Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва і архітектури»

Кафедра філософії

РЕФЕРАТ

за темою: «Діджитал-ризики сучасності»

Виконала: ст. гр. БЦІ 19-1 Фірсова А. В.

Перевірила: доц. Савош Г. П.

Дніпро 2020

План

Вступ

1. Тенденції розвитку інформаційних технологій

2. Походження поняття «діджитал»

3. Проблема захисту персональних даних в Україні

Використана література

Вступ

В умовах розвитку сучасного суспільства інформаційні технології глибоко проникають в життя людей, цей процес можна назвати інформатизацією суспільства.

Інформатизація суспільства - це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що панівним видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, накопичення, продукування, обробка, зберігання, передача і використання інформації, здійснювані на основі сучасних засобів мікропроцесорної та обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну.

Інформатизація суспільства забезпечує:

v Активне використання постійно зростаючого інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкованому фонді, і наукової, виробничої та інших видах діяльності його членів;

v Інтеграцію інформаційних технологій в наукові і виробничі види діяльності, інтелектуалізацію трудової діяльності;

v Високий рівень інформаційного обслуговування, доступність для будь-якого члена суспільства джерел правдивої інформації та її візуалізації.

Інформатизація суспільства сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, створенню нової, величезної бази різноманітних знань для соціуму, забезпечуючи розвиток творчого потенціалу індивіда. Та чи є негативні сторони у даного явища?

Актуальність даної теми в сьогоденні.

Я обрала цю тему, бо спостерігаю проблеми, пов'язані із розвитком інформаційних технологій, і хочу детально їх розглянути та поділитися інформацією, необхідною для пізнання кожному.

По-перше, спостерігається серйозна залежність нашого суспільства від інтернету та інформаційних технологій. Ще 20 років назад ніхто і уявити не міг, як сильно сучасні люди будуть підвладні Всесвітній павутини та гаджетам, а сьогодні інтернет-залежність є серйозним психічним захворюванням.

Друга проблема сучасності полягає в тому, що через легку доступність будь-якої інформації і практичну відсутність контролю щодо її розміщення людство піддане дезінформації, пропаганді та формуванню стадного мислення.

По-третє, мало хто замислюється про витіснення і скорочення робочих місць з розвитком комп'ютеризації і автоматизації підприємств.

І заключне питання, яке, на мою думку, розкриває актуальність даної теми, це загроза інформаційній безпеці в Україні. Всупереч передбаченій Кримінальним кодексом відповідальності, повсякчасно можна спостерігати крадіжку персональних даних громадян, інтернет-шахрайство та інші незаконні дії. Як вберегтися від цього і які наслідки може мати необережне користування мережею Інтернет я і хочу описати.

1. Тенденції розвитку інформаційних технологій

«Сейчас у вас больше власти, чем было у президента США 20 лет назад. Я могу дать ответ на любой вопрос, могу связаться по видеосвязи с любым человеком из любой точки мира. Вы можете мгновенно отправлять сообщения миллионам людей. То есть делать невероятные вещи»

Ілон Маск

В сучасних умовах безперечним є факт формування та стрімкого розвитку глобального інформаційного суспільства. На міжнародному рівні про це було заявлено у 2000 році в Окінавській хартії, що підписана країнами-учасницями «великої вісімки». «Информационно-коммуникационные технологии (ИТ) являются одним из наиболее важных факторов, влияющих на формирование общества XXI века. Их революционное воздействие касается образа жизни людей, их образования и работы, а также взаимодействия правительства и гражданского общества. ИТ быстро становятся жизненно важным стимулом развития мировой экономики. Они также дают возможность частным лицам, фирмам и сообществам, занимающимся предпринимательской деятельностью, более эффективно и творчески решать экономические и социальные проблемы. Перед всеми нами открываются огромные возможности.»[1] В документі зазначається, що інформаційно-комунікаційні технології є одним з найбільш важливих чинників, що впливають на формування суспільства двадцять першого століття.

Визнаючи як факт виняткові технологічні досягнення ери інформаційних технологій, що вже наступила, американські фахівці виділили п'ять, так званих, “інформаційних тенденцій". Це:

1) зростання ролі інформаційного продукту;

2) розвиток здібності до взаємодії (сумісність);

3) ліквідація проміжних ланцюгів (безпосередність);

4) глобалізація;

5) конвергенція.

Дамо цим тенденціям визначення і стисло їх схарактеризуємо.

