Императивная программа усвоения обществом достижений культуры, формирующих идеалы и мировоззренческие установки, изменяющие представления человечества о природе, обществе, человеке и его духовном мире. Проблема формирования культурологического знания.

Первые разработки в изучении деятельности. Фундаментальное о ней представление. Состав научного предмета. Категории системного подхода. Схема анализа полиструктурной системы. Процессы воспроизводства и кооперации. Понятие рефлексии и ее проблемы.

Социально-исторические предпосылки формирования мировоззрения эпохи Возрождения. Переосмысление принципов Античности и Средневековья в ренессансной культуре. Периодизация эпохи и основные представители, традиции национальных культур в мировой культуре.

Практика использования философских методов и концепций в теологии эпохи ранней Церкви. Роль философии в защите и формулировании христианского учения. Масштабы влияния платонизма в целом и в частности идей Иустина на последующих Отцов и учителей Церкви.

Использование философских методов и концепций в теологии эпохи ранней Церкви, их влияние на многих апологетов и богословов патристического периода. Исследование и анализ перспектив, а также дальнейших путей и форм взаимодействия теологии и философии.

Суть філософського осмислення політичної культури видатними українськими дослідниками І. Франком та В. Липинським. Дослідження формальних ознак владної культури. Розкриття найважливіших складових її структури як політичної діяльності та політичної волі.

Аналіз явища самопожертви й дотичного до нього поняття відповідальності у житті окремої людини і суспільства, висвітлених у творі Франка "Іван Вишенський". Обґрунтування Марселем світоглядних засад щодо розмежування феноменів самопожертви та самогубства.

Оцінка творчості І. Вишенського в історико-філософській літературі. Філософське світосприйняття мислителя. Аналіз його ставлення до світського знання, науки і філософії. Опис освітньої програми для України, яка узгоджувалася з євангельським розумом.

Розгляд філософських поглядів І. Франка, де він показує структуру та засоби духовного збагачення людини і чинники їх формування. Його лекція на першому щомісячному зібранні народознавчого товариства під назвою "Найновіші напрямки в народознавстві".

У статті розглянуто незвичний для вітчизняної літератури ракурс творчості І. Франка – його ставлення до ролі машин у людському житті і до науково-технічного прогресу загалом. Наведено суперечливі оцінки мислителя щодо цієї галузі людської діяльності.

У статті розкривається постать Івана Чендея як явлення високим вираженням духу. Доводиться думка про те, що це енергійна творча особистість, яка реагувала на актуальні питання національного буття, прагнула в слові виразити свої мистецькі інтенції.

Визначення відмінностей між "ідеалами" і цінностями. Оптимізація повсякденного життя і життєвих ресурсів. Розгляд олімпійського ідеалу як філософії реалізації олімпізму в особистості, де викладається антропологічна концепція "ідеального олімпійця".

Система ідеалістичної діалектики Гегеля: ідеї розбудови філософської системи, феноменологія духу, "логіка". Протиріччя між методом і системою у філософії. Основні структурні елементи методології. Сутність проблеми взаємозв'язку логічного й історичного.

Аналіз зв'язку особливостей глобальних проблем людства з організацією сучасної соціально-економічної системи. Характеристика культурних, соціально-філософських та етичних коренів патології сучасної моделі світо устрою. Сутність поняття "екологічна криза".

Умови й обставини появи ідей громадянського гуманізму в контексті гуманізму ренесансного. Особлива роль ідей громадянського гуманізму в процесі утвердження нового розуміння людини як творчої особистості. Носії ідей громадянського гуманізму в Україні.

Огляд теоретичних доктрин щодо проблем глобалізації у соціокультурному вимірі. Риси глобалізації та перспективи її впливу на темпи і напрями культурно-цивілізаційного процесу. Переосмислення історичного досвіду суспільно-економічного розвитку різних епох.

Дослідження сутності трансцендентального повороту у розвитку феноменологічної філософії, засновник феноменології Едмунд Гусерль здійснив у своєму творі "Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша: вступ до чистої феноменології".

Аналіз уявлень про любов та милосердя в західній філософській думці ХХ ст. Виявлення спільних ціннісних основ феноменів любові та милосердя крізь призму західної філософії. Аналіз особливостей визнання цінності іншого, прояв відповідальності за іншого.

Теоретичний аналіз ідей мультикультуралізму, сформульованих у концепції соціальної справедливості Д. Роулза. Ідея "перехресного консенсусу", що передбачає пошук компромісу в різних поглядах на благо та сприяє забезпеченню суспільної згоди і стабільності.

Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння. Реалізація ідеї смерті і безсмертя в феномені колекціонування. Процес комплектації археологічної збірки М. Грушевського. Дослідження істориком археології українських земель.

Ознайомлення з життям і творчістю Сократа як одного з найвизначніших філософів античності. Історія пошуку етичного ідеалу, добра і справедливості. Вчення Платона про душу. Розгляд теорії безсмертя душі, продовження її існування після смерті людини.

Дослідження місця творчості Григорія Сковороди у світовому історико-філософському процесі. Обґрунтування закономірностей функціонування ідей античного стоїцизму в філософській думці України ХVІІІ століття. Аналіз стоїчної етико-гуманістичної концепції.

Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Християнський гуманізм: сутність, основні ідеї, еволюція. Гуманізм концепції універсалізму митрополита Шептицького.

Аналіз основних умов виникнення екзистенціалізму та його сутність. Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П. Сартра та його філософський метод. Філософська концепція свободи Сартра та її характеристика: свобода та вибір, свобода та відповідальність, ін.

Виправдання ціннісних орієнтирів "закритого" недемократичного суспільства ідеальної держави Платона. Положення системи тоталітарної ідеології утопічної держави, в центрі якої ідея спільного блага, суспільного добробуту та щастя як мета державної політики.

Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.

Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.

Розробка та обґрунтування концепту ідентичнісні маркери писемності як методологічного механізму дослідження української та російської національних ідентичностей. Методологічні кроки та настанови для втілення проєктів за даною темою в публіцистиці.

Аналіз висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Особливість розкриття сутнісних сторін людського індивіда і формулювання авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.

Висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Розкриття загальних сутнісних сторін людського індивіда і формулювання свого авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.