Історія розвитку мистецтва полеміки, її основні різновиди та відмінні риси, необхідність культури мовлення. Характеристика дискусії, її основні правила та форми організації. Призначення та структура диспуту, його основні цілі та форма проведення.

Психологія ведення дискусії, логічна та мовна культура дискусій. Основні правила та форми організації дискусії. Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Дискусія "Мозковий штурм". Дебати, методика проведення. Культура мовлення під час ведення дискусій.

Проблема рациональности как наиболее обсуждаемая в современной философии. Утверждение о существовании общих критериев научности. Рассмотрение взглядов П. Фейерабенда. Формально-логические требования к чистоте теории. Требования к идеальным конструкциям.

Анализ дискурса, связанного с проблемой активного интеллекта и представленного в анонимном латинском компендии, озаглавленном "Заключается ли блаженство в активном интеллекте?". Обзор теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества между Б. Бозанкетом, Ш. Ходжсоном и Дж.Э. Муром. Ознакомление с тезисом о нереальности времени (Б. Бозанкет - Дж. Э. Мур), где время понимается как видимость, или способ презентации реальности.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества, посвященной вопросу о реальности/нереальности времени. Тезис о нереальности времени, где время понимается как видимость, или способ презентации реальности. Время как общая основа существования.

Описание, объяснение, понимание в историческом познании. Специфика, отличающая исторический нарратив от художественного повествования. Дедуктивно-номологическая модель объяснения. Экспланандум, эксплананс, логический вывод. Идеи Гемпеля, принцип действия.

Исследование причин возникновения и распространения практики академического капитализма. Вопрос о содержании и формах академического предпринимательства в условиях коммерциализации научной практики. Анализ диссонирующих профилей научного габитуса.

Разделы философии, обобщенные и сгруппированные Аристотелем. Переосмысление строения данной науки Кантом и смысл универсальной гегелевской системы. Выделение и описание основных разделов философии, которые формируют ее современный дисциплинарный образ.

Аналіз сутнісних особливостей соціокультурного буття дитини в контексті змін, що відбуваються в глобалізованому світі. Дослідження основних домінантів світоглядних орієнтирів української філософської парадигми щодо інтерпретації феномену дитинства.

Аналіз поглядів на природу комунікації класиків соціальної і філософської думки XX століття К. Ясперса, М. Лумана, Ю. Габермаса, М. Маклуена. Характеристика різноманітних концептуальних підходів, які розкривають різні аспекти поняття "комунікація".

Утопія - елітарний, свідомо створений, раціональний проект з абсолютно чіткою інтенцією та практичним зарядом. Утопізм - специфічний задум, згідно з яким досконалість життя може бути забезпечена певним громадським порядком або організаційним устроєм.

Висвітлення сучасних підходів перегляду концепцій центр-периферійних відносин та вироблення нової моделі регіональності, яка базується на визнанні свободи багатоманітності й неперехідного значення ідей полікультурності. Мережева модель світу Дж. Розенау.

Тенденції ставлення людини до старіння. Стереотипні характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в історичному контексті та відображенні у художній літературі. Соціально-філософський та культурологічний аспекти девальвації цінності життя людини.

Взаємодія історичних та еволюційних концепцій в історії світової філософської думки. Дослідження різних етапів становлення історичного світогляду. Створення передумов для філософії еволюційної перспективи. Завдання трансформації свідомості і тілесності.

Визначення завдань розвитку освіти у контексті постіндустріального світу через діалектику взаємозв'язку парадигм розвитку сучасної економіки країні. Вплив на стратегічні напрямки розвитку університетів глобальних викликів, притаманних університетам світу.

Вчення Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля як вище досягнення німецької класичної філософії. Сутність гегелівської філософської системи. Закон мислення, єдності та боротьби протилежностей. Розробка Гегелем вчення про суперечливість всього, що нас оточує.

Філософський аналіз категорії "цінність". Збереження системи культурних і духовних цінностей. Поняття національного патріотизму. Ціннісний зміст людського буття. Зміцнення гуманістичних ідеалів і принципів. Розвиток особистості на духовноморальній основі.

Диалектика и метафизика. Законы и категории материалистической диалектики. Закон единства и борьбы противоположностей. Тождества, различия, внутреннее противоречие. Категории, содержание и формат. Диалектический и метафизический методы познания.

Стан цивілізації в першій половині ХХ століття, криза цінностей і проблема існування людини. Філософсько-антропологічна діалектика необхідності і свободи слова, особистості, творчості у екзистенціальних концепціях М. Бердяєва, Е. Фромма, М. Хайдеггера.

Виникнення і етапи розвитку традиційної формальної логіки. Спроба виявити і обґрунтувати вимоги, яким повинне задовольняти наукове мислення, щоб його результати відповідали дійсності. Створювання символічной логіки. Становлення діалектичної логіки.

Аналіз філософських, економічних і політичних вчень кінця XVIII - XIX століть як безпосередніх ідейних джерел марксизму. Характеристика ідеї представників класичної буржуазної політичної економії. Ідейна боротьба проти різних форм буржуазного світогляду.

Людина за своєю суттю є істотою соціальною. Аналіз проблеми самотності, осмислення джерел її виникнення, дослідження її онтологічних та соціально-культурних засад, визначення діалектичної природи самотності, розрізнення самотності та усамітнення.

Співвідношення понять діалогу і дискурсу у сучасних соціокомунікативних процесах, умови, при яких вони забезпечують гармонізацію соціальних структур, дозволяють формувати стратегію дій окремих індивідів і спільнот. Класифікація типів та форм діалогу.

Дослідження літературного жанру рок. Прояв концептів "філософії діалогу" на художньому рівні. Розгляд діалогічної природи рок-твору. Типи діалогу: дискурс, комунікація, буття-спілкування. Творчість рок-виконавців як феномен некласичної філософії.

Аргументовано важливість діалогічної форми для розуміння філософії Платона. Визначення факторів, які вплинули на обрання Платоном саме жанру діалогу для вираження власних поглядів. Обґрунтування внутрішньої необхідності використання діалогу філософом.

Теоретичне відтворення основних етапів становлення та розвитку культури діалогічного мислення в історико-філософському процесі та соціокультурному бутті сучасного людства. Зміст концептуальних підходів до проблеми діалогу та діалогічного мислення.

Розгляд можливостей та перспектив застосування діалогічного підходу до осмислення і розв’язання конфліктних ситуацій у сучасному українському суспільстві, пошуку шляхів примирення. Умови запровадження засад у політичній, культурній, релігійній сферах.

Експлікація діахронічної історіософської моделі Гесіода. Етапи людської історії в "Міфі про раси". Вплив змін небесної політики на принципи організації людського гуртожитку. Висвітлення проблеми невідповідності фактичного сущого та морального належного.

Загальні особливості європейської філософської традиції у трактуванні Е. Левінаса. Вивчення специфіки етичної концепції французького філософа. Дослідження діахронії у філософії Іншого Е. Левінаса. Визначення проблем часу у їхньому відношенні до етики.