Любовь - чувство, соответствующее отношениям общности и близости между людьми, основанным на их взаимной заинтересованности и склонности. Размышления о любви с использованием трудов известных философов. Брак как самое распространенное воплощение любви.

Значение любви в жизни человека, ее виды. Исследование понятия любви с точки зрения сущностной и существенной составляющей. Определение сложившихся противоречий и подходов к их разрешению в современной антропологической и философской литературе.

Особенности специфики онтологизма Л. Бинсвангера, выраженного в раскрытии бытия Мы или любви как совпадении бытия, а также познания. Знакомство с анализом онтологии и гносеологии Л. Бинсвангера в контексте двух важнейших концепций, повлиявших на нее.

Анализ влияния "Логико-филосовского трактата" Л. Витгенштейна на формирование и развитие логического позитивизма. Отрицание причинности и лишение смысла научных законов представителями логического позитивизма. Рассуждения Витгенштейна о мире и фактах.

Анализ ранних представлений Людвига Витгенштейна о тесной взаимосвязи между языком и миром. Воззрения австрийского философа в его фундаментальном труде "Логико-философский трактат". Принцип функционирования фактуального языка и его соотношение с миром.

Рассмотрение концепции немецкого философа Людвига Генриха фон Якоба (1759—1827) в его трактате, в котором он пытался выстраивать доказательства априорного знания, опираясь на кантовскую критику. Критика онтологического места абстрактных понятий о Боге.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Людвига Фейербаха - выдающегося немецкого философа-материалиста. Его материалистическое учение о познании. Материализм против идеализма и религии. Антропологическое понимание человека в учении о морали.

Характеристика, значение и особенности принципов антропологической философии Фейербаха. Отличительные черты и описание религии духовно-человеческой. Сущность и взаимосвязь потребностей и желаний, эгоизм человека с религией по мнению немецкого философа.

Філософське та методологічне питання про розмежування сфер компетенції людини та штучного інтелекту, ефективної колаборації. Особливості розвитку їх правового статусу. Монопольне становище людини у творенні смислів, креативності та відповідальності.

Формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, як течії ісламу, та її впливу на ісламські традиції. Основні положення суфійської антропології, їх зв'язок із усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану.

Визначення основних понять та складників медіантропології, що базуються на розумінні медіареальності як витвору людини. Дослідження зумовлених друком змін у соціобутті модерного світу. Характеристика особливостей книги як монадної соборної системи.

Проблема ідентифікації людини в умовах мінливої світоглядної парадигми інформаційного суспільства. Необхідність вироблення на філософському рівні установок, які допомагають індивіду зберегти свою тотожність під інтенсивним впливом інформаційних потоків.

Дослідження механізмів історичного мислення. Характеристика концепції абсолютного історизму Б. Кроче. Аналіз ціннісних орієнтирів філософа. Оцінка фашизму як політичного та духовного явища. Розгляд психологічного процесу формування суспільної свідомості.

Сутність філософії символічних форм. Виявлення евристичного потенціалу методології "символічних форм" Е. Касірера в осмисленні людини як трансцендуючої, творчої істоти, відкритої до нового і співпричетної до всього поля культурного буття людства.

Характеристика проблеми тлумачення людини крізь призму філософії символічних форм Е. Касірера. Виявлення евристичного потенціалу методології філософа в осмисленні людини як трансцендуючої, творчої істоти, відкритої до нового культурного буття людства.

Суть характеристики людини постсучасного культурного простору. Аналіз її як суб’єкта творення та оновлення духовних цінностей. Сучасні інтерпретації осмислення людського існування з точки зору пошуку ціннісних смислів у контексті культури XXI століття.

Аналіз питання розуміння людини в праві. Аналіз розвитку правового людинорозуміння в різні історичні епохи, а також терміни, якими користується право на позначення людини. Особливості гуманістичного принципу найвищої цінності людини, її буття та прав.

З’ясування аксіологічних та антропологічних засад проблематики людини в праві задля обґрунтування його природи. Реалізація гуманістичних положень Конституції. Формулювання філософсько-правових положень про здійснення гуманістичної природи права.

Урбаністичні ідеї авангарду стосовно міста та людини в просторі міста обумовлені пошуками Абсолютного в теоретичних працях самих митців авангарду. Філософське "запитування" О. Богомазова, ідеалізм Василя Кандинського, "вчування" М. Гершенфельда.

Філософський аналіз становлення нової людини у віртуальних обставинах. Структура та зміст інформаційного простору з яскраво вираженим соціокультурним аспектом. Розгляд концепції компенсаторного спілкування, реалізованої в блогах і комп'ютерних іграх.

Проблема перевизначення парадигми сучасного світу, що має нову конфігурацію взаємодій та соціокультурних практик людини в умовах технологічної сучасності. Економічний чинник в сучасному філософському дискурсі. Одновимірність економічної людини (Е. Фромм).

Доводиться, що економічний чинник у сучасному філософському дискурсі набуває особливого значення, що пов’язано з наявними суперечностями спів-буття Землі та людини. Застосовується концепт "економічна цивілізація", що постає маркером епохи Капіталоцену.

Розгляд творчості Аврелія Августина, одного з найяскравіших представників філософії Середніх віків. Аналіз природи людини і Бога, як найбільш актуальної і фундаментальної проблеми філософського знання. Сутність зв’язку персони з надприродним Богом.

Світогляд Августина - архетип, на який орієнтувались всі філософи-іконописці західноєвропейського Середньовіччя. Високий рівень одухотвореності всіх сфер людської життєдіяльності християнством - характерна риса середньовічного філософського вчення.

З'ясування ролі творчості Августина в Середньовіччі та сьогоденні. Вивчення основних ідей, що стосуються проблеми природи людини та Бога в тлумаченні Августина. Вплив християнської філософії Аврелія Августина на релігійні догмати церкви та ідеологію.

Творчість Аврелія Августина як одного з найяскравіших представників філософії Середніх віків. Відкриття Августином Блаженним нового бачення особистості, персони та її зв’язку з надприродним Богом. Актуальні і фундаментальні проблеми філософського знання.

Розгляд творчості Аврелія Августина, одного з найяскравіших представників філософії Середніх віків. Природа людини і Бога як найбільш актуальна і фундаментальна проблема філософського знання. Нове бачення особистості та її зв’язку з надприродним Богом.

Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.

Дослідження поняття природи з позицій філософії. Аналіз зв'язку фізичного і духовного життя людини з природою. Огляд різкого зростання антропного впливу суспільства на навколишнє середовище. Вивчення підходів до визначення предмета і завдань коеволюції.

Історія як предмет філософії. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса. Спрямованість історичного процесу в матеріалістичному розумінні. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства. Роль народних мас і особистості в історії: їх поняття.