Единство индивидуальности и социальности в личности человека. Личность как синтез форм экзистенции, коммуникации и креативности (целостность разума, веры, эстезиса, морали). Проблема личности и пути формирования и реализации гуманистического сознания.

Личность немецкого философа Фридриха Ницше, характерные особенности его жизни и философского учения. Основы теории о сверхчеловеке и понятия описательной психологии. Исключительность воздействия учения Ницше на умы людей и развитие философии в ХХ веке.

Теоретическое изучение понятий "человек", "индивид", "индивидуальность", "личность". Особенности понимания личности в различных культурах и определение степени взаимосвязи личности и социума. Общество, как система конкретно-исторических социальных связей.

Философское понятие личности, ее социальная структура. Становление и развитие личности, формирование ее ценностных ориентаций. Родовые характеристики человека, понятие свободы и ответственности. Проблема жизни и смерти в духовном опыте человека.

Проблема личности в философии. Взгляды христианства на проблему свободы. Юридическое, политическое и философское понимание свободы. Гарантии суверенности личности и её прав. Обращение к общечеловеческим ценностям, переход к новому, планетарному мышлению.

Исследование личности как индивидуального и общественно-значимого явления. Изучение задач и основных функций социализации человека. Модели взаимоотношения личности и общества. Свобода - качество, лежащее в основе формирования индивидуальности человека.

Объективное и субъективное определение сути личности. Мировоззрение как результирующее ее свойство, духовный стержень, роль биологического и социального. Философская типология личности, культура как способ ее самоопределения, самосознания и развития.

Аналіз внеску чехословацьких філософів та істориків у процес десталінізації чехословацького суспільства та формування концепції "соціалізму з людським обличчям". Критика заідеологізованого способу сприйняття філософії у своїх статтях К. Косіком.

Дослідження лібералізму та комунітаризму як філософсько-правових течій. Характеристика різних поглядів науковців на поняття, зміст і ознаки лібералізму та комунітаризму. Аналіз визначення лібералізму та комунітаризму з філософсько-правової точки зору.

Висвітлення становлення та розвитку лібералізму як філософської, політичної та економічної теорії. Основні принципи, течії та форми лібералізму. Дослідження витоків політичного, економічного, революційного, соціального та культурного лібералізму.

Аналіз деяких положень вчень всесвітньовідомого вченого зі Львова, засновника австрійської економічної школи Людвіга фон Мізеса, які лягли в основу класичних ліберальних цінностей та були використані в побудові ринкової економіки сучасного зразка.

Генез феномену лідера, розуміння його природи й сутності. Атрибути і модуси лідера. Еволюція ціннісних орієнтирів у діяльності лідера. Аксіологічна раціональність "ситуативного" типу сучасного лідера в умовах постіндустріальної нетеократичної ери.

Розкриття філософського підходу як комплексного, у вивченні проблеми лідерства. Зроблено всесторонній аналіз цього явища. Зорієнтовано увагу на окресленні основних концептуальних ліній до проблеми лідерства з позиції історико-філософського аналізу.

Роль філософії в медицині. Проблема повноцінного спілкування суб’єктів медичного процесу, яка постала як предмет осмислення філософії та методології медицини у просторі досліджень. Визначні лікарі-філософи та їхня роль в історії медицини і філософії.

Розкриття перспективи, яку створює антропологічний підхід до сучасних освітніх змін. Розгляд людини як інтегральної цілісності, що має забезпечити врахування в освітній практиці суб’єктивності й автономії індивіда. Місце лінгвістичної антропології.

Огляд взаємодії філософії та літератури у співвідношенні літератури та музики як відмінних жанрів мистецтва. Феномен лінгвістичної іконографії. Процес отілеснення смислів. Задіяння ментальних й тілесних здатностей людини у їх когнітивній цілісності.

Захист концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Дослідження рис картезіанської парадигми філософування та характеристик парадигми філософування.

Проведення дослідження мови в філософії постмодернізму, зокрема лінгвофілософії постструктуралізму як теоретичної передумови лінгвофілософії постмодернізму. Розгляд постструктуралізму й постмодернізму в аспекті формування спільних лінгвофілософських ідей.

Суть лінійного підходу до вивчення історії, його поширення та розвиток в середньовіччі. Огляд лінійної філософії нового часу. Марксистська концепція. Сучасні погляди на еволюційні напрямки філософії історії: позитивістський еволюціонізм і неоеволюціонізм.

Розгляд часу, як факту суб’єктивного людського існування, який потребує не пояснень, а прийняття, як сила, яка знаходиться поза людиною, але загрожує їй фізичним знищенням - вона строго регламентує її стан, а тому є універсальною умовою людського життя.

Предмет и значение логики. Различия между собирательными и разделительными понятиями. Логические приёмы образования понятия. Чем отличаются понятие и суждение. Разница между корректными и некорректными вопросами. Основные методы научной индукции.

Определение объема и содержания понятия "река". Изображение отношений между понятиями в кругах Эйлера. Принципы и порядок перевода сложного суждения на символический язык. Построение непосредственного умозаключения по правилу "обращения" и "превращения".

Сущность, предмет и характеристика логики. Суждение как форма мышления, выражающая связь между понятиями. Простые и сложные умозаключения, их роль и значение. Аналогия как вид традуктивного умозаключения. Понятие доказательства и аргументации в логике.

Сущность и предмет логики, понятие как форма логического мышления. Суждение, его виды и логическая структура. Дедуктивные и индуктивные умозаключения, законы логики. Доказательство и опровержение, логика спора. Основание деления и разновидности споров.

Обзор основных разделов логики как науки. Предмет и значение логики, понятие и суждение как формы мышления, логика вопроса, умозаключение как форма мышления, законы мышления. Оценка понятий, принципов, концепций логики в широком философском контексте.

Противоречащие и противоположные понятия, логические отношения между ними, выражение с помощью круговой схемы. Виды деления, эквивалентность суждений по логической форме. Модальность высказываний, их символическая запись. Нарушение правила силлогизмов.

Сущность логики и предпосылки формирования законов мышления. Понятие логического закона и закона мышления, их виды. Исследование выведенных законов: противоречия, исключенного третьего, достаточного основания, тождества, контрапозиции, де Моргана, Клавия.

Отношение между понятиями. Превращение, обращение и противопоставление предикату. Отношение между суждениями по "логическому квадрату". Особенности и анализ силлогизма. Определение условно-категорического умозаключения. Проверка правильности энтимемов.

Связь рождения квантовой механики с новой парадигмой, заложенной в работах Гегеля. Анализ проблемы "одного" и "множественного" как специфической для диалектики Гегеля в контексте современной физики кристалла. Предложено новое определение макродвижения.

Схоластика - систематическая европейская средневековая философия, представляющая собой соединение христианского (католического) богословия и логики Аристотеля. Основные философские и логические учения И. Петрици. Логика в средневековой Западной Европе.