Основні положення філософського напряму міждисциплінарних досліджень гри. Гра як міждисциплінарний феномен науки. Відображення фундаментальних характеристик буття, механізмів реалізації всього сущого в ігровій діяльності як способ познання світу.

Современные процессы формирования гражданской идентичности молодежи (ГИМ) Южной Сибири. Анализ фрагментарного характера ГИМ. Основные возможности для активизации альтернативных идентичностей, препятствующих становлению гражданского общества в регионе.

Характеристика процессов формирования гражданской идентичности российской молодёжи сквозь призму проблем этнической и религиозной толерантности. Разработка дискурса доверия, способного обеспечить полноценный диалог культур в рамках гражданского общества.

Роль блогосферы в формировании гражданской журналистики как формы конвергенции экспертных мнений. Гражданская экспертиза и наука в контексте трансдисциплинарности. Конфликт элитарного научного дискурса и эгалитарной нормативности дискурса общественного.

Исследование видов коммуникации, изменяющих привычные формы взаимодействия науки и социума и порождающих новые концепции принятия решений по применению научного знания. Влияние социальных медиа и конвергенции научных областей на диалог общества и науки.

Правовое осмысление истоков зарождения государства, гражданского общества и законодательства. Афинский философ Платон как первый разработчик теории общественного договора. Он определил вектор развития государства в сторону демократических преобразований.

Два вида справедливости по Аристотелю: уравнивающая и распределяющая. Характеристика политии, как лучшей формы государства. Главная причина революций и нестабильности в государстве. Основные функции управления: совещательная, исполнительная и судебная.

В статье рассматриваются пределы определения "политического" в структурах экономической реальности, начало которому положено теорией политической экономии К. Маркса. Автором анализируется фигура борца как вымышленного персонажа эпохи глобализации.

Анализ смыслового способа внесения определенности, который конкретизируется через основанную Платоном теорию идей. Обнаружение предметной границы стратегии внесения определенности - обладания смыслом. Модификация субъекта как одного из родов сущего.

Возможности анализа классической проблемы самосознания в контексте философии техники. Рассмотрение концепции усложнения технического сознания от первой природы к третьей природе. Соотношение понятий "мыслимое", "немыслимое", "возможное" и "невозможное".

Влияние антропологических идей Ницше на философию Гельмута Плеснера в работах "Границы сообщества", "Ступени органического и человек" и "Власть и человеческая природа" в контексте общего вопроса о рецепции идей Ницше в философской антропологии XX в.

Значение диалектико-материалистического и метафизического метода познания для развития науки, его методологическая роль и правомерность. Диалектические обобщения опытных данных саморазвивающихся систем, умение оперировать их результатами (сути понятий).

Розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистенційного мислення. Специфіка категорії "екзистенція" та ґенезу її складових у філософському дискурсі, порівняння німецької та італійської традицій філософування.

Соціально-філософські аспекти духовності особистості через призму свободи. Суб’єктивно-ідеальний світ духовності, її залежність від зовнішніх сил соціального і природного характеру. Свобода як універсальна характеристика прояву цілісності людського буття.

Философские проблемы западного интеллектуального мира. Попытки построения новой, более высокой формы культурной реализации личности. Прояснение своего собственного пути и назначения. Культурофилософские взгляды Кайзерлинга, его детище "Школа мудрости".

Происхождение философии и предпосылки её возникновения. Теоретическая основа и особенности античной философии: космоцентризм, антропоцентризм, рационализм. Борьба рациональности и рационально проверенного опыта против мифа. Поиск оснований бытия.

Ознакомление с изложением истории греческой философии доклассического и классического периодов у Д. Лаэрция. Рассмотрение критического мнения о самом научно-серьезном трактате того времени. Характеристика учений философов античного времени и их школ.

Основы учения софистов. Характеристика идей их представителей: Сократа, Протагора, Платона, Аристотеля. Учение о познании, проблема материи и идеальное государство. Греческая философия эллинистического периода: кинизм, эпикуреизм, стоицизм и скептицизм.

Анализ вопроса о платоническом характере учения Григория Паламы о нетварных энергиях общетеоретическом ключе. Платоновская идея как интерпретация виртуальной реальности, которая тождественно-различна с Божеством и являются его отражением или эманацией.

Коротка біографічна довідка з життя Григорія Кониського. Письменник як захисник скривджених і пригноблених. Концепції двох істин — віри і розуму й, відповідно, розмежування теології і філософії. Драма-мораліте "Воскресіння мертвих", світогляд Кониського.

Біографія Григорія Сковороди, багатогранність його літературної творчості. Життєва позиція мислителя, що проявилася у відмові від чернечого стану та високих світських посад. Створення власної філософської системи, своєрідне розуміння та тлумачення Біблії.

Розгляд філософських концепцій розвитку особистості в поглядах видатних українських мислителів - сучасного філософа В. Кременя і філософа Г. Сковороди. Цінності філософських концепцій українських мислителів як основи для розвитку національної ідеї.

Сутнісні параметри і специфіка інтерпретації Григорієм Сковородою книг Біблії, висловлювання видатного релігійного філософа, пройняті його любов’ю до цієї книги. Способи зняття труднощів, які поставали на шляху адекватної інтерпретації біблійних текстів.

Біографія Г.С. Сковороди: дитячі роки, навчання, перші спроби пера, популярність, педагогічна діяльність. Філософія Сковороди як джерело справжнього гуманізму та співчуття людині. Актуальність творчої спадщини Г.С. Сковороди та його вплив на сучасників.

Збагачення українського культурного типу елементами раціоналізму й інтелектуалізму. Розквіт мистецтва та культури в Україні у XVII-XVIII ст. Дослідження творчої спадщини Г. Сковороди, характеристика світогляду філософа, його морально-етичної концепції.

Антропологія Г. Сковороди. Людиностверджувальні можливості феномена вдячності, необхідність розмежування рівнів її проявів. Наголошується на істотності врахування положення про закоріненість вдячності в бутті людини в цілому та її значення у повсякденні.

Сприйняття образу Г. Сковороди та його філософії крізь призму національних ідентичностей. Етапи українізації образу Сковороди, вилучення із "общерусского" національного контексту. Віднесення філософа до української етнічної нації і філософської культури.

Изучение отдельных аспектов главного философского труда В.И. Ленина "Материализм и эмпириокритицизм". Реакция на книгу со стороны русских эмпириокритиков в отношении "глубины понимания" им гносеологических аспектов историко-философской проблематики.

Уявлення про "гріх" і "злочин" на співставленні сюжетів ікон Страшного Суду і правових джерел. Пояснення злочинів та покарань відповідно до есхатологічного та правового трактування. Ієрархія гріхів та грішників у світогляді тогочасного суспільства.

Взаємозв’язок і взаємообумовленість розвитку громадянської відповідальності та правового суспільства. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на характер взаємодії держави с соціумом. Характеристики громадянської відповідальності особистості.