Характеристика социокультурных границ гуманитарной предметности. Конструктивное развитие социально-философской мысли. Описание трех основных методологических подходов, связанных с признанием или непризнанием онтологического статуса духовной реальности.

Основные направления и исторические этапы развития техники. Технологическое и гуманитарное направления на этапе становления философии техники. Тенденции взаимодействия техники с природой, культурой, наукой и процессами глобализации развития общества.

Понятие гуманитарных знаний как возможности ориентироваться в мире, особенности их влияния на сознание человека. Индивид как объект гуманитарных наук. Проблема понимания, его основные типы и роль в ведении диалога. Представление о ценностях, оценка.

Проблема встроенного в структуру образования гуманитарного компонента. Предпосылки и последствия закрепления редуцированных мифологических представлений в массовой культуре в аспекте роли гуманитарного знания в системе ценностей современного человека.

Системные исследования современного гуманитарного знания для решения проблемы собственности как ценности культуры. Универсальность организационно-системных принципов. Тождественность генетической и культурной эволюций человека. Системная методология.

Проблема космического сознания как глобальная парадигма современного гуманитарного знания. Концептуальное построение современной картины мира, сопряженное с признанием общих законов Вселенной. Взаимодействие человеческого сознания с космическим сознанием.

Рассмотрение особенностей формирования особого субъекта культуры, способного воспринимать и осваивать продукты развития культурных сфер. Гуманитарное образование как важнейший фактор социокультурной детерминации. Сущность понятия "образованный человек".

Разработка оснований культурфилософской модели литературно-художественного произведения, которая может быть использована при изучении творческого наследия разных писателей. Анализ имеющихся в гуманитарных науках исследований общего и частного порядка.

Анализ методологических стратегий гуманитарного дисциплинарного и междисциплинарного знаний. Утверждается, что дисциплинарная структура гуманитарного знания поддерживается связью предметности гуманитарной науки и исследовательской стратегии учёного.

Экономика знаний как созданный в Соединенных Штатах Америки высший тип развития постиндустриальной экономики и инновационной экономики, опирающийся на новый качественный уровень человеческого капитала как главная стратегическая цель многих стран мира.

Анализ хосписного движения в современном обществе, его смысла, значения в общественной жизни. Обобщение опыта социального партнерства в решении проблем умирающего человека. Исследование барьеров взаимодействия в социальном пространстве онкобольных.

Социальное пространство как поле взаимодействия человека и общества. Философское осмысление искусства жизни с начала и до конца. Эффективная работа общественной организации "Хоспис" в России. Волонтерская (добровольческая) деятельность гражданина.

Анализ существующих подходов к интерпретации смежных социальных категорий и понятий, а также экспликация характерных признаков и черт гуманитарных технологий. Появление гуманитарных технологий как нового этапа в развитии методики разрешения конфликтов.

Загальна характеристика соціальних, політичних та правових інститутів. Розгляд головних особливостей та способів гуманізаційно-правового трактування людини як соціально-правової цінності. Знайомство з проблематикою гуманістичних цінностей у праві.

Ствердження принципу гуманістичного розуміння права як обов'язкової ознаки правової держави та важливого критерію всієї її правової системи. Вплив гуманістичних цінностей антропологічної парадигми на формування сучасного образу юридичного мислення.

Перегляд системостворюючих понять та цінностей на початку ХХІ ст. Розмежування раціонального та ірраціонального начал у людській природі. Аналіз впливу сучасних трансформаційних змін у суспільстві на усвідомлення людиною нових гуманістичних цінностей.

З'ясування співвідношення метафізики, онтології та антропології. Аналіз філософії Б. Спінози. Метафізичні та онтологічні концепції як похідні, вторинні щодо теоретичного людського самовизначення. Гуманістична антропологія екзистенціальної спрямованості.

Філософський аналіз ідей гуманізму в контексті глобалістики, вироблення нового підходу щодо інтерпретації феномену. Теоретичне осмислення питань глобальних процесів в контексті питань гуманізму, простежуючи трансформацію ідей модернізму в постмодернізм.

Загальна характеристика епохи Відродження: історія її зародження в умовах кризи феодалізму, основні мислителі. Гуманізм як домінуючий напрям епохи Відродження. Гуманізм і сьогодення. Чи актуальне поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в наш час.

Передумови розвитку гуманізму епохи Відродження. Ренесансно-гуманістичні ідеї в України другої половини ХV - початку ХVІІ ст. Формування реформаційних вчень на засадах візантійсько-східнослов'янського православ'я в Острозькому культурно-освітньому центрі.

Передумови виникнення і системні напрями в розвитку гуманізму епохи Відродження. Особливості становлення реформації і ренесансного гуманізму в Україні другої половини ХV – початку ХVІІ століття. Зміст сучасних гуманістичних течій в теорії філософії.

Розгляд ідей гуманізму, що присутні у спадщині Карла Маркса. Аналіз частини марксової філософії, що відображає його гуманістичні настрої і стосується періоду молодого Маркса. Вплив ідей Фейєрбаха та Гегеля. Формування ідеї рівності, свободи й розуму.

Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.

Демонстрація національного духу філософської спадщини Івана Франка, розгляд антропологізму та гуманізму національної ідеї. Дослідження гуманістичної концепції української нації і історії України, викладеної та розбудованої у працях Івана Франка.

Історія виникнення та сутність понять "гуманізм" та "гуманістичні цінності". Передумови та причини появи гуманізму. Основоположники гуманістичної культури. Ренесансний антропоцентризм як основа філософії гуманізму. Філософські ідеї епохи Відродження.

Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.

Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.

Виявлення на підставі аналізу західноєвропейських філософських концепцій специфічних рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Гуманізм, як породження світової культури, ознака людської присутності в світі. Постмодерністські стратегії реконструкції гуманізму.

Розгляд гуманності як онтологічної форми людського буття та методологічної засади соціальної роботи. З'ясування специфіки становлення гуманізму як принципу впорядкування екзистенціального світу людини та чинника трансформації суспільного життя.

Сутність та зміст соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі. Підходи вчених до визначення категорії "правовий порядок". Відносини громадянського суспільства і державної влади.