Дослідження постматеріальних змін в системі цінностей Р. Інглхартом. Мета та механізми модернізації суспільства за К. Марксом. Диверсифікація економіки та застосування інформаційних технологій. Забезпечення саморозвитку та творчих здібностей людини.

Вивчення співвідношення міфологічного і раціонального в контексті творення філософії. Відмінні риси філософського досвіду від міфологічної свідомості. Сакрально-міфологічний образ світу, пристосований до множинності існування філософських працях Фалеса.

Новації в управлінні соціальними структурами. Зв’язок розвитку науки з процесами ідеологізація, деідеологізація тареідеологізація суспільства. Встановлення концептуальної кореляції та демаркації між державотворчою ідеологією та вимогами влади до науки.

Пояснювальні моделі глобальних змін. Яке місце у сучасному світі у розумінні соціальних зрушень належить філософії та культурі. Уявлення про сучасну реальність. Головний мотив ідеологів постмодерну. Неприйняття тоталітарності в будь-якій формі.

Аналіз механізму формування успіху особистості в період перебудови. Функціонування біполярних та незрозумілих фреймів соціальної взаємодії в умовах відсутності єдиного суб’єкта фреймування. Характеристика відходу від принципу гарантованої зайнятості.

Особливості методології дослідження історії, розробленої Бердяєвим. Дослідження теми соціальної революції М. Бердяєвим. Аналіз проблеми соціального прогресу у вивченні якої Бердяєв виступає як послідовний, принциповий скептик і як радикальний критик.

Освітня програма Дж. Локка, мета якої полягає в розвитку в учнів здібностей до самостійних суджень і умовиводів, а також повідомленні початкових відомостей з різних дисциплін. Розкриття змісту феномену "досвіду" в емпіричній системі Дж. Локка.

Трактування феномену "досвіду" як основу пізнання у емпіричній філософії Джона Локка. Чуттєвий досвід та рефлексія як джерело формування знань і розуміння світу. Заперечення існування вроджених ідей, ствердження, що розум на початку життя це tabula rasa.

Уявлення про ідентичність через ціннісно-критеріальну основу як індивідуального, так і масового світоглядного формату сучасності. Сукупність та ієрархія елементів будь-якої картини світу, їх зміна відповідно до соціокультурних пріоритетів суспільства.

Изучение производства нового знания с точки зрения кореферентных знаковых структур. Закономерности их формирования в момент восприятия и понимания. Анализ момента выражения и понимания смысла как результата взаимодействия форм интерпретации и восприятия.

Характеристика знаково-логічного дрейфу у світі, що світиться смислами. Визначення спільноти як досягання спільності через спілкування. Аналіз знаків і слів як конструктів суспільної дійсності. Суть презентативності комунікації і загроза її симуляції.

Формування художньої картини світу на підґрунті знакової реальності. Вивчення естетизації, уніфікації художньої культури і порушення балансу між елітарним і масовим у культурі. Вплив реклами, телебачення й інтернету на формування художньої картини світу.

Исследование знаковой сущности пространства и времени в контексте принятия решения. Обоснование интегрированного характера актуализаторов пространственно-временного континуума. Характеристики знаковой сущности темпоральных и локальных актуализаторов.

Деньги как важный элемент любой экономической системы, содействующий функционированию экономики. Общая характеристика наиболее известных теорий образования денег: металлическая, номиналистическая. Рассмотрение особенностей эволюции теорий денег.

Личность Франциска Ассизского и чувство сострадания как основное свойство его характера. Призыв к сознательно практикуемой бедности как христианскому нравственному идеалу и пафос его учения. Воздействие Ассизского на основания готического искусства.

Первый Казахстанский философский конгресс как первый международный научный форум в сфере философского знания Казахстана. Узловые стратегические проблемы, вынесенные на обсуждение. Учреждение общественной структуры Казахстанского философского конгресса.

Сущность гносеологии как философского учения о возможностях и путях познания бытия человеком. Характеристика различных методов познания мира: наблюдение, эксперимент, дедукций. Проблема взаимоотношений знания и веры, их возможные пути соединения.

Соотношение знания и веры в творчестве российских мыслителей Л. Шестова и Н. Бердяева. Вера как ключевой компонент религиозной тематики, без которого не возможна религиозная философия в соотношении со знанием в контексте поиска пути к постижению истины.

Оценка потребительской зависимости постсовременного общества. Обзор перехода от обобщающего описания социальных практик к анализу структур взаимодействия гендерной асимметрии взаимодействия знания в фундаментальных социокультурных изменениях постмодерна.

Проблема суперпозиции дедуктивных и познавательных установок в контексте интуиционистской логики. Способы моделирования изменения знания в рамках эпистемической логики. Различия в понимании истинности и знания в классической и интуиционистской логике.

Отношения категории "истина" и видов знания. Ощущение, восприятие и представление как основные формы чувственного познания. Определение понятия "истина" в мыслях Хайдеггера, Бердяева, Фуко. Атрибуты истинного знания и основные концепции истины.

Рассмотрение проблем исторической эпистемологии как особого философского дискурса. Выявление различий между позицией историка науки и исторического эпистемолога в вопросах о сущности исторического события и исторического факта. Определение границ подхода.

Осмысление логоса антропоцентрической свободы, получающего выражение в метафизической системе Б. Спинозы. Вопрос о свободе в новоевропейской метафизике. Понимание субстанциальности человеческого мышления в системе Спинозы. Метафизика как основа этики.

Теоретическое обоснование интенции прагматического мышления философии Бэкона. Признание им мощи и силы изобретения пороха, компаса, книгопечатания. Роль географических открытий в становлении бэконовского метода. Отношение философа к научному эксперименту.

Анализ высказывания английского философа Ф. Бэкона "Знание - сила". Признаки научных, вненаучных, обыденно-практических, религиозных и др. видов познания. Особенности знания как формы существования и систематизации результатов деятельности человека.

Обоснование философского подхода к знанию как к форме бытия и его претензий на статус новой формы права. Рассмотрение знания как объекта эволюции общественного сознания, как результата конкретно-исторического развития и как предмета повседневности.

Проблема представления объекта знания как целого, природа его восприятия. Противопоставление процессуальности действия и событийности знания (дления и остановки) как основной принцип сознания и его необходимое условие. Критика философских идей Бергсона.

Рассмотрение некоторых апорий, связанных со спецификой знания. Анализ апории глазомера, открытой Т. Уильямсоном, парадокса Ф. Фитча и парадокса неожиданного экзамена. Определение роли негативного рефлексивного знания в генезисе эпистемических апорий.

Анализ апорий, связанных со спецификой знания: апория глазомера Уильямсона, парадокс Фитча и неожиданного экзамена. Допущение как общий структурный момент всех трех апорий. Роль негативного рефлексивного знания играет в генезисе эпистемических апорий.

Гносеология или теория познания, основные вопросы, которые она освещает. Понятие знаний, структура познания, формы научного и ненаучного знания, и их особенности. Сущностные характеристики знания, многообразие его форм и их взаимосвязь с философией.