Розгляд індивідуалістичної настанови, способів її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії Поппера. Аналіз концепції, відповідно до якої політична філософія може витлумачуватись як певна галузь етики.

Розглянуто індивідуалістичну настанову, способи її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії К. Поппера. Акцентовано увагу, що критико-раціоналістична методологія містить значний евристичний потенціал.

У дослідженні відзначено, що становлення філософських поглядів О.О. Потебні відбувалося під значним впливом ідей німецького філософа В. фон Гумбольдта. Увагу приділено роздумам мислителя стосовно відсутності символічності слова в міфологічній свідомості.

Поняття терміну "індукція". Функції індуктивних висновків у процесі пізнання. Характеристика повної, неповної, популярної індукції, їх демонстративність. Індукція методом добору, методом виключення. Емпіричні узагальнення згідно з В.І. Вернадським.

Поняття "інженерна діяльність" у контексті системи сучасних комунікаційних технологій з позицій філософії техніки. Соціальна комунікація в усіх сферах життєдіяльності людини. Інженерія інформації та функціонування й розвиток суспільства нового типу.

Оновлення освітньої сфери України з метою кореляції діяльності з реаліями світового розвитку та глобалізаційними процесами. Аналіз думок провідних науковців-педагогів стосовно шляхів модернізації освіти. Вплив неоліберальної доктрини на процес освіти.

Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.

Характеристика тенденцій освіти та моделей інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.

Філософська засада інституціоналізму як постулат про невизначеність розвитку домінуючої точки зору на світ. Зв'язок постулату невизначеності з ідеєю суб'єктивізації постіндустріального суспільства. Цивілізаційна єдність економіки та демократичної держави.

Соціально-філософське дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Аналіз параметрів патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.

Визначення філософсько-світоглядних засад дослідження релігійної освіти. Уточнення місця релігії в інституційній структурі сучасного суспільства. Розкриття сутності, змісту та специфіки інституційних засад релігійної освіти як особливого різновиду освіти.

Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.

Осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу. Аналіз феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму.

Школа інтегрального традиціоналізму як інтелектуальне явище європейської культури XX-XXI століть. Історія формування, напрямки, персоналії і ключові поняття феномена. Зв’язок традиціоналізму з ідеалістичною філософією, романтизмом, правими ідеологіями.

Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.

Аналіз розвитку філософсько-правової рефлексії в умовах кризи раціоналістичної парадигми та появи некласичних типів праворозуміння. Феноменологічна методологія дослідження права в законодавчій системі. Евристичний потенціал інтегративного праворозуміння.

Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.

Соціально-філософський цивілізаційний та соціокультурний смисл просторового аналізу сучасних інтеграційних процесів. Інформаційно-освітнє середовище як середовище інституційного розвитку людини. Взаємодія глобального і локального в інтеграційних процесах.

Місце українського культурно-історичного досвіду як прояву загальнолюдського феномена в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної і східної цивілізацій. Особливості і характер національної самосвідомості, її роль в об’єднанні народу.

Передумови інтеграції науки і мистецтва в античну епоху. Розгляд мистецтва як "techne". Вчення про число та пропорції, яке розроблялося школою піфагорейців. Відображеннями "речі" у свідомості людини через субстанційні образи землі, води, повітря і вогню.

Дослідження розвитку наукової та освітньої діяльності, їх ролі в сучасному суспільстві. Розкриття практичної інноваційної цінності знання за умов військової обстановки. Розгляд проблем використання штучного інтелекту у педагогічній і технологічній сферах.

Процес інтелектуалізації планетарного світу з ІІІ тис до н.е. до 1543 року з виходом на його суб’єктивованість і об’єктивованість. Вплив появи мови та писемності на процес інтелектуаліації. Характер та ознаки інтелектуалізації в період аграрної доби.

Виявлення основних аспектів інтелектуальної культури юриста як органічної складової духовної культури та спроба її філософсько-правового аналізу. Комплексне визначення рівня розробки проблем інтелекту в контексті соціокультурного та гуманітарного знання.

"Блумсбері" - елітарне угруповання англійських мислителів, письменників і художників, об’єднаних складними сімейними, дружніми, творчими стосунками. Вплив філософських поглядів Дж.Е. Мура на світоглядну позицію цього інтелектуального угруповання.

Дослідження проблеми "погляду" як умови розуміння просторово-темпоральної сутності об’єктивного світу. Актуалізація візуальних студій у сучасних філософських дослідженнях. Характеристика сучасного пізнання, феноменології та культури візуального мислення.

Характеристика Августинових інтенцій синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Пропозиції ряду державницьких концептів для гармонізації протиріч індивідуального і колективного та наближення до доброчесного вдосконалення богослов.

Прояв творчих актів особистості в сучасних умовах. Врахування у творчій діяльності закономірностей і швидкоплинності змін, переважання інтелектуальних видів праці сучасного періоду розвитку суспільства. Інновація як ознака, затребувана суспільством.

Обґрунтування положення про недостатність використання моністичних, дуалістичних та пантеїстичних шляхів, принципів, методів та засобів розкриття плюралістичної природи народу та його інтересів. Саморозгортання інтересів народу на субстанційному рівні.

Структура інтеркультурної комунікації. Аналіз функціонального потенціалу інтеркультурної комунікації в сучасній освіті. Роль освіти і виховання як регуляторів глобалізаційного тиску на людину, інтеркультурний діалог у ситуації транскультурності.

Філософське осмислення інтеркультурного освітнього діалогу. Філософське бачення Ясперса та його експериментуюча техніка мислення. Вирізнення філософії епохи Відродження як особливого етапу в історії філософської думки. Погляд на розум у добу Ренесансу.