Актуальність і значущість філософського аналізу суті експертності, як завдяки зверненню до вже наявних напрацювань колег в межах "філософії експертизи", так і через пропозицію авторського бачення даної проблематики. Феномени предметно-чуттєвого світу.

Розглянуто "Угоду про реформування оцінювання наукових досліджень", підготовлену та ухвалену міжнародною Асамблею стейкхолдерів, куди увійшли більше ніж 350 університетів та організацій із понад 40 країн. Розглянуто поширення феномену постправди.

Обґрунтування важливості процедури оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Порівняльний аналіз використання кількісного методу оцінювання ефективності діяльності наукових установ з якісним методом. Оцінка ефективності наукових досліджень.

Філософсько-правовий вимір експлікації свободи волі в буттєвості українського націоналізму. Свобода волі як невід’ємна частина людського буття та потенційна здатність людини до вільного та обдуманого вибору, можливість розвивати творчі потенціали людини.

Основи самоусвідомлення людини, її ідентифікації в культурному просторі. Трансформація духовних цінностей, соціальних інститутів і моральних регуляторів життя. Визначення концепту "історична пам’ять", його структурних та функціональних особливостей.

Знайомство з головними причинами фундаментальної трансформації сучасного суспільства. Розгляд особливостей експлікації концептосфери філософського дискурсу феномена "інформаційне суспільство". Загальна характеристика принципів smart-менеджменту.

Проаналізовано особливості поглядів на категорію свободи в різні історичні періоди. Показано, що попередні філософські системи стали передумовами для розвитку філософії ХХ та ХХІ ст. Розглянуто сучасні дослідження свободи в українській філософії.

Дослідження експресіонізму як напрямку у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясування типів творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва.

Досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ століття Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу. Залучення "експресивної концепції" у площину дослідження експресіонізму.

Розгляд онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав екстремальної поведінки індивіда в сучасному суспільстві. Визначення об'єктивних умов і суб'єктивних чинників переходу екстриму в екстремальність. Класифікація форм екстремальної поведінки.

Види електричних мереж. Розрахункові навантаження та методи їхнього визначення. Живлячі лінії усередині будинку. Приклади схем розподілу електроенергії в громадських будинках. Визначення перетину проводів і кабелів. Системи захисного заземлення.

Розвиток російського політичного режиму від демократури, гібридного до авторитарного режиму із елементами фашизму. Легітимація і поширення кримінальної культури, виникнення особливої форми кримінального фольклору. Переслідування за політичні погляди.

Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.

Аналіз уявлень про владу і державу, які відобразились у тексті, що важливо для розуміння ідейного контексту, у межах якого зародилася філософсько-етична думка періоду Київської Русі. Відбиття у тексті родового принципу, що був основою суспільної ієрархії.

Статус еліти у суспільствах, зокрема в українському суспільстві. Розробка економічної стратегії та її впровадження в соціальний простір. Бачення української еліти напрямів ефективного розвитку власної країни у межах сучасного філософського дискурсу.

Розкриття емоційного і чуттєвого змісту дружніх стосунків на основі філософського роману-казки "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері. Перспективи масштабних трансформаційних процесів у внутрішньому світі особистості. Повернення людям духовну основу.

Дослідження рис української культури: емоціоналізму та кордоцентризму. Аналіз літературної спадщини І. Вишенського як одного з виразних представників Острозького культурно-освітнього центру. Д. Чижевський як дослідник української філософської думки.

Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.

Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.

Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.

Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.

Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.

Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.

Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.

"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.

Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.

Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.

Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.

Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.

Виклад апофатичної концепції православ’я. Визначення природи енергій. Антиномічність догмату Трійці та вчення про непізнавану Божественну сутність та пізнаванні його "нетварні енергії", існування яких для людини є основною умовою можливості обоження.