Кардинальний перегляд соціальних критеріїв світового розвитку і вироблення нової концепції сучасної світобудови, що зважає на інтереси всього людства. Розробка моделі глобальної інтеграції та реалізації національної стратегії випереджувального розвитку.

Аналіз глобалізації як категорії соціальної філософії. Нова економічна людина як продукт глобалізованого суспільства. Позитивні та негативні тенденції глобалізації, її взаємозв’язок з вестернізацією. Політика неолібералізму в економіці, ринок і торгівля.

Становлення демократії в Україні та зміни в міжнародному праві. Поняття історико-філософського аналізу глобалізації як категорії соціальної філософії. Характеристика позитивних та негативних тенденцій глобалізації та її взаємозв’язок з вестернізацією.

Характеристика основних теоретичних підходів до дослідження проблеми глобалізації культури. Дослідження суперечливості та багатоваріантності процесу глобалізації культури. Вивчення поглядів на витоки і сутність глобалізації в науковій літературі.

Аналіз понятійної сутності глобалізаційних та інформаційних освітніх процесів як суспільного явища. Взаємозалежність та єдність процесів глобалізації та інформатизації освітнього простору в контексті його формування та розвитку як цілісної системи.

Уточнення категорії "цивілізація". Дослідження проблеми свободи в контексті сучасної цивілізації, основною характеристикою якої є глобалізація. Розгляд свободи у кореляції з несвободою у вимірах раціонального та ірраціонального аспектів пізнання.

Глобалізація - історичний процес посилення контактів між різними частинами світу. Глобальне управління - сукупність формальних інституцій та організацій, завдяки яким формуються і стають усталеними правила та норми, які управляють світовим порядком.

Аналіз суперечностей і наслідків процесу глобалізації, його позитивні та негативні аспекти у контексті сучасних соціальних трансформаційних процесів. Антиглобалізаційний рух і пошук альтернатив; антропосоціальні колізії процесу глобалізації в Україні.

Розгляд концепції поліцентричного світового розвитку, заснованої на світоглядних засадах оригінальності й рівноправності національних культур і цивілізацій в процесі глобалізації. Сутність корекції соціокультурної і світоглядної позицій універсалізму.

Спроба проаналізувати проблеми універсального еволюціонізму. Комплексне вивчення основних етапів розвитку сущого від появи найпростіших об’єктів до формування вищих з відомих сьогодні матеріальних структур, які є носієм інтелекту на біологічний основі.

Вплив інноваційних технологій на повсякденне життя людини, зміну соціальної динаміки, поведінки, порядку, зміну уявлень про навколишній світ та актуальні процеси. Основні чинники сплощення світу у концепції Фридмана. Наслідки інноваційної глобалізації.

Понятие постмодернистского учения. Сущность устройства и функционирования всемирной паутины Internet. Применение принципов организации ризомы к пониманию глобальной сети Internet и их адекватность для ее описания. Ризоматические сетевые структуры.

Обосновывается актуальность нового методологического подхода с позиций Синергетического Историзма к осмыслению особенностей воспроизводства цифровой культуры и степени ее воздействия на индивидуальное и массовое сознание субъектов ее воспроизводства.

Розгляд глобальних трансформацій сучасності. Світ-системна концепція тенденцій глобалізації, її критичний аналіз сучасної моделі ліберальної ідеології розвитку. Соціальні системи як суб’єкти суспільства та історичного процесу, їхні рівні і форми.

К.Э. Циолковский - ученый, который помимо ракетной техники и космонавтики уделял огромное внимание принципиальным философским проблемам освоения космоса человеком. Характерные особенности глобализма как вида системно-общепланетарного мировоззрения.

Определение значимости синергетического подхода в процессе научного познания региональных социоприродных систем. Анализ общего и особенного при многообразном социокультурном развитии современного мира. Основы социоприродного развития региональных систем.

Глобализм как способ видения мира, в котором обитает человечество, как глобального мира, в котором превалируют общепланетарные характеристики, в том числе и пространственно-временные. Место научного освоения глобальных процессов в современной науке.

Исследование взаимосвязанных процессов глобализации знаний и становления глобального знания. Место глобального направления в современной науке, общая концепция и оценка перспектив дальнейшего развития данных исследований, изменение предметного поля.

Факторы становления единой цивилизации и необходимости нового планетарного стиля мышления. Планетарный стиль мышления, способный реализовать цельное бытие человечества. Новое развитие, получившее в настоящее время идеи расширения человеческого сознания.

Рассмотрение и характеристика особенностей теоретико-методологических регулятивов философии образования. Исследование и анализ социально-экономических детерминант и объективного характера глобальных и региональных тенденций в развитии образования.

Обзор глобальных революций в науке, приводящих к изменению типа научной рациональности. Революция классического естествознания, переход к дисциплинарно организованной науке, становление неклассического естествознания, зарождение постнеклассической науки.

Изучение вклада российского философа академика Ивана Тимофеевича Фролова в развитие советской философии и общественно-политической жизни России конца ХХ в., его концепции глобальных проблем человечества. Синтез глобалистики и философской антропологии.

Подходы к изучению в современной философии вопросов эволюции человека как господствующего в общепланетарном масштабе биологического вида, определяющей составляющей биосферы Земли. Социально-экологическое прогнозирование. Проблемы устойчивого развития.

Анализ результатов прошлой и настоящей истории человеческого рода. Исследование глобализация как источника крупных конфликтов. Рассмотрение проблем глобального масштаба. Изучение предпосылок их преодоления. Мероприятия подержания мира и здоровой экологии.

Последствия кризиса европейской культуры и цивилизации. Философско-мировоззренческая критика основ современной цивилизации, поставившей в центр бытия обладание и покорение природы. Факторы и направления уменьшения последствий деградации окружающей среды.

Исследование понятия глобальных проблем и их основных особенностей. Характеристика причин и источников возникновения глобальных проблем. Анализ мер принимаемых для предотвращения мировой термоядерной войны и загрязнения окружающей среды и атмосферы.

Определение понятия глобальных проблем как совокупности задач человечества, от решения которых зависит социальный прогресс и сохранение цивилизации. Возможность уничтожения человечества в третьей мировой термоядерной войне и экологическая катастрофа.

Методология исследования глобальных процессов. Взаимосвязь философского и частно-научного знания. Глобальные проблемы: выявление сущности и критериев. Проблема войн, а также проблемы оптимизации, гармонизации и гуманизации отношений общества к природе.

Философско-мировоззренческая критика основ современной цивилизации. Размышления Хейзинга об опасности рационализации всего сущего. Анализ ситуации в области взаимодействия природы и человека. Обсуждение мирового экологического кризиса; пути его решения.

Особенности глобальных проблем современности и их разделение на группы (экономические, политические, экологические, психологические). Характеристика проблемы Севера и Юга (между развивающимися и развитыми странами). Демографический дисбаланс в мире.