Знайомство з головними проблемами національного характеру українців. Загальна характеристика історичних умов, в яких відбувався розвиток України. Аналіз специфіки тлумачення феномену національного характеру в працях вітчизняних і зарубіжних учених.

У статті розглянуто концепт У-сін П’ять елементів. Різні погляди на методи вишколу були пов’язані із протилежними уявленнями майстрів на природу руху. Особливе значення у контексті досліджуваної проблематики має тлумачення поняття "монтаж", проекція симпл

Комплексний аналіз філософських витоків моделі перехідного правосуддя, що дасть змогу встановити її місце в сучасній теорії міжнародного права. Суб’єктоцентристський підхід (заснований на ідеї центризму так званих акторів, тобто як жертв, так і винних).

Висвітлення розвитку національної мови у минулому та її призначення і можливостей у сучасних процесах. Історичне формування національно-об'єднавчого, культуростверджувального потенціалу української мови, необхідність її поглибленого розвитку й освоєння.

Трансформаційні процеси в перехідних суспільствах. Особливості справжнього інтерсуб’єктивного діалогу та його традиційна модерністська парадигма. Типи дискурсивної взаємодії: співробітництво і конфронтація. Форми взаємостосунків між окремими людьми.

Породження ідеологічних знаків як мовного втілення ідеологем. Співвідношення загального та абстрактного. Поняття, представлені у мовних одиницях на позначення ключових цінностей та оцінки ідеологічного афіліювання. Доктринний складник ідеологій.

Окреслення основних проблем взаємин літератури та філософії на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Вивчення творчості М. Бахтіна та С. Аверінцева в онтологічному аспекті. Оцінка впливу художньої літератури на формування особистості українців.

Розгляд концепту "фігура" в аспекті його релевантності щодо образотворчості з огляду на ізоморфізм між образотворчими феноменами та вербальними риторичними модифікаціями. Виявлення генези, структури та функцій риторичних модифікацій у мистецтві.

Аналіз специфіки антропологічного вчення видатного російського мислителя С. Франка, який розкриває складну діалектику іманентності і трансцендентності в осягненні "таємниці особистості". Аналіз обґрунтування трансцендентного, надіндивідуального буття.

Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.

Дан аналіз таких соціальних проблем, як комунікація і спілкування у європейському просторі, у зв’язку із сучасними інтеграційними процесами. Методологічними засадами дослідження є логічний метод, що дає змогу здійснити змістовне співвідношення понять.

Аналіз соціокультурних та когнітивних структур, які, сформувавшись у античній Греції, детермінували оформлення наукової раціональності як такої. Виникнення та розвиток науки як результат сутнісних світоглядних, когнітивних та соціокультурних зрушень.

Аналіз історико-філософських поглядів відомого мислителя кінця XIX – початку XX ст. В’ячеслава Липинського. Сутність понять людства і нації. Інтелігенція як "мізок нації". Два значення поняття "еліта" з етимологічної точки зору, елементи самосвідомості.

Антропологічний аналіз становлення та розвитку цілісності людини доцивілізаційного періоду. Виявлення синкретичного типу цілісності первісної людини, основу якого утворили нерозвинена свідомість та недиференційоване мислення, та міфологічного типу.

Рассмотрение добра и зла как основы этических категорий. Изучение особенностей морального выбора. Анализ исторического развития ценностного сознания, истории моральной философии и моралистики. Обзор различения добра в относительном абсолютном смысле.

Исторический процесс формирования понятий "добро" и "зло", их место в категориях этики. Специфика взаимоопределенности добра и зла. Императивно-ценностное содержание добра и зла. Моральный выбор человека между добром и злом в конфликтных ситуациях.

Место добра и зла в категориях этики. Добро и зло в системе ценностей человека. Морально-философский смысл понятий. История осмысления понятий. Взаимоопределенность добра и зла. Нормативно-ценностное содержание добра и зла. Ситуации выбора. Роль зла.

Добро и зло как основа этических категорий. Особенности их природы, нормативно-ценностного содержания, взаимоопределенности и взаимоотрицания. Оценка и обоснование выбора между этими понятиями. Анализ конструктивности роли зла, его относительность.

Место добра и зла в категориях этики. Идеал нравственного совершенства. Наблюдение и поверхностное осмысление действительного разнообразия в содержательном истолковании добра и зла. Взгляды о несостоятельности того, что обычно принято считать добром.

Общие понятия морального сознания, разграничение нравственного и безнравственного. Благо и этика как признаки эпох, моральные феномены и отношения добра и зла. Представления о добре и зле, особенности и парадоксы их борьбы, диалектический баланс.

Человек как центральная проблема философии. Простые нормы морали. Понятия "добра", "зла" в философии. Позиции религиозной философии. Единство истины, добра и красоты как мера духовности личности. Выбор духовных ценностей. Истина в человеческой духовности.

Добро и зло как этические характеристики человеческой деятельности, поведения людей и их отношений. Особенности религиозных воззрений о добре и зле, их олицетворение. Вариации трактовки феноменов для каждого человека, особенности их индивидуальности.

Определение уровня проявления добра и зла как фактора человечности. Изучение понятия "добра и зла" в разных культурах и на различных исторических этапах становления общества. Проявления позитивного отношения к окружающему миру и коэффициент человечности.

Исследование двойственности источников "добра" и "зла" в философии Ф. Ницше, ее отношение к различным отраслям жизни. Трактование философом веры в Бога и теории "сверхчеловека" в контексте переоценки ценностей и его собственного жизненного опыта.

Реконструкция этического содержания работы русского экзистенциального философа Бердяева "О назначении человека. Опыт парадоксальной этики". Анализ соотношения категорий добра, зла и свободы. Выявление различий "меонической" и рациональной свободы.

Философские понятия добра и зла. Моральное выражение того, что способствует счастью, и отрицательные явления в жизни людей, силы тормоза и разрушения. Место нравственности в системе человеческих ценностей. Нравственные нормы как критерии добра и зла.

Рассмотрение особенностей формирования оппозиции добро и зло в религиозно-этических учениях Древнего Египта и Древней Индии. Специфика развития представления об этических категориях добро и зло в философских учениях Древней Греции и Древнего Рима.

Розглянуто природу конфлікту моральних уявлень у здійсненні покликання людини. Встановлено важливість етичної оцінки та побудови етичної ієрархії уявлень про блага людини, орієнтуючись на понадособистісну ідею добра. Аристотелівське розуміння блага.

Зміст категорій "добро" та "зло", ототожнення із сутністю моралі взагалі. Розгляд добра як морально-позитивного начала, зла — як морально-негативного, а саму етику — як учення про добро і зло. Абсолютистські та релятивістські концепції добра і зла.

Оцінка ставлення оточення до себе, визначення добра як духовної цінності людини. Поняття та сутність термінів "добро" та "благо", їх взамозв’язок зі злом, причини його виникнення та змін. Думки Августина Блаженного, руйнування моральних засад суспільства