Історія формування герменевтики як наукового напрямку філософії. Дослідження філософських передумов дослідження герменевтики кримінального закону, які хронологічно закінчуються серединою ХІХ століття. Філософське підґрунтя юридичної герменевтики.

Становление и развитие литературной герменевтики, ее коммуникативная направленность. Особенности данного направления в философии коммуникации. Анализ эвристической ценности герменевтики межличностной коммуникации для развития межличностных отношений.

Лингвистические и психологические аспекты отвечания как одной из двух сторон познания, рассматриваемого как диалогический процесс. Герменевтический подход к данной проблеме, позволяющий по-иному взглянуть на познание, закономерности его протекания.

Герменевтические принципы мыслителей эпохи Возрождения. Влияние гуманистической герменевтики на возрожденческую. Основные положения аналитического метода. Отражение герменевтических принципов М. Лютера и Ж. Кальвина в решениях Вестминстерской Ассамблеи.

Дослідження головних аспектів філософсько-антропологічної теорії сміху та плачу Гельмута Плеснера в контексті розвитку невербальних практик людської комунікації. Евристичний потенціал його герменевтичного вчення про специфічні форми людської виразності.

Герменевтика как наука о понимании процессов передачи информации, её основатель. Определение задачи философской герменевтики Г. Гадамера, исторический характер всякого сознания. Главный итог новейшей философской герменевтики, трактование понимания.

Поиск интерсубъективных оснований чувственного опыта. Развитие философской герменевтики и феноменологии ХХ в.. Концепция французского феноменолога М. Мерло-Понти. Историко-культурологическое значение авангарда, кубизм как основное течение авангарда.

Обличение традиционной формы мировосприятия в русской культуре через категорию комического как эстетическая экспонента Просвещения в сатире. Особенности отражения национального колорита русской жизни отражает в сатирических текстах А.Д. Кантемира.

Контекст и источники философской герменевтики XX века. Герменевтическая концепция языка, текста и понимания. Превращение текста в язык как процедура, связанная с открытием сути дела, истины. Трактовка философами письменности как абстрактной идеальности.

Зигмунд Фрейд как основатель психоанализа. Психологические структуры внутреннего мира человека. Проблемы взаимосвязи человека и культуры в мировоззрении Фрейда. Фромм как один из представителей неофрейдизма. Возникновение философской герменевтики.

Осмысление герменевтики специфического языка балетного искусства. Создание авторской концепции парадигмальных образов и символов эпох, цивилизаций и народов. Анализ проблем герменевтики музыкального искусства вообще и балетного искусства, в частности.

Изучение изменения парадигм мышления в обществе и появление нового "социального эталона" - специалиста в программировании. Определение особенностей мышления "программистов" и типичных проблем, возникающих при общении с так называемыми "айтишниками".

Определение понятий "знаковая система", "герменевтика". Анализ истории их развития. Исследование формы знаков и знаковых систем. Изменения содержания данных понятий на различных этапах историко-культурного развития. Значение знаковых систем в культуре.

Использование даосскими монахами метода гэ и при переводе буддийских сутр. Герменевтическая и культурно-историческая роль метода гэ и на этапе проникновения буддизма в Китай. Решение проблем истинности знаний, понимания и интерпретации священных текстов.

Семиотическое исследование смыслообразования в философских текстах. Понятие герменевтического кода, изучаемого в единстве воображаемого ряда, состоящего из элементов: наименования текста; характера постановки проблемы; общей направленности терминологии.

Происхождение термина "герменевтика" и его трактовка в философском аспекте - формулировка и обсуждение ряда проблем, связанных со структурой, условиями и целями понимания, с характеристиками субъекта и объекта понимания. Сущность герменевтического круга.

Основные принципы герменевтики, удовлетворяющие современным запросам научного познания. Обоснование детерминационного единства культуры с предметной идентичностью человеческого "Я". Нарушение данной идентичности как причина кризисности культуры.

Философская герменевтика как искусство и теория истолкования священных текстов. Интерпретация культурных ценностей в процессе их освоения и творческого осмысления. Герменевтический подход в изучении семиотических систем и построение гуманитарного знания.

Дослідження предмету герменевтичної логіки в історії герменевтики. Відмінності інтелектуальних дій у герменевтичній логіці. Аналіз емпіричної множини, одиничний обсяг предмету, метод історичної індукції, мереологічний підхід, діалектику частини й цілого.

Дослідження проблеми екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Обґрунтування необхідності морально-етичної рефлексії та реконструкції феномену події, що розвивається в традиції "філософії вчинку" М.М. Бахтіна.

Порівняльний аналіз філософських концепцій Бахтіна та Гадамера з точки зору включеності їх у процес переосмислення просвітницької гуманітарної парадигми. Передумови онтологічного повороту у філософії. Пізнавальна пріоритетність практичного розуму.

Аналіз функціонально-семантичного поля категорії "норма". Кореляція структури розуміння з науковими та соціокультурними нормативами виробництва. Характеристика герменевтичного потенціалу норми як чинника інтелектуального функціонування наукового знання.

Характеристика філософської герменевтики В. Дільтея у зв’язку з його уявленням про історичне пізнання. Герменевтика у вченні філософа не як окрема складова частина, а як суть історичного пізнання, що базується на процедурах розуміння та інтерпретації.

Значення творів Орігена у католицькій церкві. З’ясування аспектів герменевтичного методу грецького християнського теолога та філософа Орігена. Розгляд алегоричного методу як одного із засобів тлумачення Священного Письма у творах Орігена та Г. Гадамера.

Основні аспекти герменевтичного методу грецького християнського теолога та філософа Орігена, виявлення спільного та відмінного з основником сучасної герменевтики Гансом-Георгом Гадамером. Алегоричний метод як один із засобів тлумачення Священного Письма.

Виявлення передумов формування "герменевтики фактичності". Розкриття герменевтичного аспекту практичної філософії. Побудова типології герменевтичних практик на підставі їх розподілу стосовно традиції й авторитету, взаємодія зі сферою повсякденності.

Анализ тенденций изменения ценностных ориентаций современной молодежи. Влияние трансформационных процессов российского общества на формирование мировоззренческих установок и принципов. Формирование социально-нравственной ориентации современной молодежи.

Рассмотрение норм сложения перцептивной и концептуальной структур в теории видения. Появление правил организации гештальта. Философское рассмотрение "видения как". Изучение отношений теологии и гештальта в теоретическом и методологическом аспектах.

Изучение гештальт-синергетического подхода к исследованию смыслового пространства рекламного дискурса, позволяющий изучить рекламный дискурс как открытую синергетическую систему и вскрыть механизмы динамики, взаимодействия и креации его образной системы.

Анализ представления содержания мышления: формальные абстракции и общие понятия как реальные объекты, не зависимые от разума человека. Экстериорность реальности разуму в виде материи или энергии, в виде сингулярно существующих абстракций и идей.