Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.

Передумови початку епохи Просвітництва. Характеристика головного труду Монтеск'є "О духе законов". Поняття Просвітництво по І. Канту. Розвиток раціоналізму завдяки "Школі Вольфа", представники якої працювали майже в усіх німецьких університетах.

Зв'язок виникнення мистецтва аргументації з періодом становлення вербально-логічного мислення. Аргументація як мистецтво полеміки, її виникнення у Давній Індії. Аргументативно-релевантні прийоми античних риторів. Зв’язок філософської логіки, аргументації.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду, світогляд і філософія. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості та ідеї східного та західного типів філософствування.

Особливості становища людини в світі, необхідність її самовизначення. Поняття і типологія світогляду. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії. Вихідні ідеї середньовічної патристики.

Канонічні джерела та провідні ідеї філософської думки Стародавнього Сходу. Напрями античної філософії. Світобачення в епоху Середньовіччя та Відродження. Німецька класична філософія. Особливості розвитку зарубіжної та української філософії ХХ ст.

Закономірності розвитку філософської думки українського народу. Форми взаємодії філософії з суспільно-громадською, політичною, науковою, художньою та релігійною думкою. Філософські ідеї єретиків. Концепції видатних професорів Києво-Могилянської академії.

Дослідження етапів формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні на прикладі розвитку математичної логіки у Новоросійському університеті. Виявлення спільних та відмінних персоналій в історії філософії та історії логіки на початку ХХ ст.

"Держава" як основна праця Платона. Основи філософського учення Аристотеля. "Утопія" Т. Мора та її зміст. "Критика чистого розуму" І. Канта. Критика політичної економії К. Маркса. Роль та значення психоаналізу З. Фрейда. Філософські погляди Г. Гегеля.

Філософія старої України. Релігійна література з філософським забарвленням. "Філософське життя" Григорія Сковороди. Західна філософія на Україні в першій половині XIX ст. Філософські погляди українських письменників. Головні риси українського світогляду.

Основні причини вивчення історії філософії в пострадянській Україні. Визначення предмету історії філософії, становлення и періодизація. Її підпорядкування у СРСР відповідно до марксистсько-ленінської методології. Особливості національної філософії.

Тенденція до виведення свого родоводу від інших героїчних народів, які лишили помітний слід у всесвітній історії. Норманська концепція, яка пов'язує створення давньоруської державності із запрошенням варягів. Основи філософських ідей в духовній культурі.

Спосіб розкриття сутності модерної раціональності. Історія в європейській самосвідомості як феноменології духу. Оцінка евристичного потенціалу історії як предмета метафізичного дискурсу. Імператив історичності - інваріантна вимога історіософських побудов.

Онтология игры, её границы и смысл. Сравнение двух принципиально различных философских взглядов Й. Хейзинги и Ж. Делеза. Различие обнаруживается на границе между философией тождества и различия или модернистским и постмодернистским мировоззрением.

Разброс мнений и оценок по поводу "русского космизма". Важнейший принцип антропологии Федорова - идея о самообучающемся, растущем, превозмогающем свою природу человеке. Критика им гуманистического мировоззрения, фактический отказ от антропоцентризма.

Пути к теоретическому синтезу чувственности и мышления. Определение феноменов чувственной сферы и категорий мышления в их собственном развитии и субординации. Выявление связей и соединений чувственности и мышления. Иерархическое строение чувств.

Проблема соотношения религии и культуры в России с позиции философии. Анализ религиозных и культурных особенностей, культурной специфики нашей страны, отличий от других стран. Связь православного христианства с философскими и богословскими течениями.

Поиск приемлемой для России социальной модели в воззрениях Ф.М. Достоевского. Содержание идеи "русского" или "христианского" социализма у Достоевского. Обоснование неизбежности объединения Востока и Запада с сохранением их лучших национальных традиций.

Характеристика ментально-лингвального комплекса как самоорганизующейся информационной системы, функционирующей на основе человеческого мозга. Рассмотрение двух типов мышления: спонтанного (свободного) и телеологического (дискурсивного и эвристического).

Особенность развития объективно-идеалистических законов Гегеля в трудах классиков марксизма-ленинизма. Проведение исследования книги Э.В. Ильенкова "Диалектическая логика". Раскрытие тайны гегелевской диалектики Е. Брюковым в книге "Философия чисел".

Исследование вопроса классификации наук с точки зрения русского философа Н.И. Кареева. Взаимодействия между фактами и закономерностями разных уровней сложности. Обоснование необходимости построения частных наук, изучающих различные феномены реальности.

Исследование философского контекста и причин протекания и последствий конца любовного дискурса. Отношение любви в европейской культуре как семантически наполненное, включающее в себя аспекты других межличностных отношений, от дружбы до ненависти.

Эпистемологическая и общесоциальная составляющая кризиса науки, а также европейской культуры. Сущность и специфика научного познания. Подмена единственно реального, данного в опыте мира миром идеальных сущностей математизированным естествознанием.

Категории – общие понятия науки, отражающие существенные свойства, стороны, характеристики действительного мира. Философия - теоретическая система всеобщих, существенных категорий, концептуально отражающих универсальную систему мира, как единого целого.

Рассмотрение консервативной идеологии, "евразийского пути" и славянофильской идеи развития страны. Иван Ильин как один их самых проницательных русских философов. Процесс восстановления геополитического статуса Российской Федерации в современный период.

Характеристика особенностей философской категории мировоззрения. Анализ основных видов мировоззрения, изучение степени его влияния на психику индивида. Характеристика актуальности проблемы существования неустойчивого мировоззрения в современном обществе.

Система методологических подходов, которыми можно решить проблему понимания духовности. Исследование библейских текстов на основе архивного метода психологии и лингвистических методов. Библейское понимание духовности, соответствующее психическим реалиям.

Понятие субъектности как одно из измерений субъектно-объектных отношений. Особенности преодоления того частичного гносеологического субъекта, который представлен в субъектно-объектном отношении. Недостатки гносеологической ситуации "частичного субъекта".

Анализ концепций личности в духовных учениях: индийской, китайской философии, суфизме, буддизме, конфуцианстве. Выявление точек соприкосновения и различия в постижении человеком смысла жизни, прохождении им жизненного пути, нравственного возрождения.

Анализ диссонанса действия рыночных императивов с массовым представлением о справедливости на постсоветском пространстве. Оценка возможности экономической и социальной справедливости на основе формирования этических правил рынка и предпринимательства.