Дослідження освітньої мобільності у вимірах сучасного глобалізованого суспільства, як суттєвого фактору професійної успішності, внутрішнього механізму розвитку людини та якісного й ефективного перетворення оточуючого професійного та життєвого середовища.

Проведення аналізу поглядів на освіту та виховання мислителів Стародавнього Сходу й античних філософів. Розгляд наукових ідей щодо освіти Ле-цзи, Конфуція, Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки та інших. Визначення їх впливу на сучасну освітню парадигму.

Решение актуальной проблемы интеграции объективируемого и трансцендентного аспектов "Я" на языке сюжетно-игровой методологии. Интерпретация мифа о Прометее с точки зрения древнеиндийской картины мира, онтологических аспектов мифа о совершенном человеке.

Проблема разума и экзистенции в философии. Понятие философской веры, её отличие от религиозной в работах Карла Ясперса. Единство мирового исторического процесса, понятие экзистенциальной коммуникации. "Ось" мировой истории, смысл осевого времени.

Розгляд змісту свободи у контексті революції, її осмислення соціальними філософами другої половини XX століття. Витоки революції, які лежать у площині "громадянського розладу" античного полісу. Боротьба за свободу як фактор початку революційних подій.

Виявлення фундаменту плюралізації смерті і безсмертя та причин їх термінологічної неоднозначності. Аналіз етапів протікання і діалектику індивідуального та глобального осмислення людської скінченності як основи для формування загальнолюдських цінностей.

Виявлення фундаменту плюралізації смерті і безсмертя та причини їх класифікаційної і термінологічної неоднозначності. Етапи протікання, зміст і діалектика осмислення людської скінченності. Закономірності цього процесу на різних рівнях свідомості.

Дослідження формування світогляду інформаційного суспільства. Оцінка впливу ідеології космізму на розвиток цивілізації, становлення єдності та глобального взаємозв’язку людства. Сучасні способи та форми комунікабельності, соціальної організації життя.

Изучение проблематики сакрального. Значимые признаки сакрализации. Взаимосвязь и трансформация феноменов сакрального и профанного, двойственность динамики сакрального (десакрализация и ресакрализация) в пространстве современного секулярного общества.

Категория "бытие". Развитие представлений об этой категории в истории философии. Обзор основных форм бытия и их взаимосвязь. Понятие объективной и субъективной реальности. Категория "субстанция" и её интерпретация в разных философских направлениях.

Осмысление в православном религиозном сознании такого сложного и этически неоднозначного явления как война. Стремление религиозного сознания к наделению войны особым нравственным смыслом, как испытания, посылаемого Богом, и средства защиты справедливости.

Анализ предельной фрагментаризации современного научного знания. Построение здания науки по образцу математического естествознания, попытка формализации всех природных и социальных процессов. Общественно-культурные последствия технического развития.

Социальные ожидания от профессионального образования, таких как достижение современного качества образования и соответствие образования актуальным и перспективным потребностям личности и социума. Формирование профессиональной компетенции специалиста.

Влияние западноевропейской философии на формирование представлений о жизни, смерти и бессмертии в русской иммортологии. Специфика иммортологических представлений Ф.М. Достоевского и В.С. Соловьева. Понимания бессмертия человека в воззрениях Л.Н. Толстого.

Основные формы бытия в философии: бытие вещей, бытие человека, бытие духовного, бытие социального. Формирование и эволюция философского понятия материи. Материя как объективная реальность. Современные естественнонаучные представления о структуре материи.

Описание процесса осмысления и осознания проблемы целостности личности через глубокий анализ категорий "часть" и "целое". Исследование возможности разрешения конфликта путем восстановления целостности личности, соединив части во внутреннем мире человека.

Исследование роли техники в жизни человека и общества. Сущность процесса изменения сознания человека под воздействием технического прогресса. Анализ трансформации ценностей и опасности влияния техники для самореализации и существования личности.

Принципы развития истории человечества, ее перводвигатель. Анализ влияния инстинкта самосохранения и самооценки человека на его эволюцию. Понятие свободы в христианстве. Характеристика пороков новоевропейской философии. Строение пирамиды общества.

Отражение организованности бытия, действительности в фундаментальных философских категориях. Объективность категориальной логики. Становление эстетического сознания. Предпосылки поворота науки к качественному анализу сложных систем в рамках философии.

Анализ основных идей русского религиозного философа эпохи Серебряного века – С.А. Алексеева (Аскольдова). Рассмотрение широкого спектра философских увлечений мыслителя, сформировавшего его собственные идеи. Эволюция представлений о Церкви и святости.

Сущность и специфика феномена номадизма. Прямая или опосредованная онтологическая проблематичность этого феномена. Три формы практики философствования: философское консультирование, дискуссионная площадка для размышлений и философское партнерство.

Субъективность, личностная идентичность в контексте взаимодействия Я и Другого. Трансцендентальная субъективность, опыт собственной телесности и аналогизирующей аппрезентации как основа конструирования другого Я. Экзистенциальное понимание бытия человека.

Исследование роли философских идей и принципов в развитии науки. Изучение критериев демаркации науки от других форм познавательной деятельности. Рассмотрение и характеристика основных социальных функций науки. Определение понятия джастификационизма.

Изучение проблемы оснований науки как возможности возвращения "жизненного мира". Этапы кризиса рациональности в наукознании XX-XXI веков, итогом которого стала трансформация классической методологии и появление феноменологического метода Э. Гуссерля.

Сущность духовности и анализ его роли для индивидуального и социального развития, трансформация в рамках продуцирующегося эпохой модерна рационального знания. Потенциал кордоцентричного познания для спасение современного человечества от бездуховности.

Обґрунтування теоретичних основ та методологічних засад трансформації інноваційних систем під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Розроблення та запровадження новітніх технологій у широкому спектрі знань на основі інноваційних наукових досягнень.

Теоретичні засади поняття про умовивід: сутність та його структура, характеристика дедуктивного та індуктивного мислення, аналогія. Основи формальної логіки: закон тотожності, закон достатньої підстави, закон суперечності, закон виключеного третього.

Ознаки предмету та їх класифікація. Види поділу понять: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація. Істинне і хибне судження. Умовивід і доведення, їх структура. Сутність мистецтва критики демонстрації у спростуванні.

Зміст операцій додавання, віднімання, множення та доповнення понять, сутність дихотомічного поділу. Аналіз події за видовою ознакою, її обмеження, узагальнення та визначення істинності. Різновиди складних суджень, їх трансформація за логічним квадратом.

Основні форми логічного мислення. Види простих суджень та їх аналіз. Судження, в яких стверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. Умовний силогізм та його види. Приведення ствердження основи до ствердження наслідку.