Ознайомлення з особистістю Фоми Аквінського - філософа-схоласта, який займає почесне місце серед християнських богословів. Аналіз аргументів існування Бога: аргументу руху, градації істот у всесвіті, можливості, телеологічного і космологічного аргументу.

Книга Фейербаха "Сущность христианства»". Роль книги в развитии материализма. Гносеологические корни религии. В чем сущность человека, каковы отличительные признаки истинно человеческого в человеке? Атеизм Фейербаха. Сущность веры. Сущность язычества.

"Докритический" период и его характеристика. Поиски метафизического обоснования научной картины мира (40-60-е гг.). Докритический Кант о взаимоотношениях двух родов противоположностей. Диссертация 1770 г., переход от докритической к критической философии.

Механизм создания и выдвижения нового мнения под влиянием эффекта "доксогенного давления", возникающего в момент доксогенеза. Процесс интеллектуального творчества в концепции интеллектуальных сетей Коллинза. Принцип "аподиктичности "со-мнения"".

Богословско-мистическое учение Григория Синаита, сложившееся под влиянием восточно-христианской традиции исихазма, сформировавшейся в лоне многовековой монашеской практики "умного делания". Деятельность Синаита по распространению возрожденной им доктрины.

Проведение анализа основных положений и эволюции философской доктрины, отрицающей существование объективной реальности вне сознания индивида и проведение комплексного обзора попыток её опровержения на основе систематизации литературных источников.

Анализ запрета И. Канта на ложь как результат взаимообусловленности морального и правового требований практического разума. Преобразование этических трактовок кантовского долга правдивости Соловьевым и Гартманом. Различия их мировоззренческих оснований.

Философия поступка М. Бахтина как концепция, предлагающая непосредственный путь от факта к нравственному поступку, минующий звено теоретической нормативности. Императивы, ориентирующие поступки человека в мире, задающие основания для долженствования.

Исследование философских аспектов толерантности, касающиеся понимания человека, его идентичности. Проблема демаркации толерантности, понятийная неопределенность данного феномена. Анализ границ толерантности в каком-то конкретном времени и месте.

Практическая польза философии. Обоснование необходимости рассмотрения каждого явления и обычая с непредсказуемой, необычной точки зрения для удовлетворения тяги к обновлению. "Деконструкция" как момент истории философии, ее значение в открытии нового.

Возможность правления философов в рамках идеального общества, основанная на труде Платона "О идеальном государстве". Роль философа как правителя, его функции, права и обязанности. Выявление причин и преимуществ наличия философа-правителя для государства.

Аналіз поступового осмислення есхатологічних тем у межах філософських текстів Платона, їх смислові виміри, філософські акцентуації. Аналіз осмислення теми Долі, яка розкривається в контексті уявлень мислителя про долю людської душі (небесну та земну).

Проект Модерну в філософському дискурсі. Просвітницьке культивування розуму. Особливості людини проекту Модерну. Взаємозв’язок між Просвітництвом як добою становлення ідеалів раціоцентризму та "кризою європейського людства". Шлях виходу зі стану кризи.

Постання епохи "постправди" та пов’язані із цим ціннісно-світоглядні та суспільно-політичні трансформації. Криза філософії як науки і дисципліни та дискусії про перспективи існування філософії в новітню добу. Форми комунікації філософії та філософа.

Место дома в мифопоэтических представлениях славян. Противопоставление патриархального и цивилизованного жилища в творчестве ведущих писателей (Пушкина "Дубровский", "Капитанская дочка" и Гоголя "Старосветские помещики"). Славянофильская концепция дома.

Жизненный путь и основные философские идеи Н. Бердяева. Анализ книги "Судьба России". Ступени развития дооктябрьской публицистики и обобщение информации о журналистской деятельности Н.А. Бердяева. Вклад философа в развитие философской мысли XX века.

Формализация дискуссий, развертывающихся в современных философских журналах. Использование новым участником дискуссии предшествующей дискуссии целиком в качестве поддержки своего собственного тезиса. Аргументация, связанная с отношением поддержки и атаки.

Зроблено спробу показати, що досвід етичного - це допредикативний досвід. Теоретичним тлом служать концепції досвіду Едмунда Гуссерля та Еммануеля Левінаса. Досліджується проблема появи Іншого в досвіді та підкреслюється етичний характер такої ситуації.

Встановлення онтологічних стосунків із суб’єктивними реальностями при застосуванні просторової риторики, розуміння травматичного досвіду. Статус свідка у перформативному просторі збитку (авангардне мистецтво, судовий процес). Дискурс справедливості.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії. Визначення основних методологічних положень дескрипції досвіду в неокантіанстві, прагматизмі, аналітичній філософії мови, феноменології.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. з урахуванням сучасних підходів до аналізу становлення змісту філософських понять. Напрямки еволюції змісту поняття досвіду.

Змістовий аналіз кожного абзацу Передмови Канта. Унаочнення послідовності філософських пошуків мислителя та єдності його філософської позиції. Виявлення пасток можливого хибного розуміння і неадекватного перекладу окремих положень, викладених у Передмові.

Дослідження ключових напрямів античної філософії в ракурсі теми самосвідомості з позицій виділення трьох фундаментальних категоріальних структур - часу, свободи й необхідності. Розгляд соціально-філософської спадщини Г. Гегеля, Ф. Ніцше та К. Поппера.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз типів досвіду та його зв'язку зі знанням. Обґрунтування походження терміну експіриєнталізм. Значення досвіду у забезпеченні безпосередньої взаємодії зі світом.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз різних типів досвіду та їх зв'язку із знанням. Когнітивний досвід герменевтики та розуміння сучасних тенденцій сприйняття. Вивчення зв'язку досвіду зі смислом.

Свідомість як здатність людини пізнавати об'єктивну дійсність. Предмети і явища об'єктивної дійсності. Емоційно-ціннісні критерії життєдіяльності, що виражаються в стимулах, вчинках, бажаннях. Розуміння закономірностей природних і суспільних процесів.

Актуалізація філософсько-правового дослідження поняття справедливості. Визначення його зв'язку з поняттям відповідальності, вираженого не лише в характері людини, а й у її почуттях, сприйнятті, усвідомленні, світогляді, свідомості й у проявах поведінки.

Аналіз основного положення етики стоїцизму. Особливість обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини. Розуміння, мужність, здоровий глузд і справедливість як основні чесноти стоїки. Дослідження проблем самовдосконалення особистості.

Аналіз статті Ю. Завгороднього "Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті роки)" в методологічному, історико-філософському та лінгвістичному аспектах. Підходи до визначення індійської філософії. Погляди на тлумачення буддгі.

Вивчення індійської філософії в контексті інтеграції її ідей в українську філософію. Методологія дослідження індійських текстів духовного канону. Аналіз термінів майя, буддгі, манас, індрія, атман, Брагма, відья, авідья, бгакті в індійській філософії.