Положення концепції "заколотовійни" Є. Месснера, яка розглядається ним як новий тип "неправильної", "єретичної" війни. Мета, стратегія і тактика, принципи і особливості заколотовійни, чотири групи її суб’єктів. Основні характеристики заколотовійни.

К. Ясперс - видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітні дослідження про теорію "осьового часу". Характеристика "осьового часу". Осьові народи та народи, що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.

Походження концепції "природи речей", історичні етапи її розвитку. Сутність природного права – наданого людині права, що виражає об'єктивні цінності й потреби людського буття (справедливість, рівність, істинність). Сучасна німецька теорія природи речей.

Дослідження системи взаємовідносин між імператором Юстиніаном І. Використання в основі "симфонії" принципу гармонічного світською владою і церквою. Виявлення візантійського цезарепапізму в країнах православного світу та його прояви в сучасній Україні.

Висвітлення людиномірних аспектів в антропоцентричній світоглядній парадигмі некласичної науки. Роль суб’єктивновимірного чинника в природничо-науковому та гуманітарному науковому дискурсі. Спроба перейти від філософського об’єктивізму до суб’єктивізму.

Впровадження у вжиток поняття "громадянське суспільство". Життєвий шлях філософа Гегеля, його становлення як науковця. Дослідження концепції громадського суспільства німецького філософа Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля. Огляд основних творів філософа.

Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.

Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.

Сутність концепції культурної адаптації в контексті соціальної філософії Дж. Дьюї, його вчення про культурний досвід як провідний чинник соціалізації молоді. Моменти дьюївської концепції морального виховання як категорії демократичного стилю поведінки.

Концептуалізація архітектури вибору у теорії поведінкової економіки Р. Талера. Суть концепції лібертаріанського патерналізму. Розкриття специфіки ідеї "підштовхування", її психологічних та економічних аспектів. Збереження свободи в буквальному значенні.

Хід гайдеґґерівських дескрипцій буття, сутність його "повороту" стосовно попередньої онтології та альтернативних версій подолання метафізики. Характер тлумачення співпричетності мови буттю. Парадигмальне зрушення щодо феномена мови у подійній онтології.

Аналіз концептуальних напрацювань Ш. Монтеск'є. Ключові поняття та аксіоматика філософського розуміння суспільно-політичних і культурних процесів. Теоретичне відтворення націогенезу та логіки буття народів. Ліберальний універсалізм філософа Й. Гердера.

Основні історіософсько-методологічні постулати, запроваджені О. Шпенглером - класиком консервативно-революційної теорії. Значення Брестської унії для України. Політична, моральна, суспільна безпека й свобода - базові цінності європейської особистості.

Визначення основних джерел концепції органічної єдності, а саме ідеалістичної філософії Ф. Шелінга і Г Гегеля, а також православної теологічної традиції. Аналіз характеру і форм репрезентації даної концепції у соціальній філософії Володимира Соловйова.

Праці С. Русової як предмет українознавчо-філософського аналізу. Співвідношення понять "людина", "особа" в освітньому вченні С. Русової. Акумуляція в людині властивостей природного і соціокультурного середовища. Особа як об’єкт і суб’єкт самотворення.

Значення морального ідеалу для розвитку окремої людини й всього людства. Самовдосконалення особистості у індивідуальному вимірі Л.М. Толстого. Аналіз етичної концепції філософа, його програми самовдосконалення, принципу непротивлення злу насильством.

Філософсько-правові погляди І. Канта щодо правових засад свободи індивіда. Розгляд мислителем свободи особистості як фундамента правового становища людини та громадянина в державі. Призначення держави у максимальній гарантованості свободи особистості.

Визначення ідентичності і розкриття змісту проблеми моральної ідентичності людини в сучасному світі. Самоідентифікація людини і аналіз причин кризи його ідентичності. Суть самовираження як продукту сучасної культури. Філософське учення Чарльза Тейлора.

Роль діяльнісного підходу у системному дослідженні творчої діяльності. Висвітлення структури людської діяльності. Аналіз вертикальної структури філософських підходів до творчості. Дослідження психології творчості на основі розробки теорії творчості.

Філософія життя як концепція, що розглядає питання смислу, мети, цінності життя. Представники школи: А. Шопенгауер, Ф.-В. Ніцше, В. Дільтей, Георг Зіммель, Людвіг Клагес, Освальд Шпенглер, Хосе Ортега-і-Гасет. Головний зміст концепції А. Швейцера.

Темпи розвитку новітніх технологій і перспективи, що відкриваються завдяки їм. Спадковість у розвитку цивілізацій та спадковість між різними фазами розвитку однієї цивілізації. Життєвий цикл цивілізацій у концепції Тойнбі. Стадії розвитку цивілізації.

Визначення й аналіз необхідності презентації навчального процесу як практики відкритого знання, що здобувається шляхом самостійної взаємодії суб'єктів навчання. Дослідження можливостей використання методологічного потенціалу концепції "життєтворчості".

Сущность и предпосылки коперниканского переворота И. Канта. Проблема метафизики в "критике чистого разума". Философские вопросы, олицетворяющие духовные проблемы человека. Антропология с прагматической точки зрения. Характер и значение философии Канта.

Дослідження теми спроможності здійснення надемпіричної визначеності певної реальності, виявлення її "щойності" в світлі нинішнього стану людської свідомості, яка занурена у гіперреальність власної рефлексії і нездатна визначити кордони реальності.

Дослідження літературної спадщини представників українського романтизму крізь призму однієї з найтиповіших рис української філософії – кордоцентризму. Розкриття невідомих гранів творчих пошуків митців та розширення межі розуміння зазначеного феномену.

Чинники, що обумовлюють корелятивність політичної й правової культур. Менталітет як форма виявлення групової свідомості. Аналіз сутнісних характеристик свободи як аксіологічної константи українського менталітету та її взаємозв’язку з відповідальністю.

Оценка условий изменения эволюции планетарного социоприродного Универсума. Осознание качественного революционного переворота в бытии человечества. Понимание Вернадским роли человека в природе и обществе и обоснование необходимости нового мировоззрения.

Життєві смисли і базові цінності людини та процеси функціонування суспільства і держави в умовах пандемії Covid-19. Формування нових акцентів у взаємовідносинах країн-лідерів та їх об'єднань. Тенденції геополітичного переформатування сучасного світу.

Дослідження проблем екзистенціонального смислу корпоративної культури в умовах зростаючих процесів відчуженості. Відзначено, що процеси глобалізації, корпоратизація суспільства, мультикультуралізм стали причиною духовної кризи європейської культури.

Дослідження функціонального аспекту корпоративної культури, її значення для розвитку антропологічної філософії, духовного оновлення кожної людини, суспільства в цілому. Функціональний потенціал професійної самореалізації та самовдосконалення людини.