Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.

Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Виявлення логічних закономірностей побудови історичних образів. Представлення образно-історичного мислення як цілком логічного й обґрунтованого, багатопланового та системного. Роль логічних схем при створенні образів та особливості їх конструювання.

Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.

Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).

Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.

Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

Ситуація вибору між двома альтернативами. Теоретична модель прийняття рішення. Критерії вибору альтернативи для прийняття суб'єктом остаточного рішення. Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації. Аналіз дерева прийняття рішення.

Середньовічна логіка, як і філософія загалом, на службі релігії: штучно створені схеми, умовні знаки, символи. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання, альтернативних дедукції, в епоху Відродження. Виникнення закону суперечності у Новому Часі.

Характеристика сучасної логіки й постнекласичної раціональності. Взаємозв’язки логіки та докласичної раціональності в процесі становлення античної філософії. Взаємовплив традиційної логіки та класичної раціональності в дискурсі класичного раціоналізму.

Дослідження проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, металогічної аргументації.

Стаття стосується загальної проблеми зв'язку юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Мета полягає у тому, щоб з'ясувати важливий аспект зазначеного зв'язку - саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою.

Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.

Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.

Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.

Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.

Логіка як наука про логічні моделі-інтерпретації та їх максими, в основі яких дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці. Відмінність між діалектичною, класично-формальною та іншими видами логіки.

Дослідження епістемології та філософії науки раціоналістичного напрямку. Реабілітація А. Тарським класичної теорії істини як відповідності висловлювання до дійсності, згідно з К. Попером. Ґрунтування принципу об’єктивізму на раціональному обмеженні.

Дослідження логічних форм анекдотичних міркувань з метою експлікації типових порушень логічних законів та правил (алогізмів) як джерел гумористичного ефекту. Визначення риторичних засобів його вираження. Особливість парадоксального зіткнення смислів.

Визначення специфіки аналітичного методу в процесі онтологічних, епістемологічних, логічних досліджень реальності крізь призму мови. Аналіз факторів, що спричинили занепад одних і розвиток інших логіко-семантичних концепцій мови в аналітичній філософії.

Сутність поняття гармонії, її головне завдання для людини. Порядок проведення логіко-структурного аналізу індивіда, процес визначення його основних складових та їхнє значення. Здібність людини як головний складовий. Роль гармонії розуму, почуттів і волі.

Окреслена концепція майбутнього в системі логіко-філософського вчення Аристотеля та визначені її складові. Описано онтологічний і логічний смисли терміна "майбутнє" у його зв’язку з минулим та сучасним у часовому вимірі буття. Оглянуто розвиток логіки.

Визначення концептуального апарату та принципів логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Дослідження логіко-філософських засад прагматики як основного методу розробки можливостей реконструкції еристичної суперечки. Штучний інтелект при моделюванні.

Взаємозв’язок логіки і праксеології щодо аналізу поняття "дія". Дослідження логічної структури праксеологічних оцінок в семантиці графів. Сутність логіко-когнітивного і логіко-феноменологічного підходів. Специфіка дослідження деревовидного універсуму.

Вивчення історії взаємозв'язку логіки та юриспруденції. Дослідження ідейного внеску видатного теоретика права Л.Й. Петражицъкого до юридичної логіки. Роль Петражицького у формуванні логіки норм і оцінок. Визначення ключових типів помилкових рішень.

Концепція "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, аналіз безпосереднього зв'язку концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Аргументи проти матеріалізму у філософії свідомості. Спростування заперечення, ніби аргумент зомбі містить "передрішення спірного питання" на користь епіфеноменалізму. Узгодження логічної можливості феноменальних зомбі з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Аргументи проти матеріалізму у сучасній філософії свідомості. Функціонування фізичної системи людського мозку. Рішення спірного питання на рівні півсвідомості. Логічна можливість феноменальних зомбі, її узгодження з позицією дуалізму-інтеракціонізму.