Віхи життя і творчості М. Кузанського: церковно-політична діяльність, філософія. Проблема співвідношення Бога і світу у творчості Кузанського. Проблема нескінченності і нова космологія. Пізнання, віра, знання, інтуїція і нескінченність пізнання мислителя.

Тлумачення поняття "міждисциплінарна призма". Розгляд загальної філософської проблеми створення прототипу міждисциплінарної призми, здатної розкладати складний процес міждисциплінарного дослідження на компоненти. Дослідження питання за методом аналогій.

Аналіз ідеї політичної справедливості на основі аналізу поглядів представників періоду "високої класики" у розвитку грецької філософії – Платона та Арістотеля. Дослідження балансу, у рамках якого досягається загальна задоволеність і вирішуються конфлікти.

Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. "Природний" закон історії Ш. Монтеск'є. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Погляди на історію діячів німецького Просвітництва.

Розгляд трактування свободи німецьким філософом Г. Гегелем, що різниться від розуміння цього поняття його попередниками. Діалектичний зв'язок свободи і необхідності у теорії мислителя. Характеристика особливості розвитку свободи в різні історичні епохи.

Особливості еволюції філософських концепцій творчості, свободи, боголюдства тощо російської релігійно-філософської думки в еміграції. Роль журналу "Путь" в формуванні вітчизняної думки. Зв'язок ідей авторів щодо "динамічного та гуманного християнства".

Теоретична реконструкція основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Встановлення місця теорій суспільного договору філософів в становленні концепту соціально-правової державності.

Проблеми вирізнення українського способу буття філософської антропології. Аналіз етичної антропології В. Винниченка як прикладу, який сам спрямовує до висновку стосовно форми концептуалізації, поширюваній у межах філософсько-антропологічної думки України.

Особливості формування морально-ціннісного комплексу, спрямованого на обмеження функціонування ринку з метою забезпечення соціальної справедливості. Внутрішні суперечності, притаманні соціальній державі. Загальне поняття про універсалістську етику.

Зв’язок превалюючої в суспільстві теорії соціальної справедливості та моделі соціальної держави. Межі розвитку та відмінні риси основних моделей соціальної держави, що розвиваються в сучасному світі. Перспективи розвитку соціальної держави в Україні.

Розкриття змістовного наповнення ідеї суспільного прогресу та його критеріїв українськими мислителями новітньої доби. Вияснення основних інтелектуальних витоків становлення ідеї суспільного прогресу в Україні у контексті західноєвропейської філософії.

Порівняльний аналіз філософських ідей гуманізму та трансгуманізму. З’ясування, чи можливо за допомогою гуманізму або трансгуманізму досягти ідеї толерантності, як між людьми так і в суспільстві. Яка з філософій здатна допомогти у досягненні цієї ідеї.

Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Аналіз позицій тих науковців, хто вважає цю ідею ключем до майбутнього розвитку людства, а також тих, хто визначає це явище як загрозу планетарного масштабу.

Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Розуміння філософських і етичних аспектів проблематики трансгуманізму. Аналіз поглядів філософа Ф. Фукуями як найвідомішого критика ідеї трансгуманізму.

Аналіз поняття "крос-медіа" як комплексної стратегії злиття різних засобів масової комунікації і мережі Інтернет. Вивчення методології Ж. Бодрійяра, Ю. Хабермаса та Р. Барта. Філософія поєднання класичних засобів масової комунікації з новими технологіями.

Сутність поняття "буття". Рівні, форми прояву та система людського буття та його характеристики. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Види людської діяльності.

Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.

Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.

Імператив модернізації безпеки в постсучасній риториці: класифікація та критерії. Наявність ефективно діючих констант паритетності (рівності, толерантності, взаємоповаги суб’єктів відносин). Аналіз превентивних заходів у системі інформаційної безпеки.

Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.

Особливості основних структурних компонентів враження. Імпресіональне переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Процес функціонування враження-перцепції. Співвідношення феномену присутності та окремих модусів імпресіональності.

Аналіз аксіосфери маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. Суб’єкт модернізації як суб’єкт аксіосфери маргінального, огляд його типів, форм діяльності.

Індивідуалізація як характерна ознака трансформації освіти в умовах суспільства знань. Особливості змін соціальних відносин, обумовлених появою нових цінностей. Розвиток інноваційного суспільства, влив на нього трансформаційних процесів в освітній сфері.

Розгляд індивідуалістичної настанови, способів її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії Поппера. Аналіз концепції, відповідно до якої політична філософія може витлумачуватись як певна галузь етики.

Світоглядна концепція Г. Сковороди. Тема смерті та гадесу (пекла) у працях Г. Сковороди та К. Юнга. Юнгіанське уявлення про архетипічний образ сакрального мистецтва. Дао як найбільш давній архетипічний образ. "Формули неможливого" в обряді ініціації.

Оновлення освітньої сфери України з метою кореляції діяльності з реаліями світового розвитку та глобалізаційними процесами. Аналіз думок провідних науковців-педагогів стосовно шляхів модернізації освіти. Вплив неоліберальної доктрини на процес освіти.

Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.

Соціально-філософське дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Аналіз параметрів патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.

Визначення філософсько-світоглядних засад дослідження релігійної освіти. Уточнення місця релігії в інституційній структурі сучасного суспільства. Розкриття сутності, змісту та специфіки інституційних засад релігійної освіти як особливого різновиду освіти.

Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.