Реінкарнація у свiтових релiгiях. Вивчення реiнкарнацiї в iндуiзмi, буддизмi, iсламi та християнстві. Характеристика ставлення студентів до поняття життя після смертi та поняття реiнкорнацiї. Теорія переселення душ, її зв'язок з вірою в безсмертя душі.

Значення філософії Гоббса для становлення політичної думки. Дослідження питання про справедливість, що встановлюються суверенною владою. Твердження виняткової ролі суверена як творця закону. Діалог - англійське прецедентне право, яким спираються судді.

Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.

Дослідження життєвого шляху та робіт Конфуція, Канта, Дідро, Томаса Гоббса, Платона, їхніх шкіл та етики. Характеристика впливу Михайла Драгоманова та Григорія Сковороди на сучасників. Філософська еволюція та суспільно-політичні погляди Бертрана Рассела.

Суперечливість інформації про Сократа. Його метод спілкування з людьми і зневажання грошей. Обвинувачення проти Сократа в комедії Аристофана. Засудження до смерті та речі на суді, передані Платоном. Значення сумніву, пізнання самого себе, людського духу.

В. Гюґо зауважив якось: "Вольтер не тільки людина, це ціла епоха". І в цих словах криється значна частка істини. Невипадково французи часто називають XVIII ст. "століттям Вольтера". Він з повним правом вважався патріархом просвітників. Як ніхто інший.

Спадок Григорія Савича Сковороди - цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки поколінь. Сторінки життя українського письменника та філософа. Послідовність у дотриманні власних принципів життя як трагедія в житті народного філософа.

Біографія та творчий шлях Е. Канта. Аналіз "Критики чистого розуму". Впровадження телеологічного принципу та діалектики при вивченні природи. Заперечення пізнання речей, їхньої сутності. Елементи агностицизму філософа, розміркування про моральний закон.

Дослідження зв'язку філософування Л. Шестова з положеннями С. Кіркегора, Ф. Ніцше. Визначення та характеристика особливостей тлумачення понять "віра", "Бог" у творчості Л. Шестова. Ознайомлення зі специфікою розкриття поняття екзистенції людини.

Розгляд порівняльної характеристики різних методів вивчення жіночого початку та його оцінка в російській філософії перших десятиліть XX століття. Інтерпретація загальних положень вчення А. Гелена, Х. Плеснера, враховуючи особливості жіночого буття.

Восприятие католических идей Жозефа де Местра в новом культурном и религиозном аспекте. Интерпретация мысли савойского философа в России. Анализ заимствований П. Чаадаева в "Философических письмах". Оценка перспектив синтеза между Востоком и Западом.

Маркиз де Сад и XX век. Компенсация убожества повседневной жизни зрелищем королевских привилегий во времена монархии. Расцвет цельного человека, возносящегося над зачарованной толпой. Триумф смерти и страдания. Принцип отрицания других и утверждения себя.

Роль и место Жусупа Баласагуни в развитии философской мысли средневековых тюркских народов, в частности кыргызского. Поэма "Кутадгу Билиг" как выражение общественно-философских взглядов Баласагуни. Проблема справедливого правителя в "Благодатном Знании".

Тождественность истины и заблуждения. Заблуждение как результат искажающего влияния воли на разум. Диалектико-материалистическое решение проблемы. Практика культа личности как реакционная форма заблуждения. Гносеологическая возможность заблуждения.

Значимость творческого наследия Кокорева и Помяловского для рассмотрения традиционно-нормативных образов пола и любви, широко представленных на страницах их произведений. Основные ценности брака и семьи во времена жизни писателей и в современном мире.

Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.

Рассмотрение этапов развития индивида во взаимосвязи с общественным сознанием. Изучение дуализма разума и телесной организации у народов Западной Европы. Утверждение представлений христианского монизма. Разработка эмпиризма Бэкона и рационализма Декарта.

Материалистическое решение загадки человека. Отличие мира сознания и материального бытия. Гилеморфизм Аристотеля как способ решения психофизической проблемы. Определение русской религиозной философской антропологии и проблема онтологического дуализма.

Исследование своеобразия основных парадигм творческого процесса, сложившихся в истории религии, искусства и философии. Оценка и обоснование необходимости разработки интегральной модели творческого процесса, духовно преображающего самого человека.

Проблемы познания сущности человека, тайн его внутреннего мира и происхождения в философии, психологии и социологии. Особенности понимания понятия "человеческое Я". Воспитание как процесс социализации и познания мира. Развитие адаптивных центров.

Развитие трансцендентального идеализма в Марбургской школе кантианства. Главное понятие философии Г. Когена: анализ понятия бесконечно-малой реальности в математике и философии. Критика эмпирического созерцания и чистого мышления в кантовской системе.

Вивчення представників німецької класичної філософії. Розгляд основних рис цього напряму. Характеристика головних аспектів та предмету критичної філософії Канта. Розгляд досягнень німецької класичної думки. Аналіз основ реалізації теорії пізнання.

Завдання сучасної філософії, її основні тенденції, напрями та школи. Особливості класичної філософії. Некласична філософія кінця XIX та початку XX ст. Особливості та основні риси західної філософії. Поняття "життя" та "філософія життя" як напрямки.

Характерні риси філософії ХІХ – початку ХХ ст., погляди видатних українських мислителів цього часу. Матеріалістичний підхід до дійсності письменника І. Франка, його розуміння елементів діалектики. Культурно-філософський підйом в Україні в 20-х роках.

Теоретичні проблеми, поставлені критичними реалістами, їх критика неореалістів. Докази Сантаяни реальності зовнішнього миру. Релевантне й транзитивне знання. Особливість та універсальний характер "сутності". Визначення та розгляд природи омани Роджерсом.

Класифікація методів наукового дослідження. Сутність теоретичного методу. Метод сходження від абстрактного до конкретного. Ідеалізація та уявний експеримент як методи теоретичного дослідження. Логічний та хронологічний підходи до теоретичних досліджень.

З’ясування антропологічних аспектів сучасного праворозуміння. Дослідження особливостей людського виміру в праві в межах природно-правового, соціологічного та позитивістського типів правопізнання. Визначення ролі та змісту принципу верховенства права.

Методологічне бачення феномену соціального управління як витвору організаційної сутності суспільства. Осмислення трудової кооперації в якості фундаменту загальноцивілізаційного керівництва суспільством. Аналіз стану світової управлінської думки.

Исследование и характеристика содержания духовно-идеологического фактора в истории. Определение и анализ фундаментальной черты российской цивилизации. Рассмотрение особенностей отчуждения и бюрократии. Ознакомление с сущностью метафизики революции.

Теория знания (или гносеология), психология и логика как науки, исследующие знание. Знание как сложное явление, его состав, процессы, особенности, необходимые для достижения истины, но не образующие ее. Отличие теории знания от специальных наук.