Народы и государства должны развиваться естественным (природным) образом, беря пример с растений и животных, в жизни которых нет ничего лишнего, случайного, по философии Востока. Стили различных боевых искусств. Культура Древнего Китая, ее уровень.

Теологические понятия Бога и человеческой души в теория Аврелия Августина. Философские основы трактата "О граде Божьем". Анализ взаимосвязи личности с триадным олицетворением Господа. Определение признаков высшей формы познания, добра, зла и греха.

Анализ перспектив взаимопроникновения восточной (на примере даосизма), западной и российской философских традиций. Основные проблемы и возможные направления их взаимодействия в изучении природы мира и человека, гносеологические аспекты данных вопросов.

Философское осмысление проблемы взаимодействия человека и природы. Изучение причин зарождения экологического кризиса. Гармония человека и природы как обязательное условие продолжение жизни на земле. Негативные последствия, нанесенные природе человеком.

Исследование философских взглядов П.И. Линицкого в вопросе соотношения веры и знания и их роли в миропонимании. Значение разума в религии. Ценностные ориентиры в христианской традиции. Роль веры в научном познании. Значение философии для богословия.

Общее описание природы как предпосылки и условия человеческой истории. Исследование процесса взаимодействия природы и общества и исторических форм отношения человека к природе. Определение единства и противоречия природного и социального бытия человека.

Понятие и философская проблематика движения материи. Характеристика души как сути бытия и формы естественного тела, имеющего начала движения и покоя. Соотношение души и тела в философии Платона и Аристотеля. Представления о душе в учении Р. Декарта.

Визначення світоглядної парадигми у філософії Г. Сковороди, оцінка основних положень філософії українського просвітника. Принцип деїзму філософа, який опирається на вищу божественну премудрість, що включає в себе раціональні форми існування та пізнання.

Критичний аналіз моністичних і плюралістичних концепцій благополуччя, проблема його вимірювання. Теоретичні та практичні проблеми вимірювання добробуту, пов'язаного з задоволенням бажань і переваг, використанням можливостей і реалізацією спільного блага.

Специфіка освітньо-виховної парадигми в контексті епістолярних напрацювань піфагорійських мислительок Кротонських. Етапи їх життя та діяльності. Виховування дітей у помірності, а не в розкоші і комфорті. Годувальниця і мати в контексті виховання дитини.

Виокремлення двух домінуючіх орієнтацій духовних систем Стародавнього Світу — світопізнавальна та практично-орієнтаційна. Роль духовних практик ("герменевтики суб’єкта") в них. Співставлення базових архетипів екзистеціалів духовної ієрархії Мікрокосму.

З’ясування феномену відповідальності особистості, що характеризує людину як "приватну" істоту поза її соціальною роллю. Соціально-філософський аналіз проблеми відповідальності особистості в контексті моралі. Сучасний підхід до моральної відповідальності.

Філософський аналіз проблеми відповідальності особистості в контексті моралі. Дослідження моральної відповідальності індивіда в сучасних умовах. Основні функції моралі як регулятора людської поведінки. Феномен вибору в контексті соціальної поведінки.

Аналіз проблеми відчуження в історії соціальних наук. З’ясування специфіки концепції Франкфуртської школи. Дослідження особистісних та глобальних вимірів відчуження. Оцінка рівнів інтеграції, фінансово-економічної глобалізації, духовного оновлення.

Аналіз сутності взаємодії духовного і матеріального виробництва. Пріоритет духовно-культурного фактора в умовах протиріч. Авторське розуміння проблеми духовного відчуження як універсального соціального прояву в контексті управління духовним виробництвом.

Загальна характеристика новочасної філософії, етапи розвитку та становлення. Знайомство з проблемами віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі. Кирил Туровський як найяскравіший києворуський любомудр, аналіз діяльності.

Аврелий Августин был крупнейшим христианским мыслителем периода патристики и наиболее выдающимся из "отцов церкви". Августин выдвигает мысль о единстве человеческой божественной истории, которые текут в противоположных, но взаимно неразделимых сферах.

Анализ проблемы "третьего модерна", который актуализировался для этнокультур Евразии, неорганически модернизируемых массовой культурой. Анализ социокультурных преобразований в терминах "синтетический символизм", "трансмиграция символов разной природы".

Основные этапы и закономерности развития первобытной формы труда. Влияние разнообразных орудий на неодинаковость осуществляемого людьми производства. Анализ главных факторов, повлиявших на развитие обособления личности от вещественных элементов труда.

Анализ исламского богословско-правового дискурса войны и мира, его этические и юридические аспекты. Последовательность этапов эволюции исламских доктрин в сфере международных отношений. Основные положения традиционных теорий, их современные интерпретации.

Проблема волевиявлення людини у філософській культурі Київської Русі. Зародження і розвиток гуманізму як усвідомленої волі до людяності у філософській культурі України ХІІІ-XVII століттях. Ідея волі у філософії діячів Києво-Могилянської академії.

Воображение как способность сознания создавать образы, представления, идеи и манипулировать ими. Теории Беркили, Юма, Канта. Концепции иллюзий, ошибок, видимости. Взаимосвязь между иллюзорными чувствами, видимостью и образами, их влияние на воображение.

Некоторые аспекты исследования генезиса онтологической проблематики вопросов воспитания. Особенности развития философского осмысления проблем образования в России. Анализ понятия "воспитание" с помощью такой философской категории, как "развитие".

Выявление оснований проблемы восприятия и оценка основных стратегий ее решения, представленных в современной литературе по аналитической философии восприятия. Выявление неочевидных импликаций аргумента от галлюцинации для репрезентационалистских теорий.

Генезис темпоральной концепции в "философии свободы" Н.А. Бердяева. Реконструкция модели системы темпоральной триады (время "космическое", время "историческое", время "экзистенциальное") и обоснование ее значимости в персоналистском учении Н.А. Бердяева.

Раскрытие философского смысла времени через отношение к феномену. Попытка определения философского смысла времени, проблема его субъективного понимания. Элементы времени: прошлое, настоящее, будущее и их свойства. Ценностность субъективного времени.

Интерпретация проблемы времени в философии русского композитора А.Н. Скрябина на основе его философских записей. Представление символистов о музыке как высшем из искусств, способе адекватно постигать мир в концепции времени в произведениях композитора.

Чувство абсурда, как выражение понимания действительности у А. Камю, влияние на него трудов Ницше. Выбор подлинности человеческого существования. История "духа бунта". Ситуация выбора по Ж.П. Сартру. Философский смысл поведения личности в обществе.

Гармонія віри та розуму як проблема людського існування: дослідження неотомістської антропології Етьєна Жильсона; християнське тлумачення феномену людини. Порівняльне дослідження поглядів Паскаля, Бергсона та Жильсона у французькій філософській традиції.

Висвітлення проблеми співвідношення та гармонії розуму і віри в житті людини в томізмі. Аналіз філософсько-релігійної антропології Е. Жильсона та її витоків. Вплив філософії тривання А. Бергсона на привнесення динамічного аспекту в інтерпретацію томізму.