Проблема человека, его жизни и смерти на протяжении многих столетий, вопрос о продлении жизни. Загадка возникновения жизни и вопрос о смысле смерти. Торжество биологической эволюции или плата за совершенство. Цель человечества - победа над смертью.

Предмет и основные задачи пропедевтики. Проблема жизни в истории науки. Поиск смысла в человеческой жизни мыслителями и философами разных эпох. Что есть смерть - торжество биологической эволюции или плата за совершенство. Смерть, как отрицание жизни.

Проблема жизни в истории науки, исследование теорий формирования первичных форм жизни. Имеет ли жизнь человека какой-нибудь смысл, изучение вопросов долголетия. О смысле смерти или смерть как отрицание жизни. Для чего человеку дается бессмертная душа.

Порядок и направления исследования проблемы происхождения жизни на земле учеными различных эпох, отличия в подходах к данному процессу. Пути объяснения вечных вопросов жизни, смерти и бессмертия философами и представителями разных религий на сегодня.

Краткая биография Сократа как родоначальника диалектики, метода познания окружающего мира. Общая характеристика его воззрений. Особенности личной жизни древнегреческого философа, его призвание и самосовершенствование. Последние годы жизни Сократа.

Анализ и исследование происхождения жизни. Проблемы вечности, жизни, смерти и бессмертия. Философские размышления о долголетии человеческой жизни, смысле смерти или смерти, как отрицании жизни. Плата за совершенство, а также смертная душа в философии.

Бытие как разворачивающееся в движении различения Единого в философии Делеза. Момент дизъюнкции, как момент разрешаемости противоречия и обратимости эксцесса. Выявление производного и частного характера противоречия как одного из отношений общности.

Дослідження генезису смислового поля життєвої компетентності особистості в історії філософії та культури. Соціальні параметри життєвої компетентності та специфіка її формування в контексті соціальних трансформацій, що відбуваються в світі та Україні.

Поняття рефлексії знайшло практичну реалізацію в концепціях життєвої мудрості, що виникли в індійській, китайській та грецькій філософії доби Еллінізму. Одна з її базових ідей - відтворення сталості Вищого космічного порядку у способі життя людини.

Основні передумови реконструкції інваріантних характеристик життєвого світу. Характеристика її предметної та функціональної визначеності. Сутність життєвого світу як форми й засобу забезпечення зв’язку людини з соціокультурним осередком її існування.

Проблема людської самотності та самовідчуженості у різних формах індивідної буттєвості та соціально-комунікативних процесах, її соціальні наслідки, шляхи ліквідації кризових явищ, оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві.

Проблема релятивізму, аналіз центрального концепту трансцендентальної феноменології - життєвого світу. Подолання філософського релятивізму шляхом експлікації підстав і феноменологічної редукції, виокремлення трансцендентальної структури життєвого світу.

Розгляд життєвого коріння і філософського сенсу проблеми буття, як ядра філософського осмислення навколишнього світу (поняття "буття" - першопочаток, вихідний пункт). Матеріалістичний і ідеалістичний монізм, дуалізм. Діалектичне осмислення буття.

Передача підростаючому поколінню в тоталітарному суспільстві тільки ідеологічно обумовленого соціального досвіду, звуження моделей здійснення життєтворчості. Вплив компонентів тоталітарної ідеології на формування людини згідно соціального замовлення.

Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.

Реінкарнація у свiтових релiгiях. Вивчення реiнкарнацiї в iндуiзмi, буддизмi, iсламi та християнстві. Характеристика ставлення студентів до поняття життя після смертi та поняття реiнкорнацiї. Теорія переселення душ, її зв'язок з вірою в безсмертя душі.

Значення філософії Гоббса для становлення політичної думки. Дослідження питання про справедливість, що встановлюються суверенною владою. Твердження виняткової ролі суверена як творця закону. Діалог - англійське прецедентне право, яким спираються судді.

Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.

Дослідження життєвого шляху та робіт Конфуція, Канта, Дідро, Томаса Гоббса, Платона, їхніх шкіл та етики. Характеристика впливу Михайла Драгоманова та Григорія Сковороди на сучасників. Філософська еволюція та суспільно-політичні погляди Бертрана Рассела.

Суперечливість інформації про Сократа. Його метод спілкування з людьми і зневажання грошей. Обвинувачення проти Сократа в комедії Аристофана. Засудження до смерті та речі на суді, передані Платоном. Значення сумніву, пізнання самого себе, людського духу.

В. Гюґо зауважив якось: "Вольтер не тільки людина, це ціла епоха". І в цих словах криється значна частка істини. Невипадково французи часто називають XVIII ст. "століттям Вольтера". Він з повним правом вважався патріархом просвітників. Як ніхто інший.

Спадок Григорія Савича Сковороди - цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки поколінь. Сторінки життя українського письменника та філософа. Послідовність у дотриманні власних принципів життя як трагедія в житті народного філософа.

Біографія та творчий шлях Е. Канта. Аналіз "Критики чистого розуму". Впровадження телеологічного принципу та діалектики при вивченні природи. Заперечення пізнання речей, їхньої сутності. Елементи агностицизму філософа, розміркування про моральний закон.

Дослідження зв'язку філософування Л. Шестова з положеннями С. Кіркегора, Ф. Ніцше. Визначення та характеристика особливостей тлумачення понять "віра", "Бог" у творчості Л. Шестова. Ознайомлення зі специфікою розкриття поняття екзистенції людини.

Розгляд порівняльної характеристики різних методів вивчення жіночого початку та його оцінка в російській філософії перших десятиліть XX століття. Інтерпретація загальних положень вчення А. Гелена, Х. Плеснера, враховуючи особливості жіночого буття.

Восприятие католических идей Жозефа де Местра в новом культурном и религиозном аспекте. Интерпретация мысли савойского философа в России. Анализ заимствований П. Чаадаева в "Философических письмах". Оценка перспектив синтеза между Востоком и Западом.

Маркиз де Сад и XX век. Компенсация убожества повседневной жизни зрелищем королевских привилегий во времена монархии. Расцвет цельного человека, возносящегося над зачарованной толпой. Триумф смерти и страдания. Принцип отрицания других и утверждения себя.

Роль и место Жусупа Баласагуни в развитии философской мысли средневековых тюркских народов, в частности кыргызского. Поэма "Кутадгу Билиг" как выражение общественно-философских взглядов Баласагуни. Проблема справедливого правителя в "Благодатном Знании".

Тождественность истины и заблуждения. Заблуждение как результат искажающего влияния воли на разум. Диалектико-материалистическое решение проблемы. Практика культа личности как реакционная форма заблуждения. Гносеологическая возможность заблуждения.

Значимость творческого наследия Кокорева и Помяловского для рассмотрения традиционно-нормативных образов пола и любви, широко представленных на страницах их произведений. Основные ценности брака и семьи во времена жизни писателей и в современном мире.