Вивчення дискурсу відносно сучасного розуміння гуманізму та людиноцентризму як світоглядної основи прав людини. Аналіз факторів трансформації розуміння гуманізму та людиноцентризму. Обґрунтування необхідності врегулювання природних прав людини.

Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.

Історико-філософський зміст гуманістичної ідеї в філософії Стародавності. Виявлення відмінностей і подібностей тенденцій гуманізму в філософських вченнях Індії, Китаю та Греції. З’ясування обумовленої соціокультурним середовищем специфіки філософування.

Історико-філософський аналіз етнічної та соціальної обумовленості гуманістичних начал в філософії Стародавності. Деперсоніфікація як умова і особливість гуманістичних тенденцій східної філософії. Гуманістичний зміст понять "нірвани", "жень", "атараксії".

Зіставлення гуманістичної й антропоцентричної парадигм на основі критеріїв проблеми пізнання. Антропоцентрична парадигма розглядається як основа оновлення стратегічних цілей вищої освіти у глобалізованому світі. Особливості гуманістичної парадигми.

Дослідження гуманістичної полеміки між Джованні Піко делла Мірандола та Ермолао Барбаро: пошук істини щодо статусу риторики відносно філософського знання. Аналіз листування між мислителями ренесансу; ступінь впливу полеміки на розвиток світогляду.

Дослідження проблеми технічної творчості, з урахуванням специфіки її здійснення у добу раннього Модерну. пов'язаної з техногенною цивілізацією. Порівняльний аналіз проявів і наслідків технічної творчості, виокремлених добою раннього й пізнього Модернів.

Аналіз різних напрямків існування та процесів становлення філософії національної ідеї в Україні. Філософські та літературні джерела різних періодів історії української суспільної думки. Зростання національної самосвідомості в Європі на початку ХІХ ст.

Дослідження натурфілософії, як системиа умоглядних уявлень про природу, яка поєднувала деякі наукові здогадки і філософські узагальнення. Зникнення і виникнення речей за незнищуваності субстанції. Розвиток натурфілософії пов'язаний з Гераклітом.

Духовне життя людини як основа гуманістичного ідеалу в українській релігійно-філософській думці кінця ХІХ - початку ХХ ст. Філософсько-антропологічне вчення. Суть християнського ідеалу філософа. Спадщина українського мислителя, філософа П. Юркевича.

Опис доробок, що виявляють увагу аналізу людського потенціалу, свідомості, розуму, креативності людини у інформаційному суспільстві. Дослідження проблем віртуалізації щодо буття людини сучасного соціуму, сенсу існування людини інформаційного простору.

Вплив технічного феномену у поєднанні з технологічним на формування людської цивілізації взагалі та людини особисто. Сучасні філософські розвідки техніки в контексті нового дискурсу. Зміна дискурсу розуміння технічного як завдання сучасної освіти.

Аналіз специфіки і гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій. Соціальні чинники активізації даного процесу. Вивчення та аналіз гуманістичної спрямованості шляхів і засобів впровадження інформаційних технологій освіти, ефективність.

Сутність вчення Юма про людську природу, співставлення його із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі та постмодернізмі. Структура та специфіка функціонування людського досвіду. Підстави гуманізму Юма у відношенні феномену природи людини.

Дослідження структури людського досвіду як філософського джерела формування вчення Д. Юма про феномен людської природи, аналіз його гуманістичної сутності. Співставлення вчення Юма із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі, постмодернізмі.

Здійснення компаративіського аналізу французького та італійського екзистенціалізму на прикладі філософських вчень Сартра та Аббаньяно. Виявлення структури, характерних особливостей шляхом співставлення її з феноменом існування у філософії Ж.-П. Сартра.

Характеристика основних гуманістичних засад творчо-діяльної особистості в процесі задоволення потреб, втілення інтересів та цінностей на шляху до стабілізаційного суспільства. Знайомство з особливостями становлення проблеми самореалізації особистості.

Розгляд проблеми духовності та унікальності людини в гуманістичному вихованні крізь призму релігійної етики. Сутність моральних орієнтирів, що зумовлюють основні тенденції формування гуманістичних цінностей особистості на базі християнської ідеології.

Виявлено, що в епоху Відродження свідомість європейця піддалася радикальним нормативно-ціннісним трансформаціям. Доведено, що гуманізм та антропоцентризм стали найважливішими детермінантами для формування нового типу індивідуалізму - гуманістичного.

Роль науки і техніки у формуванні пріоритетів в системі освіти, характер взаємодії в ній гуманітарного та природничого знання в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Посилення негативного впливу науково-технічних новацій на людину.

Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки. Дисбаланс між природничими та гуманітарними науками.

Аналіз проблеми наявності поширеної практики збройного вирішення конфліктів між етносами, народами, країнами. Окреслення шляху, який необхідно пройти, щоб страждання всіх, втягнутих у вир збройних конфліктів, не переростали у гуманітарну катастрофу.

Методологічні засади становлення поняття гуманітарної освіти. Виявлення сутності і соціальної значимості освіченості та освіти. Обґрунтування пріоритетності гуманітарної освіти в контексті соціального розвитку українського суспільства XXI століття.

Аналіз феномену спорту як однієї із складових гуманітарної культури людства, обґрунтування необхідності посилення гуманітарної парадигми його розвитку. Обмеження прагматичних орієнтацій, властивих сучасному спорту, в контексті гуманітарної парадигми.

Оцінка гуманітарних наслідків реформування земельних відносин в Україні. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу українського селянства в результаті більшовицького і нинішнього реформаційного розселянювання. Відродження хліборобської нації.

Основні напрямки розрізнення та співвіднесення позанаукового і наукового гуманітарного знання. Наративні і ненаративні пояснення в рамках гуманітарних теорій. Квантитативний, квалітативний підхід в історичних дослідженнях та в теорії літератури.

Інформаційні системи як компонента системи розвитку і саморозвитку особистості. Аналіз суперечності між безмежними можливостями сучасного інформаційного суспільства щодо створення нових знань і обмеженою здатністю особистості до їх використання.

Воззрения Д. Юма на проблему гуманности в контексте дружбы, любви, уважения, просвещения, добродетели, социальной безопасности и прочих составляющих общественных отношений. Категории перцепций: сильные (впечатления) и слабые (идеи) человеческого ума.

Статтю присвячено розгляду гендерної нерівності в літературі. Визначено, що мова фіксує андроцентричну комунікацію, яка знецінила все жіноче, та виділено відсутність жіночої текстової традиції. Автором виконано спробу проаналізувати жіночу літературу.

Висвітлення соціальної природи, філософського осмислення сучасних феміністичних концепцій. Визначення ґендеру як результату кризи дисциплінарного суспільства. Злам наявної системи цінностей з легалізацією моделей поведінки окремих маргіналізованих груп.