1. Зростання ролі інформаційного продукту

Хто володіє інформацією той володіє світом

Інформаційний продукт (ІП) виступає у вигляді програмних засобів, баз даних і служб експертного забезпечення, ІП у формі різного роду інформації є джерелом людських знань. Отже, діяльність інтелектуальних працівників більшою мірою залежить від змісту, точності та своєчасності інформації, що отримується. ІТ покликана донести інформацію до місця створення і використання знань. Звідси зростаюче значення ІП, причому в різних площинах. Інформаційна частина ІП розширює кругозір людей, дозволяє більш ефективно використати ресурси, а розважальна забезпечує дозвілля. Якість і доступність обох складових впливають істотним чином на почуття самозадоволення окремої людини.

На прикладі фондових бірж та агентства Рейтер можна показати як трансформується ІП в процесі вдосконалення. Спочатку система "Рейтер - 2000"дозволяла просто переглядати фондові операції в режимі реального часу. У наш час система дозволяє крім перегляду поточних котирувань різних фондових інструментів укладати операції, переглядати повідомлення інформаційного агентства "Рейтер", бачити графічне відображення зміни котирування. У вже анонсованій системі "Рейтер - 3000" крім теперішніх властивостей з'явиться засіб аналізу і звернення до глобальної бази даних, накопиченій за багато кого року роботи системи. Це дозволить більш глибоко аналізувати тенденції в торгівлі та приймати правильні рішення.

2. Здатність інформаційних технологій до взаємодії

Наступною тенденцією розвитку ІТ є здібність до взаємодії між всіма фізичними і логічними елементами системи. Один з найважливіших чинників для забезпечення сумісності взаємодії поява нових стандартів на програмні і апаратні засоби, дисплеї, бази даних і мережі, що спричинило процеси стандартизації. Нові технології є головною рушійною силою в доповнення до наявних сил світового ринку. Як приклад можна привести персональні операційні системи корпорації Microsoft, які, з урахуванням потреб користувача, доповнюються і покращуються.

3. Ліквідація проміжних ланок ІТ

В міру того, як інформаційні технології все глибше проникають в різні сфери життя, вони змінюють вартісні показники, на яких базується конкуренція. Це спричиняє собою фундаментальні структурні зміни в інших галузях економіки, що виражаються в такій драматичній тенденції, як ліквідація проміжних ланок. Останнє означає усунення тих стадій, які включають посередників між споживачами і виробниками. Зокрема, в банківській сфері зменшується роль дрібних банків, оскільки на впровадження інформаційних технологій потрібні значні ресурси. Інформаційні технології вже в наш час забезпечують можливості для ліквідації проміжних функцій всередині компаній і між ними. Телемаркетинг і система замовлень “комп'ютер-комп'ютер" усувають, наприклад, проміжні торгові організації. Покупці, що мають доступ до терміналів загального користування (так званих “електронним кіоскам"), замовляють товари, що є в продажу та отримують електронні купони. Можна привести масу аналогічних прикладів, наприклад в банківській справі.

Intel передбачає, що зрештою "електронна" комерція витіснить середню ланку бізнесу (дистриб'юторів), які сьогодні грають важливу роль в доведенні всіх видів продукції до кінцевого користувача.

4. Глобалізація ІТ

Ще однією тенденцією розвитку інформаційних технологій є глобалізація інформаційного бізнесу. Чисто теоретично будь-яка людина (або фірма) є сьогодні можливим споживачем інформації. Тому можливості інформаційного ринку як і раніше є безмежними, хоч і існує досить жорстка конкуренція між основними виробниками. До традиційно сильних виробників, таких як США, Японія, Франція, Великобританія і ФРН, в останні роки додалися фірми Австралії, Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру та ін. Однією з головних причин інтенсифікації світової конкуренції є поширення попиту на конкретні види ІТ в світовому масштабі. Можна сказати, що, попри відмінність ринків, продукція, що має попит в Америці, фактично аналогічна тій продукції, на яку існує попит в Японії та Європі.

5.Конвергенція інформаційних технологій

Глобалізація безпосередньо пов'язана з конвергенцією. Технологічна конвергенція (Technological convergence) -- це термін, який зазвичай використовується для позначення процесу зближення та об'єднання окремих технологій в нові види технологій. Тут розглядається конвергенція сфери виробництва і сфери послуг. Ще нещодавно їх можна було легко визначити та диференціювати. Однак описані вище “інформаційні тенденції" змінюють традиційні уявлення, внаслідок чого відбувається активний взаємозв'язок між цими галузями.

Внаслідок розвитку інформаційних технологій і великої прибутковості проектів в галузь залучено багато фірм, між якими відбувається здорова конкуренції, яка забезпечує появу кращих і зручніших продуктів своєї діяльності. Попри певні негативні наслідки від стрімкого розвитку ІТ, людство рухається вперед, і подальший розвиток цих технологій приведе до становлення абсолютно нового, прогресивного суспільства.

