Аналіз еволюції категорії свавілля, її логіко-генетичних зв’язків з волею і свободою. Специфіка постановки проблеми свавілля в екзистенціалізмі, філософії Ф. Ніцше та постмодерну. Обґрунтування ролі і значення окремих позитивних його виявів у житті людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми людини в контексті смислового змісту неоекономічних знань у постіндустріальну епоху. Виявлення закономірностей, тенденцій, пріоритетних цілей процесів постмодернізації, зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Аналіз філософського аспекту диференціації в освіті з врахуванням диференційного підходу та розкриття індивідуальності кожної особистості. Висвітлення питання індивідуальності людини у працях філософів Античності, епохи Відродження та класичної школи.

Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.

Розгляд дискусії між Тедеусом Метсом і Стівеном Кершнаром з приводу "теорії фундаментальності" сенсу життя, викладеної першим у нещодавній ґрунтовній монографії. Ігнорування історико-філософського розгляду проблем як джерело труднощів концепції Метса.

Аналіз наукових праць в галузі філософії з метою пошуку відповіді на питання про сутність творчості, її соціальну роль. Характеристика сутності та філософських основ творчості, сучасного стану дослідження творчості в історико-філософському аспекті.

Розробка понятійного апарату феномену віртуальної реальності, співвідношення її ключових понять та історико-філософські аспекти становлення. Дослідження проведення аналогії між комп'ютерною віртуальною реальністю і психікою людини провідними психологами.

Аналіз політики як способу людського буття, принципово важливих на сьогодні критеріїв легітимності державного устрою і сутність політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних історико-філософських дискурсах.

Історико-філософський контекст сучасної когнітивної психології, тобто її відношення до філософсько-психологічних традицій минулого, а також її ставлення до філософської методології як такої. Позитивне і негативне відношення когнітивізму до біхевіоризму.

Дискурси ідентичності як взаємодоповнюючі один одного в рольовому описі ідентифікаційні механізми, що формуються на різних структурних рівнях особистості. Історичний аналіз "ідентичності" в філософському знанні. Співвідношення особистості і суспільства.

Філософське осмислення історії, проблеми політичної влади. Дослідження вітчизняної історії Г. Бужинським, опис розвитку в Росії теорії природного права та історичної науки загалом. Досягнення західноєвропейської філософії вітчизняними мислителями.

Аналіз довгої Кондратьєвської хвилі у її зв'язку з процесом формування і обрання історичної пам'яті суспільства про такі події, як війни або революції. Розгляд "другої емпіричної правильності" М. Кондратьєва. Використання концепції довгих хвиль.

Дослідження феномену історичної пам'яті в системі духовного світу сучасної людини. Обґрунтування необхідності перегляду метафізичних основ теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення й розробка практичних рекомендацій.

Розкриття змісту концепту "історична пам’ять" з застосуванням постулатів теорії ментальних просторів Ж. Фоконьє. Три аспекти конструювання позицій у середовищі історичної пам’яті - епістемічний, афективний та інтеракційний; їх зміст та особливості.

Формування історичної свідомості у молоді. Розвиток мислення у підлітковому віці як ключового процесу, який має значення для всіх функцій та процесів. Аналіз філософської свідомості. Співвідношення реального і декларативного у суспільній свідомості.

Дослідження аспектів історичної свідомості в практиках національної освіти. Визначення компонентів історичної свідомості. Аналіз історичної пам'яті та її функції. Врахування специфіки формування історичної свідомості при підготовці сучасних фахівців.

Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.

Висвітлення трансформації значення терміну революція, відмінність від понять "бунт", "заколот", "повстання". Аналіз розвитку політичного дискурсу в давньогрецькій філософії. Формальні ознаки подій в суспільстві, що супроводжується кардинальними змінами.

Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.

Розглянуто історичні передумови та причини виникнення проблеми маргінальності, а також проаналізовано прояви маргінальності у різні історичні епохи. Розуміння об’єктивних джерел та сутності маргінальності у концепції німецького філософа К. Ясперса.

Місце та значення питання про місце людини в світі в філософській думці. Сучасні антропоцентристські настанови та спроби всебічного переосмислення людиномірності філософської думки. Основні принципи позиціонування людини в вимірі змін картини світу.

Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття - науки, бізнесу, політики, релігії, філософії, мистецтва, етики. Експлікація терміну "інтегральний підхід до набуття досвіду" та розгляд історичних витоків дискурсу про інтегральний підхід.

Варіативність принципу справедливості в різні історичні періоди, набуття ним нового змісту відповідно до суспільних потреб. Дотримання принципу в контексті негативної форми основного правила моральності до позитивної форми розуміння морального закону.

Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Етапи розвитку світоглядних уявлень людей. Характеристика релігії як форми світогляду. Ознаки та етапи формування філософського світогляду. Особливості аналізу цього поняття українськими філософами.

Антична (старогрецька та давньоримська) філософія. Періоди та ідеї середньовічної філософії. Вироблення узагальненої системи поглядів на світ і на місце в нім людини; дослідження пізнавального, соціально-політичного, етичного відношення людини до світу.

Філософсько-правові погляди представників німецької класичної філософії. Основні риси філософії права в концепціях І. Канта, Йогана-Готліба Фіхте, Ґегеля, К. Маркса і Ф. Енгельса, І. Бентама, Дж. Мілля. Основні проблеми, що пов’язані з їх дослідженнями.

Вплив суспільно-гуманітарних горизонтів модерної філософії історії на когнітивну динаміку зазначеної дисципліни та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Напрями інтелектуальної дії історично-антропологічних аспектів.

Історичний роман В. Шевчука "Тіні зникомі" - це філософія пізнання людини, роду, народу, розмисел про складну діалектичну амбівалентність усього в цьому світі, жива, захоплююче-цікаво вибудувана дискусія із рядом усталених у науковій думці стереотипів.

Історіософія релігії як галузь академічного релігієзнавства, що вирізняється від філософії релігії та історії, зорієнтована на з'ясування сутності і сенсу процесу розвитку релігійного феномену. Закономірності й періодизації історично-релігійної еволюції.

Особливості розвитку філософії у Китаї та історія формування основних шкіл у різних регіонах країни. Філософські, релігійні та ідеологічні засади конфуціанства, роль даосизму у китайській культурі та духовному житті народу, пояснення результатів пізнання.