Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.

Рассмотрение этапов развития индивида во взаимосвязи с общественным сознанием. Изучение дуализма разума и телесной организации у народов Западной Европы. Утверждение представлений христианского монизма. Разработка эмпиризма Бэкона и рационализма Декарта.

Материалистическое решение загадки человека. Отличие мира сознания и материального бытия. Гилеморфизм Аристотеля как способ решения психофизической проблемы. Определение русской религиозной философской антропологии и проблема онтологического дуализма.

Исследование своеобразия основных парадигм творческого процесса, сложившихся в истории религии, искусства и философии. Оценка и обоснование необходимости разработки интегральной модели творческого процесса, духовно преображающего самого человека.

Проблемы познания сущности человека, тайн его внутреннего мира и происхождения в философии, психологии и социологии. Особенности понимания понятия "человеческое Я". Воспитание как процесс социализации и познания мира. Развитие адаптивных центров.

Развитие трансцендентального идеализма в Марбургской школе кантианства. Главное понятие философии Г. Когена: анализ понятия бесконечно-малой реальности в математике и философии. Критика эмпирического созерцания и чистого мышления в кантовской системе.

Вивчення представників німецької класичної філософії. Розгляд основних рис цього напряму. Характеристика головних аспектів та предмету критичної філософії Канта. Розгляд досягнень німецької класичної думки. Аналіз основ реалізації теорії пізнання.

Завдання сучасної філософії, її основні тенденції, напрями та школи. Особливості класичної філософії. Некласична філософія кінця XIX та початку XX ст. Особливості та основні риси західної філософії. Поняття "життя" та "філософія життя" як напрямки.

Характерні риси філософії ХІХ – початку ХХ ст., погляди видатних українських мислителів цього часу. Матеріалістичний підхід до дійсності письменника І. Франка, його розуміння елементів діалектики. Культурно-філософський підйом в Україні в 20-х роках.

Теоретичні проблеми, поставлені критичними реалістами, їх критика неореалістів. Докази Сантаяни реальності зовнішнього миру. Релевантне й транзитивне знання. Особливість та універсальний характер "сутності". Визначення та розгляд природи омани Роджерсом.

Класифікація методів наукового дослідження. Сутність теоретичного методу. Метод сходження від абстрактного до конкретного. Ідеалізація та уявний експеримент як методи теоретичного дослідження. Логічний та хронологічний підходи до теоретичних досліджень.

З’ясування антропологічних аспектів сучасного праворозуміння. Дослідження особливостей людського виміру в праві в межах природно-правового, соціологічного та позитивістського типів правопізнання. Визначення ролі та змісту принципу верховенства права.

Методологічне бачення феномену соціального управління як витвору організаційної сутності суспільства. Осмислення трудової кооперації в якості фундаменту загальноцивілізаційного керівництва суспільством. Аналіз стану світової управлінської думки.

Исследование и характеристика содержания духовно-идеологического фактора в истории. Определение и анализ фундаментальной черты российской цивилизации. Рассмотрение особенностей отчуждения и бюрократии. Ознакомление с сущностью метафизики революции.

Теория знания (или гносеология), психология и логика как науки, исследующие знание. Знание как сложное явление, его состав, процессы, особенности, необходимые для достижения истины, но не образующие ее. Отличие теории знания от специальных наук.

Особенность математического описания проблем семантики. Анализ освещения актуальности создания теории развития систем. Описание взаимосвязи задач концептуального проектирования, с общим массивом задач решаемых человеком в его проектной деятельности.

Рассмотрение основных задач философии как научной дисциплины. Определение сущности понятия "майевтики" как метода философствования Сократа. Исследование содержания основных философских учений. Изучение биографии и философских взглядов Рене Декарта.

Демиурги (творцы) Модерна. Вменительные и воплотительные средства полномощной консорции. Архетип создания мнимого образа (протомема) небывалого типа бытия, побуждение протомемом. Восход и закат глобального прогрессизма. Экзистенциальный проект для России.

Основные формально-логические законы. А. Шопенгауэр о законе достаточного основания. Закон противоречия и исключенного третьего — практика функционирования суждений. "Мнимое следование" - логическая ошибка, связанная с нарушением требований закона.

Различные формы закона достаточного основания. Класс созерцаемых, полных, эмпирических представлений и класс абстрактных обьектов сознания. Логический, эмпирический, трансцендентальний, метологический вид истинности. Субъект воления как объект чувства.

Философия как форма коллективного мышления. Понятие закона "единство и борьба противоположностей", являющегося сутью диалектики, и его категорий. Универсальный характер противоречивости предметов и явлений. Отношение к закону классиков философии.

Боротьба протилежностей як умова упорядкування космосу. Суперечність у динаміці в гегелівській діалектиці. Тотожність, джерело розвитку та його рушійна сила. Форми прояву антагонізму в природі й суспільстві. Соціальний конфлікт - антагонізм у суспільстві.

Закон отрицания отрицания - закон прогрессивного развития объективного мира и отображающего его мышления. Выявление истоков противоречивых толкований этого закона в философской литературе и их разрешение при переходе к новой концепции спирали развития.

Принцип причинности Аристотеля, как один из главных законов вселенной. Понятия "причина" и "следствие", установление взаимосвязи между ними. Идеалистические воззрения и материалистические концепции. Распространенные типы причинно-следственных связей.

Понятие законов логики, их классификация и разновидности, содержание и назначение. Формулировка закона противоречия, идея, выражаемая им. Сущность мнимых, неявных противоречий. Многообразные задачи противоречия. Реальное художественное мышление.

Изучение закона трех стадий истории, который заключается в том, что каждая отрасль знаний последовательно проходит три различные теоретические состояния: состояние теологическое; состояние метафизическое или отвлеченное; состояние научное или позитивное.

Поняття про закон мислення. Базові закони формальної логіки, їх головні ознаки. Закон тотожності, суперечності (несуперечності), достатньої підстави, виключеного третього. Найбільш розповсюджені логічні помилки. Ознаки (вимоги) вірного мислення.

Загальна характеристика основних законів логіки. Закон тотожності, формули. Незастосовний закон суперечності. Зміст та сфера дії закону виключення третього. Забезпечення обґрунтованості, доказовості нашого мислення за допомогою закону достатньої підстави.

Поняття, форми та закони правильного мислення. Основні функції та складові мови, специфіка мови логіки. Характеристики основних логічних принципів. Принцип тотожності як невірний принцип буття, що говорить про його абсолютну сталість і визначеність.

Принцип матеріальної єдності світу як основоположний принцип матеріалізму. Існування причинно-наслідкових ланцюгів як одна з найбільш загальних властивостей навколишнього світу. Сутність діалектико-матеріалістичного підходу до процесу пізнання природи.