Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.

Розгляд морфологічного характеру у розумінні когнітивно-вітального суб’єкта, що, перш за все, дає можливість усвідомити траєкторії його трансформацій. Формування суб’єкта метафізичного зразка та його остаточне розуміння в метафізичній традиції мислення.

Знайомство з сутнісними ознаками й основними тенденціями розгортання вітчизняного простору освіти в епоху тоталітаризму. Характеристика змістових та структурних особливостей освітнього простору в 1920-1930 роках. Сутність поняття "простір освіти".

Огляд процесу формування ринкового середовища. Радянська система заборонних і дозвільних законодавчих положень щодо зайнятості. Проблема зайнятості як соціальна проблема. Самозайнятість як наслідок економічних системних змін пострадянського періоду.

Дослідження у філософії цілісної особистості, людини взагалі, її прагнення до самоактуалізації, психодуховного розвитку. Об’єктна, аналітична, структурно-функціональна методологія Лумана. Системно-теоретичне трактування постсучасного суспільства.

Еволюція поглядів щодо тлумачення мови, як універсального методу, який так чи інакше впливає на філософський дискурс. Зародження діадичних та тріадичних моделей структуралістів і постструктуралістів з їх репрезентативністю часово-просторових опозицій.

Соціально-етична проблематика у філософській спадщині К. Войтили. Формування соціальної доктрини Католицької Церкви. Етика Войтили як розвиток персоналістичної рефлексії над особистісним людським буттям у феноменологічному та метафізичному ключі.

Сутність духовно-ціннісної концепції праворозуміння у кримінології, її смисли та значення. Матриця теологічного у різноманітних сферах соціального знання. Статус теології у сучасному суспільстві. Екзистенційний вимір війни у рамках вітчизняної парадигми.

Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.

Дослідження та характеристика ідеї Бога в системі світогляду в епоху Середньовіччя. Ознайомлення з головними соціокультурними та економічними передумовами виникнення антропоцентризму. Визначення та аналіз специфіки антропоцентризму в епоху Ренесансу.

Причини транзисторної парадигми розвитку електроніки. Визначення науково-технічного потенціалу та прогнозованих антропосферних загроз впровадження мемристорної електроніки. Зв'язок мемристорної парадигми електроніки з реалізацією проекту "коннектом".

Проблема виявлення прямих зв’язків чи типологічних збігів релігійних концептів хасидизму в літературно-мистецьких і філософських течіях доби модернізму та постмодернізму. Пошук сенсу людського буття як ключова інтенція філософії екзистенціалізму.

Поступ філософського знання. Метафізика тотальності як запорука тотальності в мисленні та онтологічної несвободи. Відкриті філософські системи як запорука толерантності, інакшості в мисленні та онтологічної свободи й громадянськості в соціальному бутті.

Антропоцентризм як основна риса філософії Відродження. Визначення змісту світогляду та відкриття людини як індивідуальності в епоху Відродження. Перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування нової культури.

Станіслав Оріховський та стратифікація суспільства. Стани класичного поділу на: філософів (правителів), воїнів (охоронців), ремісників-землеробів (рабів), представників духівництва та визначені для них справи. Перехід від одного стану до іншого.

Дослідження основних складових синтезу та мети історичного процесу у Ф. Достоєвського. Аналіз сутності універсалізму в історіософії Вол. Соловйова, його уявлень про мету історичного процесу. Визначення відмінностей інтерпретації історіософських ідей.

Інтерпретація історіософських ідей слов’янофільства і західництва, а також відмінностей у спробі їх поєднання у Федора Достоєвського та Володимира Соловйова. Уявлення про кінцеву мету історичного розвитку людства та синтез способів вирішення проблеми.

Ідеї М. Фуко щодо кореляції відношення "норма" – "аномалія" з системою та структурами мови. Специфіка дискурсу в історико-філософському контексті проблеми влади. Аналіз та диференціація феноменів аномальності та нормальності у владних відносинах.

Філософська інтерпретація відношення світоглядних категорій "світ" та "людина" на прикладі творчості Т.Г. Шевченка. Дослідження християнсько-релігійних, ідеалістичних, антропологічних та структуралістських проявів в літературі української діаспори.

Головні особливості асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Зміст та сутність поняття ізраїльського партикуляризму. Специфіка застосування Е. Левінасом поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Специфіка застосування поняття обраності до відповідальності, його суміжність із поняттям месіанства. Сутність моральної свідомості та зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософській концепції Е. Левінаса. Сутність моральної свідомості в іудаїзмі. Поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства. Зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Розгляд суті і основних ознак культури українського бароко. Особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. Аналіз ідей професорів Києво-Могилянської академії. Розкриття на основі нього змісту барокового мислення.

Основні проблеми відтворення латинських термінів українською мовою. Визначення семантичного наповнення термінів Томи з Аквіну. Буття як перше понять, що складає концепцію світосприйняття Томи. Характеристика аналогій "Суми теології". Доктрина дії буття.

Аналіз моральних цінностей, віри та вчинків героїнь у творах Сюй Ді-Шаня як основи до розуміння філософських ідей, що впроваджує філософ. Розкриття внутрішнього світу людини, підкреслення його унікальності, впровадження ідеї "не дії" та "прийняття".

Аналіз впливу Ф. Ніцше на мистецтво авангардизму. Творча спадщина німецького мислителя як духовний орієнтир та інтелектуальна підстава для подолання кризових явищ у сучасній художній культурі. Головна тенденція в поглядах цього філософа і публіциста.

Дослідження феномену відображення фундаментальних положень християнської онтології права у кардіоцентричній філософії. Окреслення відмінних постулатів, котрі характеризують християнську онтологію права. Перевага духовних чинників права над раціональними.

Дослідження основних ідей українського нью-ейджу, виявлення зв'язку цього феномену з західноєвропейськими нью-ейджівськими вченнями. Виявлення позитивних та негативних моментів впливу нью-ейджівського руху на євроінтеграційний процес в Україні.

Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.

Обґрунтування понятійно-категоріального апарату феномену відповідального громадянства в межах онтології права. Поняття та концептуалізація явища відповідального громадянства в контексті формування соціально-правового відповідального суспільства.