2. Походження поняття «діджитал»

Інтернет розвинений настільки, що присутній практично в кожному будинку. Куди не глянь, всюди можна почути різні цифрові терміни та визначення. Причому такі технології весь час розвиваються стрімким темпом. Можна помітити, що все, що нас оточує - тепер цифрове. І все це можна назвати одним словом - digital. Що таке діджитал, навіщо він нам потрібен і в чому його особливість?

Розглянемо на прикладі маркетингу, це - це просування продукції і реалізації її споживачам. Digital Marketing - це та ж сукупність способів просування продукції, тільки вже з залученням цифрових технологій. Тут, як правило, використовуються такі канали, як телебачення, радіо, зовнішня реклама. Можна сказати, що звичайний маркетинг перевтілився в цифровий вигляд, він пережив диджиталізацію.

«Диджиталізація - загальний термін для позначення цифрової трансформації суспільства та економіки. Він описує перехід від індустріальної епохи й аналогових технологій до епохи знань і творчості, що характеризується цифровими технологіями та інноваціями в цифровому бізнесі» таке визначення дає Innolytics.

Сьогодні, говорячи про це поняття найчастіше згадують бізнес, отже розглянемо переваги диджиталізації для нього:

§ економія часу і підвищення продуктивності - автоматизація виробництва та інших внутрішніх процесів компанії;

§ оптимізація та покращення комунікацій - як внутрішніх, так і зовнішніх;

§ можливості крос-продажів/upsell-продажів - вихід на новий рівень обслуговування клієнтів і заохочення їх до придбання більшої кількості продуктів;

§ конкурентні можливості шляхом поліпшення клієнтського досвіду і загальної оптимізації робочого процесу.

За прогнозами Українського інституту майбутнього, загальний обсяг інвестицій у цифровізацію промисловості, бізнесу та виробництв згідно з розробленою стратегією 2030Е може скласти до 70 млрд доларів, а в цифрові інфраструктури до 16 млрд. доларів. [2].

3. Проблема захисту персональних даних в Україні

Стрімкий розвиток і впровадження обчислювальної техніки, локальних і глобальних мереж супроводжується зростанням надзвичайних випадків, пов'язаних з порушенням збереження інформації. Персональні дані завдяки сучасним технологіям переміщуються вільніше, приватні компанії та органи державної влади використовують їх в небувалих раніше масштабах, фізичні особи все більше і більше відкривають доступ до своїх даних. Тож захист персональної інформації також є невіддільною частиною правового регулювання в рамках інформаційного суспільства.

З 2011 року діє Закон України «Про захист персональних даних». У пояснюваннях до його проекту було зазначено, що законом має бути конкретизоване право на недоторканність особистого життя (у т.ч. щодо збирання інформації про особу). Розробники законопроекту вказували, що чимало фізичних та юридичних осіб формують бази персональних даних про своїх клієнтів а «витоки інформації» з цих баз даних наносять значну шкоду та потребують законодавчого врегулювання. Що ж з рештою ми маємо?

Закон України «Про захист персональних даних» рясніє термінологією щодо розпорядників та володільців, суб'єктів та об'єктів персональних даних, розрізняє збирання, накопичення та зберігання персональних даних, їх обробку та використання. Разом із тим, «захист» персональних даних згідно із законом обмежується нормою-декларацією («володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних» - ч. 1 ст 24 Закону України «Про захист персональних даних»). При цьому, у володільців баз персональних даних немає обов'язку повідомляти регулятора про факти витоку даних, а доведення вини (у тч. у формі необережності) володільця у витоку даних може бути проблематичним.

Як вихід зі складного становища український уряд вирішив ввести обов'язкове надання користувачем письмової згоди на обробку персональних даних, що мало б покращити ситуацію. Хочу навести основні зауваження щодо цієї практики:

1. Безальтернативність згоди

У особи зазвичай немає можливості змінити текст «згоди на обробку персональних даних», наприклад, обмеживши можливість передачі інформації третім особам або визначивши час, після якого персональні дані мають бути видалені. Крім цього, у більшості випадків немає можливості скористатися відповідною послугою, так би мовити, «анонімно», взагалі без надання згоди на обробку персональних даних.

2. Непропорційність обсягу персональних даних та повноважень на їхню обробку

Компаніям, які збирають та ведуть бази персональних даних своїх клієнтів, зручно просити надати згоду «одразу на все», щоб у випадку реорганізації чи змінах у бізнес-процесах (наприклад, передача компанії новим власникам), робота з базами даних залишалась легальною і санкціонованою. У законі є підпункти, що передбачають надмірний збір даних компанією, якщо ці дані не потрібні для поставленої задачі, але враховуючи, що суди часто схиляються до формалізму, буде важко довести незаконність обробки надмірного обсягу персональних даних в умовах, коли особа добровільно надала свою згоду, підписавши відповідний бланк.

