Развитие взглядов на цивилизацию в истории гуманитарных наук. Современные научные подходы к пониманию цивилизации. Общая характеристика цивилизаций Востока и Запада. Развитие Республики Беларусь в условиях взаимодействия цивилизаций Востока и Запада.

Рационализация христианской идеологии, средством которой выступала средневековая философия. Сущность теоцентризма как важнейшей мировоззренческой установки. Содержание концепций реализма и номинализма, изучение вопроса об отношении человека к Богу.

Анализ истины как центральной проблемы философии. Обоснование ее диалектической формы, которая захватывает все содержание действительности. Постижение логики Гегеля через развитие собственной мыслительной способности. Отношение разума и действительности.

Аналіз історичних витоків становлення і розвитку міста як соціокультурного феномену. Формування відносин між людьми, локалізація різних спільнот і пошук засобів захисту від зовнішнього світу. Поява нових матеріальних і духовних видів комунікації.

Эволюция понятия "культурное наследие" в истории философии культуры. Факторы его развития. Принципы синергетики в самоорганизации культурного наследия. Тенденции трансформации ценностей культурного наследия в переходные периоды на примере России.

Определение генетических и структурно-функциональных характеристик социального и культурного пространств. Анализ культурного пространства как системной целостности, необходимого условия формирования человека конкретной исторической культурной эпохи.

Характеристика изменений ряда ценностей новоевропейской культуры и их влияние на процессы современной глобализации. Особенности развития рациональности, либерализма, индивидуализма. Анализ мультикультурной глобализации, ее теоретические источники.

Обоснование положения о том, что сам феномен "культурное сознание" и его динамика в контексте информационной эпохи нельзя рассматривать с однозначной (позитивной или негативной) точки зрения, поскольку надо учитывать специфику современной цивилизации.

Развитие цивилизации и культурные трансформации в странах Западной Европы в XX столетии и их влияние на жизнь человека. Социально-экономические факторы развития культуры по М. Веберу. Понятие и формирование этатизма, культурологические концепции.

Феномен культурного ландшафта в системе социально-философского знания. Культурное пространство и ландшафт как формы бытия культуры. Экологические ценности культурного ландшафта в качестве основы для формирования экологической культуры современности.

Дослідження історичних аспектів інтелектуальної власності як особливого явища. Філософські передумови формування інтелектуальної власності. Процеси трансформації інтелектуальної власності у соціальний інститут в епоху постіндустріальної економіки.

Анализ взглядов представителя русской религиозной философии Н.А. Бердяева на сущность и предназначение культуры. Особенности развития русской культурологической мысли. Свобода и творчество, соотношение культуры и цивилизации в концепции Н.А. Бердяева.

Взгляды Томаса Гоббса на общество и культуру. Идеал личности в представлении Джона Локка. Общество как социум, организованный на основе принципов равенства, справедливости, независимости людей друг от друга. Значение культурологических воззрений Локка.

П.А. Кропоткин как великий русский анархист, продолжатель идей и деятельности М.А. Бакунина, краткий очерк его жизни и источники анархистских идей. Анархия по Кропоткину как высшая степень возможной культурности, его взгляды на свободу и религию.

Рассмотрение и характеристика истории формирования культурологических принципов, методологии и организации функционально-сущностной составляющей общефилософского теоретического знания. Ознакомление со взглядами на сущность интерпретации духовности.

Истоки современной неклассической философии культуры, сопряжённой с аксиологией. Различие в понимании культуры И. Кантом и неокантианцами Баденской школы. Связь культурно-исторической теории, идущей от Л. Выготского, с классической философской традицией.

Аналіз системи методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Висновки відомого філософа історії К. Поппера стосовно характеру поглядів німецьких мислителів на суспільно-історичний процес.

Аналіз та опис системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Формуванні культурологічної концепції нації, праця Й. Гердера "Ідеї до філософії історії людства".

Аналіз культурологічного підходу до проблеми культури споживання (одного із основних регуляторів життя людства) як наукової методології пізнання за допомогою трьох загальнонаукових аспектів дії: аксіологічного, технологічного та особистісно-творчого.

Основні положення концепції культури та історії О. Шпенглера. Розвиток концепцій технічного детермінізму у ХХ ст. Розгляд різних варіацій філософського структуралізму. Вплив структуралізму на культурологію і мистецтвознавство. Релігійна філософія ХХ ст.

Раскрытие на материалах философской публицистики подхода Н.А. Бердяева к анализу русской революции, заключавшегося в поиске культурных смыслов политической реальности. Идеи мыслителя о первостепенной значимости духовных факторов общественного развития.

Научное познание, представленное в его эвристической "дихотомии": познание духа и познание материи, природы. Различия между гуманитарными и естественными науками по параметрам: проблематика, предметная область, методология, язык, логика построения теории.

Дослідження морально-релігійних засад філософування давньоруських книжників-любомудрів та ідей смиренномудрія. Думка про культуротворчий потенціал смиренномудрія, що дозволяє адекватно сприйняти православну християнську традицію та її духовні витоки.

Аналіз висвітлення і розробки філософами УСРР 20-х—30-х рр. ХХ ст. проблематики філософії культури у галузі дослідження історії українських філософії і суспільно-політичної думки. Вивчення здобутків чільних представників харківської філософської школи.

Проблеми вивчення процесів, які відбуваються у культурі, а саме проблеми культурних змін. Визначення природи, особливостей, тенденцій, механізмів і рушійних сил змін як сутнісної характеристики культури. Внесок у розвиток філософії культури Данилевського.

Визначення природи, особливостей, тенденцій, механізмів і рушійних сил змін як сутнісної характеристики культури. Культурфілософські підходи до проблеми пізнання загальних законів культурогенезу, діалектики змін та становлення культурних цінностей.

Столкновение двух величайших и древнейших цивилизаций - Китая и Индии. Роль переводческой школы Кумарадживы в распространении и окончательном становлении буддизма. Формирование комментаторской традиции. Формирование Праджняпарамитского учения в Китае.

Материализм, идеализм, теология. Древнеиндийская, древнекитайская, античная, средневековая философия. Философия эпохи Возрождения и марксизма. Постклассическая западная философия. Бытие, сущность, материя. Философские категории, личность и общество.

История развития направления экзистенциализма. Датский философ и писатель Сёрен Обю Кьеркегор как основатель этого направления. Принципиальное отличие его рассуждений от христианства, отличие его концепции от гегелевской, понимание понятия "рыцарь веры".

Анализ подхода Витгенштейна к пониманию природы эстетического суждения, механизма формирования в процессе эстетического воспитания. Изучение истоков эстетического опыта личности, способов его представления в языке, условий понимания объектов искусства.