Рассмотрена идея органопроекции, положившая начало философии техники, в свете историко-культурного бытования метафоры "организм-машина" (особое внимание уделено философии П.А. Флоренского). Метафора "организм-машина" в русском поэтическом дискурсе ХХ в.

Філософська спадщина О. Новицького. Предмет філософії, співвідношення філософії й релігії, проблема періодизації історико-філософського процесу. Місце історико-філософської концепції мислителя у процесі становлення вітчизняної історико-філософської науки.

Аксиологические основания проекта "Образование 2030". Содержание электронизации и продуктоориентированности как мегатрендов современного образования, соответствующих смыслу образовательного проекта. Внедрение современных технических средств обучения.

Початок творчого життя Сарвепаллі Радгакрішнана (1888-1975 рр.) - видатного індійського історика, філософа, представника неоведанти. Індуїстська думка і християнська доктрина. Орієнталістична "індійська філософія" - інтелектуальна спадщина мислителя.

Поняття філософії. Проблема буття. Матерія як філософська категорія. Час, простір і рух - форми існування матерії. Свідомість як найвища форма розвитку психіки, притаманна людині. Мова - тілесна оболонка думки. Ідеалізація - самостійний прийом пізнання.

Поиск гармонии и идеала в древней Индии. Виды священных писаний индуизма на санскрите. Основные направления Веданты. Признание существования духовного и материального начала во вселенной. Понятие сансары и реинкарнации души. Главные задачи философии Йоги.

Веды как универсальная система знаний, их процесс происхождения и основные отличия. Основное значение "сиддханты". Ведическая литература, версии ее возникновения по Морису Винтерницу, Радхакришнану. Особенности философии йоги, теории и принципы.

Описание интереса языковедов к проблемам соотношения языка, общества и культуры. Изучение механизма формирования пищевого кода, его структуру и функционирование в художественном тексте в качестве своеобразного метаязыка. Компоненты национальной культуры.

Особенность изучения концепции метемпсихоза как центрального положения в учении орфиков и пифагорейцев. Характеристика проблемы влияния восточных верований на греческую философию. Проведение исследования правил очищений во всех мистических учениях.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Освальда Шпенглера - немецкого философа-идеалиста, представителя философии жизни. Сущность его концепции культуры "Закат Европы". Цивилизация как причины гибели культуры, победа техники над духовностью.

Характеристика творчості О. Шпенглера, аналіз його праці "Присмерк Європи", характеристика його основного меседжу про органічність розвитку кожної культури, її згасання і перетворення на цивілізацію. Аналіз проявів в культурі Європи фаустівської душі.

Визначення концептуальних методологічних засад міждисциплінарного дослідження пострадянських політичних трансформацій. Особливості соціально-політичного контексту формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики.

У статті здійснюється спроба розв’язання суперечностей світоглядно-ціннісного характеру у розумінні змісту понять толерантність та концепт ідентичності в контексті глобалізаційних тенденцій сучасної доби. Осмислення основних компонентів толерантності.

Суспільна постмодернізація, що інтенсивно відбувається останні десятиліття - ключова причина поширення у суспільстві засобів масової комунікації. Мас-медіа - сукупність громадських установ, які використовують технічні засоби для поширення повідомлень.

Розгляд системи освіти як найважливішої ланки реалізації морально-етичних цінностей. Визначення її ролі у становленні аксіосфери моралі окремої особистості. Аналіз специфіки реалізації цього процесу на рівні індивідуальної свідомості у сучасному соціумі.

Виокремлення статусу екологічної культури у загальній структурі культури та розгляд ґенезу її світоглядницьких основ. Розкриття сутності та змісту інституалізації екоосвіти. Огляд екологічної діяльності як стрижневого елемента здобуття екологічної освіти.

Особливості процесу трансформації українського суспільства. Висвітлення тих аспектів освіти, які виявляються засадничими в розвитку особистості в умовах ринкових трансформацій. Модернізація освіти в контексті наближення до людини як особистості.

Розгляд ролі освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність української державотворчої традиції. Дослідження суспільного механізму взаємодії освіти і політики, визначення його параметрів, основних інституцій та динаміки.

Критичний аналіз наявних у соціальній філософії методологій. Основний методологічний інструментарій аутентичного осмислення системи освіти. Розкриття особливостей зміни її парадигми та потенціалу у вирішенні суспільних протиріч в умовах глобалізації.

Сутність і природа освіти. Функція професійної соціалізації, тобто підготовки кваліфікованих кадрів для всіх сфер суспільного життя. Соціальні принципи освіти, на яких побудовані освітянські системи сучасності. Типи передачі й засвоєння культури.

У даній статті розглядаються проблемні питання методології та діалектики взаємодії категорій "загальнолюдське" та "класове". Показується актуальність розробки принципів "субординованої діалектики" у нових умовах розвитку виховно-освітніх відношень.

Роль самосвідомості в людському способі буття незаперечна як одна з інтенцій духовного життя. Особливості реалізації педагогічного процесу у межах систематичної освіти. Евристичний принцип реалізації зв'язку освіти із "завданням" і "призначенням" людини.

Вивчення проблеми специфічних освітніх ландшафтів в епоху родоплемінного, рабовласницького та феодального суспільств. Аналіз їх виникнення на культурних теренах Древнього світу. Розгляд витоків філософії освіти в аксіологічних пошуках архаїчної людини.

Моральна природа інклюзії. Етичні підстави інклюзії як філософії прийняття, довіри, гідності та людяності. В етико-філософському аспекті розглядаються досвід упровадження інклюзії в Україні та зміни суспільної свідомості щодо проблеми інклюзивної освіти.

Аналіз поняття "культурна політика". Становлення парадигм освіти в різних типах культури (доглобалізаційний період) та визначення соціально-історичних параметрів глобалізації. Українські реалії культурної політики в контексті розвитку вітчизняної освіти.

Особливості сучасного освітнього простору. Аналіз стратегії формування політико-освітнього простору особистості. Пошуки світоглядно-методологічної парадигми, спроможної осмислювати сучасну реальність, продукувати стратегії управління для нинішнього буття.

Аналіз філософського осмислення феномену "живого" в православному дискурсі через призму освітнього потенціалу православних вчень. Християнське вчення про "живе" як творче начало буття в ході виховних процесів формування цілісної людської особистості.

Зміни у просторі освіти як сукупність реформаційних напрямів та соціальна маса стихійних процесів, пов’язаних із поширенням ідеології мультикультуралізму. Напрями забезпечення умов для реалізації освітньої потреби як джерела розвитку особистості.

Культура як ціннісний імператив суспільного буття. Антропологічний та аксіологічний підхід до розуміння культури. Зміст концепції Ю. Лотмана, поняття про семіосферу. Культура інноваційного типу. Роль тексту у структурній композиції освітнього простору.

Дослідження діяльності цифрових хабів на базі бібліотечного фонду та Українських освітніх хабів. Важливість доступу до освітніх послуг, які стали недоступними унаслідок воєнних дій, право на їх отримання. Перспективи подальшого розвитку освітніх хабів.