Психофизическая целостность как тождественность личности, в основе которой заключена нарративная когерентность индивидуальной памяти. Особенности инструментализации человеческих отношений. Анализ принципа детерриторизации субъекта Ж. Делеза и Ф. Гваттари.

Соціально-політичні ідеї Ю. Мьозера і А. Мюллера, їх уявлення про принцип гармонізації соціальних елементів. Ідеї фундаторів німецького консерватизму і його ключові ідеї державного устрою як концептуальна основа формування федеративно-юнкерської імперії.

Особливості вивчення та розкриття специфіки принципів філософії Доґена Кіґена як видатного представника школи Дзен, визначення їх співвідношення з філософськими принципами класичного буддизму, а також з настановами попередньої дзенської традиції.

Культурно-історична цінність принципів дидактики, їх генезис в Античності, Середньовіччі, Новому часі та в сучасності. Основні конституанти трансформації принципів дидактики. Аналіз досліджень історико-філософської рефлексії навчання і виховання.

Аналіз історичних цінностей та принципів філософської дидактики в античності, середньовіччі, Новому часі та сучасності. Витоки принципів дидактики із гносеології. Змінювані уявлення про людину, природу, учення про суспільство, пізнавальна діяльність.

Принципи політичної філософії українського історика і політичного мислителя І.П. Лисяка-Рудницького. Поєднання ліберальної теорії держави, національної ідеї. Співвідношення загального, особистого. Суперечність між ліберальними та національними цінностями.

Тенденції поширення постмодернізму в освітніх системах. Визначення механізмів перетворення пізнавальної активності в споживчу. Аналіз знання в споживацькому сенсі і ставленні до нього як до цінності. Постмодернізм у культурі та гуманітарній сфері.

Зразок ідеальної держави мислителя Платона, побудованої на принципах справедливості. Відносини філософа з сицилійськими тиранами. Досвід, що здобув Платон у поїздках до головного грецького міста Сицилії – Сіракуз, його відображення в наукових працях.

Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.

Дослідження принципів соціального програмування та конструювання в просторі глобальних інформаційних мереж. Обґрунтування ідеї можливості маніпулювання суспільною свідомістю за допомогою методів розподілених паралельних обчислень та алгоритмів К. Петрі.

Переваги і недоліки одного з найбільш впливових у біоетиці методологічних підходів – принципізму. Практичні витоки принципізму у біоетиці та його теоретичні витоки у філософії принципів. Основні філософські джерела: утилітаризм, кантівська етика.

Сущность агностицизма, его определяющая черта. Основные познания философии Протагора. Внутринаучные предпосылки формирования конвенционализма. Отрицание возможности достоверного познания сущности материальных систем как основная мысль учений агностицизма.

Философский принцип всеобщей связи в античной философии. Индивид, индивидуальность, личность, их значение для бытия. Досократический и классический период философии, платонизм и аристотелизм, эллинистический периоды и основы неоплатонической системы.

Понятие, цель, проблемы и периодизация античной философии, ее социокультурные предпосылки. Метафизические альтернативы Платона и Аристотеля. Генезис философского мышления. Анализ древнегреческой цивилизации, как фундамента зарождающейся философии.

Определение верификации как понятия используемого в логике и методологии научного познания для обозначения процесса установления истинности научных утверждений. Понятие Фальсификация и ее особенности. Основные принципы верификации и фальсификации.

Исследование и анализ принципов герметической философии: понятия и сущность принципов ментализма, соответствия или аналоги, вибрации, полярности, ритма, причинности и принципа двойственности активного и пассивного начала. Единый Закон и его проявления.

Структурная организация мира, методологическое значение принципа взаимодействия, воздействие различных явлений мира друг на друга. Роль и место человека в системе "природа-человек-общество", биосфера и ноосфера. Основные правила принципа причинности.

Суть и последствия ошибок, исторически допускавшихся учеными при содержательной интерпретации теоретических научных моделей. Обоснование перспектив идеи решения задач философии естественнонаучными методами. Диалектика смены мировоззренческих парадигм.

В работе анализируются главные идеи, характерные для концепции историко-философского процесса, выдвинутой Ж.М. Дежерандо. Рассматривается предложенная им периодизация и классификация философских учений, представления о перспективах развития метафизики.

Понятие принципов познания, их сущность и особенности, классификация и разновидности, история становления и развития. Характеристика принципов "здравого смысла", три правила познавательной деятельности Декарта. Сущность диалектических принципов познания.

Исследование философских принципов онтологии Декарта. Гносеология и методология Декарта, его основные труды. Позиция рационализма, основные положения которой во многом определяют философские поиски и в настоящее время. Ум и познание как духовная сущность.

Зв’язок конкретного стану психічного життя людини як стан припинення з філософською категорією свобода. Розгляд різних поглядів на свободу як філософську категорію в її історичних змістовних змінах. Стан, при якому людиною відчуваються самодостатність.

Особенности взаимодействия общества и природы. Потребность соотнесения темпов изменения окружающей среды с адаптационными возможностями человеческой популяции. Влияние естественной среды на развитие человечества, создание искусственной среды обитания.

Природа как объект философского осмысления. Определение природы, широкий, узкий и специфический контекст данного понятия. Сущность категорий "географический и социальный детерминизм". Взаимодействие природы и общества, понятие социальной экологии.

Анализ аргументов, с помощью которых автор пытается доказать наследственную природу интеллекта, в том числе того, что называется "талантом" и "одаренностью". История исследования природы интеллекта, анализ роли наследственных и средовых факторов.

Условия, в которых вырастают незаурядные художники (живописцы). Ученики Н.Н.Лузина и их научные достижения. Особенности становления (обучения) будущих Нобелевских лауреатов. Концепция интуиции (внезапного озарения). Универсальность человеческой логики.

Знаки, указывающие на один и тот же объект. Десигнат знака как класс объектов, к которым применим знак. Общая теория знаков. Индивидуальный опыт процесса семиозиса. Измерения и уровни семиозиса. Отношения семиозиса и десигната как знакового средства.

Взаимосвязь людей с природным миром как проблема социальной философии. Диалектика природы и общества во внешнем и внутреннем аспектах. Природная среда и развитие общества. Общество как фактор преобразования природы. Теория географического детерминизма.

Взаимосвязь людей с окружающим природным миром как важная проблема социальной философии. Диалектика природы и общества, их взаимодействие. Общество как фактор преобразования природы. Теория "географического детермизма". Сопротивление природы человеку.

Функции, свойства и признаки внутренней речи, её связь с мышлением. Теория П. Рикёра об имманентности языка и его трансцендентности. Использование приема умолчания, возможности беззвучного рассуждения при автокоммуникации. Интерпретация текстов Гераклита.