Конкретизация понятия "искусственный интеллект". Знание как основа интеллектуальной системы. Гносеологические проблемы искусственного интеллекта. Современные аспекты представления знаний. Некоторые подходы к решению проблемы искусственного интеллекта.

Изучение сложившихся в современной философии гносеологических принципов и стереотипов, связанных, с негласным убеждением в том, что невозможно сопоставлять принцип научности и объективности с признанием правомерности понятия "абсолютная истина".

Современные системы искусственного интеллекта. Исследование гносеологических проблем, с которыми сталкивается теория искусственного интеллекта при решении многих задач. Анализ вопроса о возможности передачи интеллектуальных функций техническим системам.

Цели, формы и возможности соборного познания; гносеология гармонии, личности, свободы. Достижение абсолютного значения "единства во множестве" соборных ценностей при условии органичного сочетания чувственного, внерационального и рационального начал.

Выявление механизма взаимосвязи между доверием и истиной, достигаемой в процессе рационального познания. Применение категориально-парадигмальной схемы гносеологического концепта доверия, в которой оно эксплицировано как атрибутивный феномен веры.

Превентивное формирования эстетических моделей объектов, неопознанных в реальном универсуме рациональным сознанием. Нижний информационный предел поэтического образа. Появление матриц виртуальных объектов, идентифицированных на низком уровне организации.

Элементы взаимосвязи истины и заблуждения в философии прошлого и настоящего. Закономерности формирования гносеологического ряда в индивидуальном и коллективном познании. Анализ функций вновь открытых структурных элементов познавательного процесса.

Социально-философский анализ вариативности исторического процесса в переходные периоды развития общества. Исследование метода вариативного моделирования как специфической формы выражения свободы творческой деятельности человека в процессах ее познания.

Рассмотрение вопроса о предмете знания в теории философии. Обусловленность чувственных впечатлений о вещах природой этих вещей. Устройство органов чувств и особенности восприятия. Представление мироздания в понимании Гераклита. Атомизм Демокрита.

Проблемы природы познания и его возможностей. Познание как особый вид духовной деятельности. Какими способами человек может познавать мир. Эмпирическое и теоретическое знание. Анализ, синтез, абстрагирование, моделирование, индукция, дедукция и аналогия.

Теория познания как философская дисциплина, тенденции социологизации гносеологии, ее преобразования в подлинное социально-гуманитарное исследование. Условия достоверности знания, критерии его истинности. Методы изучения личности познающего субъекта.

Проблема участия гносеологических дефиниций в раскрытии свойств, особенностей и трансформаций антиномической диалектики символа в творческом дискурсе Вячеслава Иванова. Суть специфики онтологических особенностей построения экзистенциальных парадигм.

Специфика гносеологии - философской науки, изучающей проблемы природы познания и его возможности. Анализ субъекта и объекта познания, форм чувственного и рационального познания. Особенности основной проблемы гносеологии - становления знания и его оценки.

Характеристика становления гносеологии как относительно самостоятельной науки. Анализ познания как специфического вида деятельности человека, направленного на постижение окружающего мира. Изучение процесса образования понятий. Проблема истины в философии.

Объективность естественно-научного знания и проблема обоснования его истинности. Важнейшие достижения, цели и задачи естествознания. Истина как предмет познания. Роль гипотез в развитии науки. Эмпирический и теоретический уровни в естествознании.

Скептицизм Д. Юма. Теория познания И. Канта. Синтез рационализма и эмпиризма. Чувственное познание и его формы. Отличие эмпирического обобщения от теоретического закона. Научная теория и ее функции. Дедуктивно-номологическая модель научного объяснения.

Субъект и объект познания, необходимость рассмотрения познания в тесной связи с практикой. Чувственное познание и его формы. Характеристика понятия, суждения и умозаключения как форм рационального мышления. Творчество и интуиция, их взаимосвязь.

Изучение природы наших знаний, какими они есть сами по себе в своей онтологической сущности, и соотношение этих знаний с предметами и явлениями, которые познаются. Проблемы гносеологии в истории развития мировоззрения, а также философской мысли.

Аналіз гносеологічних метафізичних дискурсів в їх ґенезі. Особливості метафізики як гносеології, яка розгортає інтерпретації процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у співвідношенні "людина - світ". Метафізичні підходи до проблеми істини.

Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.

Аналіз витоків і контекстуальних умов формування філософського символізму. Вирішення проблем пошуків нового типу раціональності сучасною гносеологією. Залежність евристичного потенціалу символіки від її вербальної оформленості. Роль філософської традиції.

Особливості європейського постструктуралізму та даоської духовної трансгресії. Вплив постструктуралізму на основи європейського філософського мислення. Структурно-дисциплінарне, інструментально-методологічне оновлення змістовності філософського знання.

Витоки формування гносеологічного оптимізму як проблеми філософії. Аналіз проявів гносеологічного оптимізму в західноєвропейських філософських раціоналістичних системах початку доби Нового часу. Вивчення змісту пізнавального відношення "людина-світ".

Ознайомлення з поглядами Г. Патнема, який визнається одним з провідних представників аналітичної філософії. Визначення та характеристика головних умов можливості розвитку концепції реконструктивної рефлексії у предметному полі гносеологічних досліджень.

Минулі, сучасні та майбутні тенденції впливу світоглядних орієнтацій на управління процесами розвитку нормативно-правових відносин. Характеристика підходів до підвищення ролі інституту права у розбудові гуманістичного громадянського суспільства.

Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.

Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.

Дослідження духовних засад та внеску гностицизму у філософську антропологію. Виявлення у релігійно-філософській концепції принципів духовної ієрархії людей і рівнів розвитку: соматики, психіки та пневматики. Розгляд їх як рівнів духовного розвитку.

Основні біографічні етапи становлення філософських поглядів Е. Чорана, які призвели його до написання праці "Злий Деміург". Аналізу рецепції гностичних поглядів румунського філософа у зазначеній праці. Взаємозв’язок світоглядів Е. Чорана та М. Гайдеґґера.

Дослідження головних аспектів філософії гуманізму Людвіга Фейєрбаха. Розгляд специфічних ознак розуміння гуманізму Фейєрбаха та Гегеля. Визначення можливостей застосування концепції гуманізму Людвіга Фейєрбаха для характеристики сучасного гуманізму.