Предпосылки и основные положения стадийного видения всемирной истории. Теория восходящего развития человечества в эпоху Просвещения. Идея стадийного развития истории в философской системе Гегеля. Особенности проблемы принципа исторического времени.

Логика всемирного исторического процесса, ошибочность философской схемы пяти формаций. Усвоение принципов современного демократического общества как процесс взросления индивидов. Различное восприятие исторических событий на примере перестройки.

Анализ основных вехов творческого пути выдающегося немецкого философа Дитера Хенриха, которого в Германии считают крупнейшим мыслителем послевоенного времени. Издание книги "Мышление и самобытие". Особенность исследования проблемы субъективности.

Проведение во Всемирный день философии региональных конференций и заседаний, круглых столов, встреч с деятелями искусства, выставок книг и др. Основные причины изучения философской науки. Видение художниками философии в своих произведениях искусства.

Анализ методологии абсолютной диалектики Гегеля. Специфика понимания категории истории немецким мыслителем. Идея диалектического тождества субъекта и объекта в тотальности всемирно-исторического процесса как основная идея спекулятивной философии.

Изучение смешения христианства с иными религиозными течениями Европы. Рационализация и трансформация веры в бога Гегелем. Применение метода гегелевской философии для исследования сверхъестественных явлений. Отличие христианского сознания от обыденного.

Основные структурные элементы картины мира. Необходимость различения картины мира и научной картины мира. Базовые структурные компоненты: онтологический, гносеологический и мировоззренческий. Определение аспектов всеобщего, особенного и единичного.

Эзотерические и философские знания о Творении Мира. Исследование научных предпосылок открытия Всеобщего Закона Творения. Геном и особенности функционирования энергона, его формула. Типы энергий Космоса. Процессы эволюционного совершенствования энергий.

Дослідження й аналіз потенціалу ідей англо-американської філософії для розвитку змістовної комунікації. Визначення та характеристика змісту філософських ідей, які утверджують еволюційну роль продуманої людської дії і багатогранне розуміння особистості.

Системний аналіз смисложиттєвих мотивацій творчої діяльності в процесі еволюції історичних форм світогляду. Розробка стадіальної типології філософської думки в її синхронізації з парадигмальними характеристиками соціологічних і психологічних теорій.

Определение любви как самого прекрасного чувства, которое может испытывать человека. Любовь как источник творчества и красоты. История возникновения термина "любовь" в мире и обществе. Основные источники возникновения любви и человеческих взаимоотношений.

Характеристика філософії як дисципліни, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу. Призначення філософії. Філософія як засіб виховання духовності, мислення.

Комплексне дослідження філософської спадщини яскравого представника стоїцизму Марка Аврелія, його дефініювання філософії як науки та практики (способу життя). Основні засади стоїчної філософії: цілісність, узгодженість з природою, скромність, апатія.

Розгляд різних причин самогубства, аналіз літератури з приводу цієї проблеми та її еволюції. Визначення соціальних факторів (соціального відсотка самогубства за Дюркгеймом) що впливають на самогубство. а також загрожують збільшенню їх кількості.

Изучение процессов образования унифицированной сети геоэкономики. Транснационализация финансовых рынков, вестернизация культуры и распространение идеологии постмодерна. Причины социального хаоса, гуманитарного коллапса и миграционного кризиса в Европе.

Этический рационализм Сократа. Философское учение Аристотеля. Учение о четырёх причинах, акт и потенция. Бог как перводвигатель и абсолютное начало всех начал. Идея души, познание и логика. Этические взгляды, учение о добродетелях, космология Аристотеля.

Характеристика основных этапов творчества одного из основоположников неопрагматизма, Р. Бернстайна. Анализ эволюции взглядов Р. Бернстайна, существенных для понимания содержания нового прагматизма и оформления его в качестве философского направления.

История концепта вульгарного социологизма и роль Михаила Александровича Лифшица в ней. Рассмотрение идей общественных наук с точки зрения классовой психоидеологии. Принцип критики вульгарной социологии. Социальная генетика художественного произведения.

Погляди Аристотеля на організацію держави та влади, визначення їх мети. Означення основних видів державного пристрою та форм правління, їх роль у розвитку суспільства. Узагальнення соціального і політичного досвіду еллінів. Основи етики Аристотеля.

Аналіз праць Аристотеля з фізики, метафізики та космології. Чотири стихії та ефір, будова Всесвіту. Круговий рух зоряного неба і природних елементів. Форма і матерія, причини буття. Природознавство Аристотеля, вчення про Бога як про божественний розум.

Арістотель - один із найвидатніших старогрецьких філософів. Основні філософські ідеї про буття. Вчення Аристотеля про сутність та категорії. Вивчення можливостей життя природного тіла. Раціоналістична лінія філософії: знання існує ще до процесу пізнання.

Науковий світогляд, згідно з уявленням B.І. Вернадського - вираження людського духу, нарівні з яким фігурують релігійний світогляд, мистецтво, суспільна та індивідуальна етика, філософська думка. Ноосфера - новий еволюційний етап розвитку біосфери.

Навчання Канта про доцільність в органічній природі. Принцип механічної причинності як спосіб теоретичного пояснення доцільних структур. Успіхи кібернетиці як доказ принциповості філософа. Естетичне судження і апріорний принцип загально значимості суб'єкт

Жан-Жак Руссо як просвітитель, романтик, індивідуаліст і колективіст, його вплив на сучасників буржуазних революцій. Літературна діяльність, аналіз соціальних й політико-правових поглядів, викладених у найбільших творах. Ідеологія буржуазного радикалізму.

Формування Іммануїла Канта як філософа. Факти з його біографії, що передували розвитку філософських поглядів ученого. "Критика чистого розуму" як головна праця І. Канта. Трансцендентальна позиція поглядів філософа та визначення людської природи.

Історичнi умови формування марксизму. Еволюцiя поглядiв Маркса та Енгельса. Індивідуалістичне розуміння людини у філософії Фейербаха. Способи подолання відчуження в процесі практики. Створення цілісної діалектико-матеріалістичної філософської системи.

Концепція ідеального політичного устрою у творі Платона "Держава". Характеристика суспільних станів у державі, її форми та закони. Питання держави і права в діалозі Платона "Закони". Соціальний сенс утопії Платона. Обґрунтування соціальної нерівності.

Розвиток ідеї громадянського суспільства в історії філософсько-правової думки. Основні віхи засвоєння, критики та подальшого розвитку гегелівського вчення про громадянське суспільство, шляхи їх задіяння сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою.

Особливості взаємозумовленості стихійно-закономірного природного процесу й свідомо-цілеспрямованої діяльності людини. Ідеї Мен-цзи про доброту людської природи. Вплив легізму на Сюнь-цзи. Правила належної поведінки, закони взаємоузгодженого співжиття.

Дослідження вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту та його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту.