Особливості розвитку етнічних груп, умови їхнього формування у Придунав’ї та становлення етносвідомості. Соціально-філософський аналіз особливостей існування духовної етнокультури в Придунав’ї, дослідження стану збереження народної культури її носіями.

Посилення соціально-гуманітарного підходу як одна з характерних особливостей філософського аналізу сучасної науки. Неможливості розуміння характеру будь-яких понять незалежно від контексту їх вираження - основний предмет досліджень етнометодології.

Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.

Пошук смислових орієнтирів та мотивації людського розвитку в контексті нових освітніх практик. Аналіз ролі вчителя у формуванні філософсько-антропологічних та ціннісних основ освіти. Етика покликання в аспекті міжособистісної взаємодії педагога та учня.

Етосно-естезисний стан розвитку особистості в умовах сучасного глобального суспільства під кутом зору філософської антропології. Морально-естетичні цінності людського життя та обов’язок особистості реалізувати у ньому ідеали істини, правди, добра, краси.

Розгляд проблеми синергетики в акультураційних процесах (самоорганізація, хаос, нелінійність, ентропія, атрактор, флуктація, біфуркація). На прикладі правової системи Японії визначено механізми акультурації в праві з використанням досягнень синергетики.

Умови, в яких викристалізувалися погляди проф. Богдана Гаврилишина стосовно вимірювання ефективності суспільства та можливостей його покращення. Фактори, що визначають ефективність будь-якого суспільства: цінності, політична та економічна система.

Рассмотрение специфических особенностей художественно-философского метода Ф.М. Достоевского. Рассуждения Достоевского о границах и пределах современной ему науки. Философский анализ отрывка из романа "Бесы", действующим лицом которого является клоп.

Эволюция философского изложения темы отчуждения. Проблема отчуждения в работах Маркса. Отчуждение и разотчуждение в "Капитале" и подготовительных рукописях к нему. Немарксистские концепции отчуждения. Теория отчуждения в североамериканской социологии.

Критический анализ концепции смысла вопроса "В чем смысл жизни?", предложенной А.К. Секацким. Связь негативного отношения к проблеме смысла жизни в современной феноменологической философии с осознанием объективного отсутствия означенного смысла.

Особенность отношения мышления к бытию. Исследование генезиса и дальнейшего развития философского знания. Возможность и целесообразность включения некоторых разделов формальной логики в гносеологию. Суждение и умозаключение философии о себе самой.

Теоретичне осмислення феноменів "Євромайдан" та "Майдан" за допомогою біополітичного проекту М. Хардта та А. Негрі і визначення меж його застосування при аналізі цих феноменів. Актуальні проблеми протестних рухів останніх років що проходили в Україні.

Соціально-філософські підходи до дослідження міста. Сутність сакральних міських просторів. Ідея ідеального міста та урбаністичні утопії. Ідея міста як спосіб самоусвідомлення та принцип формування міської свідомості: на прикладі "донецького міфу".

Історичні та філософські передумови формування європейського права як особливого типу права. З’ясування смислу духовно-практичних аспектів європейського права. Дослідження дієвої чинності рефлексії у філософсько-правовому процесі європейської спільноти.

Збірка Карла-Маркуса Гаусса "Європейська абетка". Це "доросла абетка" про національну нерівність, економічний расизм, міграцію. Стаття присвячена питанню мультикультурності європейського континенту, досягненню порозуміння між різними національностями.

Соціокультурні передумови та джерела виникнення філософської концепції В.С. Соловйова. Місце проблеми єдності істини, добра та краси у його працях. Характер впливу класичної традиції на становлення філософії "всеєдності". Вирішення проблеми єдності.

Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".

Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.

Взаємозв’язок людини і природи, основні закономірності їх взаємодії у світі. Проблема взаємодії людини з природою в історії філософії у різні періоди: у період античної та середньовічної філософії. Особливості проблеми "людина-природа" у Нові часи.

Відмінність тлумачення розуму у філософії І. Канта та у філософії трансцендентальної прагматики. Розгляд проблематики єдності теоретичного та практичного розуму. Інтеріоризація віртуального комунікативного партнера реальної спільноти мовців і дієвців.

Аналіз, на підставі спадщини українських мислителів, єрархічності контексті філософо-релігійних ідей - Божества і системи Його наймень, а також ідеї Бога в структурі людини і світобудови. Функціонування єрархічністості у руслі (між)релігійних комунікацій.

Сущность понятия "экзистенциализм". Два смысла слова "субъективизм". Типы морали в работе Понж. Общее понятие про квиетизм. Абсолютность картезианского действия. Искусство и мораль, из взаимосвязь. Гуманизм в рассказе Кокто "В 80 часов вокруг света".

Жан Бодрийяр – философ-постструктуралист. Сущность, понятие и управление соблазном, тайна женского соблазна. Трансвестизм и порнография как попытки убить соблазн. Обольщение и совращение: общее и различие. Источники и способы защиты от обольщения.

Аналіз свободи інтерпретації, що визнана проблемою справді унікальної революційної філософії посткатастрофальної епохи - деконструкції Дерріда. Негативність як слід множини філософій негативності від Платона й Біблії до Моріса Бланшо і Яна Паточки.

Жалость как скорбь о незаслуженном страдании. Анализ результатов умной, окультуренной жалости, проявляемой в межсубъектных взаимоотношениях и сопрягаемой с другими нравственно-ценностными векторами. Сущность понятия "взаимоуважительные коллеги".

История развития просветительской идеологии. Буржуазная философия XVIII-XIX века. Основные направления в изобразительном искусстве эпохи Просвещения. Мировоззренческая система взглядов Жан-Жака Руссо. Идеи нравственности и "естественного состояния".

Влияние на экзистенциализм философии жизни, а также феноменологии Гуссерля и Шеллера. Яркие проявления нонконформизма как реакция на духовный кризис, вызванный войнами и страданиями. Литературная и общественная деятельность Сартра, его основные идеи.

Біографія родоначальника філософського екзистенціалізму, французького філософа і літератора Жана Поля Сартра, його філософські погляди на поняття буття. Сутність екзистенціалізму, особливості його виникнення та суть, основні риси, поняття та концепції.

Жан Поль Сартр - французький філософ, представник атеїстичного екзистенціалізму. Критика трансцендентального ідеалізму та вчення про нічим не детерміновану, спонтанну творчість екзистенції: “Трансцендентрість Его”, “Уява”, “Ескіз теорії емоцій”, “Уявне”.

Образ лібертинського світу як чарівного світу вищих сфер, позбавленого насильства світу афектації та невинних шаленств. Стендаль - спадкоємцем лібертинізму. Лібертини як видатні романісти і мислителі. Діалектика повторення, яку сповідує Кіркегор.