Дослідження основних моментів застосування абдукції. Розгляд абдукції Ч. Пірса, як логічного міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Визначення етапів процесу абдукції, що складається з етапів: результату - причини - пояснення.

Поняття як форма мислення, що відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Аналіз ознак та особливостей, елементів обсягу понять. Класифікація понять за основними видами. Порівняння шляхів та ознак для визначення понять та їх обсягу.

Поняття доказу, його структура, види та правила реалізації. Сутність і різновиди спростування. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання. Цінність логіки у інноваційному управлінні.

Роль модельного підходу у науковому пізнанні. Виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання. Визначення логіки як моделі для аналізу юридичної аргументації. Співвідношення між мовною структурою та певними способами мислення.

Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.

Можливості застосування методів та засобів сучасної логіки для аналізу конфліктів. Специфіка теоретико-ігрової семантики аналізу протиріччя. Систематизація логічних засобів аналізу конфлікту, розкриття можливостей прагмадіалектики в його дослідженні.

Значення, структура, види та закони доказу. Логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження. Сутність та загальна схема дії закону: тотожності, суперечності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави та логічного доказу.

Зміст та об'єктивні основи законів тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Представлення однотипних відносин між судженнями у вигляді логічного квадрату. Визначення відношення противності, підпорядкування та протиріччя.

Суть відношень противності та субконтрарності. Головні елементи формалізації логіки предикатів та правила побудови виразів. Перевірка правильності модусів простого категоричного силогізму. Використання кванторних індивідуальних констант природної мови.

Логічні засади раціональної організації слідчого експерименту та критерії доказовості його результатів. Модель систематизованого застосування логічних засобів оптимізації слідчо-експериментальної діяльності, її роль у підвищенні результативності.

Способы выражения закономерных связей и отношений в развитии вещей и явлений материального мира. Изучение логики как науки о формах и законах мышления. История появления гераклитовского логоса. Сущность, причины и предпосылки миропорядка у Гераклита.

Анализ феномена жизни как локального проявления устройства мира в целом (подчиняющегося принципу "все во всем") и процесса его развития (определяемого генеративностью). Нераздельность лиц Троицы, в отношении к миру представленной в божественных логосах.

Установка на выделение "объективного смысла" произведения, игнорирующая личность автора. Античное понимание логоса как прообраза представлений о "логосах как частицах личности Бога". Нивелирование личностного аспекта смысла в философской герменевтике.

Головна проблема кризи людського існування - втрата людиною здатності розуміння себе і навколишнього світу, що невідворотно призводить до формування псевдореальності. "Логос" - одна із засад формування європейської цивілізації і її культури мислення.

При помощи примеров на основе кинофильма "Хвост виляет собакой" и притчи А. Стриндберга "Священный бык, или Торжество лжи" проиллюстрировано актуальность использования понятия ложного аргумента для анализа аргументации в эпистемологическом ключе.

Взаємодія локального і глобального в сучасному соціокультурному просторі. Приклади глокалізації у економічній, політичній та культурологічній сферах в Російській Федерації. Негативні аспекти гомогенізації простору. Дослідження процесу ізоморфізму.

Определение понятия технического мироотношения. Формы проявления локального. Локальное в техническом мироотношении как отражение культурно-особенного. Субъектность локальной культуры с точки зрения воспроизводимости специфики форм познания, целеполагания.

Рассмотрение моральной риторики восприятия мертвого (умирающего) тела как дара, использование которого возможно благодаря практикам органного донорства. Введение понятия этической и эпистемической инфраструктуры. Исследование посмертного донорства.

Повышенная актуальность классической проблемы соотношения знания и веры. Роль информационных процессов, создающих благоприятную ситуацию для манипуляций массовым сознанием, для возникновения одиозных символов веры, проявлений фанатизма и легковерия.

Философско-этические поиски Валлы, отраженные в известном диалоге "Об истинном и ложное благо". Осуждение аскетической морали, олицетворением которой является точка зрения стоика. Наслаждение как цель, к которой стремится человек согласно своей природы.

Лотмановская онтологизация культуры. Теория семиосферы Ю.М. Лотмана. Семиотика как наука о знаках и знаковых системах. Метафизика семиотического пространства. Семиотический универсум как совокупность текстов и замкнутых по отношению друг к другу языков.

Розгляд лудологічних понять в різних формах у Геракліта і Піфагора. Особливість пояснення сторін буття людини і космосу. Аналіз ігрового феномена у Платона як форми "живої мудрості" або "софійності". Характеристика феномену давньогрецького агону.

Первое издание полного научного перевода "Лунь Юя" на русский язык, основанного на критическом анализе предшествующих переводов на европейские, а также современные китайский, корейский и японский языки. Дао правителя и установление порядка в обществе.

История философских размышлений о любви. Перестановка центра личной жизни. Романтические сюжеты и виды искусства в культуре всех времен художественной жизни человека. Философский анализ любви, ее рациональное осмысление как источника в человеческом бытии.

Любовь с научной точки зрения, Э. Фромм о любви, самосовершенствование и самоотверженность. Связующая нить между Богом и человеком, мужчиной и женщиной, матерью и ребенком, друзьями. Существующие в разных культурах представления о любви, сексе и близости.

Общая характеристика монографии Т.Б. Любимовой "Философия и контртрадиция". Т.Б. Любимова как оригинальный российский мыслитель, представитель эстетической школы Института философии РАН, анализ деятельности. Сущность понятия "единая духовная традиция".

Пошук істини та любов до мудрості як сенс філософії, що ґрунтується на усвідомленні трансцендентного. Мудрість як перебування у здоровому розумі і мудрість як інтелектуально-моральна характеристика особистості. Етапи розвитку любові та духовності.

Краса, піднята на рівень ідеалу. Рушійна сила і внутрішня сутність любові. Тілесне прагнення чоловіка і жінки поєднати споконвічно приховане і витончене бажання володіти один одним. Любов – платонічна містерія, своєрідне споглядання та психічна нірвана.

Розгляд проблеми впливу любові на викоренення зла в контексті філософських поглядів Франка. Виділення в християнському реалізмі філософа діяльного кохання як ключового фактору боротьби з лихом. "Звільнення" Бога від відповідальності за наявність нещастя.

Заслуга любові в творчому перегляді світовідчуття, посиленні морально-ціннісного виміру своєї життєдіяльності та в творенні людини. Її складові та прояви з точки зору психологічних фаз. Співвідношення любові та закоханості з боку етичних поглядів.