Сутність поняття здорового способу життя як цінності крізь призму філософії здоров’я. Складові освітнього виміру взаємодії культури здоров’я та здорового способу життя. Особливості формування здорової особистості в сучасному освітньому процесі України.

Здоровье как нормальное функционирование живой самоорганизующейся системы. Нарушение целостности системы, жизнестойкости, функциональных подсистем при болезни. Ресурсы самопознания и самоорганизации человечества на стадии информационного общества.

Дослідження категорії "здоров’я" в рамках філософських вчень про людину. Виявлення і вдосконалення здібностей і можливостей людини як рушійної сили і вищої мети суспільного прогресу. Завдання вдосконалення наукового аналізу проблем її здоров’я.

Понятие картины мира личности. Особенности и проблема взаимодействия научного знания и здравого смысла. Постижение действительности и когнитивной основы человеческой деятельности. Система интуитивных представлений о реальности в сознании человека.

Зенон Элейский - греческий философ и логик. Роль Зенона в истории науки и развитии логики, состояние греческой философии в середине 5 в. до н.э. Парадоксы множества и движения, тривиальность апории "Ахиллес", парадокс о летящей стреле, парадокс стадий.

Состояние греческой философии в середине 5 в. до н.э. Сущность парадоксов Зенона: рассуждения о концепции множественности, ее несостоятельности; доказательства невозможности движения под названием - "Дихотомия", "Ахилл", "Стрела" и "Стадий", "Место".

Исследование творчества Фрейда как философа. Развитие новых методов изучения психики и способов психологической помощи. Оценка и понимание развития человеческого общества. Раскрытие содержательных характеристик бессознательного и возможности его познания.

Краткая биография Зигмунда Фрейда. Проблема происхождения и сущности религии в учении Фрейда. Тотемистическая религия. Эрих Фромм как ярчайший представитель неофрейдизма. Основные различия взглядов учителя и ученика. Антирелигиозная позиция Фрейда.

Введение в психоанализ Зигмунда Фрейда. Сознание как главный регулятор человеческого поведения. Фрейдовский метод исцеления души, психоанализ. Фрейдовская теория и ее место в науках, ее влияние на психологию, психотерапию, психиатрию в зарубежных странах.

Міжнародний порядок, заснований на цивілізаціях, як найнадійніший захід попередження світової війни. Можливий варіант геополітичного майбутнього світу, запропонований в цивілізаційній моделі С. Гантінгтона. Дослідження концепції зіткнення цивілізацій.

Розгляд феноменологічних й частково онтологічних аспектів проблеми зла в праці Ж. Бодрійяра "Прозорість зла". Аналіз правомірності симетричної опозиції категорій "Добро" і "Зло". Порятунок людини від "ери невагомості" й "тоталітаризму позитивності".

Одним из главных возражений против существования Бога является т.н. аргумент от зла. Понятия зла и "божественных обязательств", которые лежат в основе атеистической мотивации. В качестве примера рассматривается классический аргумент Джона Л. Мэки.

Культура вины и культура стыда. Скверна, зло и "злодеи". Чувство вины и "верный шанс для грешника". История с "Аум-синрикё" и буддизм Алмазной колесницы. Деятельность "Аум-синрикё" и уязвимость современного японского общества. Сознание японской культуры.

Восприятие времени человеком. Представление о времени Платона. Непроявленные планы бытия с их атрибутами, как ритм, мгновенность, вечность. Ньютон как один из основоположников современной науки. Всеобщее и единственное время, принадлежащее миру в целом.

Дослідження постматеріальних змін в системі цінностей Р. Інглхартом. Мета та механізми модернізації суспільства за К. Марксом. Диверсифікація економіки та застосування інформаційних технологій. Забезпечення саморозвитку та творчих здібностей людини.

Пояснювальні моделі глобальних змін. Яке місце у сучасному світі у розумінні соціальних зрушень належить філософії та культурі. Уявлення про сучасну реальність. Головний мотив ідеологів постмодерну. Неприйняття тоталітарності в будь-якій формі.

Особливості методології дослідження історії, розробленої Бердяєвим. Дослідження теми соціальної революції М. Бердяєвим. Аналіз проблеми соціального прогресу у вивченні якої Бердяєв виступає як послідовний, принциповий скептик і як радикальний критик.

Человек, права человека, гуманизм - расхожие фразы уходящего века. Некоторые аспекты тематизации человека в философском мышлении. Поверхность человека, или поверхностное существо: человек как биологическое, социальное, культурное, психическое событие.

Изучение производства нового знания с точки зрения кореферентных знаковых структур. Закономерности их формирования в момент восприятия и понимания. Анализ момента выражения и понимания смысла как результата взаимодействия форм интерпретации и восприятия.

Характеристика знаково-логічного дрейфу у світі, що світиться смислами. Визначення спільноти як досягання спільності через спілкування. Аналіз знаків і слів як конструктів суспільної дійсності. Суть презентативності комунікації і загроза її симуляції.

Повернення української філософії до діалогу у світі . Роль логіки в науковому пізнанні. Уявлення про людську історію як про послідовність технологічних революцій. Космізація людського буття. Особливість управління в умовах науково-технічної революції.

Личность Франциска Ассизского и чувство сострадания как основное свойство его характера. Призыв к сознательно практикуемой бедности как христианскому нравственному идеалу и пафос его учения. Воздействие Ассизского на основания готического искусства.

Первый Казахстанский философский конгресс как первый международный научный форум в сфере философского знания Казахстана. Узловые стратегические проблемы, вынесенные на обсуждение. Учреждение общественной структуры Казахстанского философского конгресса.

Соотношение знания и веры в творчестве российских мыслителей Л. Шестова и Н. Бердяева. Вера как ключевой компонент религиозной тематики, без которого не возможна религиозная философия в соотношении со знанием в контексте поиска пути к постижению истины.

Оценка потребительской зависимости постсовременного общества. Обзор перехода от обобщающего описания социальных практик к анализу структур взаимодействия гендерной асимметрии взаимодействия знания в фундаментальных социокультурных изменениях постмодерна.

Рассмотрение проблем исторической эпистемологии как особого философского дискурса. Выявление различий между позицией историка науки и исторического эпистемолога в вопросах о сущности исторического события и исторического факта. Определение границ подхода.

Теоретическое обоснование интенции прагматического мышления философии Бэкона. Признание им мощи и силы изобретения пороха, компаса, книгопечатания. Роль географических открытий в становлении бэконовского метода. Отношение философа к научному эксперименту.

Обоснование философского подхода к знанию как к форме бытия и его претензий на статус новой формы права. Рассмотрение знания как объекта эволюции общественного сознания, как результата конкретно-исторического развития и как предмета повседневности.

Проблема представления объекта знания как целого, природа его восприятия. Противопоставление процессуальности действия и событийности знания (дления и остановки) как основной принцип сознания и его необходимое условие. Критика философских идей Бергсона.

Анализ апорий, связанных со спецификой знания: апория глазомера Уильямсона, парадокс Фитча и неожиданного экзамена. Допущение как общий структурный момент всех трех апорий. Роль негативного рефлексивного знания играет в генезисе эпистемических апорий.