Обусловленность дифференциации типов духовности нравственностью и творческими способностями человека. Паразитический симбиоз людей разных типов духовности. Инверсия функциональной асимметрии мозга, инициированная мутациями духовной составляющей генома.

Анализ обусловленности дифференциации типов духовности нравственностью, творческими способностями человека. Паразитический симбиоз людей разных типов духовности - причина социальной составляющей генеалогии зла, особенности ее физиологической составляющей.

Исследование вопроса о социальной легитимации позиции эпистемологического реализма. Стремление к познанию объективной истины как неотъемлемый компонент элитаристской идеологии в метафизике Платона. Социокультурное значение метафизического реализма.

Современный контекст осмысления феномена персонализма. Вопрос о месте религиоведения и теологии в системе фундаментального научного знания. Интерпретация диалектического метода Гегеля. Славянофильское движение и идеология "неопатристического синтеза".

Ретроспективный анализ формирования гендерного субъекта и матрицы гендерной нормативности в философской традиции. Критический анализ философского дискурса, иерархически структурирующего гендерный порядок в культуре под эгидой нормативности, объективности.

Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософській думці XIX століття. Основні напрямки її розвитку у XX столітті. Загальні особливості духовних процесів того часу. "Філософія життя" Ф. Ніцше. Діалектична концепція світу К. Маркса.

Аналіз особливостей зародження та процесу розвитку західноєвропейської цивілізації. Визначення ролі Сходу, який вплинув на становлення європейського світу. Розгляд характерних рис західноєвропейської цивілізації, які зароджувалися в різні історичні епохи.

Роль інформації в розвитку цивілізації. Визначення основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації, дослідження сутності та специфіки цього феномену в контексті розвитку інформаційного суспільства.

Визначення й аналіз основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації. Ознайомлення з історією інформаційних революцій. Дослідження поглядів Сократа на моральну філософію та особливі методи діалектики.

Осмислення генези виникнення феномену легітимації державної влади й аналіз впливу думок філософів, політологів, соціологів і правників на формування досліджуваного поняття. Основні раціоналістичні погляди давньогрецьких і давньоримських філософів.

Тісний зв'язок розуміння сутності прогресу із розумінням свободи людини і розвитком гуманістичних ідей. Загальнотеоретичні підходи різних вчених до визначення категорії "правовий прогрес" та його залежності від суспільного та соціального прогресу.

Роль, місце й ґенеза філософії повсякденної мови як домінуючої методології в межах англо-американської аналітичної філософії середини XX ст. Генеза головних ідей і концепції філософії повсякденної мови, приклад критики цього методологічного напряму.

Виявлення особливостей філософсько-методологічних підходів до визначення соціогуманітарної категорії "повсякдення" та розвитку дискусії її осмислення. Розгляд ґенези поняття "повсякденне життя" як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму.

Социокультурные предпосылки возникновения и основные этапы развития античной философии. Сущность философских воззрений представителей Милетской школы, Гераклита и Пифагора. Учение о бытии в философии элеатов и античных атомистов (Левкипп, Демокрит).

Истолкование философского смысла доктрины "ученого незнания" в историко-философском аспекте. Генетическая и содержательная связь принципа "умудренного неведения" с апофатической традицией мысли. Генезис принципа docta ignorantia в рамках богословия.

Генетическое противоречие души русской культуры как противоречие между "текучей живостью" и устоявшимися "формами". Черты фаустовской и магической души, аполлонического и дионисийского, черты христианского, языческого или светского мировосприятия.

Динамика функциональных процессов в онтологической целостности сознания: истоки и генезис нравственности. Современный этап самоорганизации сознания человека. Особенности формирования экологической и событийствующей моделей сознания и общественного бытия.

Анализ адекватности гносеологического аппарата, применяемого в целепостановке в системе деятельности высшей школы. Определение специфических особенностей деятельностного подхода, применяемого в практике образования для решения проблемы целеполагания.

Суть понятия прогресса сквозь призму истории философии. Создание первых циклических теорий развития общества Платоном и Аристотелем. Восприятие идеи общественного прогресса как расцвета и движения к лучшему будущему в философских теориях Нового времени.

Становление и развитие понятия идеи свободы в античной, средневековой и новоевропейской философии – вплоть до философии Р. Декарта. Употребление понятия "свобода" в собственно философском смысле. Понятие "внутренняя свобода" отдельного индивидуума.

Процесс разработки проблематики постижения генезиса, развитие продуцируемых интеллектуалами идей является относительно новой для современной философии. Методологический подход Р. Коллинза, рассматривающий коммуникации между интеллектуалами через сети.

Значения понятия "социальное". Общество как система взаимодействий людей. Характер общественных отношений. Теория локальных цивилизаций. Учение о культуре как множестве замкнутых "организмов". Соотношение стихийности и сознательности в обществе.

Характеристика філософсько-методологічного інструментарію дослідження генезису інформаційної цивілізації. Сутність людини як інформаційної системи. Атрибутивні якості особистості, щодо здійснення інформаційного обміну між людиною та суспільством.

Изучение этапов становления механизма управления, его философского статуса. Характеристика перерастания отклонений в обратную связь, гомеостазиса и роли второго контура обратной связи. Обобщение элементов симметрии и асимметрии в механизме управления.

Отделение науки от философии. Проблема периодизации истории науки и этапы ее становления. Классическая (17-19 век), неклассическая (первая половина 20 века), постнеклассическая (вторая половина 20 - начало 21 века) наука. Развитие современной науки.

Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Генезис науки й закономірності її розвитку. Планетарні масштаби діяльності людини, що спирається на наукові знання. Універсальність, багатогранність і глибина впливу науки на сучасну людину і суспільство.

Генезис науки как феномен культуры. Стадии формирования научного познания. Способы построения знаний. Взаимодействие картины мира и эмпирических фактов на этапе зарождения дисциплины. Разновидности научных революций и смена типов научной рациональности.

Состояние "преднауки" и развитая наука. Духовная революция Античности, философия и наука. Идея экспериментального естествознания. Возможности технико-технологических инноваций для приложения научных знаний в различных сферах человеческой деятельности.

Проблема генезиса науки как феномена культуры. Метод выдвижения гипотетических моделей с их последующим обоснованием опытом. Причина демаркации между преднаукой и наукой. Постижение Космоса как способ поиска истины. Становление метода эксперимента.

Общая характеристика дискуссий трансдисциплинарного типа по проблеме генезиса нефти и газа. Рассмотрение особенностей проведения исследований трансдисциплинарного типа, которое призвано органично объединить естественно-научное и философское знание.