Фiлософсько-методологiчнi засади етатистської та антиетатистської традицій, їх специфіка по відношенню до суспільства та людини. Причини та закономірності зміни проблематики держави у французькій соціально-філософській літературі другої половини ХХ ст.

Изучение роли веровательных установок в процессе познания объективной реальности и достижения истины. Дефиниции знания и веры у эпистемистов и фидеистов. Сопоставление альтернативных концепций опосредованного (дискурсивного) и непосредственного знания.

Глобализация и современные возможности коммуникации. Исследование динамики развития властных механизмов в современном мире. Анализ сущности и структуры власти, ее инструментов воздействия. Определение способов противостояния насилию и манипулированию.

Описание аналитической эпистемологии, в которой все большее значение приобретает проблема динамики знаний и происходит своеобразный "динамический поворот", выражающийся в том, что в теоретико-познавательных концепциях центр тяжести смещается.

Исследование процесса развития научных знаний путем изучения возникновения теории картины мира и анализа ее взаимодействия с опытными фактами. Влияние формирования первичных теоретических схем и законов на становление и динамику научного познания.

Особенности решения проблемы наиболее оптимального развития образовательного пространства, активно воздействующего на человека и его мировоззренческие установки. Определение главных аксиологических черт российского образовательного пространства.

Саморазвитие материи как источник движения в мире. Исследование проблемы движения в современной философии, его разновидности и отличительные особенности. Описание бытия материальных вещей и процессов. Редукционизм: содержание и распространенность.

Вивчення постнекласичного типа філософії і комплексу стилів в художньому мистецтві XX століття. Опис модерна як філософської парадигми в оцінці стану сучасної культури. Опис процесів глобалізації в рамках динаміки раціональності на сучасному світі.

"Теорія мережевого актора" в рамках концепції нелінійної моделі. Масштаби технологічних розробок в контексті політичних, організаційних, світоглядних чинників. Функціонування наукових технічних парків. Нові пошуки духовності та технотронне суспільство.

Визначення теоретико-методологічних засад дослідження шляхом аналізу праць вітчизняних та зарубіжних філософів, культурологів, мистецтвознавців. Виявлення взаємодії митця та влади на основі моделі "митець-майстер" в умовах зростання тоталітаризму.

Общие сведение о греческом писателе III в. н.э. Диогeне Лaэрции. Анализ трактата Диогена с историко-философской точки зрения. Работы Диогена Лаэрция как основной источник знания об Эпикуре. Филоcофcкая cиcтeма эпикyрeйcтвa и ее основные характеристики.

Анализ жизненного пути Диогена Вавилонского (Диогена Селевкийского) как ученика Хрисиппа, видного представителя последнего периода Ранней Стои, главы стоической школы после Зенона Тарсийского. Вопросы стоической догматики, музыки в сочинениях мыслителя.

Диоген Синопский как символ движения киников, его учение. Основной метод и путь, ведущий к свободе и добродетелям по Диогену. Александр Македонский о философе. Одна из притч Диогена. Содержание эпитафии на медном памятнике Диогену в городе Синопе.

Анализ корректности репрезентации образа философии Ф. Ницше – образа Диониса, через который развертывается система нигилистических положений, составляющих комплекс философии жизни. Тенденции роста масштабов деструкции в сфере практической политики.

Сравнение аргументов как против, так и за возможное историческое существование Диотимы Мантинейской, философа-досократика, жрицы Элефсинских мистерий, наставницы Сократа в вопросах эроса. Аргументы от художественности "Пира" и от иронии Сократа.

Аналіз підходів до розуміння поняття "бажання". Вивчення основних уявлень про феномен бажання, які дозволяють вести розмови про нього як про спосіб конституювання Я та конструювання дискурсивних практик. Конструювання практик партнерства і батьківства.

Онтологічні та гносеологічні засади дискурсу влади. Вивчення філософських вимірів рівнів сучасного дискурсу мас. Перетворення свідомості за допомогою дискурсивних практик у суспільній дійсності. Взаємодія дискурсивних спільнот та владних інститутів.

Мотивы истинного желания: удовлетворение морального чувства, значение фиксации энергии. Трансгрессия и чувство. Рефлексия как удовольствие и желанность, суть культа познания. Понятие истины и власти: конституирование желания. Логика вожделения и желания.

Исследование философской теории дискурса в аспекте концептуальных разработок современной неклассической онтологии. Выводы о трансгрессии как об особом способе бытия и смыслообразования, позволяющем преодолеть власть перспектив философского дискурса.

Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.

Характеристика основных концепций памяти, сформировавшихся в истории философии и современной культуре. Определение памяти как свойства культуры. Анализ междисциплинарности как главного методологического принципа в исследовании проблематики памятования.

Людина як істота і особистість. Вихідні пункти та орієнтири розбудови дискурсу про секуляризацію в європейській філософії. Дослідження рис нової методології розуміння та саморозуміння західної цивілізації. Класичні тематизації модерних перетворень.

Представлена оригинальная точка зрения автора на дискурс-анализ как метод исследования, содержащий специфические теоретические предпосылки для изучения ряда исследовательских проблем социальной коммуникации. Понятие дискурса, его значение и применение.

Аналіз основних публікацій Василя Кременя, присвячених питанням філософії освіти. Дослідження впливу творчого доробку Василя Кременя на формування та еволюцію підходів до філософської інтерпретації вітчизняної та світової освітньої проблематики.

Соціальна природа громадянського суспільства у його історичному аспекті з погляду переоцінки концепції відкритості Ю. Габермаса. Три моделі громадянського суспільства, їх відмінні риси. Внутрішньо-теоретичні суперечності концепції Габермаса, їх природа.

Визначення ролі дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Розгляд теоретичної модернізації інституційного підходу в аналізі соціальних явищ - залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу.

Поняття "дискурс" і "дискурсивний бар’єр". Роль мови і мовлення у подоланні недемократичного політичного дискурсу. Риси європейського феномену. Дискурсивна практика запровадження радянських норм життя і поведінки. Подолання суспільного атомізму і хаосу.

"Зовнішня історія" виникнення "Критики сили судження", що ґрунтується передусім на листуванні філософа Імануеля Канта. Можливість існування якогось принципу apriori для почуття задоволення чи незадоволення. Особливості фази еволюції думки Канта.

Дискурсивні відмінності західної та східної свідомості. Особливості соціокультурної ситуації в Україні після занепаду комунізму. Визначення засад постмодернізму в українській науці та філософії, дискредитація та руйнування радянського метанаративу.

Виникнення концепції цінностей в межах філософії сучасного лібералізму. Практика ієрархізації цінностей. Засади практичної політичної позитивної доктрини "звільнення через розум". Проведення аналізу інтелектуальних переваг однієї людини над іншою.