Становлення філософсько-теологічного знання в Острозькому культурно-освітнього центрі в кінці XVI - початку XVII ст. Формування філософсько-теологічних знань в рамках ренесансних і реформаційних ідей. Розробка людиноорієнтованих світоглядних питань.

Філософія мистецтва жити: концептуальні контури і освітні імплікації у суспільстві ризику. Стратегія гуманізації вищої освіти, формування особистості як активного і творчого суб’єкта власного життя із використанням людинотворчого потенціалу філософії.

Перетворення світу на єдину структурно-функціональну систему, світ у політичній площині не стільки біполярний, скільки плюралістичний. Виявлення конструктивних ініціатив та філософські пошуки консенсусу щодо необхідності стабільного світу для людства.

Аналіз розвитку людства через самопізнання, поступового об’єднання в окремого суб’єкта суспільних та правових відносин. Філософське осмислення процесів глобалізації, поглиблення взаємозалежності між державами, глобальних проблем, що впливають на людство.

Проаналізовано феномен людської гідності з огляду компліментарності морального та правового підходів. Виявлено дуальність феномену людської гідності, яка є підґрунтям та контентом прав людини. Виокремлено зовнішній та внутрішній аспекти феномену гідності.

Теоретичні аспекти розуміння людської гідності у контексті сучасного філософського дискурсу. Соціальні виміри пізнання людської гідності. Характеристика поняття "національна гідність" та її важливість у світлі сучасних суспільно-політичних кризових явищ.

Залежність і співвідношення гідності і права. Міжнародна система захисту прав людини. Причинно-наслідковий зв’язок між розумінням людської гідності в різні епохи, її місце у праві. Розгляд феномену людської гідності в історичному і філософському аспектах.

Опис богословських підходів християнських церков України до проблеми людської гідності з огляду на сучасні євроінтеграційні процеси української держави. Підтримка Російської Православної Церкви, сприйняття людської гідності християнськими конфесіями.

Забезпечення демократичних змін і гуманізації суспільства в Україні. Дослідження праць українських філософів про вищу соціальну цінність особистості. Аналіз поняття "гідність" згідно біблійної антропології в старозавітному та новозавітному розумінні.

Аналіз природи людської думки (ЛД) як тонкоматеріальної інформаційно-енергетичної субстанції. Вплив думки на духовний, психічний і фізичний стани людини, життя суспільства, Землі, Всесвіту. Головні шляхи гармонізації ЛД з точки зору постнекласичної науки.

Інтерпретація міфопоетичного уявлення про єдність та взаємообумовленість буття людини і Космосу в п’єсах В. Шекспіра. Смисловий пошук сенсу життя людини та формування світоглядної ролі мистецтва. Поняття та характеристика культурологічної герменевтики.

Розгляд та аналіз інтерпретації міфопоетичного уявлення про єдність та взаємообумовленість буття людини та Космосу, яку дає В. Шекспір в своїх п’єсах. Дослідження та характеристика необхідності поглиблення розуміння сенсу шекспірівської спадщини.

спроба філософсько-антропологічного аналізу антиномічних характеристик буття людини. Евристичною є ідея бінарного розщеплення антропологічних ознак. Доведення, що антиномічність людських якостей має в українських реаліях своєрідне забарвлення.

Філософський аналіз історичного процесу та особливостей сучасного етапу буття соціуму. Визначення антропологічні аспекти сутності даного концепту соціального прогресу. Індустріальний етап розвитку суспільства та породження проблем екологічного характеру.

Причини кризових процесів в економіці. Природа, ознаки та сутність фінансово-економічної кризи. Світова економічна криза як наслідок глобалізації економічних відносин, сутність політики "балансу сил". Криза духовності людини в контексті фінансової кризи.

Краткая биография знаменитого французского философа, моралиста и писателя маркиза де Вовенарга. Оценка Вольтера этюда о Корнеле и Расине. Отражение этических и политических взглядов молодого писателя в своих сочинениях. Вопросы свободы воли и поступков.

Общая характеристика работы Т. Кампанеллы "Город Солнца". Утопия как произвольно сконструированный образ идеального социума. Знакомство с примерами участия сектантов в социальных и политических потрясениях. Сущность понятия "коммунизмом равенства".

Метод і система філософії Вольфа, критичні підстави Вольфового поняття філософії. Принципи й поняття метафізики в Ляйбніца, розгляд поняття істини. Вольфові спроби побудувати універсальну систему знання, характеристика критичного змісту вимог Ляйбніца.

Критичний зміст ідеї наукової революції у філософії Вольфа і внесок Ляйбніца у формування цієї ідеї. Картезіанська ідея досягнення достовірності шляхом прояснення понять. Критичні ідеї, що лежали в основі філософської системи Вольфа та Ляйбніца.

Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц (1646-1716) і Християн Вольф. Принципи тлумачення філософських поглядів Ляйбніца і Вольфа. Математика як парадигма наукового методу. Математика як зразок методичного мислення.

Основні етапи життя М.О. Бердяєва. Вивчення російської релігійної думки. Неприйняття філософом марксизму та комунізму. Розробка проблем сенсу існування особистості. Створення концепції божественного походження свободи та творчості як призначення людини.

Неокантианские истоки методологии М. Вебера. Определение понятия и целей классификации в работах Фуко, Вебера и Аристотеля. Характеристика средних и предельных, реальных идеальных, вневременных (социологических) и исторических типологий в науке.

Філософські виміри процесів європейського націогенезу і філософії М. Хайдеггера як спроба створення новітнього німецького екзистенціального націоналізму. Духовна альтернатива нацистської ідеології, світоглядне переплетення з екзистенціальної філософією.

Гайдеггер як самий відомий критик філософії Ніцше. Прояснення основних понять "Життя" та "Воля до влади" через останні проекти європейської метафізики. Ключ до таємниці ніцшеанської метафізики у єдності двох аспектів: суще та життя як воля до влади.

Передумови формування методу герменевтики М. Гайдеґґера в період створення ним своєї ключової роботи в 1927 році і до початку "Повороту", здійсненого в середині 30-х років. Рівні герменевтичного дискурсу: онтичний, онтологічний, фундаментальної онтології.

Данная статья посвящена исследованию «агонической» философии испанского писателя, формирование которой обусловлено влиянием историко-социального контекста. Изучен вопрос о личном бессмертии. Описано нарратологические эксперименты с романной формой.

Аналіз проблем рецепції та дослідження творчої спадщини М. Драгоманова, а також характеристика шляхів реактуалізації його ідей. Дослідження ідей М. Драгоманова в контексті європейської ліберальної культури за допомогою методів історії політичного.

Исследование главного философского труда Марина Хайдеггера. Рассмотрение понимания бытия, отличающегося от классического. Исследование картины мира как процесса обезбожения и перетолкования христианства в мировоззрение. Убивание высоты искусства.

Рассмотрение аспектов временности и смысла через призму философии Хайдеггера. Исследование бытия сущего, в отличие от сущего временящему себя как изначальной временности. Выявление структурных компонентов общности и прослеживание их проекции на время.

Ознакомление со взглядами Макса Шелера на сущность и содержание философии. Исследование главных особенностей шелеровского учения о типах (или родах) знания, которое является результатом переосмысления закона о трех стадиях развития человечества.