Теоретичний аналіз ідей мультикультуралізму, сформульованих у концепції соціальної справедливості Д. Роулза. Ідея "перехресного консенсусу", що передбачає пошук компромісу в різних поглядах на благо та сприяє забезпеченню суспільної згоди і стабільності.
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння. Реалізація ідеї смерті і безсмертя в феномені колекціонування. Процес комплектації археологічної збірки М. Грушевського. Дослідження істориком археології українських земель.
Ознайомлення з життям і творчістю Сократа як одного з найвизначніших філософів античності. Історія пошуку етичного ідеалу, добра і справедливості. Вчення Платона про душу. Розгляд теорії безсмертя душі, продовження її існування після смерті людини.
Дослідження місця творчості Григорія Сковороди у світовому історико-філософському процесі. Обґрунтування закономірностей функціонування ідей античного стоїцизму в філософській думці України ХVІІІ століття. Аналіз стоїчної етико-гуманістичної концепції.
Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Християнський гуманізм: сутність, основні ідеї, еволюція. Гуманізм концепції універсалізму митрополита Шептицького.
Аналіз основних умов виникнення екзистенціалізму та його сутність. Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П. Сартра та його філософський метод. Філософська концепція свободи Сартра та її характеристика: свобода та вибір, свобода та відповідальність, ін.
Виправдання ціннісних орієнтирів "закритого" недемократичного суспільства ідеальної держави Платона. Положення системи тоталітарної ідеології утопічної держави, в центрі якої ідея спільного блага, суспільного добробуту та щастя як мета державної політики.
Перший період філософії в Древній Греції - від Фалеса до Аристотеля. Грецька філософія в римському світі. Особливості неоплатонівської філософії. Філософські ідеї Сократа. Розум як першопричина всього сущого у Платона. Філософська концепція Аристотеля.
Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.
Розробка та обґрунтування концепту ідентичнісні маркери писемності як методологічного механізму дослідження української та російської національних ідентичностей. Методологічні кроки та настанови для втілення проєктів за даною темою в публіцистиці.
Висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Розкриття загальних сутнісних сторін людського індивіда і формулювання свого авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.
Вивчення християнських засад та соціального виміру культурної ідентичності Модерну. Дослідження впливу історії та науково-технічної парадигми на формування культурної ідентичності. Обґрунтування впливу концепту "звичайне життя" для модерної ідентичності.
Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.
Визначення ідентичності як наукового поняття міждисциплінарного статусу. Індивідуально-колективний, суб’єктно-об’єктний і когнітивно-емоційний базисні рівні. Забезпечення самототожності спільноти. Дослідження проблеми опису структури ідентичності.
Сутність смислового континуума концептів "ідентичність" та "ідентифікація". Основні елементи дискурсу ідентичності: ототожнення та демаркація культурних категорій. Розгляд структурних рівнів для глобалізованого світу, її типи та чинники формування.
Дослідження методологічного змісту ідеологічної критики філософії Мартіна Гайдеґґера в оцінці Герберта Маркузе. Виявлення моментів наближення до аналітики "Буття та часу" та поступового подолання екзистенціалізму в іманентних горизонтах марксизму.
Дослідження поліфункціональності ідеології як складової частини соціокультурного процесу. Положення про нову парадигму ідеології, що створюється та конструктивність ідей релігії, націоналізму, моралі, а також їх синтезів в утвердженні цієї парадигми.
Аналіз історичних, психологічних та політичних засад сучасного тероризму в контексті міжнародного впливу. Виокремлення низки ідеологічних особливостей, що актуалізують досліджуваний феномен у ХХІ столітті. Розгляд тероризму з позицій політичної ідеології.
Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.
Тлумачення ідеї "внутрішньої людини" у Г. Сковороди. Розгляд мисливцем "філософії серця" як шляху пізнання. Поради Е. Егер, як знайти спосіб втекти зі свого "внутрішнього концтабору", створеного нашою свідомістю. Висвітлення проблеми позитивного мислення.
Просвітництво як поняття історико-філософського та культурологічного дослідження. Визначення змісту всезагальної гостинності як принципу взаємодії людей в процесі розвитку культури. Аналіз кантівського твору "Вічний мир". Право загального громадянства.
Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
Осмислення ідеї Бога щодо системи наймень і щодо структури людини та світобудови на підставі аналізу праць українських мислителів 1840-1950-х рр. Історико-філософський аналіз ідеї Бога із використанням етимолого-семантичного та еволюційного методів.
Сутність вдосконалення людини у релігійних традиціях Заходу та Сходу. Основні напрямки становлення ідеї вдосконалення у європейській культурно-історичній традиції та значення парадигм у розвитку цієї ідеї. Розкриття значення суспільного виховання.
Філософо-релігійна ідея добра-зла, світла-темряви, її функціонування через принципи таємничості, єдності протилежностей. Трансформаційні процеси, що торкають трансцендентно-іманентні стани у руслі міжрелігійних комунікацій та міждисциплінарного простору.
Змістовні особливості та специфіка виховних моделей, що сформувалися й існували в Афінах та у Спарті, і були теоретично обґрунтовані старогрецькою філософією. Історичне значення виховних ідей, що знайшли практичну реалізацію у античній цивілізації.
Аналіз необхідності освоєння глибинного змісту платонівського погляду на людську гідність. Визначення прагнення людини до справедливості. Особливість оволодіння знанням, доброзичливістю і прямотою. Ідеалізм Сократа у розумінні самоповаги особистості.
Обґрунтування напрямів та пріоритетів суспільних трансформацій в Україні на сучасному етапі на основі філософсько-правової рефлексії щодо генезису демократії та закономірностей її розвитку у постіндустріальних суспільствах. Онтологічні засади демократії.
Аналіз специфіки державної влади у теоріях класичного лібералізму. Інтерналістський підхід до висвітлення домінантних ідей державної влади, адекватних політичним реаліям. Необхідність існування держави для захисту та збереження природних прав людини.
Дослідження філософсько-релігійної програми перетворення людського життя на засадах християнської духовності та моральності Лазаря Барановича й інтерпретації її як одного з варіантів соціальної утопії. Авторський можливий проект перетворення світу.
