його духовних і матеріальних складників. Політична свобода - вияв громадянських прав, який забезпечує нормальну життєдіяльність індивіда.

Світоглядно-філософські передумови формування українського та західноєвропейського модерну. Національна модель діалектики "соціум – особа" в художньо-образній рефлексії мистецтва модерну. Механізм трансформації смислів філософської культури модерну.

Аналіз історичних змін у взаємовідношеннях людини та природи на головних етапах цивілізаційного розвитку: аграрному, індустріальному та постіндустріальному (інформаційному). Еволюція форм сприйняття й розуміння значимості взаємовідношень людини і природи.

Огляд основних підходів до розуміння сутності світогляду. Взаємозв’язок суспільного буття та свідомості як закономірність еволюції світогляду людини. Зміст детермінант оптимізації процесу формування соціально-конструктивного світогляду сучасного українця.

Конкретно-історичні форми розвитку протознання (віддалених передумов побудови теорії) про конфлікт як елемент соціальної реальності. Структура та зміст теорії конфлікту як ідеалізованої форми відображення дійсності. Основні риси сучасної теорії конфлікту.

Філософський розгляд основних тенденцій розвитку технічного і класичного університетів. Особливості безперервної освіти. Роль технічної інтелігенції у цьому процесі. Історія запровадження технічної освіти в університетах Західної Європи, Японії й Америки.

Дослідження питання тлумачення сутності та природи ірраціонального. Аналіз еволюції поглядів М. Фуко на безумне як різновид ірраціонального у роботі "Історія безумства у класичну епоху" та у курсі лекцій "Ненормальні". Сучасність та становище безумства.

Корелятивний зв’язок між змістом української національної ідеї та світоглядними, культурно-цивілізаційними, ментально-вольовими ознаками українського народу на зламі ХІХ-ХХ ст. Значення національних ідей в контексті консолідації українського суспільства.

Форми відносин людини та природи в історичному контексті. Монтеск’є як засновник географічного детермінізму в філософії. Стадії глобальної соціоекосистеми. Основні засоби антропогенного впливу. Вплив суб’єктів кам'яної доби на навколишнє середовище.

Дослідження процесу змін позиції українського філософа В. Лесевича від першого позитивізму за посередництвом неокантіанства до другого позитивізму. Власна періодизація змін філософської позиції В. Лесевича. Оригінальність поглядів українського мислителя.

Ключові факти духовної біографії Сковороди та його філософської діяльністі. Інтерпретація окремих рис характеру, прояснення фактів його життя з урахуванням творчого доробку. Дослідження змін в житті мислителя, відображення цих змін у текстах його праць.

Вивчення трансформації тлумачення поняття комунікації у рамках філософських досліджень. Міжособистісна взаємодія людей при обміні інформацією пізнавального, афективно-оцінного характеру. Порівняльний аналіз понять "спілкування" та "комунікація".

Вплив учення догматизму на розвиток цивілістики. З'ясування проблем відродження метафізичного підходу та метафізичних начал у цивілістичній доктрині. Дослідження аспектів прагматичного вдосконалення сучасного цивільного законодавства в Україні.

Евразийская концепция политического обустройства России в контексте социальных трансформаций ХХ в. Идейная эволюция евразийства: историко-этнологические изыскания и общественно-политическое движение. Христианская антропология и персонализм Н.А. Бердяева.

Рассмотрение социокультурного кризиса, переживаемого Россией как кризиса идентичностей. Причины кризиса гражданской идентичности. Приведения формы государственного устройства в соответствие с менталитетом базовых ценностей народов её составляющих.

Анализ и оценка главных идей евразийства и неоевразийства, помещенных в современный контекст социально-философской мысли. Критика основных установок евразийцев. Определение Бердяевым свободы как метафизического начала. Внутренняя свобода человека.

Анализ философских взглядов евразийцев. Характеристика идей славянофилов, их отношение к самодержавию. Принципы цивилизационного подхода к истории Трубецкого. Воззрения Карсавина о взаимодействии государства и церкви. Разработка концепции идеократии.

Рассмотрение и анализ сущности евразийства как философско-исторической идеи, обращенной к культурному модусу истории. Изучение и характеристика свободных от геополитических наслоений историософских и культурологических основ классического евразийства.

Анализ мифологии революционной эпохи начала ХХ века. Евразийское настроение в русской поэзии 1920-1930-х гг. Космогонический миф, повествующий о рождении в катастрофе революции нового мира. Философское и культурологическое учение о России как Евразии.

Рассмотрение логики взаимосвязи идей основоположников еврейского диалогизма (М. Бубера и Ф. Розенцвейга) с творчеством Ф.М. Достоевского и последующим его диалогическим осмыслением М.М. Бахтина. Историческое развитие философии диалога, его становление.

Основні інтерпретації загальноісторичного розвитку суспільства. Полілінійна типологія людського суспільства Карла Маркса. Детальний аналіз марксистської періодизації суспільного розвитку і визначення її евристичної функції у філософському пізнанні.

Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.

Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.

Субъективный идеалист И.Г. Фихте, его стремление преодолеть кантовский дуализм "вещей в себе" и явлений. Учение о тождестве субъекта и объекта Фридриха Шеллинга. Философская система Гегеля. Развитие общества, сознания, духа и природного проявления.