Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології. З’ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності. Прояв (або непроявлення) агресивності в якості особистісної характеристики, як результат складної взаємодії ситуаційних факторів.

Розгляд сутнісних характеристик феномену соціальної агресивності та аналіз основних труднощів його концептуального визначення. Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології, з'ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності.

Виявлення смислових контурів античної філософії та представленність їх у сучасних історико-філософських стратегіях. Формування адекватної трансцендентальної дистанції, через яку сутнісний вимір мислення постає як конкретний предмет філософського аналізу.

Історично сформована ментальна відмінність між росіянами та українцями як одна з причин війни Росії в Україні. Її аналіз для розширення контексту причинно-наслідкових зв’язків, розуміння ситуації, вибору механізмів вирішення геополітичної ситуації.

Поняттєво-категоріальний апарат соціально-філософського дискурсу про онтологічні, аксіологічні та антропологічні принципи розвитку світу та наявні проблеми сфери управління, політики, влади. Теоретико-праксеологічна концепція соціальної антропології.

Дослідження філософського стилю мислення Ґ. Кониського: онтологічних основ природи та антропоанімалогії. Визначення напрямів і шкіл, філософські ідеї представників яких впливали на формування онтологічно-антропологічної моделі філософування Ґ. Кониського.

Основні ідеї двох найбільших представників неоплатонізму — Плотіна та його учня Порфирія. Аналіз їх поглядів на Єдине (найдосконаліший абсолют) з якого еманують Розум та Світова Душа. Це вчення як визначальний напрямок пізньоантичного світобачення.

Книга М. Хайдеггера "Буття і час" як перший проект екзистенціалістичного вчення про буття (онтологію). Особливості та суперечливість індивідуального буття людини. Боротьба феноменологів і екзистенціалістів проти "натуралізації" або біологізації людини.

Дослідження ролі онтології в обґрунтуванні естетики, як органічної складової філософського знання. Виявлення основоположних принципів інгарденівського окреслення предметної області естетичного пізнання. Розгляд екзистенціально-антропологічних аспектів.

Вивчення онтології суфізму в авторській праці Ахмада Аль-Кримі Насіха "Настанова для розгублених та ключ до вимогливих". Викладення типової перипатетичної концепції буття. Верифікація апофатичних тверджень абсолютного буття у поглядах Ахмада Аль-Кримі.

Відкриття арабських рукописів у Туреччині та Німеччині. Аналіз суфійського підходу до онтології людини, розвинуте кримськими мислителями Ібрагімом та Абу Бакром аль-Кафаві, Хуссам aд-Діном аль-Киримі. Духовна подоріж в напрямі кінцевої Досконалої Людини.

Базисні історичні типи ментальності, суттєві характеристики кожного типу. Основні ментальні настанови в контексті міфології, релігії, науки. Традиції в філософії і суміжних науках, котрі зумовили актуалізацію проблеми ментальності в сучасній філософії.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Свавілля - вищий модус свободи ніж пара модальностей необхідність-випадковість, оскільки репрезентує суто антропологічний рівень.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Вищість модусу свавілля над парою модальностей необхідність-випадковість. Репрезентація антропологічного рівня свободи.

Переосмислення класичного антропологічного розуміння техніки під кутом зору феноменологічної онтології. Особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки і соціуму. Засоби і шляхи впливу техніки на становлення сучасного соціального типу характеру.

Дослідження еволюції змісту онтології у ХХ столітті. Смислові зв'язки між онтологічними поглядами М. Гайдеггера, Н. Гартмана, Ж.П. Сартра, С. Франка. Сучасне трактування онтології, пріоритет духовного над матеріальним. Онтологія як наука про буття людини.

Дослідження поняття онтології та узагальнення її основних визначень. Формування науково-філософського поняття матерії. Рух, простір і час як форми існування матерії. Характеристика специфіки і різноманітності виявів людського буття. Суть трансценденції.

Основные операции обобщений и ограничений понятий, философское определение данных процессов. Содержание логических операций, дихотомическое деление объема понятия. Определение материи, бытия, сознания, идеи, особенности закономерной связи этих понятий.

Логічні операції обмеження й узагальнення понять. Види поділу за видотвірною ознакою і дихотомію та їх класифікація на наукову і ненаукову. Операції з обсягами понять: додавання, множення і віднімання. Визначення через найближчий рід і видову ознаку.

Исследование проблемы соотношения количественных и качественных методов в социологии. Преимущество использования аналитического подхода А. Данто, который применяется им для описания философии истории. Описание контекста физического эксперимента.

Сущность социально-философской концепции "креативной индустрии". Ее структурно-содержательные особенности, возможности и перспективы применения при разработке программ социально-экономической и культурной политики (на примере Республики Беларусь).

Аналіз практики описання наукового творчого процесу через метафори як культурного феномену в контексті історії науки (на прикладі легенди-метафори про яблуко, завдяки якому Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння). Оригінальна емблема Non Solus Ісаака.

Застосування метафоричної опозиції "легкість-важкість" для характеристики історичних типів суспільств: від традиційних (аграрних та доіндустріальних) до сучасних (індустріальних та постіндустріальних). Адекватність застосування опозиції як метафори.

У статті запропоновано застосувати метафоричну опозицію легкість-важкість для характеристики історичних типів суспільств: від традиційних (аграрних та доіндустріальних) до сучасних (індустріальних та постіндустріальних). Здійснено концептологічний аналіз.

Історико-філософське описання головних ідей праці М. Шлемкевича "Галичанство". Аналіз можливостей їх застосування для осмислення сучасного політичного світу української національної культури. Проблема "сходу" та "заходу" в українській політичній культурі.

Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.

Актуализация философских программ в контексте современных нейронаук представленых в оппозициях компатибилизма и инкомпатибилизма в вопросе о свободе воли, натурализма и социокультурного подхода в отношении моральных феноменов, позитивизма, юснатурализма.

Современные концепции, раскрывающие проблему соотношения естественного и искусственного, типология их взаимоотношений. Проблемы, связанные с противопоставлением естественного и искусственного, сравнение их репрезентации в художественном дискурсе.

Анализ проблем соотношения добра и зла в трактате В. Соловьева "Оправдание добра". Общая характеристика чувств жалости, стыда и благоговения как гарантов "добра и нравственности в человеческой природе". Описание противоречий влечения человека к добру.

Рассматриваются философские аспекты проблемы зла, его генезис и основные онтологические вопросы: соотношение добра и зла, абсолютность и относительность зла в культуре, зло и трансценденция, зло и Бог, зло как парадокс человеческого существования.