Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.

Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.

Функції, форми та методи філософського осмислення людського буття. Виникнення та розвиток вчень про закономірності життя. Осмислення єдності світу з людиною. Синтезуюча природа творчості в суспільстві. Концепція взаємозалежності всіх держав світу.

Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.

Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.

Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Особливості та основні етапи розвитку античної філософії. Основні ідеї античної етики. Людина і суспільство епохи Відродження. Французький матеріалізм і просвітництво другої половини XVIII ст.

Філософія як світогляд, її призначення в сучасному суспільстві. Філософія античного світу. Філософська антропологія. Релігія як форма світогляду. Складові форми мислення. Логіка суджень та умовиводів. Логічні і методологічні принципи аргументації.

Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Філософія Стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Антична діалектика, атомістичне трактування буття. Погляди Демокріта, Епікура, Платона, Арістотеля і Сократа. Основи матеріалізму і теоцентризму.

Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.

Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.

Владимир Сергеевич Соловьёв (1853—1900) — русский философ, богослов, поэт, публицист, литературный критик. Стоял у истоков русского "духовного возрождения" начала 20 века. Влияние Соловьева на религиозную философию и его основные богословские концепции.

Анализ возникновения, основных этапов развития и характерных черт русской философии. Главная особенность славянофильства и западничества. Характеристика экономической деятельности общины как гармоничного сочетания личностных и общественных интересов.

Религиозное и мифологическое мировоззрение. Философия Древней Индии и Древнего Китая. Возникновение и становление античного неотомизма. Гуманистическая мысль эпохи Возрождения. Эмпиризм и рационализм в выработке методологии научного исследования.

Сутність питання психіатрії до філософії. Очевидність як межа норми і психічного розладу. Важливість проблеми очевидності у пізнанні наявної дійсності. Визначення очевидності як принципу універсального відношення до істинності наявного у даний час світу.

Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.

Виникнення й розвиток філософії як комплексу досліджень світоглядних питань і як питання про відношення людини й світу. Вираження буття у філософських категоріях. Суперечливість поглядів матеріалістів та ідеалістів щодо свідомості, духу та матерії.

Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.

Аналіз праці російського філософа і соціолога В. Плахова "Традиції і суспільство: досвід філософсько-соціологічного дослідження", основні аспекти розуміння традицій у поєднанні з новаціями. Підґрунтя для концептуалізації культурологічних уявлень.

Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.

Основні віхи історичного розвитку моралі. Мораль як ідеальний феномен. Сучасні критерії морального прогресу. Визначний моральний прогрес суспільства в епоху Відродження. Особливості моралі рабовласницького, феодального та буржуазного суспільства.

Філософське поняття "матерія", її атрибути та основні властивості. Філософське вчення про буття матерії. Положення атомістичного матеріалізму про неподільність та незмінність атома. Криза фізики та вплив на неї революційних змін у природознавстві.

Наукова фантастика як жанр художньої творчості, що часто змальовує образи майбутнього, містить елементи утопії чи антиутопії. Загальна характеристика етапів розвитку футурології. Знайомство з діяльністю міжнародної неурядової організації "Mankind 2000".

Ідеї, концепції і події на шляху розвитку футурології як окремої наукової дисципліни, мислителі і вчені, яких можна вважати видатними футурологами свого часу. Заснування Всесвітньої федерації футурології та впровадження перших університетських курсів.

Діалектика: від античності до сучасності, її історичні форми. Альтернативи, принципи, категорії та закони мислення. Діалектика як теорія, її застосування в суспільному житті сучасної України. Діалектичне міркування як метод пізнавальної діяльності.

Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.

Розкриття сутності та історії формування світогляду. Дослідження джерел сьогоднішнього світорозуміння. Особливості міфологічного знання. Соціокультурні функції релігії. Створення системи моральних норм та цінностей. Роль філософії в сучасному суспільстві.

Сутність та напрями філософії, її взаємозв’язок з наукою. Буття речей, процесів, станів природи як буття першої передумови людської діяльності. Категорія субстанції в філософії. Теорія відносності А. Ейнштейна як взаємодія простору, часу і руху матерії.

Зв'язки між свідомістю й буттям. Відчуття як елементарна форма психічного. Об'єктивність свідомості. Ступені формування самосвідомості. Філософське трактування феномену безсвідомого. Сутність і структура суспільної свідомості. Політична психологія.

Поняття "життя" як філософської течії XIX - XX століття. Особливості та принципи академічної філософії життя Вільгельма Дільтея, "творчої еволюції" Анрі Бергсона і філософії волі та волюнтаризму Ніцше. Вчення Ніцше про "надлюдину" як смисл Землі.