3. Надмірність та неможливість відстежити надані згоди

Замовляючи товари і послуги, пересічна особа вимушена регулярно підписувати бланки згоди на обробку своїх персональних даних. У результаті, практично кожен практично кожен опиняється в ситуації, коли його рукою підписані сотні «згод на обробку персональних даних», часто з надмірним обсягом повноважень щодо їхньої обробки та використання, проте немає жодної можливості згадати та встановити всіх суб'єктів, яким така згода була надана.

Ризики

До чого ж були описані особливості створення персональних баз даних? На перший погляд, навіщо компаніям такі подробиці особистого життя громадян як незрозумілі cookie файли чи історія пошукових запитів? А якщо розібратися у питанні, то давши доступ до своїх персональних даних, попередньо хоча б не ознайомившись з умовами, ви можете поділитися: своїми паспортних даними, адресою проживання, номером телефона, особистими даними і купою іншої, дійсно небезпечної у чужих руках інформацією. Але постає логічне питання, як же ця інформація потрапить «не в ті руки», якщо законодавство України захищає ці бази даних від оприлюднення? Відповідь дуже проста - у Даркнеті ((від англ. «dark net» не відстежуваний інтернет). Фірми продають персональні дані за копійки, і зловмисники, з легкістю отримавши ваш телефонний номер, і дізнавшись адресу проживання, можуть здійснювати шантаж, загрози, спроби доступу до вашої банківської картки або особистого майна та купу інших незаконних речей. На жаль, в нашій країні дуже погано розвинена сфера захисту громадян від кіберзловмисників, і разом з диджиталізацією економіки та маркетингу, відбувається диджиталізація шахрайства.

Тож коли вам дзвонять нібито з банку, і вимагають повідомити особисті дані карток, чи іншу інформацію, скоріше за все якийсь мобільний додаток або сайт, якому ви надали згоду на обробку даних напередодні, продали ваш номер телефону, тим самим порушивши ваше право на недоторканність особистого життя. І, скоріше за все, як у відповідальної особи, у вас виникне бажання звернутися до поліції. Тут слід звернути увагу, що часто у відносинах щодо надання згоди на обробку персональних даних виступають нерівні за економічною силою суб'єкти (наприклад, окремий громадянин з однієї сторони, та популярна соціальна мережа - з іншої). Тож шанси на справедливість у рядового громадянина доволі малі.

Як же захистити себе?

На сьогодні не існує технології для повного захисту своїх особистих даних, аби що відмовитися від всієї техніки і перейти на аналогові методи зв'язку, але такий варіант нас не влаштовує. Тож як варіант слід:

ь Уважно дивитися якому додатку і сайту ви надаєте дозвіл на обробку своєї інформації;

ь відкликати згоду на обробку персональних даних, якщо розумієте що користуватися цим сайтом вже не будете;

На жаль, сьогодні персональні дані в Україні не викликають занепокоєності держави, яка виділяє дуже мало ресурсів на діяльність у напрямку їх захисту, але рано чи пізно, особливо в умовах стійкого курсу на інтеграцію з ЄС, а отже, на приведення законодавства до вимог Європейського союзу, наша країна повернеться до цих питань.

Висновок

Будь-який прогрес несе за собою як позитивні, так і негативні наслідки. Я намагалася підвищити загальну обізнаність щодо наслідків розвитку IT сфери та інформатизації суспільства, але ні в якому разі не закликала боятися чи сторонитися прогресу. Наше покоління стоїть на порозі величезних відкриттів, і я сподіваюся що ми будемо свідками багатьох з них. Та не варто забувати й про свою безпеку та права. Не давайте собі потрапити в пастки шахраїв і пам'ятайте, ніхто не має права користуватися вашою особистою інформацією без вашого відома та згоди!

Використана література

1. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_163#Text

2. Тенденції IT https://studopedia.su/13_45040_lektsiya--tendentsii-rozvitku-informatsiynih-tehnologiy.html

3. ІНВЕСТУВАННЯ В ЦИФРОВУ ЕКОНОМІКУ: ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРАКТИКА УКРАЇНИ http://www.economy.in.ua/pdf/4_2020/3.pdf

4. Проблеми захисту персональних даних http://kmp.ua/uk/analytics/infoletters/personal-data-protection-issues-according-to-laws-of-ukraine/

Размещено на Allbest.ru