Теорії управління, влади і держави в історії філософії. Роль природних і соціальних законів в управлінні, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів.

Розвиток уявлень про свідомість людини як об’єкт дослідження філософії, психології, семіотики від Нового часу до сучасності. Зміст філософських, психологічних і семіотичних ідей мислителів. Свідомість людини як форма знакового відображення світу.

Процеси забезпечення духовності особистості та формування її здатності до самоактуалізації. Формування в особистості цілого комплексу якостей та здатностей, які, будучи спрямовані на її саморозвиток, одночасно є і механізмами забезпечення духовності.

Виділення головних структурних елементів громадянської компетентності особистості. Особливості поєднання індивідуального і особистісного в людині, формування своєрідного "Я", яке лежить в основі будь-якої внутрішньої детермінації людської діяльності.

Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.

Мілетська школа як одна з перших античних математичних шкіл, що зробила суттєвий вплив на розвиток філософських уявлень, її представники. Ідеї та особливості діяльності піфагорейської школи. Зв'язок математики та філософії в поглядах Елейської школи.

Проблема прогнозування складних соціальних систем. Аналіз впливу високих технологій на формування складності і непрогнозованості соціальної системи. Закон утворення зв'язків Д. Рікардо. Розгляд прикладів непередбачуваності поширення високих технологій.

Соціально-філософське осмислення взаємозв’язку оптимізму та песимізму, його змісту і значення у процесі формування соціальної перспективи. Аналіз соціальних умов формування та розвитку взаємозв'язку оптимізму і песимізму, його закономірного характеру.

Аналіз причин виникнення стану самотності та суїцидальної поведінки. Вплив соціальної реальності певного історичного періоду на людську свідомість. Формування почуття єдності людини зі світом як умови запобігання екзистенційній кризі та самогубству.

Характеристика культурно-аксіологічних передумов соціальної екології. Дослідження форм прояву взаємозв'язку соціальної екології з політикою, економікою та правом, при вирішенні задач щодо охорони навколишнього середовища в умовах сучасного суспільства.

Проблема врахування соціально-екологічного фактору при дослідно-конструкторських розробках і їхній практичній реалізації. Взаємозв'язок соціальної екології з економікою і правом, від яких залежить вирішення задач охорони навколишнього середовища.

Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.

Дослідження основних аспектів взаємодії буддійської філософії та медитативних методик як фундаменту для практичного філософування. Аналіз генетичного зв’язку у розвитку філософських доктрин буддизму та медитації у школах Тгеравади, Магаяни та Ваджраяни.

Розвиток філософських доктрин буддизму, медитації у школах Тгеравади, Магаяни і Ваджраяни. Буддійська ідентичність у вимірі соціолого-філософського дослідження. Специфіка традиції східного і західноєвропейського типів мислення. Ідеї індійського тантризму.

Діяльність як "суттєва визначеність способу буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним". Дослідження системи трансцендентального ідеалізму. Основні етапи розвитку взаємодії природи та людського суспільства.

Характеристика понять "конструктивний" та "деструктивний", їх прояв і значення у суспільстві та людській творчості. Зв'язок креативної та руйнівної діяльності людини. Критерії творчості як позитивної активності, що створюється суспільством та людиною.

Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.

Аналіз античних уявлень про взаємозв’язок мислення, розуму, свідомості, мови як важливих об’єктів дослідження філософії на етапі становлення. Єдність онтологічної, гносеологічної, логічної, психологічної, та інших складових у вченнях класиків античності.

Вивчення причинно-наслідкової та детермінованої структури сучасного світу. Моделювання витоків людської волі та відносин із свідомістю. Дослідження механізму прийняття рішень або волевиявлення. Пошук альтернативних підходів до вирішення проблеми долі.

Аналіз проблеми ціннісних засад самореалізації людини. Використання феноменологічного та метаантропологічного методів для духовного та професійного розвитку особистості. Дослідження буденного, граничного та метаграничного вимірів суспільного життя.

Характеристика методологічних та прикладних аспектів проблематики філософії права в парадигмі неокласичного прагматизму сучасної дослідниці Сьюзан Хаак. Знайомство з головними особливостями взаємозв’язку між прагматистською установкою й теорією права.

Аналіз творчості та формування поглядів Сьюзан Хаак як філософа англо-американської традиції, добре знайомого з класичними та постмодерністськими трендами у філософській думці. Головні розходження між прагматизмом і постмодернізмом, їх обґрунтування.

Дослідження ролі розуму, як мислячого органу біосфери. Характеристика аспектів ноосферної етики Володимира Вернадського і християнської етики. Визначення та аналіз змісту питання про відповідальність вченого за наслідки своєї наукової діяльності.

Історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д. Юркевича в контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. Розгляд ідеї моральної свідомості людини, справедливості, дослідження поняття серця і любові.

Знайомство з головними питаннями взаємозв’язку людських потреб та поведінки людини. Розгляд найбільш сутнісних властивостей потреб особистості в самореалізації: полівалентність, заміщення, кумуляція. Загальна характеристика теорій суспільних потреб.

Завершение установления в мире глобальной цивилизации как характерный признак современного исторического этапа. Совершенствующееся материальное производство, возрастающее вмешательство социума в природные процессы - черты цивилизованного общества.

Исследование состояния разработанности средств общетеоретического анализа отраслевых антропологий, содержащих перспективу их окончательной интеграции в социально-антропологической плоскости через общенаучные категории. Задачи интегративной антропологии.

Характеристика особенностей теории философского познания. Исследование взаимодействия как общенаучной категории, отражающей сущность процесса одновременного воздействия явлений друг на друга. Изучение особенностей взаимодействия общества и человека.

Характеристика скорости появления и распространения цифровых технологий, в ходе которых создаются цифровые объекты - не-человеки. Изучение специфики взаимодействия людей и не-человеков в цифровой среде, в отличие от традиционных технологических сред.

История взаимосвязи и пути взаимодействия наук. Механизмы связи науки и практики. Комплексный подход к изучению естествознания и обществоведения. Задачи и проблемы взаимодействия наук биологии и физики. Преодоление познавательно-психологического барьера.