Закономірності функціонування та розвитку науки, структура і динаміка наукового знання та наукової діяльності. Методика й організація науково-дослідницької діяльності, її взаємодія з іншими соціальними інститутами і сферами духовного життя суспільства.

Поняття філософії та її роль у суспільстві. Особливості становища людини в світі. Сутність складових світогляду: погляди, переконання, причини, життєві норми. Аналіз філософської думки стародавньої Індії та Китаю. Напрями антропологічного спрямування.

Етичний ідеал даосизму - відлюдник, який за допомогою релігійної медитації, дихальних та гімнастичних вправ добивається високого духовного стану. Особливості визначення шляху спілкування людини і навколишнього світу в китайській етичній культурі.

Екзистенціалізм як провідний напрям у західноєвропейській філософії. Філософські ідеї Г.-О. Марселя, Ж.-П. Сартра, А. Камю, М. Хайдеггера, І.К. Ясперса, С. К'єркегора. Проблема людського існування в етиці екзистенціалізму. Шляхи виходу з моральної кризи.

Дослідження етичних поглядів І. Канта на свободу та обов'язок. Причини відділення Кантом питання про існування Бога, душі, свободи (питання теоретичної свідомості) від питання практичної свідомості. Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією.

Філософія систематизатора ортодоксальної схоластики Ф. Аквінського, її проголошення філософською доктриною Ватикану. Шляхи та засоби досягнення доброчесності та чеснот, погляд на проблему свободи волі у вченні Аквінського. Етичні погляди мислителя.

Формулювання визначення космополітизму на основі аналізу його етимологічних складових. Особливість введення та перших спроб осягнення Космосу. Характеристика філософської концепції мікро- та макрокосмів. Основні фактори визначення полісу Аристотелем.

Обґрунтування цілісності та несуперечливості історії філософії як науки у хронології європейського канону. Зміст наукової концепції американського філософа-мораліста Лоуренса Кольберга. Етичні вчення мислителя у контексті еволюційної епістемології.

Звернення до економічних положень Аристотеля, що ґрунтуються на засадах його етики. Застосування етичного принципу середини стосовно майнових відносин в галузі користування майном, ставлення суб’єктів господарської діяльності до розпорядження багатством.

Зміст та сутнісні характеристики етичного релятивізму. Аналіз природи ірраціонального. Розкриття етичного релятивізму у філософії та специфіки етичного виміру постмодернізму. Своєрідність переосмислення проблеми відповідальності в етиці постмодернізму.

Соловйов як російський філософ, богослов, поет, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства з українським корінням. "Виправдання Добра" і її вершина філософської творчості Володимира Сергійовича.

Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією. Ґенеза його етичних ідей та становлення його думки в рамках вчення про свободу. Повинність як центральна категорія моралі Канта. Відділення питання про існування Бога від питання практичної свідомості.

Етика як однна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Етика як одна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Формування філософсько-етичних поглядів Г. Сковороди, його вчення про три світи та дві натури. Педагогічні і морально-етичні принципи видатного філософа, педагога, поета і письменника, роль Києво-Могилянської академії у його становленні як ученого.

Дослідження принципів масової культури в творчості У.С. Моема, форми і засоби відображення дійсності в творах письменника. Якість і характер змін етико-естетичної концепції Моема, вплив еволюції поглядів від доктрини чистого мистецтва до масової культури.

Особливості розвитку етнічних груп, умови їхнього формування у Придунав’ї та становлення етносвідомості. Соціально-філософський аналіз особливостей існування духовної етнокультури в Придунав’ї, дослідження стану збереження народної культури її носіями.

Посилення соціально-гуманітарного підходу як одна з характерних особливостей філософського аналізу сучасної науки. Неможливості розуміння характеру будь-яких понять незалежно від контексту їх вираження - основний предмет досліджень етнометодології.

Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.

Етосно-естезисний стан розвитку особистості в умовах сучасного глобального суспільства під кутом зору філософської антропології. Морально-естетичні цінності людського життя та обов’язок особистості реалізувати у ньому ідеали істини, правди, добра, краси.

Эволюция философского изложения темы отчуждения. Проблема отчуждения в работах Маркса. Отчуждение и разотчуждение в "Капитале" и подготовительных рукописях к нему. Немарксистские концепции отчуждения. Теория отчуждения в североамериканской социологии.

Критический анализ концепции смысла вопроса "В чем смысл жизни?", предложенной А.К. Секацким. Связь негативного отношения к проблеме смысла жизни в современной феноменологической философии с осознанием объективного отсутствия означенного смысла.

Особенность отношения мышления к бытию. Исследование генезиса и дальнейшего развития философского знания. Возможность и целесообразность включения некоторых разделов формальной логики в гносеологию. Суждение и умозаключение философии о себе самой.

Теоретичне осмислення феноменів "Євромайдан" та "Майдан" за допомогою біополітичного проекту М. Хардта та А. Негрі і визначення меж його застосування при аналізі цих феноменів. Актуальні проблеми протестних рухів останніх років що проходили в Україні.

Філософія Нового часу. Обґрунтування знання і способів його досягнення. Наукові відкриття Галілео Галілея у сфері астрономії. Розвиток науки і суспільного життя. Матеріалістична думка епохи ранніх буржуазних революцій. Онтологічні концепції Нового часу.

Дослідження поняття європейської класичної філософії та її головної ідеї раціонального панування людини над природою та суспільством. Характеристика основних рис філософії Нового часу: гносеологізму, емпіризму, дуалізму, раціоналізму та матеріалізму.

Історичні та філософські передумови формування європейського права як особливого типу права. З’ясування смислу духовно-практичних аспектів європейського права. Дослідження дієвої чинності рефлексії у філософсько-правовому процесі європейської спільноти.

Збірка Карла-Маркуса Гаусса "Європейська абетка". Це "доросла абетка" про національну нерівність, економічний расизм, міграцію. Стаття присвячена питанню мультикультурності європейського континенту, досягненню порозуміння між різними національностями.

Соціокультурні передумови та джерела виникнення філософської концепції В.С. Соловйова. Місце проблеми єдності істини, добра та краси у його працях. Характер впливу класичної традиції на становлення філософії "всеєдності". Вирішення проблеми єдності.

Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.