Акцентовано увагу на характерних рисах суспільних явищ і соціальних трансформацій, що виникли внаслідок якісної зміни темпів науково-технічного розвитку. Визначення впливу технологічного розвитку і впровадження цифрових технологій на розвиток суспільства.

Дослідження інформаційної свободи як можливості людини вільно одержувати необхідну для її життєдіяльності й розвитку інформацію, висловлювати свою точку зору, передавати інформацію іншим людям. Обґрунтування свободи як обов'язкової ознаки людського буття.

Розкриття сутності інформаційного насильства у широкому та вузькому сенсі та його змістовного аспекту. Роль засобів масової інформації та комп'ютерної мережі Інтернет у здійсненні інформаційного насильства. Властивості інформаційного насильства.

Концептуальні основи теорій інформаційного суспільства. Аналіз основних моделей його становлення - "західної" і "азійської" та дослідження систем індикаторів та критеріїв його визначення. Шляхи прискореної побудови інформаційного суспільства в Україні.

Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Антропоцентрична модель знання, що обумовлює фрагментарно-мозаїчний характер картини світу, підміняє його віртуально-цифровою емуляцією, поглиблює рівень деградації.

Статтю присвячено дослідженню соціально-філософського контексту інформаційних технологій, що заполонили всі сфери нашого життя, починаючи від освіти, науки, роботи, і закінчуючи дозвіллям. Маніпулювання свідомістю, що веде до втрати відчуття реальності.

Дослідження специфіки датоцентричного світосприйняття, що має змінити гомоцентричне. Визначення впливу ідеології індивідуалізму на організацію простору сучасної людини. Ознайомлення з принципами Харарі. Обгрунтування виникнення класу непотрібних людей.

Розкриття міських просторів з точки зору їх впливу на ідентичність городян через порівняння "Я" з Іншими. Характеристика онтологічного методу, який передбачає з’ясування буттєжитійних особливостей Іншого. Аналіз засобів і принципів взаємодії з Іншими.

Причини і умови для формування ірраціоналізма. Аналіз філософії Гегеля і його вплив на ірраціоналізм. Батьки-засновники ірраціоналізма. Сьорен Керкегор біля витоків ірраціональності. Теорія філософа С. Какегора. Волюнтаризм в осмислення діяльності.

Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.

Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.

Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.

Дослідження ґенези ірраціонального досвіду в українській філософській думці XVI-XIX ст. Актуалізація тем про значущість духовної сутності людини та пошуки шляхів наближення до Бога в загальному контексті творів І. Вишенського, П. Могили, К. Саковича.

Актуалізовано проблему вербалізації ірреального світу як обов’язкового можливого світу. В інформативному аспекті запропоновано історію питання щодо розвитку теорії множинних світів, подано різні погляди відомих науковців на природу ірреального світу.

Аналіз духовної практики ісихазму як ядра східноєвропейської традиції і його суперечності тлумаченням паламізму в середовищі філософсько-богословського дискурсу. Вплив на східнохристиянську традицію західноєвропейської релігійно-філософської парадигми.

Розгляд філософсько-богословської спадщини Іова Желіза (Почаївського). Становлення його як видатного культурницького та просвітницького діяча за допомогою ідеї ісихазму. Основна діяльність визначних монастирів на Волині - Почагвського та Загаєцького.

Особливості ісихастськіих аспектів "Книжиці" В. Суразького. Характеристика неоплатоністичних, зокрема ісихастських, традицій, які існували в Православній Церкві. Причини відкидання католицької філософії й теології, вивчення творів Діонісія Ареопагіта.

Основні риси міфоепічної свідомості давнього слов'янства: культ природи, віра в її творчі сили. Билинний епос як проміжна і перехідна світоглядна форма між міфологією і філософією. Характеристика докласичної, клacичної та нової дoби української філософії.

Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

Дослідження поняття істини, адекватного відображення об'єктивної реальності суб'єктом, який відтворює об'єкт. Характеристика суттєвих моментів виникнення мотиву художньої діяльності. Аналіз принципу об'єктивності, характерного для класичної літератури.

Свою історико-естетичну концепцію Л. Хвістек розбудовує через співставлення двох типів дискурсу, двох методологічних парадигм естетики: раціоналістичної та ірраціоналістичної. Свою критичний пафос Л. Хвістека спрямований проти філософії Платона.

Сучасні методологічні основи дослідження, доцільність та теоретична продуктивність застосування ідеї трансцендентного. Міфологічні витоки виникнення ідеї трансцендентного та його корелятів. Характеристика європейської філософії докантівського періоду.

Вивчення на конкретних історичних контекстах романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу ("рухів думки") у ХІХ ст. Виокремлення прагматичних аспектів у критичному осмисленні Дж. Мідом цих підходів.

Сутність перехідного періоду української державності через історичний аналіз концепції природного права та її герменевтико-соціологічну інтерпретацію. Шляхи переходу до демократично-правового впорядкування через аналіз історіософського досвіду минулого.

Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.

Огляд життєвого та творчого шляху П. Кудрявцева, його роль у розвитку київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософських процесах початку ХХ ст. Аналіз теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції П. Кудрявцева.

Огляд філософських концепцій "тілесності" та фокусування на внеску вітчизняних філософів у справу відновлення деформованих війною підходів до проблеми тілесності. Розгляд проблеми тілесності в аспекті трансгуманізму, який є трендом філософської традиції.

Пошуки місця людини в суспільному житті. Визначення перспективи існування. Основні тенденції розвитку історико-філософської думки щодо місця та ролі сподівань в процесі суспільного розвитку. Процес осмислення та перетворення людиною суспільного простору.

Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.

Гендерний підхід до екологічних проблем як інтерпретація класичного обґрунтування екологічної комунікації. Цінності, що випливають із реляційної точки зору і репрезентують піднесення ролі фемінного начала в культурі: співпраця, співпереживання, виховання.