Движение как способ существования материи, основные положения диалектико-материалистического понимания движения. Основные формы движения материи. Изучение концепций пространства и времени, философское значение специальной теории относительности.

Движение как способ существования материи, его диалектическое понимание и формы. Изменчивость и устойчивость как одна из пар противоположностей, определяющих движение. Основы концепций пространства и времени, значение специальной теории относительности.

Анализ главы "Движение романтизма" из книги Б. Рассела "История западной философии". Формирование романтизма как аристократического масонского изобретения XVIII ст., аналога современного молодежного движения "Live fast, die young", его основные черты.

Мировоззрение Руссо и морально-философское учение о природе и человеке. Характеристика рационалистического подхода к проблеме религии. Исторические и логические причины возникновения общественного неравенства. Богатство как способ подчинения ближнего.

Особливості підходів до вивчення та викладу ідей філософського атомізму на сучасному етапі. Напрямки та шляхи вивчення фізичного та математичного варіантів філософського атомізму в прив'язці до природничо-наукової концепції глибинної будови матерії.

Підстави для визначення національної філософії в окрему цілісність. Порівняння її з еталонними здобутками європейської філософії, взначення особливостей становлення стилю філософствування. Грані філософської думки в Україні та їх характеристика.

Протилежності двоєдиного діалектичного конструкту. Розгляд діалектичних пар альтернативних біологічних явищ і об’єктів, їх квазіциклічний взаємоперехід відповідно до спірального ходу історичного розвитку. Багатоперіодичність осциляції-флуктуації.

Появление термина "модерн". Понятие "модерна" у Лиотара. Философский дискурс о модерне Хабермаса. "Раздифференциация аспектов рациональности", "система против жизненного мира" - основные девизы Хабермаса. Соотношение постмодерна и модерна у Лиотара.

Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.

Роль личностных качеств человека в процессе преодоления глобального социокультурного кризиса. Структура и содержание качеств личности. Пессимистический и оптимистический сценарий. Анализ тоталитаристского вмешательства в жизнь и внутренний мир личности.

Сущность девиантного поведения личности. Выявление специфики социальных норм как ценностных регуляторов общественной жизни. Разработка модели купирования девиантного поведения в рамках аномии ценностей, социальной конфликтности российского общества.

Проблема порядка в социальной жизни, основные акценты. Значение отклоняющегося девиантного поведения. Основной социальный недуг общества это аномия. Понятие первичной и вторичной девиации, их особенности. Природа отклоняющегося поведения, ее группы.

Культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій під впливом девіантного мислення. Типи девіантного мислення. Антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі.

Соціальна значущість дослідження проблеми відхилень у поведінці людини. Вплив процесу комп'ютеризації суспільства на формування проявів девіантної поведінки людини. Комп'ютерна та інтернетна залежність як одна з форм відхилення в поведінці індивіда.

Феномен творчості у художній діяльності з точки зору соціальної філософії. Особистість в ракурсі творчої реалізації. Девіантність як феномен і предмет соціально-філософського осмислення. Виявлення специфіки позитивних форм відхилень від соціальної норми.

Характеристика девіантності як соціального явища. Виявлення особливостей прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі та у філософському ракурсі. Дослідження форм позитивної девіантності творчої особистості в художньої діяльності.

Концептуальний аналіз методологічних засад співпричетних до соціальної філософії наук. Соціально-філософська сутність поняття "девіантність" та аналіз поняття "консеквентність". Чинники, які найбільше впливають на девіантну поведінку особистості.

Соціально-філософська сутність поняття "девіантність", порівняльний аналіз його з поняттям "консеквентність". Чинники та детермінанти, які найбільше впливають на кримінально-девіантну поведінку особистості та соціальних груп в сучасному суспільстві.

Зниження ефективності соціального контролю і звично-репресивних заходів впливу, які досягли рівня системної "кризи покарання" на рівні держав. Можливості соціально-філософського аналізу як системної стратегії до дослідження девіантної поведінки.

Девід Юм як філософ, історик та психолог, який мав вплив на розвиток філософії та найбільш важливих філософських шкіл - скептицизму та емпіризму. Істинність людського пізнання. Антиінтелектуалізм як одна з рис юмівської гносеології. Поняття механіцизму.

Аналіз категорії заперечення, виведення сутності девіталізації як концепту, що набуває негативного забарвлення в контексті співвідношення з позитивним концептом "вітальність". Концепція заперечення як знання про інобуття в діалектиці Фрідріха Гегеля.

Історико-філософське звернення до наукової спадщини Ортеги в умовах формування соціальною філософією нового категоріального апарату. Девіталізація - процес падіння здатності людини творчо виплескувати назовні органічно закладені в неї міць та енергію.

Історико-філософське звернення до наукової спадщини Х. Ортеги в умовах формування соціальною філософією нового категоріального аппарату. Становлення світогляду притаманного економічному лібералізму через незатребуваність цінностей духовної людини.

Наука как смысловой центр человеческой культуры. Причины нарастания абстрактности научных построений. Мир по Аристотелю. Идея отказа от прогресса, её основные варианты. Сущность проблемы поиска новой рациональности. Высшие характеристики рациональности.

Осуществление обращения непосредственного силлогизма "все школьники не являются филателистами". Проверка законности суждений при помощи таблиц истинности и методом от противного. Логическое противоречие между суждениями. Применение логического квадрата.

Становление дедуктивной математики в трудах Колмогорова. Общественно-политическая и культурная жизнь греческих государств как достаточное условие возникновения аксиоматического метода, подчиненное положение математических наук по отношению к диалектике.

Схема, облегчающая запоминание характера взаимоотношений между истинным значением четырех видов суждений A, E, I, O, образованных из понятий S и P. Правила определения истинностного значения подчиненных суждений. Энтимемы, логика общения и спора.

Умозаключение как форма мышления. Простой категорический силлогизм. Общие правила силлогизма. Фигуры и модусы категорического силлогизма. Логические ошибки в силлогизмах. Сокращенные и сложные силлогизмы. Характеристика основных видов умозаключений.

Основное содержание дедуктивного умозаключения. Дедуктивное умозаключение – умозаключение, в котором переход от общего к частному является необходимым. Умозаключение – логическая операция, в результате которой из одних утверждений получаются новые.

Сущность и содержание логики как науки, предмет и задачи ее исследования. Общие понятия об умозаключении, их классификация и типы, критерии оценки правдоподобности. Понятие индуктивного следования и требования к нему, направления и принципы исследования.